Вправи на прогнозування форми слова

1. Розшифрувати орфограми і прочитати одержані слова: bde, amp, ptael, ogd.
2. Скласти слова з окремих букв.
3. Прочитати слова з пропущеними буквами.
4. Прочитати незнайоме слово в опорі на правило /таблицю.
5. Скласти слово з окремих частин (на картках).
6. Прочитати речення, вставляючи у пропуски відповідні слова.

Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення

1. Слухаючи диктора, стежте по книжці і промовляйте речення вголос.
2. Слухаючи диктора (вчителя), стежте по книжці і показуйте жестом (рухом руки знизу догори або згори донизу) межі синтагми.
3. Так же відмічайте інтонаційний тип фрази.
4. Визначте тип речення (інтонації), поставте в ньому знаки словесного наголосу, поділіть на синтагми.
5. Прочитайте речення (текст) уголос після попередньої фонетичної розмітки.
6. Прочитайте речення, змінюючи логічний наголос.

Вправи на розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту

1. Прочитайте текст/уривок тексту за певний час.
2. Прочитайте речення з поступово нарощуваними елементами: Children go to school. Children go to school in the morning. Every day children go to school in the morning.
3. Прочитайте речення з карток,які демонструє вчитель в швидкому темпі.
4. Прочитайте текст і швидко знайдіть відповідь на запитання вчителя.

Лекція 12.

Навчання аудіювання.

1.Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності.

Аудіювання –розуміння сприйнятого на слух усного мовлення.

У процесі навчання іноземної мови (ІМ) аудіювання як вид мовленнєвої діяльності є метою та засобом навчання ІМ, служить для досягнення практичної, освітньої, розвиваючої та виховної цілей навчання.

Аудіювання є метою навчання. Учень повинен розуміти зміст аудіотексту при його одноразовому пред’явленні. Тексти містять певну кількість слів, що не вивчалися. Учні мають навчитися здогадуватися про значення невідомих слів за контекстом та звуковою формою цих слів, а також розуміти загальний зміст повідомлення, ігноруючи несуттєву інформацію.

Як засіб навчання ІМ аудіювання дає можливість оволодіти звуковою стороною ІМ, (фонемним складом та інтонацією), сприяє засвоєнню лексичного складу мови та її граматики, полегшує оволодіння говорінням, читанням і письмом.

Аудіювання пов’язане з іншими видами мовленнєвої діяльності.

Воно має безпосередній зв’язок з говорінням. Говоріння та аудіювання –дві взаємопов’язані сторони усного мовлення. Фази аудіювання та говоріння в спілкуванні чергуються. Аудіювання –не тільки сприймання інформації, але й підготовка у внутрішньому мовленні відповідної реакції на почуте.

Аудіювання та читання пов’язані їх належністю до рецептивних видів мовленнєвої діяльності (МД), де проходить сприймання, розуміння та активне перекодування інформації: в аудіюванні – через слуховий канал, в читанні – через зоровий. Читання – це перекодування графічної мови у звукову: навіть читаючи про себе людина ніби чує текст, який сприймає.

Аудіювання пов’язане і з письмом. У процесі графічного оформлення висловлювання людина промовляє і чує те, що пише.

2.Труднощі аудіювання.

Суб’єктивні труднощі.

а) зумовлені індивідуально-віковими особливостями стухача.

1.Недостатньо розвинуті особливості учнів: кмітливість, уміння слухати та швидко реагувати на сигнали усної комунікації (паузи, логічні наголоси, риторичні запитання, вміння переключатися з однієї розумової операції на іншу, швидко схоплювати тему повідомлення, уміння співвідносити тему повідомлення з широким контекстом).

Спосіб подолання труднощі: Розвивати зазначені індивідуально-психологічні особливості.

б) зумовленііндивідуально-психологічними особливостями слухача: недостатньо розвинені слухова чутливість, слухова пам’ять, ймовірне прогнозування, увага, вмотивованість.

