Результати емпіричного дослідження. Аналіз та інтерпретація
Для того, щоб визначитися з критеріями математичної статистики, які будуть використовуватися в ході дослідження, було проведено математичний аналіз за допомогою критерію Колмогорова – Смірнова (див. додаток Б).
За результатами даного аналізу було обрано відповідні критерії математичної статистики, які будуть використані в ході дослідження (див. Додаток В). Таким чином, по Колмогорову–Смірнову було визначено, що всі методки будуть оброблятися за допомогою критерію Спірмена.
Головними показниками було обрано показники «соціально-психологічної адаптації» за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджера, Р. Даймонда. Шкали які мають показник значимості менше 0,05 за критерієм Спірмена (показників з відхиленням від нормального розподілу) свідчать про наявність взаємозв’язків між показниками (див. додаток В).
Виявлені зв’язки занесені та описані у таблицях 2.1. – 2.2.
Таблиця 2.1.
Кореляційні зв'язки між показниками «соціально-психологічної адаптації» та індивідуальними копінг-стратегіями
| Показники соціально-психологічної адаптації | По критерію Спірмена | Копінг-стратегії | |
| непродуктивні | Продуктивні | ||
| Адаптація | Показник значимості | 0,003 | 0,005 |
| Показник критерію | -0,435 | 0,507 | |
| Інтернальність | Показник значимості | 0,005 | - |
| Показник критерію | 0,617 | - | |
| Само сприйняття | Показник значимості | 0,003 | 0,005 |
| Показник критерію | -0,831 | 0,612 | |
| Емоційний комфорт | Показник значимості | 0,005 | 0,032 |
| Показник критерію | -0,396 | 0,461 | |
| Прагнення до домінування | Показник значимості | 0,005 | 0,006 |
| Показник критерію | 0,451 | -0,343 |
Отже, з таблиці 2.1. видно, що зв’язків з шкалою «визнання інших» та «відносно продуктивними стратегіями» виявлено не було, а за показниками інших шкал були виявлені такі взаємозв’яки:
ü шкала адаптації має прямий кореляційний зв'язок з продуктивними копінг-стратегіями, та обернений з непродуктивними. Це свідчить про те, що чим краще адаптована людина, тим більше вона використовує продуктивні копінг-стратегії і тим менше користується непродуктивними;
ü між шкалою «інтернальність» та непродуктивними копінг-стратегіями також існує зв'язок. Він має прямий характер. Це свідчить про те, що чим більше у респондента розвинута спрямованість у глиб себе, тим частіше такі люди використовують непродуктивні копінг-стратегії;
ü шкала «самосприйняття» має прямі зв’язки з продуктивними копінг-стратегіями та обернені з непродуктивними. Це свідчить про те, що чим більш позитивним є ставлення респондентів до себе, тим частіше вони використовують продуктивні копінг-стратегії і тим менше застосовують непродуктивні;
ü такий самий характер зв’язку, як і в попередньому прикладі, має показник шкали «емоційний комфорт». Це свідчить про те, що чим більше емоційно комфортно відчуває себе респондент, тим менше він використовує непродуктивні копінги і тим більше застосовує продуктивні;
ü за останньою шкалою «прагнення до домінування» був виявлений цікавий зв'язок – чим більші показники прагнення до домінування,тим менше респонденти використовують продуктивні копінг-стратегії і тим більше обирають непродуктивні.
Отже було виявлено багато кореляційних зв’язків між показниками «соціально-психологічної адаптації» та індивідуальними копінг-стратегіями. Можна сказати, що чим більше респонденти обирають продуктивні копінг-стратегії, тим більш досліджувані адаптовані.
Таблиця 2.2.
Кореляційні зв'язки між показниками «соціально-психологічної адаптації» та показниками професійного стресу
| Показники соціально-психологічної адаптації | По критерію Спірмена | Показники стресу | ||
| Професійний стрес | Стрес | Схильність до стресу | ||
| Адаптація | Показник значимості | 0,003 | 0,001 | 0,005 |
| Показник критерію | -0,654 | -0,432 | -0,327 | |
| Само сприйняття | Показник значимості | 0,003 | 0,005 | 0,001 |
| Показник критерію | -0,231 | -0,481 | -0,432 | |
| Емоційний комфорт | Показник значимості | 0,006 | 0,001 | 0,001 |
| Показник критерію | -0,425 | -0,347 | -0,478 |
Отже, з таблиці 2.2. видно, що існують обернені кореляційні зв’язки між соціально-психологічною адаптацією та рівнем професійного стресу і стресу взагалі:
ü між показником адаптації та показниками стресу існують обернені зв’язки, що свідчать про те, що чим більше адаптація, тим меші показники стресу, професійного стресу та схильності до стресу;
ü між показником самосприйняття та показниками стресу існують обернені зв’язки, що свідчать про те, що чим більш позитивним є само сприйняття особистістю себе, тим менші показники професійного стресу та схильності до стресу вони мають;
ü емоційний комфорт також має кореляції з показниками стресу. Тобто, чим більші показники емоційного комфорту, тим менші показники професійного стресу та схильності до стресу.
