И. 5 мл

Е. 10 мл.

223. Хворому віком 65 років з гіпертонічною хворобою призначе­
но внутрішньом'язове введення магнію сульфату 25% — 5 мл.
Яку анатомічну ділянку використовують для ін'єкцій?

А. Нижньозовнішній квадрант сідниці. В. Верхньозовнішній квадрант сідниці. С. Зовнішню поверхню плеча. В. Зовнішню поверхню стегна. Е. Латеральну поверхню живота.

224. Хворій 24 років з хронічним аднекситом лікар призначив
внутрішньовенне введення розчину кальцію хлориду 10% —
10 мл. Медична сестра двічі вимила руки з милом під проточ­
ною водою, висушила їх, надягла чисті гумові рукавички,
провела психологічну підготовку хворої, отримала її дозвіл
на ін'єкцію. Посадила хвору, під лікоть підклала подушечку.
На плече вище ліктьового згину наклала гумовий джгут, під­
готувала вену для ін'єкції. Яка наступна дія медичної сестри?
А. Зняти джгут.

В. Обробити анатомічну ділянку.

С. Здійснити венопункцію.

Б. Обробити руки 70% розчином етилового спирту.

Е. Увести лікувальний розчин.

225. Медичній сестрі необхідно розвести антибіотики 0,9% роз­
чином натрію хлориду, який знаходиться у герметично за­
критому флаконі заводського виготовлення. Медична сестра
надягла маску, двічі вимила руки з милом, висушила руш­
ником. Уважно прочитала етикетку, візуально визначила про­
зорість розчину, надягла стерильні гумові рукавички, ножи­
цями зняла знімну частину металевого ковпачка. Яка наступ­
на дія медичної сестри?

А. Вказати дату і час розгерметизації флакона.

В. Увести ін'єкційну голку у флакон.

С. Обробити гумові рукавички 70% розчином етилового

спирту. V. Обробити корок флакона 70% розчином етилового спирту. Е. Повністю зняти ножицями металевий ковпачок.

226. Перш ніж використати систему для заповнення інфузійним
розчином необхідно:

А. Визначити термін придатності системи.

В. Обробити руки 70% розчином етилового спирту.

С. Обробити бічну частину упаковки системи 70% розчином

етилового спирту. О. Обробити ножиці 70% розчином етилового спирту. Е. Розгерметизувати упаковку системи.

227. Підготовка флакона з інфузійним розчином включає:

А. Уважне читання етикетки.

В. Візуальне визначення прозорості розчину і цілості фла­кона.

С. Герметичність упаковки флакона.

и. Зняття знімної частини ковпачка.

Е. Оброблення корка флакона 70% розчином етилового спирту.

228. Оптимальною швидкістю введення інфузійних розчинів за
1 хв у вену є:

А. 10 крапель. В. 30—40 крапель. С. 20 крапель. О. 50 крапель. Е. 60 крапель.

229. Перед підключенням системи для внутрішньовенного введен­
ня інфузійних розчинів необхідно попередити хворого, щоб він:
А. Прийняв перорально призначені ліки.

В. Здійснив туалет ротової порожнини.

С. Вжив легкозасвоювану їжу.

^. Здійснив туалет статевих органів і відхідника.

Е. Випорожнив сечовий міхур і кишечник.

230. Медична сестра принесла до ліжка хворого заповнену інфу­
зійним розчином систему, стерильні сухі і зволожені 70%
розчином етилового спирту ватні кульки, подушечку. Який
ще предмет медичного призначення необхідний для полег­
шення здійснення венопункції:

А. Шприц.

В. Ниркоподібний лоток.

С. Бікс.

В. Джгут.

Е. Лейкопластир.

231. Під час тривалої інфузії через підключичний катетер перед­
часно звільнилася крапельниця. Яке ускладнення може ви­
никнути в такому разі?

А. Некроз тканин. В. Інфільтрат. С. Тромбофлебіт. Б. Повітряна емболія. Е. Алергійна реакція.