Спосіб подолання труднощі: працювати на розвитком цих якостей.

Об’єктивні труднощі:

А) Зумовлені умовами пред’явлення тексту

1. Занадто швидкий темп мовленнєвих повідомлень.

Спосіб подолання труднощі: Сповільнювати швидкість пред’явлення за рахунок збільшення тривалості пауз між смисловими частинами. (Середній темп мовлення в англійській, німецькій та французькій мовах –250 складів за хвилину).

2. Кількість прослуховувань. Одноразовість пред’явлення, пов’язана зі специфікою перебігу природного усномовленнєвого спілкування.

Спосіб подолання труднощі: навчити учнів перепитувати, просити повторити, уточнювати.

3. Джерело аудіювання. Використання ТЗН.

4. Опори. Наявніст/ відсутність вербальних та невербальних опор/

Б) Пов’язані зі сприйманням певного виду мовлення –діалогічного /монологічного.

Способи подолання труднощів: важливо вчити сприймати обидві форми говоріння.

В) Пов’язані з мовною формою –фонетичні, лексичні, граматичні.

Спосіб подолання труднощі: слід на передтекстовому етапі знімати згадані лінгвістичні труднощі.

Г) Пов’язані зі змістом: розуміння предметного змісту (фактів); розуміння логіки викладу (зв’зків між фактами); розуміння загальної ідеї, мотивів вчинків.

1. Цілі та зміст навчання аудіювання.

Розвиток уміння аудіювання починається з першого року навчання та продовжується протягом усіх років навчання. Випускник середньої школи повинен навчитися сприймати на слух усне мовлення як при безпосередньому спілкуванні, так і в звукозапису. На різних етапах навчання змінюється обсяг аудіотекстів (тривалість їз звучання) та ступінь їх складності. Матеріал для аудіювання – фабульні тексти, описи, розповіді, повідомлення. Необхідно навчати різних видів розуміння тексту: 1)повного розуміння, 2) загального розуміння, 3) критичного розуміня.

Зміст навчання аудіювання включає:

1) лінгвістичний компонент (складається з мовного матеріалу: фонетичного, лексичного та граматичного мінімумів, ситуативно й тематично об’єднаних мовних зразків);

2) психологічний компонент (аудитивні навички та вміння, які забезпечують учням користування іноземною мовою з метою усного спілкування);

Аудитивні навички та вміння:

Фонетичні навички аудіювання: сприймання й розпізнавання окремих звуків, звукосполучень, інтонаційних моделей.

Лексичні навички аудіювання: навички розпізнавання звукових образів лексичних одиниць та їх безпосереднього розуміння.

Граматичні навички аудіювання: навички розпізнавання на слух граматичних форм і прогнозування граматичних структур.

Уміння аудіювання:

- визначати найбільш інформативні частини повідомлення;

- усувати прогалини в розумінні за рахунок прогнозування на рівні тексту;

- співвідносити текст з ситуацією спілкування;

- членувати аудіотекст на смислові частини і визначати головну думку кожного з них;

- письмово фіксувати основну частину інформації;

- простежувати логічну послідовність подій і дотримуватися її при передачі змісту тексту;

- виділяти в тексті логічні ланки: експозицію, зав’язку, кульмінацію, розв’язку тощо.

Навчальне уміння виконувати вправи включає :

- уміння розуміти інструкцію перед слуханням аудіо тексту;

- уміння орієнтуватися на заголовок тексту;

- уміння утримувати в пам’яті завдання, поставлене до прослухування;

- уміння передати зміст почутого в логічній або хронологічний послідовності.

3)Методологічний компонент (пов’язаний з оволодінням учнями раціональними прийомами навчання аудіювання, пізнання нової мови, формування навичок самостійної роботи).

2. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

І. Етап навчання аудіювання на рівні фрази.

ІІ. Етап навчання аудіювання на рівні понадфразовому.

ІІІ. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту.

До системи вправ входять дві підсистеми: 1) вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання; 2) вправи для розвитку вмінь аудіювання.

