Утвердження антропоцентризму

в Комедіях Арістофана «Хмари», «жаби»

Питання для обговорення

1. Походження комедії та її структура. Комічне як естетична та філософська категорія.

2. Фабули комедій Арістофана «Хмари», «Жаби». Умовно-фантастичні та реалістичні елементи сюжету.

3. Характер пародіювання філософських та педагогічних ідей часу в комедії «Хмари». Специфіка комедійної композиції.

4. Специфіка арістофанівського гумору. Фарс і травестія як прийоми створення комічного ефекту. Поняття фалічного гумору. Бурлескно-фарсове зображення міфологічних персонажів в комедії «Жаби».

Практичні завдання:

1. Визначте зв`язок давньогрецької комедії з найдавнішими ритуальними формами культових свят. Якою є роль хорових фалічних пісень в розвитку жанру.

2. Прочитайте есе А. Боннара [5], присвячене Арістофану. Підтвердіть прикладами з творів Арістофана думку про те, що «його комедія є сатиричною й ліричною одночасно».

3. Підтвердіть судження Б.Б. Шалагінова [1] про те, що «арістофанівський комізм спирається на протиріччя між новою, антропологічною, плюралістичною мораллю, яку він не терпить, відкидає, і мораллю патріархально-полісною».

4. ||Визначте своєрідність парабаси (повчальне звернення до публіки) в комедіях Арістофана. Доведіть, що її зміст відбиває пережитки родового життя, коли поліс сприймався як один рід.

5. Визначте функції хору в комедії Арістофана «Хмари». Підтвердіть або спростуйте думку дослідника В.В. Головні про те, що «роль хора в цій комедії містить протиріччя. … Є певна невідповідність між тим, що очікує глядач почути від Хмар, і тим, що він чує потім в пароді. Глядач очікує, що перед ним з`являться псевдобоги, які виступатимуть зі словом неправди. Між тим вступна пісня хору вражає своєю силою і красою. Вона може дати уявлення про серйозні ліричні партії, що зустрічаються в комедіях Арістофана» [5].

? Творчі завдання:

1. Напишіть есе на тему «Тіло в комедійному дійстві Арістофана».

2. Прочитайте уривок з комедії Арістофана «Хмари». Зробіть висновок про природу арістофанівського комізму. Поясніть сутність «фалічного гумору».

<…> УченьА що сказав би ти про інший винахідСократів?СтрепсіадПро який? Прошу, скажи мені.УченьРаз Херефонт, сфеттієць, запитав його,Якої думки він про комариний спів:Комар гуде гортанню чи гузницею?СтрепсіадІ що ж сказав про співи комарині він?УченьВін пояснив, що комарине черевоВузеньке, й через це повітря з силоюКрізь нього тисне до проходу заднього.Вузьким пройшовши ходом до розширення,Воно із гузна гучно виривається.СтрепсіадТо комарине гузно - це сурма якась?Потрійно ви щасливі, гузн дослідники!І позову позбутись - це як плюнути,Якщо й в кишках ви комариних знаєтесь.УченьА раз глибока думка через ящіркуЗагинула.СтрепсіадТа як це? Розкажи мені.УченьВночі досліджував він обіг місяця,Й, коли дивився вгору, рот роззявивши,Його з покрівлі ящірка обгидила.СтрепсіадЦе ж сміх! Обгидила Сократа ящірка!УченьА вчора ми не мали чим вечеряти.СтрепсіадОвва! Які ж він роздобув харчі для вас?УченьВ палестрі стіл посипав злегка попелом,Зігнув рожен, до того взяв ще важеляТа й потягнув з палестри м'ясо жертовне.СтрепсіадЧого ж ми ще того Фалеса хвалимо?То відчиняй же швидше школу думанняЙ мерщій, мерщій Сократа покажи мені.Я вчитись прагну. Відчиняй мені, мерщій!Двері відчиняються, видно Сократових учнів.Геракле славний! Що це за страховище?УченьДивуєшся? За кого ж ти вважаєш їх?СтрепсіадТа за лаконців, в Пілосі захоплених.Чого ж вони очима в землю втупились?УченьШукають під землею.СтрепсіадМабуть, хочетьсяЦибулі? Та даремно не турбуйтеся.Я знаю місце, де велика й гарна є.А ті над чим так низько там нагнулися?УченьГлиб темряви під Тартаром досліджують.СтрепсіадА цей чого сидницю в небо виставив?УченьЦе так він сам вивчає астрономію. <…> Переклад Б. Тена

"Основні поняття: комедія, Діонісії, фалічні пісні, фарс, травестія, комос, корифей, пролог, парод, ода, антода, епісодій, парабаса, агон, епірема, антиепірема, ексод, антропоцентризм.

Література

Основна:

1. Шалагінов Б.Б. Афінська комедія // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2004. – № 11. – С. 20-23.

2. Шалагінов Б.Б. Стародавня афінська комедія // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 9. – С. 62-64.