Серед інших показників соціально-психологічної адаптації кореляційних зв’язків виявлено не було.
Отже, можна сказати, що існують кореляційні зв’язки між показниками професійного стресу та соціально-психологічної адаптації, крім того ці зв’язки свідчать про те, що чим більші показники професійного стресу та стресу взагалі, тим менші показники адаптації мають респонденти.
Усі індивідуальні результати було сформовано у спеціальні таблиці та проаналізовано (див. додаток А).
Результати за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса, Р. Даймонда) занесені до табл.. 2.2.1. та 2.2.2.
Таблиця 2.2.1.
Узагальнені показники працівників колекторної компанії за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації ( К. Роджерса, Р. Даймонда)
| № | Параметри | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| Кількість осіб | ||||
| Адаптація | ||||
| Визнання інших | ||||
| Інтернальність | ||||
| Самосприйняття | ||||
| Емоційна комфортність | ||||
| Прагнення до домінування |
Отже, з таблиці видно, що за показником «адаптація» більшість працівників колекторної компанії мають високий показник – 48,8%.
Таблиця 2.2.2.
Узагальнені показники респондентів, що не мають вад за методикою діагностики соціально-психологічної адаптації ( К. Роджерса, Р. Даймонда),%
| № | Параметри | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| % | ||||
| Адаптація | 48,8 | 28,8 | 22,2 | |
| Визнання інших | 37,7 | 35,5 | 26,6 | |
| Інтернальність | 26,6 | 53,3 | ||
| Самосприйняття | 24,4 | 57,7 | 17,7 | |
| Емоційна комфортність | 22,2 | 17,7 | ||
| Прагнення до домінування | 42,2 | 37,7 |
За показником «визнання інших» - респонденти розподілилися майже рівно за показниками високого та середнього рівнів – 37,7% та 35,5%.
За шкалою інтернальність, тобто направленість на внутрішній локус контролю – більшість респондентів мають низький показник – 53,3%, тобто більше прислухаються до зовнішніх обставин ніж до власного внутрішнього світу.
За шкалою «самосприйняття» більшість респондентів мають середні показники – 57,7%. Це свідчить про те, що не всі респонденти сприймають себе як належне.
Майже такі самі показники респонденти за показником «емоційна комфортність» - 60%.
За шкалою «прагнення до домінування» у більшості респондентів переважають середні та низькі показники – 42,2% та 37,7%.
Відсоткове співвідношення зображене на рис. 2.2.1.
Рис. 2.2.1.Узагальнені показники респондентів за рівнями за показниками методики діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерса, Р. Даймонда)
Отже, з рис. 2.2.1. видно, що працівники колекторної компанії на ряду з високими показниками за шкалами адаптації, та визнання інших, мають низькі показники за шкалою інтернальність та середні за шкалами самосприйнття, емоційний комфорт та прагнення до домінування. Показники методики визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма занесені до таблиць 2.2.3. та 2.2.4
Таблиця 2.2.3.
Узагальнені показники працівників колекторної компанії за методикою визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма
| № | Параметри | Когнітивні копінг-стратегії | Емоційні копінг-стратегії | Поведінкові копінг-стратегії |
| Кількість осіб | ||||
| Продуктивні | ||||
| Відносно продуктивні | ||||
| Непродуктивні |
Отже, з таблиць видно, що найбільше серед когнітивних копінг-стратегій респонденти використовують відносно продуктивні - 37,7%.
Таблиця 2.2.4.
Узагальнені показники працівників колекторної компанії за методикою визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма,%
| № | Параметри | Когнітивні копінг-стратегії | Емоційні копінг-стратегії | Поведінкові копінг-стратегії |
| % | ||||
| Продуктивні | 28,8 | 22,2 | 37,7 | |
| Відносно продуктивні | 37,7 | 51,1 | 22,2 | |
| Непродуктивні | 33,3 | 26,6 |
Відносно продуктивні стратегії – це стратегії які допомагають у певних ситуаціях, наприклад не в дуже значимих або при великому стресі.
Серед емоційних копінг-стратегій, також найбільше використовуються відносно продуктивні стратегії – 51,1 %.
Серед поведінкових копінг-стратегій показники респондентів розподілилися майже порівну між продуктивними копінгами та непродуктивними – 37,7% та 40%.
Непродуктивні стратегії не усувають стресовий стан, навпаки, сприяють його посилення.
Продуктивні - допомагають швидко і успішно впоратися зі стресом.
Процентне співвідношення зображене на рис. 2.2.2.
Рис. 2.2.2. Узагальнені показники респондентів за рівнями за показниками методики визначення індивідуальних копінг-стратегій Е. Хайма, %