1 підсистема включає три групи вправ:

1) вправи для формування фонетичних навичок аудіювання (фонетичного та фонематичного слуху);

2) вправи для формування лексичних навичок аудіювання;

3) вправи для формування граматичних навичок аудіювання.

Мета 1 підсистеми – сформувати слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. Сюди входять некомунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.

А) Некомунікативні вправи: на сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, термінального тону, лексичної одиниці, граматичної структури.

Умовно-комунікативні вправи: аудіювання повідомлень на рівні фрази, запитань.

Вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів.

Б). Спеціальні вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.

До ІІ підсистеми входять 2 групи вправ:

А) вправи, що готують учнів до аудіювання тексту;

Б) вправи в аудіюванні тексту.

Мета вправ ІІ підсистеми –розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні (аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні) та комунікативні (вправи на аудіювання текстів з метою одержання інформації).

Етапи роботи з текстом.

У процесі навчання аудіювання учитель має передбачити три етапи роботи з текстом для аудіювання:

1. Дотекстовий етап, на якому відбувається зняття мовних або смислових труднощів тексту, введення в контекст повідомлення, формулювання комунікативної установки на аудіювання тексту.

ІІ. Притекстовий етап, на якому відбувається аудіювання тексту.

ІІІ. Післятекстовий етап передбачає контроль розуміння прослуханого, обговорення змісту, навчання смслової переробки інформації..

Інструкція містить конкретне завдання для орієнтування учнів на цілеспрямоване і свідоме розуміння інформації. Правильна і точна інструкція може підвищити ефективність сприймання на 25%.

Контроль розуміння аудіо тексту може здійснюватися вербальним та невербальним способом.

Невербальні способи контролю:

- виконання дій;

- використання цифр;

- використання сигнальних та облікових карток;

- виготовлення схем, креслень.

- підбір малюнків;

- розташування малюнків.

Вербальні способи контролю:

1). Рецептивні:

- підтвердження або спростування тверджень учні (так-ні);

- вибір пунктів плану до тексту;

- тести з вибором відповіді.

2). Репродуктивні:

- відповіді на запитання;

- переказ змісту тексту рідною або іноземною мовами;

- переклад окремих слів, словосполучень, речень;

- укладання плану;

- формулювання запитань до тексту;

- бесіда на основі змісту тексту.

Рекомендована література:

1. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. –Ніколаєва С.Ю. та ін., К., 1999.

2. Скляренко Н.К., Онищенко Е.И., Захарова С.Л. Обучение речевой деятельности на английском языке в школе. –К.: Радян. школа, 1988.

3. Дем’яненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы методики обучения иностранным язикам. –К.: Вища школа, 1984.

Практичне заняття 1.

Навчання аудіювання.

План обговорення.

1. Характеристика аудіювання як мети і засобу навчання.

- Дайте визначення таких понять як “аудіювання”, “фонематичний слух”, “інтонаційний слух”, “вірогідне прогнозування”, “ оперативна пам’ять”, “короткочасна пам’ять”, “довготривала пам’ять”;

- Охарактеризуйте аудіювання як вид мовленнєвої діяльності;

- Охарактеризуйте зв’язок аудіювання з іншими видами мовленнєвої діяльності;

- Розкрийте роль аудіювання як мети і засобу навчання;

- Охарактеризуйте основні мовленнєві механізми аудіювання.

2. Труднощі аудіювання та способи їх попередження та подолання.

3. Цілі та зміст навчання аудіювання.

- Ознайомтеся з вимогами чинної програми для загальноосвітніх шкіл та статтею Ніколаєвої С.Ю., Шерстюк О.М. “Рівні володіння іншомовним мовленням (Іноземні мови. – 2000.- №2.- С.69-72) та випишіть аудитивні уміння, що ними необхідно володіти учням, які досягли а) початкового; б) середнього; в)достатнього; г)високого рівня користування іноземною мовою.

