Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту

358.Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту організовується і здійснюється з метою виключення або максимальною зниження втрат підрозділів від радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, а також для маскування підрозділів аерозолями (димами) та щоб завдати втрат противнику запалювальною зброєю.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту батальйону (роти) включає: радіаційну та хімічну розвідку; своєчасне і вміле використання засобів індивідуального та колективного захисту; радіаційний та хімічний контроль; спеціальну обробку підрозділів; застосування аерозолів (димів) та запалювальної зброї.

Заходи щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту здійснюються силами та засобами підрозділів батальйону (роти). Найбільш складні та специфічні заходи забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту виконуються підрозділами військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

359. Під час організації забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту командир батальйону (роти), як правило, вказує: порядок ведення радіаційної та хімічної розвідки; порядок та терміни проведення радіаційного та хімічного контролю; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки підрозділів; порядок та терміни маскування підрозділів аерозолями (димами) під час підготовки та в ході бою, сили і засоби, які для цього виділяються; порядок використання приданих вогнеметних підрозділів; порядок технічної перевірки протигазів та забезпечення підрозділів засобами захисту.

360. Радіаційна та хімічна розвідкаорганізовується для своєчасного забезпечення командира даними про радіаційну та хімічну обстановку, а також для оповіщення підрозділів про радіоактивне, хімічне, біологічне зараження. Вона ведеться безперервно постами радіаційного, хімічного і біологічного спостереження батальйону та спостерігачами за радіаційною, хімічною і біологічною обстановкою рот (батарей), які призначаються із складу спеціально підготовлених відділень (екіпажів, обслуги) та приданих підрозділів військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

Оцінка радіаційної та хімічної обстановки при застосуванні противником ядерної та хімічної зброї здійснюється за даними радіаційної та хімічної розвідки.

Розвідка хімічних загороджень ведеться розвідувальними органами разом з приданими їм підрозділами інженерних військ та військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

361. Своєчасне використання засобів індивідуальногота колективного захистузабезпечує надійний захист особового складу від ураження отруйними речовинами, попадання в середину організму і на шкіряний покрив радіоактивних речовин та біологічних засобів.

Для своєчасного використання особовим складом засобів індивідуального захисту протигази та респіратори повинні бути постійно в похідному положенні (при собі), захисні плащі, панчохи та рукавички під час дій на машинах—в машинах, під час дій поза машинами — при собі.

Уміле використання засобів індивідуального та колективного захисту досягається: постійними тренуваннями особового складу у використанні цих засобів; правильним визначенням рубежів та часу переведення засобів індивідуального захисту в положення «бойове» та знімання їх; додержуванням режиму та правил експлуатації споруджень, обладнаних засобами колективного захисту, та порядку використання систем захисту від зброї масового ураження бронеоб'єктів.

362. Радіаційний та хімічний контроль здійснюється з метою одержання даних для оцінювання боєздатності підрозділів, можливості знімання засобів індивідуального захисту, а також для визначення обсягу спеціальної та санітарної обробки. Він включає визначення доз опромінення особового складу та ступінь зараження людей, озброєння, техніки, ракет, боєприпасів та інших матеріальних засобів радіоактивними та отруйними речовинами. Радіаційний та хімічний контроль у батальйоні (роті) проводиться інструктором РХБ захисту та спеціально підготовленими військовослужбовцями.

363. Спеціальна обробка підрозділів полягає у проведенні дегазації, дезактивації та дезинфекції озброєння, техніки, обмундирування та спорядження, засобів індивідуального захисту та матеріальних засобів. Вона може бути частковою або повною.

Часткова спеціальна обробка підрозділів організовується за наказом командира батальйону (роти) та проводиться особовим складом у ході виконання бойового завдання під керівництвом командирів підрозділів з використаннями табельних засобів. При зараженні отруйними речовинами вона проводиться негайно. Під час часткової спеціальної обробки дегазуються, дезактивуються та дезинфікуються ті місця на озброєнні і техніці, до яких особовий склад торкається в ході бойового застосування. Особиста зброя в усіх випадках обробляється повністю.