3. Ярхо В.Н. Аристофан и его комедии // Аристофан. Избранные комедии. – М.: Худ. лит., 1974. – С. 5-29.

4. Ярхо В.Н. У истоков западноевропейской комедии. – М.: Наука. 1979. – 175 с.

5. Боннар А. Смех Аристофана // Боннар А. Греческая цивилизация: В 3 т. – Т. 2. – М.: Искусство, 1992. – С. 237-268.

6. Гусейнов Г. Аристофан. – М.: Искусство, 1988. – 270 с.

7. Штейн А.Л. Веселое искусство комедии. – М.: Просвещение, 1990.

Додаткова:

1. Білецький О.І. Неповторний Арістофан // www.ae-lib.org.ua/texts/biletsky_aristophaner

2. Ярхо В., Полонская К. Античная комедия. – М.: Наука, 1979.

3. Соболевский С.И. Аристофан и его время. – М.: АН СССР, 1957. – 419 с.

4. Гаспаров М.Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – 432 с.

5. Аристофан. Сборник статей. – М.: Изд-во МГУ, 1956. – 196 с.

6. Головня В.В. Аристофан. – М.: АН СССР, 1955. – 181 с.

7. Ярхо В.Н. Аристофан. – М.: Гослитиздат, 1954. – 133 с.

Заняття 7.

Лірика Давнього риму

Питання для обговорення

1. Лірика Давнього Риму та її жанри. Зв`язок з традиціями давньогрецької поезії.

2. Художні новаторства поетів-неотериків. Основні теми творчості Катулла.

3. Етичний ідеал творчості Горація. Жанрова своєрідність оди. Філософські аспекти буття в сатирах та посланнях Горація.

4. Трансформація жанру елегії в творчості Овідія. Іронія як домінанта художнього світобачення («Любовні елегії»). Переоцінка моральних категорій доби Августа в поемі «Наука кохання».

Практичні завдання:

1. Доведіть, що любовним елегіям Катулла притаманна сюжетність. Які деталі оповіді дозволяють встановити картину стосунків ліричного героя та Лесбії?

2. Опрацюйте статтю М.Л. Гаспарова [3]. Поясніть, якими світоглядними та суспільно-історичними причинами пояснюється виникнення поетики Катулла. Як, на думку дослідника, слід підходити до інтерпретації своєрідного «емоційного розгулу» лірики Катулла?

3. Здійсніть інтерпретацію одного твору Горація. Визначте жанровий різновид, основні мотиви, специфіку відображення світогляду автора.

4. Опрацюйте статтю А. Содомори [7]. Поясніть, як ви розумієте «естетику напівтіні» Овідія. Наведіть власні приклади її вияву.

5. На прикладах прочитаних вами елегій Овідія підтвердіть думку дослідника О.Дримби [9]: «Неважко бути поетом і складати любовні вірші, коли ти закоханий. Та Овідій не кохав жодної жінки; він любив жінку взагалі. Точніше – він любив любов! Овідій по-іншому дивився на мистецтво. Коли митець створює щось, думав поет, його розум не має бути затьмарений пристрастю, він має слідкувати за розвитком своєї ідеї і розвитком пристрасті, ретельно розроблювати форму віршів, будувати поему врівноважено й гармонійно».

? Творчі завдання:

1.Наведіть приклади вияву ознак сатурнальних святкувань у віршах Катулла.

2.Порівняйте елегії Катулла і Овідія на одну тему. Чим відрізняється поетична манера Овідія?

Катулл

На смерть горобчика Лесбії

Плач, Венеро! Плачте, купідони!Плачте, люди витончені й чемні:Вмер горобчик милої моєї,Вмер горобчик, що вона любилаI як свого ока доглядала.Був він ніжний і ласкаву паніЗнав, як доня малолітня матір:На її колінах завжди бавивсьI, стрибаючи навколо неї,Щебетанням вірним озивався.А тепер і він пішов до краю,Звідкіля ніхто ще не вертався...Хай навіки ти не діждеш долі,Попідземна темряво несита,Ти нам радість нашу відібрала...Горе й нам, горобчику сердешний,Через тебе дорогі очиціВід плачу, від сліз почервоніли.

Переклад М. Зерова

Овідій

На смерть попугая Коринны

Днесь попугай-говорун, с Востока, из Индии родом,

Умер … идите толпой, птицы его хоронить.

В грудь, благочестья полны, пернатые, крыльями бейте,

Щечки царапайте в кровь твердым кривым коготком!

Перья взъерошьте свои; как волосы, в горе их рвите;

Сами пойте взамен траурной длинной трубы.

<…> Все вы, которым дано по струям воздушным носиться,

Плачьте! – и первая ты, горлинка: друг он тебе.

Рядом вы прожили жизнь, в неизменном взаимном согласье,

Ваша осталась по гроб долгая верность крепка.

Чем молодой был фокидец Пилад для аргосца Ореста,

Тем же была, попугай, горлинка в жизни твоей.

