Оборона, мета оборони, способи переходу до оборони

Оборона – вид бою, до якого війська переходять з метою відбиття наступу противника, утримання важливих об’єктів, виграшу часу й економії сил і засобів для переходу в наступ. Мистецькою побудовою оборони і маневром війська, що обороняються, повинні зупинити наступ, змусити противника зосередитися в заздалегідь намічених районах і знищити його ядерною зброєю в поєднанні з рішучими контратаками. Вважається, що оборона може бути успішної, якщо противнику не удалося створити більш ніж триразової переваги.

У тактиці армії провідних держав світу значне місце приділяється відступальним діям, що проводяться при відсутності необхідних сил і засобів для ведення наступу (підготовки оборони), а також з метою виграшу часу чи при необхідності використовувати війська на інших напрямках. Відступальні дії можуть бути змушеними чи навмисними.

Стримуючі дії проводяться контратаками, оборонними боями, засідками, нальотами, що відволікають ударами й іншими способами з метою виграшу часу. При веденні стримуючих дій підрозділи на позиціях розміщаються з таким розрахунком, щоб забезпечити ефективне використання вогневих засобів, маскування й укриття від вогню противника.

Вихід з бою повинний забезпечити відрив від противника і здійснюватися вночі в умовах обмеженої видимості.

Вихід з бою підрозділів підтримується діями авіації і вертольотами вогневої підтримки, а також відволікаючими ударами на флангах. Вихід з бою вважається важким маневром, де фактор часу має вирішальне значення.

При організації і веденні оборони, а також відступальних дій широко застосовуються міни-сюрпризи, що сповільнюють просування військ противника, утрудняють ведення розвідки й особливе подолання загороджень і перешкод. Вважається, що уміло встановлені міни-сюрпризи можуть нанести противнику серйозні втрати, а також постійно тримати його особовий склад у напруженому стані. При відході і веденні стримуючих дій міни-сюрпризи набудуть широкого застосування для посилення мінних полів, що турбують, і окремих ділянок загороджень і руйнувань.

Прийоми і способи установки мін-сюрпризів рекомендується максимально різноманітити. Для маскування мін-сюрпризів використовуються різні місцеві предмети.

В обороні мотопіхотний батальйон діє в складі бригади, знаходячись у першому чи в другому її ешелоні (резерві). Батальйон може виконувати і самостійну задачу, підпорядковуючись безпосередньо командиру дивізії (бригади), висилатися від дивізії (бригади) на видалення 8-10 км від переднього краю як загальна охорона, чи діяти в складі військ прикриття, що висилаються від корпуса (дивізії) на видалення до 25 км і більш від переднього краю оборони.

Танковий батальйон в обороні може діяти як у складі бригади, знаходячись у першому чи в другому її ешелоні, так і самостійно. Він може також знаходитися в складі резерву дивізії, прикривати фланги і проміжки в її бойовому порядку, обороняти важливий об’єкт (ділянку місцевості) чи вести стримуючі дії з метою забезпечення виходу з бою і відходу головних сил дивізії, контратакувати і вирішувати інші задачі. При переході дивізії до оборони завчасно, поза зіткненням із противником, танковий батальйон бригади, що діє в другому ешелоні дивізії, може висилатися в смугу забезпечення на видалення 15-50 км від переднього краю основного району оборони для дій у складі військ прикриття.

При обороні в першому ешелоні бригади може бути посилений танковий батальйон одною-двома ротами мотопіхоти, одним-двома саперними взводами й іншими підрозділами. Оборонні дії батальйону будуть забезпечуватися, як правило, взводом вертольотів вогневої підтримки, підтримуватися вогнем артилерії дивізії і прикриватися засобами ППО. Для рішення бойових задач на базі батальйонів у бригаді можуть створюватися батальйонні тактичні групи (у батальйонах - ротні тактичні групи), що дозволяють найбільш ефективно використовувати в різній обстановці всі наявні в підрозділах бойові засоби.