Фрейдизм та неофрейдизм

Е. Шпрангера.

В Дільтей вважав, що психіку людини не можна вивчати експериментальними методами, а можна лише зрозуміти. Завдання психології полягає у розкритті смислового, душевного життя особистості, ціннісних орієнтацій людини.

Головне за Е. Шпрангером - це ціннісна орієнтація, яка є включенням суб’єкта у пізнання.

Він виділив «шість форм життя» , шість типів пізнання світу і відповідних їм типів людини:

1. Теоретична людина – це людина, яка тягнеться до пізнання закономірностей світу, відносин між людьми. Головна ціннісна орієнтація – це осмислення в теоретичному плані того, що відбувається навкруги.

2. Економічна людина – для такого типу людей цінність пізнання пов’язана з тим, що приносить користь їй самій, сімї, колективу, людству. Такі люди прагнуть створити щось нове та корисне на основі природничонаукових знань та техніки.

3. Естетична людина – сприймає довкілля, як щось гармонійне, намагається пізнати світ через естетичні враження у вигляді форми, кольору і ритму. Має потяг до самовираження в естетичній формі.

4. Соціальна людина – та, яка прагне знайти себе в іншій людині, жити за ради інших. Вона тягнеться до всеосяжної любові.

5. Політична людина тягнеться до такої влади, що відповідає вищим духовним вимогам, базується на істинних духовних цінностях і на цій основі детермінує мотиви та дії інших людей.

6. Релігійна людина – ціннісна орієнтація якої полягає у пошуку смислу життя, начала всіх начал життя, вищої духовної сили –Божества.

Фрейдизм та неофрейдизм.

З Фрейд (1856-1939) – відомий австрійський психоаналітик, який виділяв дві основні природжені інстинктивні потребі, які визначають психічну діяльність людини:

- лібідозну (інстинкт самозбереження, потяг до життя, любов, сексуальний потяг)

- агресивну (танатос – потяг до руйнування, смерті, війни).

Структуру особистості за З. Фрейдом утворюють :

«Воно» (ід) - у цій сфері домінують витіснені несвідомі інстинкти. Вона підкорюється принципу задоволення.

«Я» (его)підпорядковується з одного боку несвідомим інстинктам, а з іншого – нормам і вимогам дійсності.

«Над-Я» (супер его) це сукупність моральних нарм суспільства, які виконують роль «цензора».Отже, «Я» перебуває у постійному конфлікті, поскільки вимоги «Воно» і «Над –Я»несумісні.

К.Юнг (1875 – 1961) – швейцарський психолог, учень Фрейда, засновник аналітичної психології.

За Юнгом, психіка людини має три рівні :

- свідомість,

- особисте несвідоме,

- колективне несвідоме.

Колективне несвідоме утворюється зі слідів пам’яті, що залишається від усього минулого людства і впливає на особистість людини, визначає її поведінку з моменту народження. Виявляється у вигляді архетипів – домінант, першородних образів, що виявляються в образах творчості, у снобаченнях (образ матері – землі, демона, мудрого старця).

Особисте несвідоме складається з переживань, що були колись свідомими, але потім стали забутими або витісненими із свідомого. Структурні одиниці особистого несвідомого являють собою констеляцію почуттів, думок, спогадів.

А Адлер. (1870 – 1937) – заснував так звану індивідуальну психологію.

А Адлер підкреслював, що основне в людині – не її природні інстинкти, а «суспільне почуття» або «почуття спільності».

Це почуття є природженим, але має розвиватись впродовж життя.

К.Хорні (1885 -1952) –представниця неофрейдизму. Основу суті людини вона вбачала в природженому почутті неспокою. Почуття неспокою породжує бажання позбавитися цього, що лежить в основі мотивації вчинків людини. Все, що людина робить, породжується трансформацією цього почуття.

К Хорні вважала, що людиною керують дві головні тенденції:

- потяг до безпеки (корінна тривога)

- і потяг до задоволення своїх бажань.

Е.Еріксон – н. 1902 висунув положення про «ідентичність особистості». Він надавав великого значення вихованню людини в ранньому дитинстві. Розвиток особистості відбувається через різні кризи:

1. коли задовольняються оральні потреби, встановлюється довіра через матір.