Что твоя верность, увы? Что редкая перьев окраска,

Голос, который умел всяческий звук перенять?

То, что, едва подарен, ты моей госпоже полюбился?

Слава пернатых, и ты все-таки мертвый лежишь…

Перьями крыльев затмить ты хрупкие мог изумруды,

Клюва пунцового цвет желтый шафран оттенял.

Не было птицы нигде, чтобы голосу так подражала.

Как ты, слова говоря, славно картавить умел!

Завистью сгублен ты был – ты ссор затевать не пытался.

Был от природы болтлив, мир безмятежный любил…

Вот перепелки – не то; постоянно друг с другом дерутся. –

И потому, может быть, долог бывает их век.

Сыт ты бывал пустяком. Порой из любви к разговорам,

Хоть изобилен был корм, не успевал поклевать.

Был тебе пищей орех или мак, погружающий в дрему,

Жажду привык утолять ты ключевою водой. <…>

Переклад С. Шервинського

3.Випишіть з поезій Горація афоризми та прокоментуйте їх.

4.Ознайомтесь з текстом оди Горація «До Мельпомени» в перекладі українською та російською мовами. Наскільки відрізняються запропоновані варіанти перекладу? Вкажіть традиційні жанрові ознаки оди в тексті.

До Мельпомени

Звів я пам'ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка.

Вищий од пірамід царських, простоїть він.

Дощ його не роз'їсть, не сколихне взимі.

Впавши в лють. Аквілон: низка років стрімких –

Часу біг коловий – в прах не зітре його.

Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу

Частка краща моя. Поміж потомками

Буду в славі цвісти, поки з Весталкою

Йтиме понтифік-жрець до Капітолію.

Там, де Авфід бурлить, де рільникам колись

Давн за владаря був серед полів сухих. –

Будуть знати, що я – славний з убогого –

Вперше скласти зумів по-італійському

Еолійські пісні. Горда по праву будь.

Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись.

Лавром сонячних Дельф нині й моє чоло.

Переклад А. Содомори

* * *

Воздвиг я памятник вечнее меди прочной

И зданий царственных превыше пирамид,

Его ни едкий дождь, ни Аквилон полночный,

Ни ряд бесчисленных годов не истребит.

Нет, я не весь умру, и жизни лучшей долей

Избегну похорон, и славный мой венец

Все будет зеленеть, доколе в Капитолий,

С безмолвной девою верховный входит жрец.

И скажут, что рожден, где Ауфид говорливый

Стремительно бежит. Где средь безводных стран

С престола Давн судил народ трудолюбивый,

Что из ничтожества был славой я избран

За то, что первый я на голос эолийский

Свел песнь Италии. О, Мельпомена, свей

Заслуге гордой в честь сама венец дельфийский

И лавром увенчай руно моих кудрей.

Переклад А. Фета

"Основні поняття: неотерики, елегія, епілій, ода, сатира, послання, сюжетність, ліричний герой, поетика.

Література

Тексти

1. Античная литература. Рим: Антология. / Сост. Н.А. Федоров, В.И. Мирошенкова. – М.: Высшая школа, 1999. – 720 с.

2. Античная лирика. – М.: Худ. лит., 1968. – 623 с.

3. Антична література. Греція. Рим. Хрестоматія / Упорядники: Михед Т.В., Якубіна Ю.В. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 952 с.

4. Із давньоримської літератури. Квінт Горацій Флакк. Публій Овідій Назон. Публій Вергілій Марон // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 1998. – № 10. – С. 28-34.

5. Хрестоматійні матеріали. Катулл. Горацій // Тема. – 1998. – № 1. – С. 51-60.

6. Дератани Н.Ф., Тимофеева Н.А. Хрестоматия по античной литературе. Т.ІІ.: Римская литература. – М.: Просвещение, 1965. – 652 с.

Основна:

1. Шталь И.В. Поэзия Гая Валерия Катулла: Типология художественного мышления и образ человека. – М.: Наука, 1977. – 263 с.

2. Гаспаров М.Л. Поэт и поэзия в римской литературе // Культура Древнего Рима. – М.: Наука, 1985. – Т 1. – С. 300-335.

3. Гаспаров М.Л. Катулл, или Изобретатель чувства // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 66-110.

4. Гаспаров М.Л. Гораций, или золото середины // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 148-191.

5. Гаспаров М.Л. Овидий в изгнании // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 191-246.

6. Лосев А.Ф. История античной эстетики: Ранний эллинизм. – М.: Наука, 1979. – С. 407-433.

7. Содомора А. Дві барви часу у Публія Овідія Назона // www.ae-lib.org.ua/texts/sodomora

8. Морева-Вулих Н.В. Римский классицизм: творчество Вергилия, лирика Горация. – СПб.: Академический проект, 2000. – 272 с.

9. Дримба О. Овидий. – Бухарест: Меридиане, 1967. – 292 с.