4. Етапи навчання аудіювання. Система вправ для навчання аудіювання.

Ділова гра.

Розмістіть запропоновані нижче вправи до відповідних підсистем та груп у залежності від їх типів:

1. Прослухайте розповідь і придумайте до неї заголовок.

2. Прослухайте початок жарту і придумайте його продовження.

3. Прослухайте пари слів. Якщо їх перші звуки однакові, підніміть картку зі знаком “+”.

4. Прослухайте слово та підніміть картку з голосним звуком, який ви почуєте у слові.

5. Прослухайте дві фрази і визначіть, що пропущено у другій:

My college group-mate lives in Kyiv. My group-mate lives in Kyiv.

6. Прослухайте дві розповіді і скажіть, чим вони відрізняються.

7. Прослухайте розповідь і придумайте до неї заголовок.

8. Прослухайте дві фрази. Якщо вони вимовляються з однаковою інтонацію, покажіть картку зі знаком “+”, якщо з різною –картку зі знаком “-”.

9. Прослухайте діалог і скажіть, хто його веде.

10. Прослухайте текст і розмістіть малюнки відповідно до подій у розповіді.

Література для опрацювання:

1. Методика... 1999. –С.121-129.

2. Чинні програми середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 2-12 класи. –2000.

3. Гапонова С.В. Навчання розуміння аудіотекстів учнів старших класів середньої школи // Іноземні мови. –1996. -№2,3. –С.9-17, С.11-16.

4. Елухина Н.В. Обучение аудированию в русле коммуникативно-ориентированной методики // ИЯШ. –1989. -№2. – С.28-36.

5. Круківська І.А. Використання пісень у процесі навчання аудіювання // Іноземні мови. –1998. -№1. –С22-24.

6. Натальин В.П., Натальина С.А., Паращук В.Ю. Тестовый контроль аудирования на уроках английского языка в 4 классе // ИЯШ.- 1989. -№2. –С.49-53.

Лабораторне заняття 1

Навчання аудіювання.

1. Проаналізуйте прийоми перевірки розуміння оповідання учителя в двох групах учнів 6 класу зі слабкою мовною підготовкою. Роботі якого вчителя ви віддасте перевагу? Аргументуйте свій вибір.

А

1. Запитання по змісту тексту (general and alternative).

2. Легкі спеціальні запитання (special questions).

3. Неправильні твердження.

Б

1. Запитання по змісту оповідання (general).

2. Переказ тексту.

2. Організуйте в необхідній послідовності запропоновані нижче навчальні дії учнів 7 класу та навчаючі дії вчителя, спрямовані на навчання аудіювання.

1).Запитання учителя з метою перевірки розуміння (alternative, special).

2).Перше прослуховування тексту.

3). Ознайомлення з новою лексикою (два слова).

4). Переказ тексту по ланцюжку.

5). Тест множинного вибору.

6). Установка на друге прослуховування.

7). Короткий виклад основного змісту.

8). Установка на перше прослуховування.

3.Проаналізуйте текст, який пропонується для аудіювання в 6 класі (Книга для вчителя до підручника “English through Communication”, стор.51). Визначте можливі лексичні труднощі та способи їх подолання на передтекстовому етапі. Вкажіть незнайомі слова, про значення яких можна здогадатись.

A Joke on the Humorist.

One day Mark Twain was walking down the street of a small town where he was going to deliver a lecture that evening. He met a young man, а native of that town, who told him that he had an uncle who never laughed or smiled. Mark Twain saw the young man and his uncle come into the hall and sit down in the front row. Mark Twain told some rather funny stories, but he never saw the old man either smile or laugh. Then Mark Twain told the funniest story in his repertoire, but much to his surprise the old man’s face remained unchanged.

Greatly disappointed Mark Twain left the platform. Later Mark Twain was telling a friend about the incident. “Oh”, said his friend. “Didn’t the young man warn you that his uncle had been deaf for years?”

