Правове значення емоцій та проблеми призначення СПЕ емоційних станів

Лекція 2.2

Тема: Судово-психологічна експертиза емоційних станів – 2 год.

1. Правове значення емоцій та проблеми призначення СПЕ емоційних станів.

2. Юридичне поняття сильного душевного хвилювання. Юридично значимі емоційні стани

3. Диференціально-діагностичні критерії фізіологічного афекту і афективного спалаху, що виникають внаслідок фрустрації і стресу.

4. Завдання судово-психологічниої експертизи емоційних станів.

Література:

Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. — М.: 1983

Куликов Л.В. Психические состояния. СПб., 1999.

Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1978.

Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. Харьков, 1978.

Прикладная юридическая психология./Под ред. А.М.Столяренко. М.,2000.

Сорокотягин И.Н. Юридическая психология. Свердловск,1986.

Правове значення емоцій та проблеми призначення СПЕ емоційних станів.

Судово-психологічна експертиза емоційних станів, як вид судової експертизи, найбільш часто використовується в судово-психологічній практиці та має ряд характерологічних ознак, що зумовлюють специфіку її проведення:

- Відмінності категорійних понять, що використовуються психологами та юристами,

- складність діагностування

- відсутність методологічної бази.

Визначення актуального психічного стану особи на момент вчинення злочину має практичне значення, оскільки дає можливість правоохоронним органам кваліфікувати злочин та визначити наявність обставин, що пом’якшують призначене покарання. До числа таких обставин діюче кримінальне законодавство відносить вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин та вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого. Прийнятим в юридичній практиці є призначення судово-психологічної експертизи емоційного стану лише для встановлення вище перерахованих обставин.

Однак існує ряд проблем призначення та проведення судово-психологічної експертизи, що залишилися невирішеними, зокрема:

- перелік статтей кримінального кодексу, рослідування яких передбачає обов’язкове призначення судово-психологічної експертизи,

- відсутність єдиної визнаної класифікації психічних станів, що давала б можливість в ході проведення судово-психологічної експертизи визначити приналежність актуального психічного стану до групи,

- відсутність повного переліку емоційних станів, які істотно впливають на свідомість і поведінку людини і тому можуть розглядатися як фактори, що обумовлюють зниження вини обвинуваченого і обумовлюють пом’якшення покарання.

СПЕ емоційних станів призначається в тих випадках, коли перед правоохоронними органами постає питання про кваліфікацію дій підслідного або підсудного як вчинених в стані сильного душевного хвилювання. Цей стан передбачено законодавцем як пом’якшуюча вину обставина у справах про вбивство та нанесення тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Так, ст.115 ККУ передбачена кримінальна відповідальність за вчинення умисного вбивства у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років, а ст.116 ККУза умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання передбачена відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на той же строк. Цією статтею визначено, що пом’якшення відповідальності за цей вид вбивства викликане такими обставинами: 1) суспільно-небезпечне діяння особи спровоковане протизаконним насильством, систематичними знущаннями або тяжкою образою з боку потерпілого; 2) суб’єктивна сторона складу даного злочину характеризується особливим емоційним станом суб’єкта – його сильним душевним хвилюванням, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.

Коментарем до ККУ визначено, що сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий фізіологічний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко і бурхливо, та певною мірою здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними. Фізіологічний афект не розглядається як медичний критерій неосудності, оскільки не є видом іншого хворобливого стану психіки. Така особа є, по суті, обмежено осудною.

Обмежена осудність – це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Обмежена осудність не виключає кримінальної відповідальності та може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Аналогічно у справах про нанесення тілесних ушкоджень враховується кваліфікаційна ознака – стан сильного душевного хвилювання (ст.121 ККУ – умисне тяжке тілесне ушкодження – позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, ст.123 ККУ – умисне тяжке тілесне ушкодження у стані сильного душевного хвилювання – карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 2 років).

Перебування особи в стані сильного душевного хвилювання – це обставина, яка потребує доказування.

Ефективність оцінки емоційного стану в значній мірі залежить не тільки від досвіду психолога-експерта, але і від об’єму інформації про особу і її поведінку в матеріалах кримінальної справи (при слідчих діях рідко фіксується самопочуття, настрій підекспертного до делікту, спостереження свідків про його зовнішній вигляд, особливості поведінки).

Наши рекомендации