Додаткова:

1. Ковбасенко Ю. Давньоримська лірика. Горацій // Тема. – 2001. – № 4. – С. 107-111.

2. Горацієві афоризми // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. –№ 8. – С. 48.

3. Содомора А.О. Горацій і його поетична творчість // Квінт Горацій Флакк. Твори. – К.: Дніпро, 1982. – С. 5-23.

4. Ніколенко О. Важкий вінець Аріона. Трагедія поета в «Сумних елегіях» Овідія та її інтерпретація у світовій літературі // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 8. – С. 20-26.

5. Шкаруба Л.М. Овидий и варварский мир: встреча двух культур // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2004. –№ 4. – С. 56-60.

6. Ковбасенко Ю. Давньоримська лірика. Овідій // Тема. – 2001. – № 4. – С. 112-115.

7. Лубківський Р., Содомора А. Римська поезія // Жовтень. – 1987. – № 10. – С. 11.

Заняття 8.

Римський епос. поема вергілія «Енеїда»

Питання для обговорення

1. Міфологічна основа поеми. Ідеологічне значення міфу про Енея для доби імператора Августа.

2. Характер співвідношення міфу та римської історії в поемі.

3. Втілення ідеалу римської доблесті в характері Енея. Еней як людина історичної місії. Значення долі в поемі.

4. Вергілій і Гомер: характер творчого наслідування. Своєрідність епосу Вергілія.

Практичні завдання:

1. Ознайомтесь зі змістом статті С.А. Ошерова [3]. Поясніть, в чому полягає концепція «часу-долі», запропонована дослідником. Як вказана категорія реалізується в поемі Вергілія?

2. Прокоментуйте думку М.Л. Гаспарова [2] з приводу творчого переосмислення Вергілієм традицій грецького епосу: «Ностальгія за минулим визначала поетику гомерівського епосу. Звертаючи свій епос у майбутнє, Вергілій мав створити її знову до найменших дрібниць. Епічне замилування минулим мало змінитися драматичною зацікавленістю в прийдешньому, велика кількість подробиць – продуманим відбором, велична плавність – патетичною напруженістю. Все це Вергілій здійснив: мотиви, з яких зіткана його поема, – гомерівські, тканина, яку вони сплітають, – нова».

3. Підтвердіть думку Й. Кобіва [5]: «Вергілій не міг не відбити в своєму творі тенденцій і особливостей елліністичної літератури – великої вченості, описів творів мистецтва, залучення еротичного елементу, описів душевного стану персонажів, напруженого драматизму та динамічності дії».

4. Прокоментуйте думку С. Шервинського [6]: «Ми говоримо про Енея як героя «Енеїди», але це вірно лише частково. Насправді в «Енеїді» незмінно присутній інший герой, не штучний, не запозичений: цей герой – дух Риму. В центрі поеми – ідея його безсмертя, заснованого на божественому промислі». Вкажіть ті епізоди поеми, в яких найяскравіше втілено дух Риму.

? Творчі завдання:

1. Наведіть епізоди поеми «Енеїда», в яких, на вашу думку, найяскравіше втілена авторська концепція головного героя – «людини долі». Обґрунтуйте свій вибір.

2. Доведіть, що основний тон «Енеїди» – патетика високих почуттів; дійові особи найчастіше виступають у стані емоційного збудження. Наведіть приклади вияву такого емоційного стану. Зверніть увагу на сильні й місткі внутрішні монологи героїв.

3. Доведіть, що однією з найвиразніших ознак художньої дійсності в поемі «Енеїда» є монументалізм. Наведіть приклади його вияву.

4. Наведіть епізоди поеми, де знайшла вияв надмірна деталізація. Визначте функції художньої деталі.

"Основні поняття: епос, міф, епічний герой, історія, політична тенденційність, ідеал римської доблесті, психологізм, монументалізм, деталізація.

Література

Основна:

1. Ковбасенко Ю. «Енеїда» Вергілія // Тема. – 2001. – № 4. – С. 93-104.

2. Гаспаров М.Л. Вергилий, или Поэт будущего // Гаспаров М.Л. Об античной поэзии. – СПб.: Азбука, 2000. – С. 110-148.

3. Ошеров С.А. История, судьба и человек в «Энеиде» Вергилия // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 317-329.

4. Писаренко Ю.М. Творче наслідування Гомера в «Енеїді» Вергілія // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. – № 6. – С. 26-28.

5. Кобів Й. Вергілій і його епічна поема // www.ae-lib.org.ua/texts/kobiv_vergilius_ua

6. Шервинский С. Вергилий и его произведения // Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. – М.: Худ. лит., 1971. – С. 5-26.

7. Тарасова Н. Творчість Вергілія у світовому контексті // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 8. – С. 34-36.

Додаткова:

1. Аверинцев С.С. Две тысячи лет с Вергилием // Иностранная литература. – 1982. – № 6.

2. Топоров В. Эней – человек судьбы. – М., 1993.

