Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова

До розпорядчих відносяться такі документи: вказівка, наказ, постанова, розпорядження.

Наказ -це розпорядчий документ, який видається керівником установи і стосується організаційних та кадрових питань.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції.

Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі.

Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Накази бувають індивідуальними й нормативними:

Індивідуальні накази пов’язані з вирішенням питань трудової діяльності конкретних осіб (заохочення й стягнення, переведення на іншу роботу тощо).

Нормативні накази — це безособові накази, які регламентують трудову діяльність усього трудового колективу чи його частини (правила внутрішнього трудового розпорядку, реорганізація структурних підрозділів тощо).

Розрізняють накази щодо особового складу (кадрові) і накази із загальних питань (організаційні). Кадровими наказами оформляють призначення, звільнення, переміщення працівників, відрядження. відпустки, заохочення, стягнення.

У заголовку такого наказу зазначають: “Щодо особового складу”. Кожний пункт наказу починається з дієслова у наказовій формі (призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання.

До викладу тексту наказу існують певні вимоги:

1. У наказах про прийняття на роботу обов’язково зазначають:

а) на яку посаду;

б) до якого структурного підрозділу;

в) з якого числа оформляється на роботу;

г) вид прийняття на роботу (на постійну, тимчасову, за сумісництвом);

д) особливі умови роботи (з прийняттям матеріальної відповідальності, зі скороченим робочим днем).

2. У наказах про переведення на іншу роботу вказують вид і мотивування переведення.

3. У наказах про надання відпустки зазначають:

а) вид відпустки (основна, додаткова, за тривалий стаж роботи на одному підприємстві, навчальна, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, без збереження заробітної плати, за сімейними обставинами);

б) загальна кількість робочих днів;

в) дата виходу у відпустку і повернення;

г) період, за який надано відпустку.

4. У наказах про звільнення працівників зазначають:

а) дату звільнення;

б) мотивування.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання. Начальник відділу кадрів зобов’язаний ознайомити зі змістом наказу згаданих осіб, які розписуються в оригіналі.

Організаційні накази видаються при затвердженні перспективних, річних та інших планів, при реоганізації або ліквідації структурних підрозділів.

Р е к в і з и т и:

1. Назва виду документа.

2. Назва установи, що видає наказ, або назва посади керівника.

3. Місце видання.

4. Номер.

5. Дата.

6. Заголовок.

7. Текст, що складається з двох частин:

- констатуються та аналізуються факти;

- подаються розпорядження, заохочення або стягнення.

8. Підпис керівника установи.

9. Печатка.

Зразок:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ БІЗНЕС-КОЛЕДЖ

НАКАЗ № _______

11 січня 2002 року Черкаси

Про зарахування студентки

1. Згідно з поданою заявою зарахувати з 11 січня 2002 року до складу студентів коледжу, які навчаються за програмами підготовки молодших спеціалістів, з 2-річним терміном навчання, за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб, в:

групу № 1Е-01 за спеціальністю“Економіка підприємства”

1. 17184. Сєдих Олену Володимирівну

2. Старшому диспетчеру навчально-методичного відділу Кибі Т. Л. занести відповідні записи в “Поіменну книгу студентів” денного відділення.

Директор, к. пед. н. О. В. Куклін

Погоджено:

Заступник директора

з навчально-методичної роботи Т. І. Павлюк

Завідуючий відділенням І. В. Коритін

Розпорядження— це документ, який видається посадо­вими особами, державними органами, установами, під­приємствами в межах їх компетенції й має обов’язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та під­леглих установ, яким адресовано розпорядження.

Розпорядження складають, як правило, підзаконні акти двох типів:

— загального характеру— тривалої дії (видають­ся Президентом, Кабінетом Міністрів та іншими
органами виконавчої влади для виконання указів Президента, законів і рішень Верховної Ради);

— окремого характеру— стосуються конкретного вузь­кого питання (видаються, як правило, в установах та на підприємствах їх керівниками та заступника­ми для вирішення оперативних завдань).

Розпорядження мають однаковий із наказами правовий статус, але замість слова «Наказую» вживаються слова«Вимагаю», «Доручаю», «Пропоную», «Забезпечити» тощо.

Розпорядження складаються з таких реквізитів:

1. Повна назва установи.

2. Назва документа.