4.Проаналізуйте етап уроку в 6 класі з гарною мовною підготовкою, завданням якого була перевірка розуміння учнями тексту “A Joke on the Humorist” (див. текст у вправі 3). Скажіть, чи ефективно вчитель використовував навчальний час. Як би вчинили Ви?

Інструкція: Listen to the text and say why the man didn’t laugh.

Після прослуховування тексту клас дружно розсміявся.

T.: Where was Mark Twain walking one day?

P1: He was walking down the street of a small town.

T: What was he going to do that evening?

P2: He was going to deliver a lecture.

Учні не проявили належної цікавості, почали займатися своїми справами. Після наступних шести запитань до змісту тексту вчитель врешті з’ясував, чому чоловік не сміявся.

5.Складіть правильні/неправильні твердження для перевірки розуміння тексту “A Joke on the Humorist”.

Напр.: Мark Twain was a famous humorist. (+)

6.Складіть тест альтернативного вибору для перевірки розуміння тексту “A Joke on the Humorist”.

7. Складіть та запишіть 1 завдання для формування лексичних навичок аудіювання (рівень фрази); 1 завдання для формування граматичних навичок аудіювання (рівень фрази); 1 завдання для формування слухових навичок аудіювання .

8. Складіть та запишіть фрагмент уроку з навчання аудіювання, дотримуючись етапів – передтекстового, притекстового, після текстового. Будьте готові провести мікроурок у класі. (Клас та текст для аудіювання обираєте довільно. Як текст для аудіювання можна обрати пісню).

Лабораторне заняття 2.

Навчання аудіювання.

Оберіть текст для аудіювання із книг для вчителя до підручника англійської мови В.М. Плахотника або “English through Communication” під редакцією Н.К. Скляренко та розробіть фрагмент уроку з навчання аудіювання, вказавши етапи, їх мету, прийоми та вправи, які виконуються на цих етапах.

Зразки тестових завдань для навчання аудіювання.

Приклад 1. ( з використанням фонограми).

Інструкція: прослухайте речення і підкресліть слова, в яких неуважний учень зробив помилки.

Речення для аудіювання:

1)Flowers soon die if they are left without water.

2). He opened the garden gait and went up to the door of the house.

3).We are expecting a guest to dinner.

Зорова опора:

1). Flowers soon dye if they are left without water.

2). He opened the garden gait and went up to the door of the house.

3). We are expecting a guessed to dinner.

Приклад 2

Directions: Listen to the poem and say what the boy’s name is.

Rain, Rain, go awat,

Come again

Another day;

Little Johnny

Wants to play.

Приклад 3

Directions: You will hear a short conversation twice. There is one questions for the conversation and 4 answers. Put a tick under the right answer.

M. Hurry up! We’ll be late!

F. What time does the train go?

M. At six fifteen. We must leave in ten minutes.

F. I’m nearly ready.

(From “Key English test (KET). Handbook. English as a Foreign Language. University of Cambrodge.”)

Приклад 4.

These questions approximate the type of dictation exercises used frequently in English language classes: the students must match a sentence printed in the textbook with a sentence heard on the tape. The question focuses on the relationship between structure and meaning.

On the tape: The class can finish it in less than an hour.

In the textbook: (A) The class can’t finish it in half an hour.

(B) The class won’t be finished for an hour.

(C) The class will take at least an hour.

(D) The class can finish it in less than an hour.

(From “First Certificate English (FCE). Handbook. English as a Foreign Language)

Приклад 5.

Directions: You will hear a short statement once. When you hear the statement, read the four sentences in your test book and decide which one is closest in meaning to the statement you nave heard. Mark it with a tick.

On the tape: Sally couldn’t find the classroom until after the class had begun.

In the test book: (A): Sally went to the wrong class.

(B) Sally was late because she got lost.

(C). Sally missed the class.

(D). Sally had some trouble finding the class, but she arrived in time.