3. Теперик Т.Ф. Отношение к смерти и типология характеров в «Энеиде» Вергилия // Филологические науки. – 1997. – № 4. – С. 24-29.

4. Вулих И. Поэзия и политика в «Энеиде» Вергилия // Вестник древней истории. – 1981. – № 3. – С. 147-160.

5. Тахо-Годи А.А. Хтонические мотивы в «Энеиде» Вергилия как один из принципов стиля // Вопросы классической филологии. – М.: Наука, 1973. – № 5.

6. Тарасова Н. Вергілій – найвидатніший давньоримський поет // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – № 8. – С. 41-44.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Тема: Міфологія

1. Гемера у грецькій міфології це –

а) День;

б) Світло;

в) Небо.

2. Ім`я південного вітру у грецькій міфології:

а) Борей;

б) Нот;

в) Евр.

3. Бог скотарства і землеробства у грецькій міфології:

а) Аполлон;

б) Геліос;

в) Гермес.

4. Бог підступної війни у грецькій міфології:

а) Арес;

б) Аякс;

в) Атлант.

5. Покровителька мисливства у грецькій міфології:

а) Артеміда;

б) Афіна;

в) Афродіта.

6. Богиня вічної юності у грецькій міфології:

а) Геба;

б) Геката;

в) Гарпія.

7. Оселею Аполлона і муз вважалася гора:

а) Гелікон;

б) Олімп;

в) Еверест

8. Богиня родючості і хліборобства у грецькій міфології:

а) Деметра;

б) Даная;

в) Гера.

9. Бог вітрів у грецькій міфології:

а) Ерот;

б) Еол;

в) Еней.

10. Муза епічної поезії:

а) Калліопа;

б) Ерато;

в) Евтерпа.

11. Муза трагедії:

а) Мельпомена;

б) Талія;

в) Терпсіхора.

12. Син Зевса і аргоської царівни Данаї:

а) Тесей;

б) Персей;

в) Одіссей.

13. Володарка підземного царства мертвих:

а) Деметра;

б) Персефона;

в) Рея.

14. Хто з богів давньої Греції традиційно зображується з кіфарою?

а) Аполлон;

б) Гіменей;

в) Асклепій.

15. Богиня справедливості й правосуддя в грецькій міфології:

а) Феміда;

б) Фетіда;

в) Ніка.

16. Напівжінки-напівптахи в грецькій міфології:

а) сирени;

б) нереїди;

в) наяди.

17. До якого циклу належать міфи про Едіпа?

а) до Фіванського;

б) до Троянського;

в) про Аргонавтів.

Тема: Гомерів епос

1. “Гомерівське питання” – це:

а) проблема війни і миру;

б) питання життя і смерті;

в) авторство поем “Іліада” та “Одіссея”.

2. Який цикл міфів було покладено в основу поем Гомера?

а) Фіванський;

б) про аргонавтів;

в) Троянський.

3. На якому році Троянської війни відбуваються події в “Іліаді”?

а) на першому;

б) на третьому;

в) на десятому.

4. Хто головний герой “Іліади”?

а) Агамемнон;

б) Паріс;

в) Ахілл.

5. Скільки днів тривають події в “Іліаді”?

а) 50;

б) 48;

в) 53.

6. Основні події в “Іліаді” розгортаються у зв`язку з:

а) гнівом Ахілла;

б) помстою Менелая;

в) пригодами Паріса.

7. Через кого Аполлон наслав “моровицю” на грецьке військо?

а) Єлену;

б) Хрісеїду;

в) Брісеїду.

8. Як називає Гомер гнів Ахілла у поемі “Іліада”?

а) животворящим;

б) державоутворюючим;

в) пагубним.

9. Хто був вождем троянського війська?

а) Паріс;

б) Гектор;

в) Пріам.

10. Хто допомагав Гектору в бою з Патроклом?

а) Аполлон;

б) Афіна;

в) Агаменон.

11. Яка подія сприяла відновленню участі Ахілла в боях?

а) вибачення Агамемнона;

б) загибель Патрокла;

в) воля богів.

12. Чим закінчився бій Менелая з Парісом?

а) Перемогою Менелая;

б) Перемогою Паріса;

в) Афродіта перенесла Паріса до його опочивальні.

Тема: Класична лірика Еллади

1. В якому столітті виникла давньогрецька поезія?

а) ІV ст. до н.е;

б) ІV ст. до н.е;

в) VІІ ст. до н.е.

2. Як виконувались вірші у стародавній Греції?

а) декламувались ;

б) читались речитативом;

в) співались у супроводі кіфари.

3. Яку богиню Сапфо вважає своєю покровителькою?

а) Афіну;

б) Геру;

в) Афродіту.

4. Для лірики якого давньогрецького поета характерне постійне вживання слів: “вино”, “пісня”, “квіти”, “бенкет”, “Ерот”?

а) Сапфо;

б) Архілоха;

в) Анакреонта.