232. Під час тривалої інфузії крапельниця переповнилася розчи­
ном. Які дії необхідні для відновлення нормальної роботи
крапельниці?

А. Вивільнити тік рідини й видалити повітряну голку із кор­ка флакона на декілька секунд. В. Збільшити кількість крапель за 1 хв. С. Зменшити кількість крапель за 1 хв. Б. Перекрити тік рідини. Е. Відсмоктати рідину за допомогою шприца і голки.

233. Медична сестра повинна відключити систему після введен­
ня інфузійних розчинів хворому. Для цього необхідно в пер­
шу чергу:

А. Прикласти стерильний ватний тампон до місця пункції.

234.

235.   236.   237.

В. Перекрити тік рідини.

С. Видалити голку-повітровід із флакона.

V. Видалити голку із тканин.

Е. Видалити верхню голку системи флакона.

Хворому необхідно зробити внутрішньовенну ін'єкцію пре­парату з низькою швидкістю введення — гідролізат казеїну. Для ефективного засвоєння організмом гідролізату казеїну необхідно вводити:

А. Паралельно одномоментно 5% розчин глюкози. В. Паралельно одномоментно 4% розчин натрію гідрокарбо­нату.

С. Дозовано 50 мл гідролізату казеїну і 0,9% розчин натрію

хлориду. и. Паралельно одномоментно ліпофундин. Е. Паралельно одномоментно розчин Рінгера. Медична сестра відключила систему від підключичного ка­тетера і промила його розчином гепарину в кількості 2 мл. Для чого медична сестра промила підключичний катетер? А. Для зменшення больового відчуття хворого. В. Для запобігання інфікуванню катетера. С. Для запобігання тромбуванню катетера. В. Для покращання дихання хворого. Е. Для збільшення діурезу.

Хворому через підключичний катетер потрібно ввести крап­линно розчин строфантину 0,025% — 1 мл із 0,9% розчином натрію хлориду — 100 мл. Що необхідно ввести в катетер перед підключенням заповненої системи? А. Розчин гепарину — 2 мл. В. 0,9% розчин натрію хлориду — 5 мл. С. 5% розчин глюкози — 5 мл. Б. Воду для ін'єкцій — 5 мл. Е. 10% розчин глюкози — 5 мл.

С. Гематома.

У результаті тривалого введення інсуліну в одну і ту са­му анатомічну ділянку може виникнути наступне усклад­нення: А. Некроз. В. Інфільтрат.

Б. Алергійна реакція. Е. Ліподистрофія.

238. Жінка 26 років перебуває на стаціонарному лікуванні в гіне­
кологічному відділенні з приводу загострення хронічного
аднекситу. За листом лікарських призначень медична сестра
почала вводити жінці внутрішньом'язово розчин глюконату
кальцію 5% — 5 мл. Під час виконання процедури жінка по­
скаржилась на різкий, нестерпний, пекучий біль. Що в пер­
шу чергу повинна зробити медична сестра?

А. Припинити ін'єкцію і перевірити етикетку ампули з-під

ліків. В. Ввести ліки і прикласти грілку. С. Зробити йодну сітку на місці ін'єкції. Б. Увести ліки і зробити УФ-опромінення на місце ін'єкції. Е. Місце ін'єкції обколоти 5% розчином глюкози.

239. Хворому 56 років з приводу струсу головного мозку призна­
чено внутрішньом'язове введення розчину магнію сульфа­
ту 25% — 5 мл. Хворий поскаржився на біль і ущільнен­
ня в ділянці сідниці. Об'єктивно: у ділянці ін'єкції гіпер­
емія, гіпертермія, набряк. Яке післяін'єкційне ускладнення
виникло?

А. Некроз тканин. В. Тромбофлебіт. С. Інфільтрат. Б. Підшкірна гематома. Е. Алергійна реакція.

240. У хворого після підшкірного введення 5% розчину тіаміну
броміду через 20 хв з'явилися свербіж, висипання, набряк.
Яке ускладнення виникло?

