Взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї

Другим у порядку застосування спеціальних заходів щодо запобігання насильства в сім’ї є взяття на профілактичний облік та зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї (ст. 12 Закону). Члена сім’ї, якому було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, служба дільничних інспекторів міліції або кримінальна міліція у справах дітей беруть на профілактичний облік та знімають цих осіб із профільного обліку відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх прав України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 листопада 2010 року № 550. Працівниками кримінальної міліції у справах дітей профілактичні справи заводяться у випадках, коли особа, яка вчинила насильство в сім’ї, не досягла 18-річного віку.

Постановка на профілактичний облік осіб, які вчинили насильство в сім’ї, проводиться на підставі мотивованого рапорту дільничного інспектора. Рішення про постановку на профілактичний облік приймає начальник міськрайоргану внутрішніх справ або його заступник. Відомості про осіб, які беруться на профілактичний облік (далі – підоблікові особи), заносяться до журналу реєстрації підоблікових осіб. Відомості про осіб, щодо яких здійснюється профілактична робота дільничними інспекторами міліції, заносяться до інтегрованих інформаційно-пошукових систем органів внутрішніх справ.

У дільничного інспектора міліції в електронному вигляді зберігаються відомості на підоблікових осіб, які проживають на території адміністративної дільниці.

У разі переїзду профілактованої особи на нове місце проживання до міськрайоргану внутрішніх справ за територіальністю протягом п’яти днів надсилається відповідна інформація.

Як можна побачити з наведених у таблиці 24 даних, починаючи з 2009 року кількість осіб, яким винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, перевищує кількість осіб, поставлених на профілактичний облік за вчинення насильства в сім’ї. Це може бути свідченням того, що не всі домашні кривдники своєчасно ставляться на облік і з ними проводиться відповідна профілактична робота, або й взагалі уникають такого виду впливу.

Автори Моніторингу стану виконання законодавства України щодо протидії насильству в сім’ї зазначають, що у разі постановки кривдника на профілактичний облік жертва насильства насправді може сподіватися на дієвий контроль за поведінкою кривдника з боку міліції, а в ідеальному варіанті – ще й інших державних служб (управління у справах сім’ї та молоді, служби у справах дітей місцевих органів влади, центрів соціальних служб для сім’ї та молоді). Адже відповідно до Інструкції щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї ці органи і служби здійснюють низку заходів, зокрема організовують надання психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних та інших послуг членам сім’ї, в якій було вчинено насильство або існує реальна загроза його вчинення .

За свідченням як практичних працівників, так і науковців, що займаються проблемою протидії насильству в сім’ї, основною функцією профілактичних обліків є не стільки облік осіб, які вчинили протиправні дії, скільки проведення з такими особами індивідуально-профілактичної роботи. Саме тому профілактичний облік необхідно наповнити практичними профілактичними заходами: відвідуванням програм, що включають проведення лекцій на правову тематику, консультації з психологами, соціальними працівниками. Слід визначити, що основним завданням профілактичного обліку є дієвий контроль за поведінкою кривдника в поєднанні з активною допомогою жертві насильства в сім’ї та соціально-психологічним корекційним впливом на кривдника. Якщо перша частина (дієвий контроль) – справа органів внутрішніх справ, то друга частина (соціально-психологічний корекційний вплив) – завдання соціальних служб та органів місцевого самоврядування. Крім того, потребує запровадження механізм оцінки ризиків щодо вчинення насильства в сім’ї з боку кривдника, який перебуває на обліку. Можливо, його необхідно проводити раз на три місяці чи раз на півроку. Це надасть можливість оцінити ефективність корекційного впливу (у разі проходження корекційних програм) чи зміни ставлення до членів сім’ї та в цілому поведінки кривдника, що перебуває на профілактичному обліку. Адже облік не повинен бути заради обліку. У разі негативних показників оцінки ризиків, термін перебування на обліку може бути продовжений.

Зняття з профілактичного обліку членів сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, проводиться органами, які брали особу на такий облік, якщо протягом року після останнього факту вчинення насильства в сім’ї особа жодного разу його не вчинила.

Порядок взяття на профілактичний облік та порядок зняття з нього членів сім’ї, яким було винесено офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї, визначається Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим Наказом МВС від 11.11.2010 № 550, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.12.2010 за № 1219/18514.

Працівниками кримінальної міліції у справах дітей профілактичні справи заводяться у випадках, коли особа, що вчинила насильство в сім’ї, не досягла 18-річного віку.

Захисні приписи виносяться працівниками уповноважених підрозділів органів внутрішніх справ (служби дільничних інспекторів міліції або кримінальної міліції у справах дітей) за місцем проживання особи, яка вчинила насильство в сім’ї. Про відмову особи від підписання цих документів у них робиться відповідний запис (п. 3.5 Інструкції) [394].

Серед проблемних питань щодо цього запобіжного заходу експерти називають те, що він, як це не парадоксально, виноситься кривдникові, а не жертві насильства в сім’ї. Крім того, законодавством, на жаль, не передбачене ознайомлення жертви сімейного насильства зі змістом даного акту, тому робиться висновок, що насправді захисний припис не охороняє особисто жертву – він встановлює обмеження для кривдника, і жертва, не маючи у себе хоча б копії захисного припису, не може оскаржити в установленому порядку дії кривдника. Крім того, вказується, що реальний контроль за виконанням захисного припису практично відсутній. І у разі коли жертва, навіть якщо вона проживає окремо від кривдника, залякана і не звертається до міліції, притягнути кривдника до адміністративної відповідальності за невиконання захисного припису неможливо