5. Хто з поетів належить до засновників оди?

а) Піндар;

б) Анакреонт;

в) Сапфо.

6. Яку назву мала лірична поезія в Давній Греції при її виникненні?

а) лірика;

б) меліка;

в) кантіка.

7. На який період розвитку давньогрецької літератури припадає розквіт лірики?

а) класичний;

б) елліністичний;

в) римський.

8. Першим і найвидатнішим представником ямбічної лірики вважається:

а) Тіртей;

б) Архілох;

в) Анакреонт.

9. Поезія Сапфо належить до:

а) пісенної лірики;

б) декламаційної лірики;

в) урочистої лірики.

10. Хто у своїй поезії порівнює любов з бурею?

а) Архілох;

б) Анакреонт;

в) Сапфо.

11. Муки й шал кохання – основна тема поезії:

а) Архілоха;

б) Анакреонта;

в) Сапфо.

12. Кого з давньогрецьких ліриків називають мандрівним поетом?

а) Архілоха;

б) Анакреонта;

в) Сапфо.

13. Поезія якого давньогрецького лірика стала символом грайливого, веселого й витонченого еротизму?

а) Архілоха;

б) Анакреонта;

в) Сапфо.

14. Чиє зображення давні греки карбували на монетах і вазах?

а) Архілоха;

б) Анакреонта;

в) Сапфо.

15. Кохання, вино, бенкети, веселощі, дружба – коло тем поезій:

а) Архілоха;

б) Анакреонта;

в) Сапфо.

16. Кому з давньогрецьких ліриків належать рядки:

Радість є – радій не надто, є нещастя – не сумуй

Понад міру. Вмій впізнати зміни в людському житті…?

а) Тіртею;

б) Архілоху;

в) Анакреонту.

17. Кому з давньогрецьких ліриків належать рядки:

Золотоволосий Ерот мене

Знову поцілив пурпурним м`ячем…?

а) Архілоху;

б) Анакреонту;

в) Сапфо.

Тема: Давньогрецька трагедія.

1. Батьком давньогрецької трагедії вважають:

а) Есхіла;

б) Софокла;

в) Еврипіда.

2. “Трагічним Гомером” давні греки називали:

а) Есхіла;

б) Софокла;

в) Еврипіда.

3. На золоту добу Перикла припадає творча діяльність:

а) Есхіла;

б) Софокла;

в) Еврипіда.

4. “Філософом на сцені” давні греки вважали:

а) Есхіла;

б) Софокла;

в) Еврипіда.

5. “Едіп у Колоні” – це останній твір:

а) Есхіла;

б) Софокла;

в) Еврипіда.

6. Хто з давньогрецьких трагіків возвеличив у своїх творах Прометея?

а) Есхіл;

б) Софокл;

в) Еврипід.

7. Софокл увів:

а) другого актора;

б) третього актора;

в) четвертого актора.

8. Прийом трагічного мовчання у своїх творах використовував:

а) Есхіл;

б) Софокл;

в) Еврипід.

9. Убив свою матір, щоб помститися за смерть батька, герой трилогії:

а) Есхіла;

б) Софокла;

в) Еврипіда.

10. Ненавидів жінок і вклонявся Артеміді герой трагедії:

а) “Агамемнон” Есхіла;

б) “Цар Едіп” Софокла;

в) “Іпполіт” Еврипіда.

11. Став убивцею свого батька й чоловіком своєї матері герой трагедії:

а) “Агамемнон” Есхіла;

б) “Цар Едіп” Софокла;

в) “Іпполіт” Еврипіда.

12. Наперекір наказу поховала тіло загиблого брата героїня трагедії:

а) “Електра” Софокла;

б) “Антігона” Софокла;

в) “Медея” Еврипіда.

13. Убила своїх дітей, щоб помститися чоловікові-зраднику, героїня трагедії:

а) “Електра” Софокла;

б) “Антігона” Софокла;

в) “Медея” Еврипіда.

14. Добровільно пішла в царство мертвих, щоб подовжити життя чоловікові героїня трагедії:

а) “Алкеста” Еврипіда;

б) “Антігона” Софокла;

в) “Медея” Еврипіда.

Тема: Давня аттична комедія

1. Темі миру присвячена значна частина комедій:

а) Арістофана;

б) Калліна;

в) Менандра.

2. Сократ у ролі вченого-шарлатана з`являється в комедії Арістофана:

а) “Вершники”;

б) “Жаби”;

в) “Хмари”.

3. Суперечкам про мистецтво й місце в суспільстві присвячена комедія Арістофана:

а) “Вершники”;

б) “Жаби”;

в) “Хмари”.

4. Ім`я-характеристика Лісістрата героїня однойменної комедії Арістофана, означає:

а) та, яка припиняє війни;

б) та, яка схвалює війну;

в) та, яка несе злагоду.

5. Батьком комедії вважають:

а) Арістофана;

б) Калліна;

в) Менандра.