А. Тромбофлебіт. В. Інфільтрат. С. Алергійна реакція. ^. Некроз тканин. Е. Повітряна емболія.

241. Після внутрішньовенного введення 50% розчину білігносту
у хворого виник анафілактичний шок. Для десенсибілізації
медична сестра повинна ввести внутрішньовенно:

А. 1% розчин димедролу — 1 мл в 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

242.

243.

244.

245.

В. 20% розчин сульфокамфокаїну — 2 мл.

С. Кордіамін — 2 мл.

и. 1% розчин мезатону — 1 мл.

Е. 10% розчин кофеїн-бензоату — 2 мл.

Під час надання невідкладної допомоги при анафілактично­му шоку для профілактики набряку гортані необхідно ввес­ти внутрішньом'язово: А. 1% розчин мезатону — 1 мл. В. 10% розчин кофеїн-бензоату — 2 мл. С. Кордіамін — 2 мл.

Б. 10% розчин сульфокамфокаїну — 2 мл. Е. 0,1% розчин адреналіну — 0,5 мл.

Щоб голка повністю не ввійшла в м'які тканини в разі від-лому від канюлі, при виконанні внутрішньом'язової ін'єкції її необхідно вводити на: А. 1/2 довжини. В. 1/4 довжини. С, 1/3 довжини. Б. 2/3 довжини. Е. 2/5 довжини.

Медична сестра кардіологічного відділення після підшкірно­го введення препарату хворому виявила, що помилково вве­ла йому замість 1 мл гепарину 1 мл (40 ОД) інсуліну. Як по­винна діяти медична сестра в такому випадку? А. Увести хворому антидот інсуліну. В. Посилити спостереження за станом хворого. С. Терміново повідомити лікаря. Б. Увести хворому антагоніст інсуліну. Е. У разі погіршення стану хворого повідомити лікаря.

У хворого після внутрішньовенного введення концентрова­ного розчину антибіотика по ходу вени в ділянці правого лік­тьового згину виникли гіперемія, гіпертермія, біль, набряк. Яке ускладнення розвинулося у хворого? А. Післяін'єкційний інфільтрат. В. Післяін'єкційний тромбофлебіт. С. Некроз тканин. Б. Алергійна реакція. Е. Гематома.

246. Внаслідок порушення правил санітарно-протиепідемічного
режиму при здійсненні парентеральних втручань може ви­
никнути віддалене ускладнення:

А. Інфекційний гепатит. В. Туберкульоз. С. Тромбофлебіт. В. Абсцес. Е. Нефрит.

247. При потраплянні повітря у вену виникає ускладнення:
А. Медикаментозна емболія.

В. Повітряна емболія.

С. Інфільтрат.

Б. Гематома.

Е. Алергійна реакція.

248. При виникненні післяін'єкційного тромбофлебіту найдоціль­
ніше накласти зігрівальний компрес із:

А. Олією.

В. Водою.

С. Маззю Вишневського

О. Молочною сироваткою.

Е. Розчином фурациліну 1:5000.

249. У хворого туберкульоз легень, ускладнений легеневою кро­
вотечею. Який із призначених коагулянтів слід уводити
обережно внутрішньовенно, щоб уникнути некрозу тка­
нин?

А. 5% розчин амінокапронової кислоти. В. 5% розчин аскорбінової кислоти. С. 10% розчин кальцію хлориду. V. 12,5% розчин етамзилату. Е. 1% розчин кальцію хлориду.

250. У хворого після введення антибіотика (пеніциліну) виник
анафілактичний шок. Для профілактики набряку гортані не­
обхідно ввести внутрішньом'язово:

А. 0,1% розчин адреналіну — 0,5 мл.

В. 0,1% розчин атропіну сульфату — 0,5 мл.

С. 1% розчин мезатону — 1 мл.

V. 10% розчин сульфокамфокаїну — 2 мл.

Е. Кордіамін — 2 мл.

