Соціально-психологічні ідеї Мері Паркер Фоллет
Творчість М. Фоллет хронологічно припала на добу становлення наукового менеджменту й розвитку промислової психології. Палкий прихильник німецького філософа Й. Фіхте, М. Фоллет виклала своє розуміння його філософії у книзі "Нова держава", де критикувала ідеї "старої" психології, згідно з якою індивідууми думають, почувають і діють незалежно один від одного.
Такій психології М. Фоллет протиставила "нову" психологію, в основі якої лежав "принцип групи". Головна ідея цього принципу: особисте "я" може виявлятися лише через групове, соціальне "я". Тільки в групі розкривається потенціал людини, тільки там виявляється її істинна природа.
Група - це двоє або більше людей, які взаємодіють між собою так, що кожен із них одночасно впливає на іншого й обов'язково відчуває взаємовплив.
Людина - суспільна істота й любить спілкуватися з іншими людьми. При цьому вона одержує радість від такого спілкування. Якщо двоє або більше людей проводять багато часу разом у безпосередній близькості між собою, то вони поступово починають психологічно усвідомлювати це. Час, що необхідний для такого усвідомлення, і міра усвідомлення, залежать від ситуації та від характеру взаємозв'язку людей. Усвідомлення того, що про них дбають і чогось чекають інші, змушує людей певним чином змінювати свою поведінку, підтверджуючи існування соціальних взаємовідносин. Коли такий процес відбувається, випадкове скупчення людей стає групою.
Кожна людина належить одночасно до багатьох груп. Деякі групи недовговічні й місія їх проста. Коли місію виконано, або коли члени групи втрачають до неї інтерес, група розпадається. Деякі групи можуть існувати протягом кількох років й істотно впливати на своїх членів або навіть на зовнішнє оточення.
Групи, які створюються за бажанням керівництва для організації виробничого процесу, називаються формальними групами. їх функція щодо організації полягає у виконанні конкретних завдань і досягненні певних, конкретних цілей. В організації існує три основних типи формальних груп: групи керівників, виробничі групи й комітети.
Всі командні й робочі групи, а також комітети мають ефективно працювати як єдиний злагоджений колектив. Ці взаємозалежні групи являють собою блоки, що утворюють організацію як систему. Організація в цілому зможе ефективно виконувати свої глобальні завдання за умови, що завдання кожного з її структурних підрозділів визначені так, щоб забезпечувати діяльність один одного. Група в цілому впливає на поведінку кожної особистості. Чим краще розуміє керівник, що являє собою група і які фактори особливо впливають на її ефективність, чим краще він володіє мистецтвом ефективного управління групою, тим більше вірогідності, що він або вона зможуть підвищити продуктивність праці конкретного підрозділу зокрема й організації в цілому.
Незважаючи на те, що неформальні організації створюються не за бажанням керівництва, вони є впливовою силою, яка за відповідних умов може фактично стати домінуючою в організації та звести нанівець зусилля керівництва. Неформальні організації мають властивість до взаємопроникнення. Деякі керівники часто не усвідомлюють, що вони самі належать до однієї або кількох таких неформальних організацій.
Неформальна організація - це група людей, які вступають у регулярні взаємодії для досягнення певної мети. Як і у формальних організаціях, спільні цілі є причиною існування такої неформальної організації.
У неформальних організацій багато спільного з формальними організаціями, в які вони входять. Вони побудовані так само, як і формальні організації - мають ієрархію, лідерів та завдання. У новостворених організаціях є неписані правила, які називаються нормами, що для членів організації є еталонами поведінки.
Ці норми підкріплюються системою заохочень і санкцій. Формальна організація створюється за наперед продуманим планом. Неформальна організація - це спонтанна реакція на незадоволені індивідуальні потреби.
За М. Фоллет, справді особисте "я" - це "я" у групі. Тому М. Фоллет дійшла висновку, що, по-перше, суспільство має будуватися на групових принципах, а не на індивідуалізмі. А по-друге, людина не може мати незалежних від суспільства прав, так само як і діяти проти волі суспільства. Наступним за цим був висновок про те, що демократії, побудованої на правах особи, немає місця у сучасній політичній теорії.
Нову справжню демократію М. Фоллет будувала з позицій відносин груп, які існують у суспільстві (виробничих, соціальних, державних, національних, міжнародних тощо). Представницькій демократії вона мало довіряла, адже ця демократія, на її думку, відображала психологію юрби, що складається з окремих частин соціального цілого (суспільства). У М. Фоллет "ціле" набагато складніше, ніж просто сума частин, тобто "я". "Ціле" - це інтеграційна спільність, що дає змогу досягати набагато більшого, ніж простого звільнення творчих сил кожного.
Відповідно до М. Фоллет, досягти ефективної координації з центру неможливо. На її думку, координація забезпечується в багатьох ланках організаційної структури підприємства, що дає підстави вважати, що організація - це і є контроль.