Негласні слідчі (розшукові) дії

8.2.1. Поняття

Негласні слідчі (розшукові) дії(НСРЛ) - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК.

Підстави і процесуальний порядок проведення НСРЛ врегульовані у гл. 21 КПК. НСРЛ, так само, як і гласні слідчі дії, можуть бути проведені у часових межах стадії досудового розслідування.

8.2.2. Еволюція нормативної регламентації і потреба кримінальної процесуальної регламентації

Нормативна регламентація НСРЛ у "новітній" їх історії еволюціонувала протягом 3 таких періодів.

1. До 1992 року. Регламентація НСРЛ (оперативно-розшукових дій -ОРЛ) здійснюється винятково секретними інструкціями. Встановлення обставин злочину відбувається поза межами "офіційного" кримінального процесу.

2. 1992-2012 роки. У 1992 році ОРЛ в нашій державі виведено на "світ" у зв'язку із ухваленням Закону "Про ОРЛ". Однак в цьому Законі НСРЛ були лише названі, а порядок ЇХ провадження встановлювався секретними інструкціями. Таким чином, встановлення обставин злочину у межах стадії досудового розслідування відбувалося як засобами "офіційного" кримінального процесу, так і засобами "неофіційного" (таємного) процесу під назвою "ОРЛ".

ЄСПЛ в рішенні у справі "Волох проти України" (2006) зазначив, що втручання органів, які здійснюють ОРЛ, у права людини не може розглядатися як таке, що було здійснене "згідно із законом", оскільки "законодавство України не визначає з достатньою чіткістю межі та умови здійснення органами влади своїх дискреційних повноважень у сфері, про яку йдеться, та не передбачає достатніх гарантій захисту від свавілля при застосуванні таких заходів (ОРЛ - ЛУЇ.)".

Для цього періоду є притаманним чіткий розподіл повноважень оперативних працівників і слідчих. Слідчі не мали доступу до секретних матеріалів - результатів ОРЛ. Питання про те, які саме матеріали ОВД передати слідчому, вирішували оперативні співробітники, хоча слідчі і мали право визнати або не визнати результати ОРЛ доказами у кримінальному процесі.

Нагляд за додержанням законності негласних дій здійснював прокурор не нижче обласного рівня.

3.З 2012року-дотепер. НСРЛ здійснюються згідно з правилами, викладеними у окремій главі 21 КПК. У цій главі детально регламентовано підстави, процесуальний порядок їх провадження, а також механізми забезпечення прав осіб, щодо яких їх провадять. Отже, досягнуто стану правової визначеності, а втручання у права людини здійснюється згідно із законом (КПК).

Право здійснення нагляду за негласними діями надане і прокурору району.

8.2.3. Співвід ношення з оператив но-розшуковими заход ами

Завдання ОРЛ до набрання чинності КПК 2012 року полягало у пошуку даних: 1) з метоюрозкриття злочинів; 2) про розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб

іноземних держав; 3) в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. А завданням кримінального провадження був пошук даних з метою розкриття злочинів.

Можливим результатом виконання завдання ОРЛ щодо розкриття злочинів був вирок суду; викриття підривної діяльності спецслужб іноземних держав - вирок суду або обмін розвідниками ("шпигунами"); забезпечення інтересів безпеки громадян, суспільства і держави - допуск осіб до державної таємниці чи до роботи з ядерними матеріалами тощо. Одним із результатів кримінального провадження є вирок суду. Тому законодавець вирішив регламентувати правила діяльності із розкриття кримінальних правопорушень в одному НПА - КПК.

У зв'язку з обранням такого підходу до регламентації НСРД із Закону "Про ОРЯ' виключені підстави ОРЛ, що стосувалися вчинених злочинів; оперативним співробітникам залишено право самостійно (без доручень слідчого, прокурора) проводити НСРЛ у порядку, визначеному КПК, лише щодо злочинів, що готуються; скасовано обов'язок оперативних співробітників щодо розкриття злочинів (залишено обов'язок щодо запобігання, виявлення і припинення злочинів).