(From the TOEFL test)

Приклад 6

Directions: You will hear a short conversation between two speakers. At the end of each conversation a thord voice will ask a question about what was said. The question will be spoken just one time. After you hear the conversation and the question about it, read the four possible answers and decide which one would be the best answer to the question you have heard. Then, on your answer sheet tick the right answer.

Conversation: Man: Mary, why isn’t Jane teaching here this term?

Woman: She can’t. She was fired.

Third voice: What reason was given for Jane’s not teaching?

Possible answers: (A) She’s tired of teaching.

(B) She was dismissed from her job.

(C) She’s changing her job.

(D) The school is too hot.

Приклад 7.

Directions: You will hear a short talk. After that you will be asked some questions. The talk and the questions will be spoken just one time. They will not bewritten out for you. When you hear a question, read the four possible answers in your testbook and decide which one would be the best answer to the question you have heard. Mark this answer with a tick.

Alexander Graham Bell was born in Edinburgh, Scotland, in the 19^th century and later came to the United States. Several members of his family did a great deal to encourage him in the field of science. His father was most instrumentalby supervising his work with the deaf. While he dealt with the deaf, and investigated the science of accoustics, his studies eventually led to invention of the multiple telegraph and his greatest invention –the telephone. The last quarter centurt of his life was dedicated to advances in aviation.

Questions: 1. What was considered to be Alexender Graham Bell’s greatest invention?

2.To what did Bell dedicate the last years of his life?

3. What can we conclude about A.G.Bell?

4. Which of the following statements is not true?

5. How many years did Bell dedicate to aviation?

Possible answers: 1. (A) multiple telegraph (C) aviation

(B) telephone (D)acoustics

2. (A) acoustical science (C) adventure

(B) aviation (D) architecture

3 (A) He worked very hard, but never achieved success.

(B) He spent so many years working in aviation because he wanted to be a pilot

(C) He dedicated his life to science and the well-being of mankind

(D) He worked with the deaf so that he could invent the telephone.

4. (A) Bell was born in the 18^th century.

(B)Bell worked with the deaf.

(C) Bell experimented with the science of acoustics.

(D) Bell invented a multiple telegraph.

(TOEFL examination).

Навчання читання

1. Психофізіологічні механізми читання.

Читання –це рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається, і відноситься до писемної форми мовлення.

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння. При читанні інформація поступає через зоровий канал. Зорові відчуття спричиняють дію внутрішнього мовленнєворухового аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням. При цьому людина чує те, що вона читає.

Акт читання відбувається тоді, коли очі читця рухаються уздовж рядка. Цей рух відбувається стрибкоподібно: зупинка для фіксації сприйнятого –стрибок – зупинка – стрибок. Досвідчений читач робить на рядку 4-6 зупинок тривалістю кожної 0,2 сек. Під час зупинок очей сприймається відрізок рядка більший, ніж одне слово. Вважається, що для впізнавання слова достатньо сприйняти його загальну конфігурацію та 3-4 чітко видимі літери, а решта літер під час зупинки очей впадає в зону периферійного (бокового) зору.

Одночасно з поступальним рухом очей відбуваються і регресивні рухи, кількість яких залежить від рівня сформованості навичок читання, морфолого-синтаксичних труднощів тексту та ін. Регресивні рухи не переривають процес читання, тому що пам’ять утримує сприйняте раніше. Читець в момент регресій повертається назад, щоб уточнити деталі, переконатися в правильності прочитаного. У процесі навчання читання слід домагатися, щоб кількість фіксацій та регресивних рухів очей була мінімальною, а їх тривалість короткочасною.

Одночасно сприйнятий текст зазнає смислової переробки на різних рівнях у такій послідовності: значення слова співвідноситься зі значеннями інших слів, встановлюється контекстуальне значення, слова об’єднуються в синтагми, синтагми – в речення, речення –в більші смислові утворення, а останні –в цілісний мовленнєвий твір.. Мінімальною смисловою одиницею тексту вважають синтагму.

