Практична психологія функціонує і розвивається як система психологічних служб, спрямованих на надання безпосередньої допомоги людям у вирішенні їхніх психологічних проблем

Структура практичної психології:

- психологічна служба сім’ї та соціального захисту населення. Займається забезпеченням, збереженням та розвитком національних традицій і культури сімейного життя, корекції та профілактики сімейних конфліктів;

- психологічна служба системи освіти. Психологічно забезпечує навчально-виховний процес, роботу з обдарованими та несумлінними учнями, професійну підготовку молоді, працюючи з дітьми, школярами, учнями ПТНЗ, курсантами, студентами, вчителями та викладачами;

- психологічна служба системи охорони здоров’я. Займається психологічним забезпеченням лікувального процесу і реабілітації хворих, інвалідів, психотерапією і психопрофілактикою;

- практична юридична психологія і педагогіка. Займається психологічним і соціологічним забезпеченням діяльності органів Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, суду, прокуратури, пенітенціарної системи, працюючи із співробітниками органів внутрішніх справ, судами, ув’язненими, правопорушниками, потерпілими;

- практична психологія і соціологія економіки та бізнесу. Має справу з вивченням психологічних умов економічної діяльності, впливу на неї різних форм власності.

- практична психологія праці та профорієнтації. Здійснює заходи щодо профорієнтації, профконсультації, професійного відбору, профадаптації;

- соціально-психологічна служба армії. Веде роботу з військової профорієнтації та профвідбору, психологічної підготовки військовослужбовців;

- практична психологія і педагогіка спорту. Здійснює заходи щодо відбору, психологічної підготовки, підтримки спортсменів, спортивних команд, тренерів в умовах спортивних змагань та ін.

ВИСНОВКИ З четвертого ПИТАННЯ:

Між галузями психологічної науки існують тісні зв’язки. Так теоретична психологія напрацьовує систему психологічних знань, що виступає фундаментом науково-прикладної та практичної психології. Факти, що розглядаються у науково-прикладній та практичній психології, узагальнюються засобами теоретичної психології, що сприяє постійному оновленню системи понять, категорій, принципів й надання більш ефективної допомоги у розвитку особистості та в її творчої діяльності.

ЗНАЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ У ЖИТТІ

ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Психіку і поведінку людини неможливо зрозуміти без знання її природної та соціальної сутності. Тому вивчення психології передбачає знайомство з біологією людини, знання будови і функціонування центральної нервової системи. Зв’язок між психічними явищами і діяльністю центральної нервової системи розглядається фізіологією нервової діяльності. Психологія тісно пов’язана з історією суспільства і його культури, оскільки у формуванні вищих психічних функцій людини вирішальну роль зіграли головні історичні досягнення цивілізації – знаряддя праці і знакові системи. Людина – біосоціальна істота, тільки перебуваючи у суспільстві, формується людська психіка. У зв’язку з цим, поглибленому розумінню психіки людини сприяє знання основ соціології.

Свідомість, мислення та багато інших психічних явищ, які не дані людині від народження, формуються в онтогенезі (індивідуальному розвитку), в процесі її виховання й освіти. Звідси зрозумілий зв’язок психології з педагогікою.

Філософські учення про людину, про специфіку її буття, про природу людської свідомості і діяльність допомагають краще зрозуміти світ суб’єктивних (душевних) явищ, процесів і станів.

Психологія займається науковим дослідженням поведінки та внутрішніх психічних процесів і практичним застосуванням отриманих знань. Вона допомагає людині розуміти, враховувати індивідуальні особливості психіки оточуючих нас людей; орієнтуватися в особливостях особистості, мотивах поведінки, пам’яті, мислення, характеру і темпераменту, в складних процесах міжособистісної взаємодії і спілкування. Психологія корисна людині для особистісних цілей, щоб розуміти стан своєї власної душі, а за необхідністю свідомо вносити в нього зміни. Вона просто необхідна для ділової людини, щоб приймати відповідальні рішення з урахуванням психологічного стану партнера.

Професійна компетентність юриста в значній мірі визначається його особистісним потенціалом, тобто системою психологічних факторів, які можна об’єднати загальним поняттям психологічної культури. . Суддя і слідчий, прокурор і адвокат, адміністратор і вихователь виправних колоній, нотаріус і юрисконсульт, оперуповноважений кримінального розшуку і криміналіст-експерт повинні бути озброєні психологічними знаннями, які дозволяють правильно орієнтуватися в складних і заплутаних правових відносинах. До розкриття і розслідування злочинів має безпосереднє відношення психологічна наука, яка вивчає такі процеси як відчуття і сприйняття, запам’ятовування і мислення, почуття і воля, властивості особистості з індивідуальними особливостями, темперамент, характер і т. ін.

Оволодіння психологічною культурою (системою психологічних факторів-напрямків) сприяє виконанню головних вимог, що пред'являються до професійної діяльності юриста.

Для юриста важливим є знання власних психічних можливостей, можливостей своїх колег, уміння застосовувати психологічні знання в процесі професійної діяльності. Оволодіння системою психологічних знань допоможе юристу краще управляти своїм життям, здійснювати контроль над власною поведінкою, розвивати професійну самосвідомість, ефективно виконувати свої обов’язки.

ВИСНОВКИ З п’ятого ПИТАННЯ:

Психологічні знання необхідні для:

- глибшого розуміння себе та інших;

- самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі;

- для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистісного потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу;

- оволодіння системою психологічних знань сприяє зростанню психологічної культури окремої людини і всього суспільства, покращенню якості життя, психічного здоров’я людини, підвищенню рівня громадської поведінки.

висновки З ТЕМИ:

Людина існує і будує своє життя начебто у трьох різних світах – матеріальному світі, об’єктивно незалежних від неї речей (об’єктів живого та неживого світу); соціальному світі, який складається із людських взаємодій спілкування і соціокультурних явищ; а також у світі власного “Я”, в своєму духовному світу, переживанні, ставлення, станів.

Матеріальний і соціальний світ – явище зовнішнього порядку для людини. Світ її власного «Я» – внутрішній світ людини.

Специфічне коло явищ, які вивчає психологія – це все те, що складає внутрішній зміст нашого життя. Належність індивіду-суб’єкту є першою суттєвою ознакою психічного. Інша не менш суттєва риса психічного – це ставлення суб’єкта до незалежного від психіки, від свідомості об’єкта. Усвідомлення природи психічного визначає теоретичні завдання психології, специфіку психологічного пізнання. Психологія вивчає світ суб’єктивних процесів та станів, усвідомлюваних чи неусвідомлюваних людиною. Це наука про психіку і закономірностей її проявів та розвитку.

Отже, психологія як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об’єктивні, реально існуючі психічні явища і факти. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови та розвитку психіки, функціонування її механізмів.