У КПК 2012 року відбулося об'єднання ОРЛ і досудового розслідування в єдиний досудовий процес (ОРЛ "влилася" у досудове розслідування). Lie дозволило скоротити кількість відносно самостійних досудових проваджень з 4 (ОРЛ, порушення кримінальної справи, дізнання, досудове слідство) до 1 (досудове розслідування).

8.2.4. Р ізновид и

НСРЛ залежно від об'єкта, на пізнання якого вони спрямовані, поділяються на 2 групи: пов'язані із втручанням у приватне спілкування; інші, тобто не пов'язані з таким втручанням.

1. Різновидами втручання в приватне спілкування є: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем.

2. НСРЛ, не пов'язаними з втручанням у приватне спілкування, є: обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; аудіо-, відеоконтроль місця; контроль за вчиненням злочину (контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину); виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації; негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження; використання конфіденційного співробітництва.

8.2.5. Умови

НСВД можуть бути проведені лише на наявності виняткових умов, які поділяються на процесуальну і матеріально-правову умови.

Процесуальною умовою проведення НСРЛ є така ситуація кримінального провадження, за якої відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.

Матеріально-правова умова полягає у тому, що абсолютна більшість НСРЛ (усі ті, що пов'язані з втручанням у приватне спілкування, а також ті, що не пов'язані з цим, за винятком установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу та використання конфіденційного співробітництва) можуть бути проведені винятково у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. НСРЛ не проводять під час досудового розслідування кримінальних проступків (ст. 300 КПК).

Встановлення у законі таких умов є суттєвою гарантією від невиправданого обмеження прав громадян, яке могло б мати місце у разі поширення можливості проведення НСРЛ на усі кримінальні провадження щодо всіх кримінальних правопорушень.

8.2.6. Суб'єкти ухвалення рішення про проведення

До числа суб'єктів, яким законом надане право ухвалювати рішення про проведення НСРЛ, належать слідчий суддя (голова апеляційного суду чи за його визначенням інший суддя цього суду); прокурор; слідчий.

8.2.6.1. Слід чий суддя

Слідчий суддя приймає рішення про проведення усіх НСРЛ, пов'язаних із втручанням у приватне спілкування, а також про обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу; спостереження за особою, річчю або місцем; аудіо-, відеоконтроль місця; негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження. Слідчий суддя зобов'язаний ухвалити рішення протягом 6 годин з моменту отримання клопотання про надання дозволу на проведення НСРЛ. Відмова у дозволі на проведення НСРЛ не перешкоджає повторному зверненню з таким клопотанням.

Проведення НСРЛ до постановления ухвали слідчого судді дозволено у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей і запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (ст. 201 та ст. 209), IX, ХІІІ, XIV, XV, XVII Особливої частини КК.

8.2.6.2. Прокурор

Прокурор приймає рішення про проведення таких НСРЛ: контроль за вчиненням злочину (винятково прокурор); виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності.

У виняткових невідкладних випадках1 прокурор, не звертаючись із клопотанням до слідчого судді, вправі самостійно ухвалити рішення (винести постанову) лише про установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу та про спостереження за особою, річчю або місцем.

8.2.6.3. Слід чий

Слідчий приймає рішення про виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності - за постановою, погодженою з керівником органу досудового розслідування.

У виняткових невідкладних випадках слідчий вправі самостійно ухвалити рішення лише про установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу та про спостереження за особою, річчю або місцем. Зазначені дії проводять за постановою слідчого без будь-яких погоджень, але з наступним повідомленням прокурора про прийняте рішення і результати НСРЛ.

8.2.7. Суб'єкти провед ення

НСРЛ вправі проводити слідчий, співробітники оперативних підрозділів. Останні вправі проводити ці дії лише за дорученням слідчого, прокурора.

Прокурор не належить до числа суб'єктів проведення НСРЛ, оскільки КПК 2012 року запровадив принцип незмінності прокурора. Участь його у НСВД робить його потенційним свідком. У такому разі кожен прокурор, який взяв участь хоча б у одній НСРЛ, повинен бути відведений від участі у справі.

До проведення НСРЛ можуть бути залучені інші особи: спеціалісти, перекладачі, особи, що конфіденційно співробітничають з оперативним підрозділом.