28 — 5-209

У хворого після підшкірного введення 6% розчину тіаміну броміду (вітамін Ві) виникла тяжка алергійна реакція. Од­ним із заходів невідкладної допомоги є обколювання місця ін'єкції. Виберіть відповідний препарат: А. 0,9% розчин натрію хлориду. В. 5% розчин глюкози. С. Вода для ін'єкцій. В. 0,1% розчин адреналіну — 0,5 мл в 10 мл 0,9% розчину

натрію хлориду. Е. 0,5% розчин новокаїну.

Щоб препарат почав діяти якнайшвидше, його потрібно ввести:

А. Сублінгвально.

В. Внутрішньовенно.

С. Перорально.

Б. Підшкірно.

Е. Внутрішньом'язово.

Лікар призначив газовивідну трубку хворому в ранній після­операційний період, щоб усунути метеоризм. На скільки сан­тиметрів необхідно ввести газовивідну трубку в товсту кишку? А. 25 см. В. 20 см. С. 15 см. А 10 см. Е. 7 см.

У разі метеоризму газовивідну трубку вводять у пряму киш­ку не більше ніж на: А. 2 год. В. ЗО хв. С. 45 хв. В. 1 год. Е. 1,5 год.

Для очисної клізми найчастіше використовують воду, опти­мальна температура якої: А. 16-18 °С. В. 10-12 °С. С. 28—32 °С. В. 20-22 °С. Е. 24-26 °С.

256. Для гіпертонічної клізми використовують:
А. 0,9% розчин натрію хлориду.

В. 10% розчин натрію хлориду. С. 2% розчин натрію гідрокарбонату. В. 1% розчин кальцію хлориду. Е. 4% розчин калію хлориду.

257. Для очисної клізми використовують воду, температура якої
28—32 °С, у кількості:

С. 1 л. В. 600 мл.

А. 400 мл. В. 200 мл.

Е. 800 мл.

258. Для гіпертонічної клізми використовують 10% розчин нат­
рію хлориду в кількості:

А. 80 мл. В. 20 мл. С. 40 мл. Б. 60 мл. Е. 150 мл.

259. Лікувальну клізму ставлять
А. Обіду.

В. Акту сечовипускання. С. Сніданку. В. Дії очисної клізми. Е. Вечері.

260. Щоб поставити сифонну клізму, необхідно підготувати воду
в кількості:

А. 1 л. В. 10 л. С. Зл. Б. 5 л. Е. 7 л.

261. Під час постановки сифонної клізми хворий займає поло­
ження:

А. На лівому боці. В. На правому боці. С. На животі.

28*

262.

263.

264.

265.

В. На спині.

Е. Колінно-ліктьове положення.

Дитині 2 роки. Яка кількість води потрібна для постановки дитині очисної клізми?

А. 400 мл. В. 100 мл. С. 300 мл. О. 200 мл. Е. 500 мл.

Після постановки очисної клізми акт дефекації затриму-ють на.^-А. 5-7 хв.

В. 2 хв. С. 10 хв. Б. 12 хв. Е. 15 хв.

Після постановки гіпертонічної клізми акт дефекації затри­мують на: А. 10 хв. В. 5 хв. С. ЗО хв. В. 45 хв. Е. 60 хв.

Краплинну живильну клізму, як правило, роблять після

Дії:

А. Сифонної клізми.

В. Очисної клізми.

С. Олійної клізми.

В. Гіпертонічної клізми.

Е. Лікувальної клізми.

Лікар призначив дитині 7 років очисну клізму перед ректо-романоскопією (температура води 34 °С). Яку кількість во­ди необхідно використати для виконання процедури? А. 400 мл. В. 600 мл. С. 700 мл. В. 300 мл. Е. 500 мл.

267. У хворого в ранній післяопераційний ^пеР^{іод виник па}Р^{ез ки}~
шок. Призначено гіпертонічну іслізму. Який лікувальний
розчин найдоцільніше використати ^ПР^И проведенні цієї про­
цедури?

А. 10% розчин магнію сульфату.

В. 5% розчин глюкози.

С. 2% розчин новокаїну.

Б. 10% розчин натрію хлориду.

