Оцінка інженерної обстановки. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, обсяги і терміни проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, обсяги і терміни проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, обсяги заходів по відновленню життєдіяльності населення залежать від ступеня руйнування будинків, споруд, об’єктів і загалом від стану ураження міст та населених пунктів. Усе це і складає інженерну обстановку, яку потрібно оцінювати і враховувати.
Оцінка інженерної обстановки включає:
· Визначення масштабів і ступеню руйнування елементів і об’єкту загалом (ступеню руйнування будинків і споруд, комунально – енергетичних і технологічних мереж, у тому числі і захисних споруд для укриття виробничого персоналу; визначення розмірів зон завалів, обсягів і трудомісткість інженерних робіт, можливостей об’єктових і приданих формувань по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і в інших випадках.
· Аналіз їх впливу на стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом, а також на життєдіяльність населення;
· Висновки про стійкість роботи окремих елементів і об’єкта загалом у надзвичайних ситуаціях і рекомендації по її підвищенню, пропозиції по проведенню рятувальних та інших невідкладних робіт і робіт по відновленню виробництва.
Виникаючі при НС руйнування поділяють за ступенями на кілька видів: повни, сильні, середні та слабкі. Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та відновлювальних робіт і термін їх проведення.
Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків , включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають 70% вартості основних виробничних фондів, подальше їх використання неможливе. Відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.
Сильне руйнування – руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничних фондів , можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування – руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі, перегородок, віконних і дверних заповнень), виникнення тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій.
Збитки складають від 30 до 70 % вартості основних виробничних фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди - після капітального ремонту.
Слабке руйнування – руйнування віконних і дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничних фондів. Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки в надзвичайних ситуаціях є:
- данні про найімовірніші НС та їх характеристики;
- характеристики інженерно – технічного і житлового комплексу міста і об’єктів, характеристики захисних споруд та інше.
Послідовність оцінки інженерної обстановки на об’єкті, в місті, селі можна рекомендувати проводити наступним чином :
1. Спочатку визначають ступень руйнування окремих елементів об’єкта від вражаючих факторів надзвичайних ситуацій, підраховують кількість елементів, яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування загалом за об’єкт.
За кількістю елементів об’єкту (в %), які отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування визначають ступень ураження об’єкта (за таблицею 3. 1).
Таблиця 3.1 - Ступінь ураження об’єктів, населених пунктів, міст в залежності від характеру руйнування будинків і споруд
Ступінь ураження об’єкта, населеного пункту, міста | Характер руйнування будинків і споруд об’єктів господарської діяльності, в % | ||
Слабкі | Середні | Сильні і повні | |
Слабка - < 0.2 | До 75 | До 5 | До 20 |
Середня – від 0.21 | До 48 | 6 - 12 | 21 - 50 |
Сильна – від 0.51 | - | 13 - 20 | 51 - 80 |
Повна - > 0.8 | - | - | Більше 80 |
2. Визначають ступень руйнування населеного пункту – сіла, міста - по кількості об’єктів (в %), яки отримали повні, сильні, середні і слабкі руйнування відповідно (за таблицею 3.2).
3. За ступенем ураження населеного пункту визначають втрати населення, а також потрібну кількість особового складу сил ЦО, техніки, яка необхідна для проведення аварійно – рятувальних робіт і кількість особового складу медичних формувань для надання медичної допомоги потерпілому населенню.
Таблиця 3.2 - Ступінь ураження міст в залежності від ступеню руйнування об’єктів господарської діяльності
Ступінь руйнування об’єктів, в % | Ступінь ураження міста | |||||||||
0.1 | 0.2 | 0.3 | 0.4 | 0.5 | 0.6 | 0.7 | 0.8 | 0.9 | 1.0 | |
Повні і сильні | ||||||||||
Середні |
Руйнування будинків і споруд, обладнання, машин, механізмів та інших матеріальних цінностей при надзвичайних ситуаціях відбувається за рахунок додаткового навантаження, яке викликається або надмірним тиском або тиском швидкісного напору. Дію надмірного тиску і тиск швидкісного напору при надзвичайних ситуаціях пропорційно до дії ударної хвилі при ядерному вибуху. Таким чином при оцінці інженерної обстановки у надзвичайних ситуаціях можна використовувати табличні дані по ступеням руйнування різних об’єктів господарської діяльності при різних величинах надмірного тиску ядерного вибуху.
Надмірний тиск і тиск швидкісного напору виникають при різних надзвичайних ситуаціях – техногенного та природного походження. Визначення їх величини є одним із головних завдань при оцінці інженерної обстановки.
Більш детально тема „Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях”, в тому числі, прилади радіаційної розвідки і дозиметричного контролю та прилади хімічної розвідки, розглянута в роботі [18]