6. Гострі політичні суперечки, певна соціальна заангажованість притаманні творам:

а) даньої аттичної комедії;

б) середньої аттичної комедії;

в) нової аттичної комедії.

7. Надзвичайна заплутаність інтриги – це одна з ознак комедій:

а) Арістофана;

б) Калліна;

в) Менандра.

8. Раби, гетери, селяни – це герої комедії:

а) Арістофана;

б) Калліна;

в) Менандра.

9. Чиї твори відчутно вплинули на розвиток римської комедії?

а) Арістофана;

б) Калліна;

в) Менандра.

Тема: Лірика Давнього Риму.

1. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

Ближчим, благаю тебе, і легшим зроби те вигнання,

Кару й провину мою вирівняй на терезах?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

2. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

Ратай розорює землю широко закривленим плугом

З неї живе цілий рік, підтримує дім і державу…?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

3. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

З ласки його – бо на пащу корві я й ягнят виганяю,

З ласки його награю, що захочу, на тихій сопілці?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

4. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

Будуть знати, що я – славний з убогого –

Вперше зумів по-італійському

Еолійські пісні…?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

5. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

Вже я любові служу – в таборі збройнім її.

Гляньте: чим не вояк? Залюбки я воюю й ночами.

Хочеш позбутись нудьги – тож і собі покохай?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

6. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

Греція, скорена воїном диким, його ж покорила:

В лацій суворий мистецтва внесла…?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

7. Кому з давньоримських поетів належать рядки:

О коли б я між селян нині був, то з якою любов`ю

Кози та вівці там пас і зривав соковитії грона?

а) Вергілію;

б) Горацію;

в) Овідію.

8. Хто є автором збірок “Любовні елегії”, “Наука кохання”, “Фасти”, “Скорботні елегії”?

а) Вергілій;

б) Горацій;

в) Овідій.

9. Поема Овідія про перетворення має назву:

а) “Фасти”;

б) “Ібіс”;

в) “Метаморфози”.

10. Проповідь поміркованості стає порятунком від внутрішніх суперечностей для:

а) Вергілія;

б) Горація;

в) Овідія.

Тема: “Енеїда” Вергілія.

1. “Енеїда” починається:

а) народженням Енея;

б) падінням Трої;

в) поневіряннями Енея після падіння Трої.

2. Хто рятує Енея та його супутників від бурі на морі?

а) Венера;

б) Нептун;

в) Юпітер.

3. Хто першим явився у сні Енею, порадивши шукати за морем землю для заснування нового міста?

а) Венера;

б) тінь Гектора;

в) Паріс.

4. Хто, за наказом Юпітера, з`явився уві сні Енею й примусив його відправлятися до Італії?

а) Анхіз;

б) Венера;

в) Меркурій.

5. Звідки дізнався Еней про славну долю своїх нащадків?

а) Від душі батька Анхіза;

б) від оракулів;

в) уві сні від матері Венери.

6. Яке значення має рок у поемі Вергілія?

а) Це рушійна сила твору;

б) це спроба автора виправдати втікача Енея;

в) не має великого значення.

7. “Енеїда” Вергілія – це поема, яка:

а) постає з фольклорних джерел;

б) є перелицюванням героїчних поем Гомера;

в) є літературним епосом.

8. Що зображено на щиті Енея, який викував Меркурій?

а) майбутня історія Риму;

б) мирне життя;

в) славні подвиги троянців.

9. Кого уславив у своїй поемі Вергілій?

а) Римський народ і його історію;

б) Октавіана Августа;

в) себе й своїх сучасників.

10. Основна мета написання Вергілієм поеми “Енеїда” – це:

а) показ історичної обумовленості нового римського ладу, уславлення його;

б) уславлення Енея та його сина Іула;

в) здобуття слави, вищої за Гомерову.

11. Вергілій у поемі “Енеїда”:

а) критикує своїх героїв і час;

б) ідеалізує своїх героїв і добу Августа;

в) дає об`єктивну характеристику доби.

12. Хто сказав Енеєві слова про те, що римляни покликані «…правити світом… у мирі тримати народи»?

а) Батько Анхіз;

б) Кассандра;

в) Меркурій.

13. Хто з богів в “Енеїді” Вергілія протистоїть Юноні?

а) Юпітер;

б) Венера;

в) Дідона.

14. Яким віршем написані поеми Гомера й “Енеїда” Вергілія?

а) білим віршем;

б) “Енеїда” – білим віршем, а “Іліада” й “Одіссея” – гекзаметром;

в) гекзаметром.

15. На яких міфах ґрунтується сюжет “Енеїди” Вергілія?

а) про Ромула та Рема;

б) про аргонавтів;

в) про заснування поселення латинян.

16. Чиїм сином був Еней?

а) Алкмени;

б) Венери;

в) Церери.

17. Якого історичного діяча уславлює Вергілій у “Енеїді”?

