ТЕМА: ОБРАЗ “ПРОПАЩОЇ СИЛИ” В РОМАНІ “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?”. ХУДОЖНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВОРУ

План:

1. Образ Чіпки Варениченка, його динаміка: від правдошукацтва до розбійництва:

а) генетичні, психологічні, соціальні чинники формування характеру Чіпки;

в) нереалізованість людини у певних суспільно-історичних умовах (самоствердження; пошуки ідеалу; розчарування; слабкість волі; озлобленість, розбіжність між метою і засобами; самоаналіз, самооцінка).

г) прийоми психологічної характеристики героя:

– портретні характеристики (поєднання об’єктивного і суб’єктивного зображення; психологічна місткість портретних деталей);

– типове й індивідуальне в долі героя;

– індивідуалізація мовлення; внутрішні монологи та їх форми: власне пряма мова і невласне пряма мова;

– пейзаж як художній інструмент передачі внутрішнього стану героїв.

2. Дві паралелі до образу Чіпки: “Махамед” Максим і “чесний” господар Грицько.

3. Поетизація жіночих образів (баба Оришка, Мотря, Галя, Христя).

4. Моральне звиродніння пануючої верстви; корумпованість суспільного життя.

5. Стильові особливості роману: відсторонено-об’єктивне зображення, ліризм, сатира. Лексичне багатство. Художні тропи.

Запитання і завдання:

1. Який із чинників, на вашу думку, виявився вирішальним у формуванні Чіпчиного характеру? Аргументуйте свою відповідь.

2. З’ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, аналізуючи обставини життя, душевний стан і вчинки героїні.

3. Як розв’язується у творі проблема успадкованої духовності? Чи можна стверджувати, що Чіпка мав “характер патологічний” (М.Турчин)?

4. Про яку особливість внутрішнього світу Чіпки говорить оксюморон ”молився… прокльонами”?

5. Які художні прийоми використовує автор для розкриття психічних станів Чіпки?

6. Прочитайте уривок від слів ”Поволікся Чіпка від двору тихо-помалу…” (Передостанній абзац ХХІІІ р. ”Невзначай свої”). Як опис природи допомагає розкрити настрій і переживання Чіпки після розмови з Галею?

7. Знайдіть у творі настроєво-пророчі пейзажі заходу і сходу сонця і визначте їх роль.

8. Підготуйте повідомлення на тему: “Художнє мовлення роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” за таким планом:

– лексичне багатство (загальновживана, народнорозмовна лексика, здебільшого емоційно забарвлена; загальномовні й авторські неологізми; синонімія; фразеологізми; авторські афоризми);

– художні тропи;

– поетичний синтаксис (риторичні запитання; вигуки; незакінчені, обірвані фрази; повтори, еліпси, паралелізми, градація, ритмічна стрункість речень).

Література: Див. план-завдання №5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №7

ТЕМА: РОМАН ПАНАСА МИРНОГО “ПОВІЯ”

План:

1. Історія створення роману і його публікації. М.Коцюбинський, І.Франко та ін. критики про роман “Повія”.

2. Особливості композиції:

– циклічність зображення життя головної героїні (чотири частини – чотири пори року – чотири періоди життя головної героїні);

– обрамлення;

– функціональна роль снів.

3. Соціально-психологічне тло. Село і місто у романі:

- соціальна структура села і міста;

– переваги і небезпеки міської культури;

– почуття Христі у рідному селі і місті.

4. Головна сюжетна лінія у романі. Оригінальність письменника у розкритті традиційної теми нещасливої жіночої долі, жінки як жертви зведення:

– вихідна залежність становища героїні, зазіхання світу фальші (сфальшоване зобов’язання, наклеп злочинця Загнибіди);

– портретні характеристики в різні періоди життя, їх роль у розкритті внутрішнього світу героїні;

– уявлення Христі про правдиве життя, щастя;

– динаміка характеру і почуття;

– психологія маргінальної людини;

5. Марина і Мар’я: дві паралелі до образу головної героїні.

6. Григорій Проценко: культурник і ”народолюбець” при поклику кар’єри і безтурботного життя; зв’язок з Христею – всього лиш епізод на його життєвому шляху; сатиричні елементи у змалюванні образу персонажа.

7. Панування хижацьких законів у суспільстві:

– сільський кар’єрист Грицько Супрун;

– повітова ”еліта”: Загнибіда, Рубець, Колісник та ін.;

– масові сцени.

Запитання і завдання:

1. Що споріднює і різнить Христю з Мариною і Мар’єю?

2. Чи здатна була Христя боротися за себе? Як розв’язується у творі проблема активності героя?

3. Як ви розумієте символіку ”невпізнавання” при зустрічі Христі й Федора Супруненка у змінених обставинах?

4. На місце кого з чотирьох ”товаришів” із повісті ”Лихі люди” ви б поставили Григорія Проценка?