Повна спеціальна обробка підрозділів проводиться за наказом старшого командира, як правило, після виконання бойового завдання в районах, які займають підрозділи, або в районах спеціальної обробки. Під час проведення повної спеціальної обробки озброєння та техніки обробляється вся їхня зовнішня поверхня, а при необхідності і внутрішня. Для проведення повної спеціальної обробки, як правило, залучаються підрозділи військ радіаційного, хімічного, біологічного захисту.

364. Застосування аерозолів (димів) організовується з метою маскування своїх підрозділів, а також для протидії технічним засобам розвідки противника та наведення (самонаведення) його боєприпасів.

365. Запалювальна зброя застосовується для ураження живої сили, озброєння, техніки, запасів матеріальних засобів противника та для створення осередків пожеж у районі його дій. Запалювальна зброя, як правило, застосовується в батальйоні (роті) приданими вогнеметними підрозділами.

.

Розділ десятий

ВИХОВНА РОБОТА

366. Успішні дії батальйону (роти) в сучасному бою значною мірою залежать від професійної майстерності ти високого морального духу, психологічної готовності особового складу до виконання бойових завдань і наказів командирів, згуртованості та дисциплінованості, формування яких значною мірою залежить від рівня організації та проведення виховної роботи. її значення у бойовій обстановці незрівнянно зростає.

367. Виховна робота є складовою частиною роботи посадових осіб на час підготовки і ведення бою. її головна мета — досягнення високої бойової готовності і боєздатності батальйону (роти), формування патріотичних почуттів, мобілізація духовних сил і вольових спроможностей особового складу на рішучі, стрімкі дії у складних умовах, готовність переносити великі фізичні та психічні навантаження, досягнення перемоги над противником.

Виховна робота з особовим складом батальйону (роти) передбачає максимальне використання різноманітних форм, методів і прийомів впливу на свідомість воїнів, психологічне забезпечення формування бойових навиків, а її конкретні завдання та напрямки визначаються на підставі рішень та бойових наказів командирів.

368. Основними завданнями виховної роботи під час підготовки та ведення бою є:

виховання в особового складу відданості народу України, любові та поваги до його культурно-історичної спадщини;

формування у воїнів високих морально-психологічних якостей громадянина-патріота, усвідомлення внутрішньої готовності зі зброєю в руках стати на захист Батьківщини, вірності військовій присязі та військовому обов'язку; проведення заходів спеціальної та цільової психологічної підготовки;

інформування і роз'яснення військовослужбовцям воєнної політики України, доведення причин та характеру бойових дій, міжнародного та внутрішнього стану держави, завдань своєї частини та підрозділів, розкриття планів противника та протидія його інформаційно-психологічному впливу на особовий склад; доведення до воїнів матеріалів преси;

виховання офіцерів у дусі високої відповідальності за організацію бою; розвиток у них високих вольових якостей, самостійності, ініціативи, творчості, оперативності та чіткості в роботі, уміння всебічно оцінювати бойову обстановку, передбачати перебіг та розвиток бою, моральну та фізичну силу воїнів, тверде і безперервне керівництво підлеглими за будь-яких умов обстановки;

виховання у військовослужбовців вірності Бойовому Прапору частини, волі до перемоги, бойової активності, мужності та відваги, витримки та самовладання, ініціативи та взаємовиручки в бою, здатності переносити небезпеку, тягар бойової обстановки;

соціально-психологічне забезпечення військової дисципліни і правопорядку, беззаперечне і точне виконання вимог державних законів, військової присяги, військових статутів, наказів та розпоряджень командирів; всебічне зміцнення принципу єдиноначальності;

проведення заходів професійного психологічного відбору військовослужбовців, комплектування підрозділів та розподіл воїнів за штатними посадами з урахуванням їх професійної придатності;

глибоке вивчення соціальної та психологічної характеристик поповнення, забезпечення його психологічної адаптації з урахуванням військових спеціальностей, індивідуальних психологічних особливостей;

організація та проведення у підрозділах заходів психологічного супроводу військовослужбовців із залученням відповідних фахівців;

психологічне забезпечення розвитку у воїнів віри у силу та міць своєї зброї та бойової техніки, особистої відповідальності за утримання їх у постійній бойовій готовності та вміле використання у бою, дотримання ними заходів безпеки; та надання відповідної психологічної допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми. Психологічна допомога надається шляхом само- та взаємодопомоги. Вона направлена на зняття психічного стану, який не дозволяє виконувати бойові завдання;