Процес осмислення включає роботу пам’яті та такі розумові операції: порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизацію, антиципацію.

Мотивом читання є спілкування, а метою – отримання необхідної інформації.

2. Зміст навчання читання як виду мовленнєвої діяльності.

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності передбачає читання текстів з метою одержання необхідної інформації у ході ознайомлювального, вивчаючого та переглядового читання. Психологи розрізняють кілька рівнів розуміння тексту:

1-4 – пов’язані з оволодінням технікою читання (рівень значення);

5 –повне розуміння тексту;

6 –оцінка та розуміння емоційного забарвлення тексту;

7 – узагальнення ідейно-тематичного змісту.

а)Ознайомлювальне читання (читання з розумінням основногозмісту тексту). Цей вид читання найбільш розповсюджений у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про культуру, побут, традиції країни, мова якої вивчається. Це читання про себе. Учні повинні розуміти основний зміст тексту при повноті розуміння –70%. Темп читання для англійської мови –180-190 сл/хв., німецької –150 сл./хв. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватися про значення незнайомих слів по контексту;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту та зв’язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним коментарем, словником, довідником.

б)Вивчаюче читання ( читання з повним розумінням тексту. Мета такого виду читання – максимально повне і точне розуміння інформації тексту і критичне осмислення інформації. Це – вдумливе читання, яке здійснюється в темпі –50-60 сл./хв. Матеріалом для читання служать нескладні автентичні або адаптовані тексти різних жанрів (науково-популярні, публіцистичні, художні, тексти прагматичного характеру: інструкції, рецепти), що містять значущу для учнів інформацію та мовні і смислові труднощі. Учні виконують дії:

- розуміння прочитаного тексту з достатньою повністю та глибиною;

- зіставлення здобутої інформації зі своїм досвідом;

- висловлювання власної думки про прочитане;

- передача почерпнутих відомостей;

- коментування окремих фактів.

в)Вибіркове/переглядове читання (читання з метою пошуку необхідної інформації.

Мета цього виду читання – навчитися швидко переглянути текст для того, щоб знайти конкретну інформацію (Темп читання –400-500сл./хв.), сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст. Ступінь розуміння прочитаного -40-50%. Матеріалом для читання служать тематично пов’язані тексти, які несуть нову або цікаву інформацію.

3. Труднощі навчання читання іноземною мовою.

Об’єктивні труднощі.

а) Об’єктивні труднощі орфографічної системи.

- кількісна неадекватність між буквами та звуками у слові;

- різночитання однакових букв та буквосполучень;

- кількість букв алфавіту та кількість графем, які вони утворюють (англ.26 букв дають 104 графеми, німецькі 26 букв – більше 80 графем);

- наявність “німих” букв у словах;

- наявність діакритичних знаків;

- передача одного й того ж звука різними буквами й буквосполученнями.

б) труднощі, зумовлені мовною формою тексту (лексичні та граматичні)

- наявність багатозначних та конвертованих слів;

- непрямий порядок слів;

- звороти з дієприкметниками та дієприслівниками;

- умовні безсполучникові речення;

- герундіальні звороти;

- складні речення та конструкції.

в) труднощі, зумовлені змістом тексту:

-розуміння предметного змісту (фактів);

- розуміння логіки викладу;

- розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків дійових осіб;

г) труднощі, зумовлені жанром тексту: науково-популярні, публіцистичні, художні, прагматичні.

д) труднощі, зумовлені умовами пред’явлення тексту

- кількість читань;

- опори та орієнтири

-

Суб’єктивні труднощі: недостатньо сформовані лексична, граматична навички, навички техніки читання, уміння читати рідною мовою; недостатньо розвинуті індивідуально-психологічні особливості читача: вмотивованість, зорова чутливість, зорова пам’ять, поле читання, увага; недостатньо розвинуті вікові особливості читача: кмітливість, уміння читати рідною мовою, уміння швидко схоплювати тему тексту, уміння співвідносити тему з широким контекстом.