Література:

1. Білецький О. Панас Мирний. Від давнини до сучасності. Зібр. праць: У 2-х т. – К., 1965. – Т.1,2.

2. Горленко В. ”Повія”, роман Панаса Мирного // Історія української літературної критики та літературознавства: Хрестоматія У 3-х кн. – Кн.2. – К., 1998.

3. Грицай М.С. Панас Мирний: літературний портрет. – К.,1986.

4. Кодак М.П. Психологізм соціальної прози. – К., 1980.

5. Кузнецов Ю.Б. Розвиток психологізму в укр. прозі кінця ХІХ–поч.ХХ ст. // Проблеми історії та теорії реалізму укр. літератури ХІХ–поч. ХХ ст. – К.,1991 р.

6. Міщук Р.С. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді // Проблема історії та теорії реалізму укр. літератури ХІХ–поч. ХХ ст. – К., 1991.

7. Пивоваров М.П. Майстерність психологічного аналізу (роман ”Повія” Панаса Мирного). – К., 1960.

8. Сиваченко М.Є. Корифей української прози. – К., 1967.

9. Хропко П.П. Широкий та вільний розмах думки як константа романного мислення Панаса Мирного // Індивідуальні стилі укр. письменників ХІХ–поч. ХХ ст. – К., 1991.

10. Черкаський В.М. Художній світ Панаса Мирного. – К.,1989.

Див. літературу до П/З №5.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №8

ТЕМА: БОРИС ГРІНЧЕНКО. ДИЛОГІЯ “СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ”, “ПІД ТИХИМИ ВЕРБАМИ”.

План:

1. Життєпис письменника. Світоглядні позиції. І. Франко, С. Єфремов про Б.Грінченка. Багатогранність громадської, творчої діяльності митця (літературна спадщина, педагогічна діяльність, видавнича діяльність, участь в літературній дискусії, праця на терені фольклористики й етнографії, лексикографічні праці).

2. Тема соціальних суперечностей в українському селі на зламі століть (узагальнення суспільних явищ завдяки глибині і конкретності реалістичного дослідження стосунків між людиною і суспільним середовищем) у дилогії ”Серед темної ночі” і ”Під тихими вербами”:

– руйнування патріархальної хліборобської родини (Сиваші, родина Момотів);

– національне, моральне виродження соціальної верхівки села (волосний писар, урядник, крамар, старшина);

– соціальне дно, люмпенство (отаман Ярош, Патрокл Хвигуровський);

– поява ”нових” хазяїв на селі;

– аморфність селянства.

3. Психологічна переконливість образів:

– Роман Сиваш: моральна, духовна деградація (вплив системи на формування світогляду; відраза до хліборобської праці; пошуки ”легкого” шляху; озлобленість, розбійне життя; ставлення до Левантини);

– Зінько: концепція місця і ролі ”нової” людини в житті українського селянства (добродушність, добропорядність, совісність, мудрість, прагнення об’єднати своїх однодумців; нерозуміння і несприйняття громадою його ідей);

– Денис: формування психології глитая.

4. Художні особливості:

– символічне значення назв;

– елементи пригодницького жанру;

– натуралістичні сцени, увага до художньої деталі.

Запитання і завдання:

1. Хто з героїв представляє у творі “пропащу силу”? Що спільного і відмінного між ним і головним героєм роману П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

2. У чому новаторство Б.Грінченка в зображенні сільської громади?

3. Яке місце у творі займають масові сцени, їхня роль і значення?

Література:

1. Грінченко Б., Драгоманов М. Діалоги про українську національну справу. – К., 1994.

2. Гаєвська Л.О. Грінченко і художня еволюція української прози // Рад. літературознавство. – 1989. – №1.

3. Єфремов С. (Грінченко) // Літературно-критичні статті. – К., 1993.

4. Із щоденників Б.Грінченка // Жовтень. – 1970. – №1.

5. Історія української літератури ХІХ ст. Книга третя. – К., 1997. – С. 241–271.

6. Історія української літератури 70–90 рр. ХІХ ст.: У 2 кн. / За ред. О.Д. Гнідан. – К.: Вища школа, 2003, – Кн.І. – С. 430–462.

7. Пільгук І. Класична спадщина Бориса Грінченка // Грінченко Б. Твори: У 2 т. – К., 1963. – Т.1.

8. Погребенник В. Українська література кінця ХІХ століття: творчість чільних репрезентантів // Українська мова та література. – 2004. – №21–24 (373–376). – С. 86–94.

9. Погрібний А. Борис Грінченко: Нарис життя і творчості. – К., 1988.

10. Хропко П. Дилогія Бориса Грінченка з життя села // Дивослово. – 1997. – №2. – С.33–36.

11. Шумило Н. Соціологія народницької концепції в українській літературі кінця ХІХ – поч. ХХ ст. // Укр. мова і літ. в школі. – 1991. – №11.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9