8.2.8. Строк д ії рішення про проведення

Строк дії ухвали слідчого судді про проведення НСРЛ становить: - не більше 2 місяців, але може буж продовжений. Загальний строк НСРЛ не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування;

- до встановлення місцезнаходження підозрюваного у розшук. Ухвала діє і протягом часу, на який зупинене досудове розслідування у зв'язку з оголошенням розшуку.

Строк проведення НСРЛ до ухвали слідчого судді входить до загального строку НСРЛ. Строк дії постанови прокурора про НСРЛ:

- первинний строк дії постанови прокурора у КПК не визначений, але він має бути "розумним", тобто адекватним ситуації і ступеню обмеження прав людини у перебігу НСРЛ;

- строк дії постанови продовжує сам прокурор. Максимальний строк дії цієї постанови становить 18 місяців.

Первинний строк дії постанови слідчого (керівника органу досудового розслідування) у КПК не визначений (має бути "розумним"). Строк продовжують керівник органу досудового розслідування - до 6 місяців; начальник ГУМ ВС, УМВС України - до 12 місяців; Міністр внутрішніх справ України - до 18 місяців.

Закінчення строку дії ухвали, постанови тягне припинення НСРЛ.

Проведення НСРЛ може бути припинене до закінчення строку дії ухвали, постанови за рішенням слідчого судді, прокурора.

8.2.9. Фіксування

Фіксування НСРЛ повинне відповідати загальним правилам фіксування, викладеним у гл. 5 КПК.

За результатами проведення НСРЛ складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили НСРЛ або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб.

НСРЛ можуть фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Протоколи та додатки до них протягом 24 годин з моменту припинення НСРЛ передаються прокурору.

8.2.10. Повідомлення осіб, щодо яких провод или д ії

Осіб, щодо яких проводилися НСРЛ, про факт їх проведення повідомляє у письмовій формі прокурор або за його дорученням - слідчий.

Час повідомлення визначається залежно від ситуації. Повідомлення має бути здійснене протягом 12 місяців з дня припинення НСРЛ, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Запровадження правила про повідомлення осіб, щодо яких здійснювалися НСРЛ. є суттєвим кроком у напрямі відкритості діяльності державних органів і забезпечення прав громадян.

8.2.11. Заходи захисту інформації

Інформація, отримана під час НСРД, підлягає захисту від розголошення. Зміст заходів прокурора із захисту цієї інформації залежить від того, чи буде вона використовуватися у кримінальному провадженні.

Заходами захисту інформації, що використовується у кримінальному провадженні, Є:

1) заборона розголошувати відомості про факт та методи НСРЛ і інформацію, отриману в результаті їх проведення;

2) якщо є інформація про приватне життя інших осіб, то захисник та інші учасники, що мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення;

3) виготовлення копій протоколів НСРЛ і додатків до них не допускається. Заходи захисту щодо інформації, що не використовується у провадженні:

1) матеріали, які, на думку прокурора, не є необхідними для подальшого ЛР, негайно знищуються. Знищення матеріалів здійснюється під контролем прокурора. Знищення не звільняє прокурора від обов'язку повідомити осіб, щодо яких здійснювалися НСРЛ;

2) з цими матеріалами не можна нікого ознайомлювати;

3) вилучені у перебігу НСРЛ речі та документи можуть бути повернуті власнику.

8.2.12. Використання результатів

Результати НСРЛ можуть бути використані у доказуванні у кримінальному провадженні, в якому вони були здійснені, а також в інших кримінальних провадженнях.

Використання результатів НСРЛ у доказуванні здійснюється за такими правилами:

1) використовуватися на тих самих підставах, що і результати інших (гласних) слідчих дій;

2) особи, які проводили НСВД, можуть бути допитані як свідки;

3) особи, щодо яких проводили НСРЛ, можуть бути допитані як свідки. Використання результатів НСРЛ в інших цілях:

1) якщо виявлено ознаки іншого злочину, матеріали можна використати в іншому провадженні лише на підставі ухвали слідчого судді;

2) передання інформації здійснюється тільки через прокурора.