а) Юлія Цезаря;

б) Нерона;

в) Августа.

Тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання

До змістового модуля № 1.

Література Давньої Греції

№	Теми для самостійного вивчення	Вид завдання	Знання і навички, якими необхідно володіти	Форма контролю	Література
	«Поетика» Арістотеля	нотатки	Загальна характеристика тексту «Поетики». Проблеми мистецтва в «Поетиці»: питання про походження мистецтва, поняття про мімезис і різні типи наслідування. Вчення про трагедію: порівняння трагедії та епосу, визначення трагедії, судження про катарсис.	Перевірка конспектів	1. Лосев А.Ф. История античной эстетики: Аристотель и поздняя классика. – М., 1975. – С. 425-471.   2. Миллер Т.А. Аристотель и античная литературная теория. – М., 1978.
	Дидактичний епос Гесіода «Роботи і дні»	нотатки	Місце дидактичного та генеалогічного епосу в системі жанрів античної літератури. Історичні передумови появи, жанрові ознаки. Біографія та основні твори Гесіода («Роботи і дні», «Теогонія», «Каталог жінок»). Стильові особливості дидактичного епосу.	Перевірка читацького щоденника, перевірка тез.	1. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1982. – С. 101-109.   2. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 508 с.
	Жанр ідилії в творчості Теокрита	нотатки	Жанрове визначення ідилії. Жанри та сюжети ідилій Теокрита: буколічні, міми, епілії. Зображення характерів в ідиліях. Розвиток дії. Ідейний зміст. Своєрідність стилю. Зображення міфологічних реалій.	Перевірка конспекту, перевірка письмово виконаного аналізу однієї ідилії Теокріта.	1. Боннар А. Рай Феокрита // Боннар А. Греческая цивилизация. – Т. 3. – М., 1992. 2. Грабарь-Пассек М.Е. Буколическая поэзия эллинистической эпохи // Феокрит. Мосх. Бион. Идиллии и эпиграммы. – М., 1958.
	Нова аттична комедія. Творчість Менандра.	нотатки	Характер розвитку комедії від Арістофана до Менандра. Поняття середньої комедії. Співвідношення політичної та побутової комедії. Назви відомих творів Менандра. Сюжет комедій «Дискол» та «Третейський суд». Історична основа та ідейний зміст. Стиль.	Перевірка конспектів, читацьких щоденників.	1. Ярхо В.Н. У истоков европейской комедии. – М., 1979.   2. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1982. – С. 362-372.

До змістового модуля № 2

Література Давнього Риму

№	Теми для самостійного вивчення	Вид завдання	Знання і навички, якими необхідно володіти	Форма контролю	Література
	Комедія раннього римського еллінізму	нотатки	Хронологічні межі доби раннього римського еллінізму. Основні характеристики комедій Плавта і Теренція. Зміст комедії Плавта «Скарб» та Теренція «Свекруха». Особливості стилю та прийомів комічного у творах римських комедіографів.	Тестування за змістом творів Плавта та Теренція	1. Тронский И.М. История античной литературы. – М., 1988.   2. Античная литература / Лосев А.Ф., Сонкина Г.А. – М., 1986.
	Римський дидактичний епос. Поема Лукреція «Про природу речей»	нотатки	Соціо-культурні характеристики доби Лукреція. Світогляд Лукреція. Матеріалізм та атомізм. Вплив філософії Епікура. Зміст та структура поеми «Про природу речей». Бог та людина у Лукреція. Художній стиль поеми. Монументальність, динаміка художніх образів, картини природи, розмаїття мовних засобів.	Перевірка читацьких щоденників	1. Тронский И.М. История античной литературы. – М., 1988.   2. Античная литература / Лосев А.Ф., Сонкина Г.А. – М., 1986. – С. 332-342.
	Художні новаторства творів Сенеки	нотатки	Біографія Луція Аннея Сенеки. Літературна спадщина Сенеки. Філософські твори: утвердження принципів філософії стоїцизму. Поетичні твори: епіграми, сатири, трагедії. Проблематика трагедій «Агамемнон», «Федра», «Фієст», «Едип».	Перевірка конспектів, читацьких щоденників	1. Тронский И.М. История античной литературы. – М., 1988.   2. Античная литература / Лосев А.Ф., Сонкина Г.А. – М., 1986. – С. 421-428.
	Античний роман	нотатки	Визначення античного роману. Його своєрідність, відмінність від роману Нового часу. Сюжет роману Лонга «Дафніс і Хлоя». Характер відтворення людської психології. Етичний і філософський зміст роману «Золотий віслюк» Апулея. Соціальна характеристика доби. Значення фольклорних та міфологічних елементів.	Перевірка конспектів, читацьких щоденників.	1. Античный роман. Сб. статей. – М., 1969.   2. Полякова С.В. Об античном романе // Тацит. Лонг. Петроний. Апулей. – М., 1969. – С. 5-20.

Питання для модульного контролю

До змістового модуля № 1.