організація та проведення заходів, які спрямовані на підтримання емоційно-вольової стійкості особового складу, запобігання масовим панічним реакціям;

вивчення, узагальнення та розповсюдження бойового досвіду, піклування про заохочення і відзнаку воїнів за героїчні вчинки;

повсякденне піклування про вирішення соціальних проблем, всебічне забезпечення особового складу, всім необхідним для ведення бою, про надання своєчасної медичної допомоги та створення умов для психологічного розвантаження воїнів після бою;

інформування командира про морально-психологічний стан особового складу батальйону (роти) та його готовність до бою.

Виховна робота в різних видах бою в батальйоні (роті) здійснюється з урахуванням конкретних бойових завдань та обстановки, яка склалася.

369. Під час ведення бою з використанням звичайної зброї найважливішим завданням виховної роботи є мобілізація особового складу на ефективне використання звичайної зброї і підтримання постійної морально-психологічної готовності військовослужбовців підрозділів до дій в умовах використання противником високоточної зброї та зброї масового ураження.

Під час ведення бою з використанням противником зброї масового ураження найважливішим завданням виховної роботи є всебічне сприяння своєчасному виконанню заходів щодо підвищення живучості та швидкого відновлення боєздатності батальйону (роти).

Важливим засобом мобілізації особового складу у цій обстановці є особистий приклад офіцерів, прапорщиків, сержантів підрозділів, їх мужність та самовладання під час виконання наказів, припинення брехливих чуток і панічних настроїв, проведення психокорекціинйх заходів.

370. У плані виховної роботи на період підготовки ведення бою заступник командира батальйону (роти) з виховної роботи передбачає три розділи: заходи виховної роботи на період підготовки, під час бою та після його закінчення.

Відповідно до обстановки, що склалася, у плані визначаються основні виховні заходи; соціально-психологічна робота з різними категоріями військовослужбовців, вивчення, прогноз морально-психологічного стану та надання допомоги особовому складу підрозділів, від яких залежить збереження боєздатності батальйону (роти), а також на який покладено виконання головних завдань; загальне спеціальне і цільове інформування; особисте місце заступника командира з виховної роботи у бойовому порядку; організація взаємодії з сусідами з питань обміну інформацією, досвідом; забезпечення особового складу підрозділу друкованими виданнями, технічними засобами інформування, доповіді про настрої та морально-психологічний стан військовослужбовців.

План виховної роботи на період підготовки і ведення бою затверджується командиром батальйону (роти).

371. Під час підготовки і ведення оборонного бою виховна робота спрямовується на мобілізацію особового складу на створення у короткі терміни оборони, здатної протистояти ударам усіх засобів противника, на формування у воїнів стійкості, наполегливості, бойової активності.

З цією метою здійснюється:

роз'яснення особовому складу бойових завдань, характеру та особливостей оборонного бою, соціально-психологічне підтримання високої бойової готовності і пильності у підрозділах;

мобілізація волі та духовних сил воїнів на створення в короткі терміни системи вогню та загороджень, інженерне обладнання та маскування, вміле використання озброєння і техніки;

доведення до особового складу відомостей про противника, його морально-психологічний стан, сильні та слабкі сторони;

посилення виховної роботи та соціально-психологічного забезпечення особового складу в опорних пунктах рот (взводів), діючих у першому ешелоні;

виховання у військовослужбовців стійкості в утриманні позиції, яку вони обороняють, глибокого розуміння ними того, що ніхто і ні за яких умов не може її залишити без наказу старшого командира;

забезпечення соціально-психологічного впливу на особовий склад другого ешелону з метою його підготовки до бойових дій;

соціально-психологічне забезпечення дій обслуги вогневих засобів та особового складу підрозділів посилення;

організація тісної взаємодії всіх сил і засобів, які беруть участь у бою;

забезпечення морально-психологічної готовності особового складу діяти в умовах використання противником зброї масового ураження та високоточної зброї;

здійснення заходів щодо зняття в особового складу психологічної напруги, запобігання панічних настроїв та чуток;

навчання військовослужбовців усіх категорій правилам надання першої психологічної допомоги (само- та взаємодопомоги);

проведення заходів протидії психологічним акціям противника, спрямованих на наші війська;

звернення особливої уваги на роботу з підрозділами та особовим складом, які виділяються для ведення розвідки та постачання воїнам усього необхідного для бою;

організація, у взаємодії з медичними працівниками, медичної допомоги та швидкої евакуації поранених з поля бою.