3. Номер.

4. Дата видання.

5. Місце видання.

6. Назва (про що розпорядження).

7. Текст (констатуюча та розпорядча частини).

8. Додатки (при необхідності).

9. Посада, підпис, ініціали, прізвище особи, яка під­писала розпорядження.

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 12
03.05.2009 р. м. Суми

Про вдосконалення системи мовної підгоовки студентів та співробітників.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 8 вересня 1997 року «Про затвердження конкрет­них заходів щодо всебічного розвитку й функціонування української мови», наказу № 44 від 22.09.1997 р. Міністерства аграрної політики України «Про впровадження комплексних заходів щодо всебічного розвитку й функціонування української мови», розпорядження № 32 від 29 квітня 2002 р. управління освіти Сумської облдержадміністрації з метою подальшого всебічного впровадження української мови:

Створити робочу групу з перевірки якості діловодства на кафедрах і підрозділах університету (додаток № 1).

До 12 травня 2009 р. розробити систему заходів з поліп­шення якості мовної підготовки студентів.

Створити при видавничому центрі навчально-консульта­ційний пункт з української мови.

Організувати курси української мови для викладачів і співробітників університету з урахуванням рівня володіння українською мовою.

Деканатам факультетів подати пропозиції, а бібліотеці університету підготувати заявку на придбання україномов­ної навчально-науково-методичної літератури на 2008-2009 навчальний рік.

Деканам факультетів та завідувачам кафедрами активі­зувати роботу зі створення навчальних посібників та мето­дичних розробок українською мовою.

Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на проректора з навчальної роботи Лаврова М.К.

Ректор (підпис) С.В.Цесарський

ПОСТАНОВА
Постанова — це правовий акт, що приймається вищими та
деякими центральними органами управління з метою
розв'язання найбільш важливих і принципових завдань, що стоять
перед цими органами, та встановлення стабільних норм і
правил поведінки.
Постанови приймаються Президією Верховної Ради України,
Кабінетом Міністрів України та іншими органами управління.
Текст складається із двох частин: констатаційної і
розпорядчої. Перша містить вступ, оцінку становища або посилання
на розпорядчий документ вищої установи. У другій частині
наводяться запропоновані постановою заходи, визначається
виконавець (виконавці) та термін виконання. Підписують її
дві особи: голова колегіального органу й керуючий справами
(секретар).
Реквізити:
герб України; назва установи, що підготувала постанову;
назва виду документа (постанова); дата; місце видання;
заголовок (стислий виклад змісту постанови); підписи.

Зразок:
Герб України
Міністерство фінансів
України
ПОСТАНОВА
від « » 20_р. м. Київ №
Текст постанови
I. Констатаційна частина.
II. Розпорядча частина.
ПОСТАНОВИВ (або ПОСТАНОВЛЯЄ):
1.
2.
3.
Керівник структурного
підрозділу (підпис) Розшифрування підпису
Секретар (підпис) Розшифрування підпису

Протокол слідчої дії.

В протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені:

місце і дата його складання; посади і прізвища осіб, що проводять дію; прізвища осіб, які брали участь у проведенні слідчої дії, адреси цих осіб; роз’яснення їх прав і обов’язків; зміст проведеної слідчої дії, час її початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. З метою нерозголошення даних про особу, щодо якої застосовані заходи безпеки, у протоколах слідчих дій, передбачених статтями 95, 96, 107, 145, 170, 171, 173 та 176 цього Кодексу, обмежуються відомості про цю особу в порядку, передбаченому статтею 52-3 цього Кодексу.

Протокол зачитується всім особам, що брали участь у проведенні слідчої дії, при цьому їм роз’яснюється їх право робити зауваження. Зазначені особи можуть ознайомитися з протоколом особисто.

Вставки і поправки повинні бути застережені в протоколі перед підписами.

Протокол підписують: особа, яка провадила слідчу дію, допитана особа, а також перекладач, поняті, якщо вони були присутні, та інші особи, які були присутні або брали участь у проведенні цієї дії. Якщо хто-небудь з цих осіб через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то для підписання протоколу запрошується стороння особа. До протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст.

Коли особа, що брала участь в проведенні слідчої дії, відмовиться підписати протокол, то це зазначається в протоколі і стверджується підписом особи, яка провадила слідчу дію