Тема 4. Мислення. Види і типи мислення
Основні питання:
· Розвиток здатності до аналізу, синтезу, абстрагування, суджень, висновків, гіпотез.
Інформаційний орієнтир:
Мислення — це процес опосередкованого і узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках та відношеннях
Типи мислення:
ü Конкретне мислення
ü Абстрактне мислення
ü Вербальне мислення
ü Дискурсивне мислення
ü Недискурсивне мислення (інтуїція, уява)
ü Логічне мислення
ü Алогічне мислення
ü Раціональне мислення
ü Ірраціональне мислення
ü Наочно-образне мислення
ü Концептуальне (понятійне) мислення
ü Машинне мислення
Види мислення:
ü Практичне мислення
ü Теоретичне мислення
ü Професійне мислення
За характером засобів, використовуваних при вирішенні завдань:
ü Продуктивне мислення — репродуктивне мислення
Мається на увазі наявність чи відсутність у минулому досвіді суб'єкта готових засобів виконання завдання. Якщо такі засоби є, то ситуація не буде для суб'єкта проблемною і її виконання зведеться до використання сформованої розумової навички, до репродукції наявних знань і умінь. За відсутності готових засобів виникає необхідність їхнього пошуку, створення — продуктивне, творче мислення.
ü Інтелектуальне мислення — візуальне мислення
Поняття «візуальне мислення» було введено в психологію Р.Арнхеймом, американським психологом, одним із творців сучасної психології мистецтва. При інтелектуальному мисленні засіб виконання завдання — поняття, при візуальному — уявлення.
За характером перебігу розумових процесів:
ü Реалістичне мислення — аутистичне мислення
Аутистичне мислення було виділене Е.Блейлером, швейцарським психіатром і патопсихологом, який визначив, що одним із симптомів деяких психічних захворювань є перевага внутрішнього життя, що супроводжується активним відходом із зовнішнього світу.
ü Інтуїтивне мислення — аналітичне мислення
Розрізняються за трьома ознаками: часовою (час протікання процесу), структурною (членування на етапи) і рівнем протікання (усвідомленість або неусвідомленість). Аналітичне мислення розгорнуте в часі, має чітко виражені етапи, відбувається на свідомому рівні. Інтуїтивне характеризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, мінімальною усвідомленістю.
За характером виконуваних завдань:
ü Теоретичне мислення — практичне мислення
Теоретичне мислення — це пізнання законів, правил. Відкриття періодичної системи Менделєєвим — продукт його теоретичного мислення. Основне завдання практичного мислення — підготовка до перетворення дійсності: постановка мети, створення плану, проекту, схеми. Практичне мислення було глибоко проаналізоване Б. М. Тепловим у праці «Розум полководця».
ü Творче мислення — критичне мислення
У цій дихотомії творче мислення розглядається як альтернатива не репродуктивному (продуктивне — репродуктивне), а так званому критичному мисленню, звідси і його розуміння й визначення. Ці два види мислення виділені в праці американських психологів Г.Ліндсея, К. С. Халла, Р. Ф. Томпсона. Творче мислення — це мислення, результатом якого є відкриття принципово нового чи удосконаленого вирішення того чи іншого завдання. Критичне мислення являє собою перевірку запропонованих рішень з метою визначення області їхнього можливого застосування.
За змістом спонукальних механізмів розумового процесу:
ü Оцінне мислення — емоційне мислення
Цю дихотомію ввів Г. Майєр у 1908 р. Оцінне мислення, спонукається пізнавальним інтересом, емоційне — потребами почуття й волі.
Виділяють три основних рівні розвитку мислення:
ü наочно-дійовий; наочно-образний; словесно-логічний.