2. дозрівання мязово – рухового апарату, що дає почуття впевненості, самостійності.

3. становлення юнацтва, знаходження цілей, вміння планувати.

4.формування рефлексії, виникають сумніви, щодо свого місця у житті.

Гуманістичні теорії особистості.

Центральною ланкою особистості. За К. Роджерсом, є самооцінка, уявлення людини про себе, «Я - концепція», що породжується у взаємодії з іншими людьми. Формування самооцінки призводить до виникнення конфліктів особистості та виникнення неврозів.

А.Маслоу (1907 -1970) – головною характеристикою особистості вважав потяг до само актуалізації, самовираження, розкриття потенціалу до творчості та любові. В основі яких лежить гуманістична потреба приносити людям добро.

Створив ієрархію потреб:

1. фізіологічні потреби,

2. потреби в безпеці,

3. потреби в любові й прихильності,

4. потреби у визнанні та оцінці,

5. потреби в само актуалізації, реалізації здібностей.

Особистість у логотерапії В.Франкла.

Австрійський психолог і психіатр вважав, що рушійною силою людської поведінкиі розвитку особистості є пошук Логосу, смислу життя, що має здійснюватись конкретною людиною за її власною потребою. Головний принцип йоготерапії – в тому, що сутність людини – не в отриманні задоволення або уникнення болю, а в розумінні й реалізації сенсу життя.

Людині потрібен не стан рівноваги, а боротьба за певну мету.

Особистість у теорії С.Л. Рубінштейна.

Особистість виявляється і формується у взаємодії з навколишнім середовищем, тому таке велике значення має діяльність. Усі психічні процеси і явища органічно вплітаються у цілісне життя особистості, оскільки їх основна функція полягає у регуляції діяльності людей.

Ключові поняття теми :

Особистість, структура особистості, потреби, самооцінка, рівень домагань,

переконання, ідеал, інтерес, мотив, спрямованість, активність, гуманізм.

Студент повинен знати :

1. Поняття особистості.

2. Структура особистості.

3. Спрямованість особистості.

4. Основні теорії особистості.

5. Поняття потреб та їх види.

6. Інтереси та їх значення що до розвитку особистості.

Студент повинен вміти :

1. Визначити рівень домагань особистості.

2. Визначити самооцінку особистості.

3. Правильно продіагностувати потреби особистості.

Запитання для самоконтролю :

1. Що таке особистість?

2. Назвіть основні компоненти особистості .

3. Що таке самооцінка?

4. Яке значення має самооцінка для розвитку особистості?

5. Назвіть ієрархію потреб за Маслоу.

6. Що таке спрямованість особистості?

7. У чому суть теорії активності З. Фрейда ?

8. Що є фундаментальним рушієм людської активності?

9. які чинники зумовлюють психічний розвиток особистості ?

10. Що таке мотив ?

Завдання та проблемні ситуації :

1. Чи згодні ви з думкою, що кожну людину можна назвати особистістю ?

2. Чи достатньо, характеризуючи особистість, вказати такі ознаки : «свідомий індивід», «включений в суспільно – корисну діяльність» ?

3. Чи достатньо, характеризуючи інтерес, вказати, що це «стійке», вибіркове ставлення людини до до явищ та об’єктів дійсності ?

4. Чи можна стверджувати, що велика і віддалена життєва мета особистості найповніше характеризує її сутність ?

5. Чи може у людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації ?

6. Як, аналізуючи потреби особистості, можна зробити висновок про рівень її індивідуальної та суспільної свідомості ?

Рекомендована література :

1. І.С. Вітенко І .С., Т.І Вітенко Основи психології Видавництво «Нова книга» 2001р.

2. Ю.Л. Трофімов Психологія Київ «Либідь» 2000 р.

3. І.С. Вітенко, О. С Чабана Основи загальної та медичної психології, Тернопіль «Укрмедкнига» 2003 р.

Додаткова література :

1. С.Д. Максименко Загальна психологія Київ 2001р.

2. П.А. М’ясоїд Загальна Психологія Київ «Вища школа» 2001 р.

3. О.О. Лазаренко Основи психології Київ 2002р.