372. У наступі основним завданням виховної роботи є підтримання високого бойового і морально-психологічного стану особового складу, мобілізація його на виконання поставлених завдань, ведення активних та стрімких дій для досягнення перемоги. З цією метою здійснюється:

роз'яснення особовому складу характеру й особливостей майбутнього бою, доведення бойових завдань, підтримання і розвиток високого наступального духу, формування у воїнів твердої рішучості за будь-яких обставин виконати бойовий наказ;

вживання виховних та соціально-психологічних заходів до військовослужбовців у вихідних пунктах для наступу, на привалах, у перервах між боями для підтримання високого наступального духу, запобігання психогенних втрат, панічних настроїв та хибних чуток;

посилення виховної роботи та соціально-психологічного забезпечення в підрозділах, які діють на головному напрямку, і в тих, що виконують найбільш важливі завдання;

доведення до військовослужбовців відомостей про противника, його моральний стан, сильні та слабкі сторони; засоби впливу на нього;

робота з особовим складом щодо ведення активної розвідки, забезпечення потайної підготовки до наступу, збереження в таємниці заходів, які здійснюються;

мобілізація волі та духовних сил особового складу на проведення рішучої атаки переднього краю противника, ефективне використання вогневих засобів і бойової техніки для прориву його оборони, стрімкого просування вперед і знищення, популяризація успіхів свого підрозділу, героїчних подвигів і вчинків воїнів;

робота з особовим складом щодо забезпечення високих темпів подолання перешкод, морально-психологічної готовності до розвитку наступу на протилежному березі і психологічної підготовки екіпажів плаваючих засобів;

роз'яснення особовому складу другого ешелону отриманих завдань і засобів їх виконання; мобілізація волі та духовних сил особового складу на відбиття контратак і розвиток наступу;

зосередження морально-вольових зусиль воїнів на повному використанні можливостей бойової техніки та зброї.

Під час наступу з форсуванням водних перешкод, подоланням ядерно-мінних загороджень на укріплений район противника у виховній роботі враховуються особливості виконання бойових завдань, творче використання форм та методів виховного впливу на особовий склад, його психологічну підготовку. Особлива увага звертається на соціально-психологічне забезпечення високих темпів подолання перешкод, сміливих та рішучих дій щодо нанесення ураження противнику ізнищення його об'єктів.

Під час дій у передовому, рейдовому, спеціальному загонах виховна робота спрямовується на психологічне забезпечення ефективних дій особового складу щодо ведення розвідки визначених рубежів (об'єктів) противника, потайного та швидкого висування до них, сміливих та рішучих дій щодо захоплення та утримання рубежів, знищення його об'єктів, особливо засобів ядерного, хімічного нападу та наземних елементів розвідувально-ударних комплексів.

Під час наступу у місті (населеному пункті) у виховній роботі з особовим складом основна увага зосереджується на забезпеченні постійної і чіткої взаємодії, ефективного застосування озброєння та техніки, відважних та рішучих дій під час атаки (штурму) будинків і бою всередині них.

Під час дій у складі морського десанту виховна робота спрямована на забезпечення організованої посадки (навантаження) підрозділів на десантні кораблі, переходу десанту морем, стрімких, ініціативних та сміливих дій під час бою за висадку і виконання десантом завдань на березі, на підтримання взаємодії з екіпажами кораблів. Особовому складу роз'яснюються правила поведінки на кораблях та методика надання першої психологічної допомоги під час переходу морем, відбиття нападу повітряного та морського противника.

Під час наступу у горах, лісі і зимою виховна робота спрямовується на формування в особовому складу здатності до мужнього подолання труднощів ведення бойових дій у цих умовах, уміле застосування озброєння і техніки, забезпечення ініціативних і рішучих дій на роз'єднаних напрямках, в обхідних загонах і тактичних повітряних десантах щодо захоплення найбільш важливих об'єктів.