Е. 2% розчин натрію гідрокарбон2^тУ-

268. Хворому з аденомою передміхуро?⁰¹' ^{залози в} сечовий міхур
уведено постійний катетер Помер^"Ц^ева- ^я*^им розчином до­
цільно промивати сечовий міхур Д^ля запобігання висхідній
інфекції?

А. 30% розчин етилового спирту. В. Розчин фурациліну 1 : 5000. С. 0,9% розчин натрію хлориду. В. 2% розчин натрію гідрокарбонату-Е. 3% розчин пероксиду водню.

269. При повторній катетеризації після виведення сечі в сечовий
міхур уводять 10 мл теплого:

А. Розчину фурациліну 1:5000. В. 0,9% розчину натрію хлориду. С. 2% розчину натрію гідрокарбон^^тУ-Б. 3% розчину пероксиду водню. Е. 0,5% розчину новокаїну.

270. Для промивання сечового міхура використовують 1,5 л теп­
лого розчину:

А. Калію перманганату 1:1000.

В. Фурациліну 1:5000.

С. 2% розчин натрію гідрокарбонати-

В. 0,9% розчин натрію хлориду.

Е. 5% розчин борної кислоти.

271. Лікар призначив хворому у зв'язку з рефлекторною ішурією
катетеризацію сечового міхура. ПеЯ^{ед п}Р°Ц^еДУР^0Ю необхід­
но зробити хворому:

А. Туалет зовнішніх статевих орган'^1В-В. Гігієнічну ванну. С. Гігієнічний душ.

Б. Часткове оброблення тіла. Е. Часткове оброблення живота.

272. Рефлекторно акт сечовипускання викликають, якщо хворий не може самостійно помочитись протягом: А. 20 год.

В. 8 год. С. 12 год. Б. 16 год. Б. 24 год.

73. Чоловікові стерильний гумовий катетер у сечовий міхур уво

______ А

дять на глибину:

А. 10 см.

В. 7 см.

С. 20 см.

Б. 12 см.

Е. 15 см.

274. Жінці стерильний гумовий катетер у сечовий міхур при ішу­
рії вводять на глибину:

А. З см. В. 5 см. С. 4 см. Б. 8 см. , Е. 2 см.

275. Щоб уникнути циститу, катетеризацію сечового міхура здій­
снюють:

А. У гумових рукавичках. В. В асептичних умовах,

С. Після оброблення зовнішніх статевих органів 70% розчи­ном етилового спирту. Б. Після туалету зовнішніх статевих органів теплою водою. Е. Після оброблення промежени антисептиком.

276. Після повторних катетеризацій сечового міхура для профі­
лактики циститу в сечовий міхур уводять:

А. 0,5% розчин новокаїну.

В. 2% розчин натрію гідрокарбонату.

С. 3% розчин пероксиду водню.

Б. Теплий розчин фурациліну 1:5000.

Е. 0,9% розчин натрію хлориду.

277. Хворий 36 років знаходиться в хірургічному відділенні в
ранній післяопераційний період (операція — лапаротомія),
не може самостійно помочитися протягом 12 год. Рефлекто­
рні дії не дали бажаного ефекту. Яку першочергову найдо­
цільнішу допомогу потрібно надати хворому?

А. Дати тепле пиття.

В. Промити сечовий міхур.

С. Увести постійний катетер.

Б. Покласти грілку на низ живота.

Е. Здійснити катетеризацію сечового міхура.

278. При постійному нетриманні сечі й калу у хворого доцільні­
ше використовувати:

А. Емальоване судно. В. Памперси. С. Гумове судно. Б. Пластмасове судно. Е. Гумовий круг.

279. Медична сестра взяла кров із вени на визначення кількості
алкоголю в крові. Ретельно закоркувала і опечатала флакон
перед відправленням у лабораторію. Яка мета застережних
дій медичної сестри:

А. Щоб уникнути підміни біоматеріалу.

В. Щоб не вилилася біорідина під час транспортування.

