Спостереження за диханням

Навчальна мета: уміти спостерігати за частотою, глибиною та ритмом дихання; надати допомогу хворому в разі виникнення ядухи.

Виховна мета: навчити відволікати увагу пацієнта під час об­стеження дихання.

Початковий обсяг знань: знати фізіологічні параметри дихан­ня; від чого залежить зміна темпу дихання; причини зміни глиби­ни дихання; що таке задишка інспіраторна, експіраторна, зміша­на; патологічні типи ядухи.

Оснащення:

1) секундомір або годинник із секундною стрілкою;

2) температурний листок.

Фізіологічні параметри дихання. Нормальне дихання в люди­ни беззвучне й непомітне для оточуючих. Людина звичайно ди­хає через ніс із закритим ротом. У дорослої людини у стані спо­кою частота дихання коливається від 16 до 20 за 1 хв, причому вдих у 2 рази коротший за видих. Під час сну та в стані спокою дихання стає повільнішим. У положенні лежачи людина здійснює 12—14 дихань за 1 хв, стоячи — 18—20. У жінок частота дихання дещо більша, ніж у чоловіків. У спортсменів частота дихання ста­новить навіть 8—10 дихальних рухів за 1 хв. Швидке дихання (тахіпное) виникає при посиленій фізичній праці, нервовому збу­дженні, високій температурі повітря.

Від чого залежить зміна темпу дихання! Зміна темпу дихання залежить від захворювань органів дихання та дихальних шляхів, від хвороб серця, нирок, мозку, гострих та хронічних інфекційних захворювань.

Зміна глибини дихання. Поверхневе дихання спостерігається в стані спокою, а також при захворюваннях легень, плеври, пригні­ченні дихального центру. Глибоке дихання виникає при фізичній роботі, емоційному збудженні, а також при діабетичній комі, уремії.

Задишка інспіраторна, експіраторна, змішана. Розлад часто­ти, глибини та ритму дихання спостерігається при задишці, яка су­проводжується відчуттям нестачі повітря та утрудненням дихання.

За своїм характером задишка поділяється на інспіраторну, змі­шану та експіраторну.

При інспіраторній (на вдиху) задишці утруднений вдих унаслідок наявності перешкоди для проходження повітря у верхніх дихальних шляхах (спазм голосових зв'язок, пухлина, стороннє тіло, запальні процеси в горлі, трахеї). Дихання при та­кій задишці глибоке та сповільнене, супроводжується шумом, свистом та хрипінням.

При експіраторній (на видиху) задишці вдих корот­кий, а видих утруднений і тривалий; хворий на встигає зробити повного видиху, як настає вже наступний вдих. Така форма зади­шки спостерігається при бронхіальній астмі. Дихання в цьому ви­падку може бути свистячим.

Найчастіше спостерігається змішана задишка. Вона вини­кає внаслідок зменшення дихальної поверхні легень при пневмо­нії, туберкульозі легень.

Патологічні типи ядухи. Різко виражена задишка називаєть­ся ядухою. Якщо ядуха має характер нападу, вона називається астмою.

Унаслідок порушення діяльності дихального центру виника­ють патологічні типи ядухи, дихання Куссмауля, Чейна—Стокса, Біота.

Дуже сповільнене та глибоке дихання називають диханням Куссмауля. Воно супроводжується звучним шумним вдихом і посиленим видихом, після якого настає пауза. Таке дихання ха­рактерне для азотемічної уремії та діабетичної коми.

При диханні Чейна —Стокса спостерігається зміна рит­му дихання. При цьому хвилеподібно збільшується та зменшу­ється амплітуда дихання з паузами між хвилями 40— 50 с. Після паузи виникають рідкі дихальні рухи, спочатку поверхневі, а по­тім більш глибокі й часті. Надалі дихальні рухи знову стають по­верхневими та рідкими, що триває до нової паузи. Таке дихання свідчить про тяжке захворювання мозку, розлад мозкового крово­обігу і має погане прогностичне значення.

Дихання Біота характеризується рівномірним за глибиною диханням із періодичним виникненням тривалих пауз (до ЗО с). Такий тип дихання часто спостерігається в агональному стані хворого.

У разі появи у хворого патологічного дихання сестра повинна негайно повідомити лікаря.

Послідовність дій під час спостереження за диханням

1. Пам'ятайте, що хворий може мимоволі затримувати або при­скорювати дихання, тому під час обстеження відволікайте його увагу або ведіть підрахунок непомітно для нього.

2. Можете рахувати дихання безпосередньо після визначення частоти пульсу, не відводячи руки від променевої артерії,— тоді хворий буде впевнений, що в нього рахують пульс.

3. Якщо дихання поверхневе і рухи грудної клітки або живо­та важко визначити, то зробіть вигляд, що рахуєте пульс, непо­мітно покладіть свою руку з рукою хворого йому на груди (при грудному типі дихання) або на живіт (при черевному типі дихан­ня) й протягом ЗО с або 1 хв рахуйте кількість вдихів.

4. Можете також рахувати дихання, спостерігаючи за рухами грудної клітки та передньої черевної стінки зі сторони.

5. Отримані дані позначте в температурному листку.

Надання допомоги хворому під час виникнення ядухи У всіх випадках виникнення ядухи:

1) надайте хворому положення напівсидячи;

2) звільніть грудну клітку від тісного одягу;

3) забезпечте подачу свіжого повітря та кисню;

4) прикладіть грілки до нижніх кінцівок.

Подальші дії залежать від того, з якої причини виникла ядуха. Надання допомоги хворому узгодьте з лікарем.