373. У зустрічному бою виховна робота спрямовується на підтримання у особового складу постійної готовності до здійснення стрімкого маневру, швидкого розгортання до бойового порядку, випередження противника у відкритті вогню, нанесення йому раптових ударів у фланг і у тил.

Особлива увага звертається на оперативне доведення до особового складу бойових завдань та мобілізацію його на рішучі та ініціативні дії.

374. Під час виходу з бою і відходу виховна робота спрямовується на соціально-психологічне забезпечення витримки, дисципліни та організованості особового складу, спроможності підрозділів вести бій у відриві від головних сил полку (батальйону), утримання рубежів, які займають, стрімких та потайних дій. Особлива увага у виховній роботі звертається на підрозділи, які прикривають вихід з бою головних сил полку (батальйону).

375. Під час дій у тактичному повітряному десанті у виховній роботі зусилля зосереджуються на роз'ясненні особовому складу особливостей бойового завдання, забезпеченні відважних та рішучих дій в тилу противника щодо знищення його засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів та пунктів управління, захоплення і міцного утримання важливих рубежів, переправ, проходів та перевалів у горах, інших об'єктів до підходу своїх військ.

376.Під час дій у розвідувальному загоні виховна робота спрямовується на забезпечення безумовного виконання підрозділами поставлених завдань, своєчасне добування достовірних відомостей про противника, виховання ініціативи і винахідливості, здатності до рішучих та стрімких дій, військових хитрощів, спостережливості, правдивості, вміння зберігати державну та військову таємницю.

377. Під час здійснення маршу виховна робота зосереджується на забезпеченні своєчасного прибуття підрозділів у визначений район, готовності до розгортання і вступу в бій, суворого дотримання дисципліни маршу, правил маскування і заходів безпеки, встановленого порядку руху, пильності, ретельної підготовки механіків-водіїв (водіїв) до дій вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Виховна робота у підрозділах похідної охорони спрямовується на забезпечення сміливих та стрімких дій особового складу з метою безперешкодного прямування колони, яка охороняється, рішучого знищення підрозділів розвідки і охорони противника, сковування його головних сил та завдання їм втрат, а також для створення головним силам полку (батальйону) вигідних умов для розгортання і вступу в бій.

Під час перевезення підрозділів залізничним, морським (річковим) та повітряним транспортом у виховній роботі враховується важливість суворого дотримання правил та заходів безпеки, встановлених на транспорті, необхідність організованого завантаження і розвантаження, якість підбору, розстановки та інспектування посадових осіб ешелону, добового наряду, проводиться психогігієнічна робота.

378. Під час розташування підрозділів на місці виховна робота спрямовується на підтримання високої бойової готовності, особливо чергових сил, засобів та підрозділів, які знаходяться у сторожовій та безпосередній охороні, удосконалення бойової майстерності та морально-психологічної підготовки усього особового складу.

Виховна робота у підрозділах сторожової охорони спрямовується на формування в особового складу високої пильності з метою виключення проникнення розвідки противника і його раптового нападу на частини (підрозділи), що охороняються, а також на забезпеченню стійких та завзятих дій для своєчасного розгортання і вступу в бій головних сил полку.

379. Успішне виконання завдань виховної роботи під час бою забезпечується:

своєчасним проведенням заходів щодо соціально-психологічного забезпечення бою, постановкою конкретних завдань з цих питань відповідними командирами та їх заступниками з виховної роботи;

комплектуванням структур виховної роботи відповідними фахівцями;

конкретним плануванням, найбільш доцільним визначенням форм, методів і засобів виховної роботи, вмілим поєднанням і творчим застосуванням їх відповідно до бойових завдань і обстановки, яка склалася;

постійним спілкуванням командира і заступника з виховної роботи з підлеглими, знанням їх морального і психологічного стану, бойових якостей, всебічною підтримкою особового складу при підготовці і під час бойових дій; постійним проведенням психологічної та психокорекційної роботи;

особистим прикладом рішучих дій, мужністю, героїзмом, бойовою майстерністю і самовідданістю офіцерів, їх високою відповідальністю у бою і, особливо, у найскладніших його моментах.

Виховна робота повинна здійснюватися безперервно, цілеспрямовано і тим активніше, чим складнішою є бойова обстановка.

Розділ одинадцятий