С. Щоб не потрапили мікроби з навколишнього середовища.

Б. Щоб уникнути потрапляння повітря.

Е. Щоб не настав гемоліз еритроцитів.

280. Кров на біохімічний аналіз беруть із вени в кількості:
А. З мл.

В. 1 мл. С. 2 мл. Б. 5 мл. Е. 4 мл.

281. Пробірки та флакони із біоматеріалом доставляють для ла­
бораторного дослідження:

А. У промаркованому біксі або спеціальному контейнері. В. У промаркованому емальованому відрі з кришкою. С. У промаркованій каструлі. Б. На промаркованому кюветі. Е. У клейончастому мішку.

282.

283.

284.

285.

За призначенням лікаря медична сестра повинна взяти у хво­рого кров на коагулограму. У градуйовану пробірку конусо­подібної форми вона влила 0,5 мл 3,8% розчину лимоннокис­лого натрію. Яку кількість крові хворого необхідно вилити у пробірку? А. 2 мл. В. З мл. С. 4,5 мл. Б. 4 мл. Е. 5 мл.

Після забору крові з вени на визначення алкоголю її влива­ють у чистий сухий флакон з-під антибіотиків, герметично закупорюють. На направленні та корку флакона ставлять: А. Гербову печатку.

В. Круглу печатку лікувального закладу. С. Особисту печатку лікаря. Б. Штамп лікувального закладу. Е. Овальну печатку лікувального закладу.

При взятті крові з вени на коагулограму в конусоподібну

пробірку попередньо наливають 1 мл:

А. 0,9% розчину натрію хлориду.

В. 4,8% розчину лимоннокислого натрію.

С. 5% розчину глюкози.

Б. 3% розчину пероксиду водню.

Е. 2% розчину натрію гідрокарбонату.

Хворому призначено аналіз крові на білірубін. Яку кількість

крові з вени необхідно взяти для цього біохімічного аналізу?

А. 5 мл.

В. 2 мл.

С. З мл.

Б. 7 мл.

Е. 10 мл.

Обпалювання горловини та корку флакона здійснюють при

заборі крові на:

А. ВІЛ-інфекцію.

В. Біохімічне дослідження.

С. Серологічне дослідження.

Б. Бактеріологічне дослідження.

Е. На визначення групи крові і Ші.

287. За методом Зимницького збирають сечу протягом доби кожні:
А. 2 год.

В. З год. С. 4 год. Б. б год. Е. 8 год.

288. Скільки порцій сечі збирають протягом доби за методом Зим­
ницького?

А. 6. В. 8. С. 4. Б.З. Е. 2.

289. Для визначення діастази в лабораторію відправляють:
А. 10 мл сечі з середньої порції.

В. 100 мл сечі з денного діурезу. С. 50 мл теплої свіжої сечі. Б. 200 мл сечі з добового діурезу. Е. 200 мл сечі з нічного діурезу.

290. Ранком після туалету зовнішніх статевих органів збирають
100—150 мл середньої порції сечі в чисту, суху ємкість для
дослідження:

А. Сечі на амілазу.

В. Сечі на цукор.

С. За методом Амбурже.

Б. Загального дослідження.

Е. За методом Зимницького.

291. Характеризує концентраційну здатність нирок дослідження
сечі за методом:

А. Визначення добового діурезу.

В. Зимницького.

С. Нечипоренка.

Б. Аддіса—Каковського.

Е. Амбурже.

292. За який проміжок часу повинен зібрати сечу хворий для ви­
значення наявності цукру?

А. За добу. В. За 10 год. С. За 3 год.

295.

296.

Б. Першу порцію після ночі. Е. За 12 год.

Хворий 46 років знаходиться на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні з приводу цукрового діабету. Лікар призначив хворому аналіз сечі для визначення вмісту цукру. Медична сестра зібрала сечу хворого за добу, сеча збе­рігалася в темному прохолодному місці. Яку кількість сечі необхідно відправити для лабораторного дослідження? А. 50 мл. В. 20 мл. С. 100 мл.