Спостереження і спостережливість

Важливими умовами адекватного сприймання є спостереження і спостережливість.Вони яскраво виявляються при довільному цілеспря­мованому сприйманні. Спостереження найбільше відрізняє довільне сприймання від мимовільного. Найхарактерніший показник спостере­ження — тривале, цілеспрямоване зосередження уваги на предметі сприймання. Воно здійснюється з певною метою і за визначеним пла­ном. Спостереження може бути тривалим, коли планується спостере­ження змін у поведінці тварин під впливом догляду за ними, розвит­ку дитини під впливом виховання, успішності учнів у засвоєнні знань залежно від умов і методів навчання. Короткотривалим воно буває тоді, коли спостерігаються нетривалі за часом явища.

У процесі спостереження увага може зосереджуватись або на явищі загалом, або на окремих його деталях. Це залежить від поставленої пізнавальної мети.

Успішне спостереження потребує визначення його мети, складання плану (де, коли і як провести спостереження), створення необхідних умов для цього, підготовки засобів спостереження (приладів, інстру­ментів) і фіксації його результатів. Спостерігати треба вміти. Останнє має особливо велике значення тому, що не всім дітям та дорослим властиве вміння спостерігати. Рівень уміння спостерігати залежить як від навчання спостерігати, так і від спостережливості як якості осо­бистості. Якщо дитину змалку привчають спостерігати явища приро­ди, поведінку тварин, ті чи інші аспекти життя, то у неї розвивається та­кий бік характеру, як спостережливість, тобто здатність помічати в об'єктах малопомітне, але важливе для розуміння їх суті.

Спостереження і спостережливість відіграють велику роль у на­вчанні та трудовій діяльності людини. Відомо, як високо цінував спостереження і спостережливість Ч. Дарвін (відкриття походження видів він пояснював своєю спостережливістю). І. Павлов вважав, що спостережливість дуже потрібна вченому. На його інституті було на­писано: "Спостережливість, спостережливість, спостережливість". К. Ушинський рекомендував учителям навчати дітей спостерігати, якщо вони хочуть розвинути в дітей розум, позаяк спостереження дає матеріал, факти для мислення.

Ключові поняття теми

Сприймання, комплексний подразник, предметність, цілісність сприймання, структурність сприймання, осмисленість сприймання, константність сприй­мання, апперцепція, ілюзія, сприймання простору, сприймання руху, сприйман­ня часу, спостереження, спостережливість, конвергенція, акомодація, диспа­ратні точки, синкретичне сприймання.

Формалізована структура змісту теми

Пізнавальна функція сприймання:відображення предметів і явищ дійсності загалом. Фізіологічний механізм сприймання:утворення систем умовно-ефлекторних зв'язків на безпосередню дію комплексного подразника на аналізатор.

СПРИЙМАННЯ

Властивості:

предметність

цілісність

структурність

Різновиди за участю аналізаторів:

зорові

смакові

слухові

нюхові

рухові

дотикові

больові

органічні

осмисленість

константність

Різновиди залежно від складності об'єктів, що відображуються:

сприймання простору

сприймання руху

сприймання часу

ЧУТТЄВЕ ПІЗНАННЯ

безпосереднє / \ сприймання — відображення

відображення / \ предметів загалом

дійсності

. . . відчуття — відображення

відображення зовнішніх ознак

окремих якостей, властивостей
предметів та явищ ,

об єктів

Запитання для самостійної роботи

Який психічний процес називається сприйманням?

У чому полягає спільне та відмінне між сприйманням і відчуттям?

Охарактеризуйте загальні властивості сприймань.

Що таке структурність сприймання та який її механізм?

Що таке константність сприймання та який її механізм?

Як виявляється апперцепція у процесах сприймання?

Який вплив на сприймання може справляти попередній досвід?

Які чинники визначають об'єктивні умови сприймання?

Які чинники визначають суб'єктивні умови сприймання?

Що таке ілюзія у сприйманні та який її механізм?

Що таке спостереження?

Що таке спостережливість?

У чому може виявлятися професійна спостережливість?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю ^=^=

Чи погодитеся ви з думкою, що відмінності між сприйманням і відчуттям зводяться переважно до кількісних характеристик результату відобра­ження?

Чи можна визначити процес сприймання як синтез відчуттів?

Чи всі основні властивості сприймань перелічено: предметність, цілісність, структурність, осмисленість, константність?

Чи завжди апперцепція позитивно впливає на процес сприймання об'єктів?

Чи можлива структурність сприймання без його осмисленості?

Чи можна стверджувати, що осмисленість сприймання зумовлена виключно такою його властивістю, як предметність?

Чи є константність сприймання об'єктивно детермінованим явищем?

Чи погодитеся ви з твердженням, що акт сприймання — це завжди ана-
літико-синтетичний процес?

Чи завжди у сприйманні просторових характеристик об'єктів бере участь
кінестетичний аналізатор?

10. Чи згодні ви з твердженням, що руховому аналізатору належить пріори­тетна роль у складних формах сприймань?