За якими категоріями з цивільного захисту розподіляються об’єкти господарювання?
Міста, на території яких розміщені суб’єкти господарювання, що мають важливе економічне і стратегічне значення для економіки і безпеки держави та становлять небезпеку для населення і територій у зв’язку з можливістю радіоактивного, хімічного забруднення чи катастрофічного затоплення, відносяться до відповідних груп цивільного захисту - особливої, першої, другої чи третьої.
Суб’єкти господарювання, що мають важливе значення для національної економіки і оборони держави, відносяться до відповідних категорій цивільного захисту - особливої важливості, першої чи другої.
План евакуації, його зміст та періодичність уточнення.
Планування евакуації проводиться для населення, якепроживає у зонах можливого катастрофічного затоплення,
небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного зараження,
районах виникнення стихійного лиха (масових лісових і торф'яних
пожеж, землетрусів, зсувів, паводків, підтоплень та інших
геофізичних і гідрометеорологічних явищ з тяжкими наслідками),
великих аварій і катастроф (якщо виникає безпосередня загроза
життю та заподіяння шкоди здоров'ю людей). У плані евакуації, складовою частиною якого є карта
(схема), зазначаються:
висновки з оцінки обстановки у разі виникнення надзвичайної
ситуації;
порядок оповіщення населення про початок евакуації;
кількість населення, яке підлягає евакуації, за віковими
категоріями;
терміни проведення евакуації;
склад евакуаційних органів і терміни приведення їх у
готовність;
кількість населення, яке вивозиться різними видами
транспортних засобів окремо і виводиться пішки;
розподілення об'єктів за збірними евакуаційними пунктами,
пунктами посадки, районами (пунктами) розміщення та евакуаційними
напрямками;
маршрути евакуації;
райони (пункти) розміщення евакуйованого населення;
пункти посадки на транспортні засоби, пункти висадки у
безпечному районі, порядок доставки населення з пунктів висадки до
районів (пунктів) розміщення;
заходи щодо організації приймання, розміщення, захисту та
життєзабезпечення евакуйованого населення у безпечному районі;
порядок організації управління і зв'язку;
техніко-економічні розрахунки надання суб’єктом
господарювання та громадянином транспортних послуг для вивезення
основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів
можливих бойових дій, порядок забезпечення транспортних засобів
пально-мастильними та іншими витратними матеріалами. На карті (схемі) позначаються:
райони (пункти) розміщення евакуаційних органів, вихідні
пункти та пункти посадки (висадки);
схема оповіщення, організації зв'язку і управління;
розміщення евакуйованого населення по об'єктах у безпечному
районі.
Розділ плану, в якому визначаються види забезпечення
евакуації, розробляється відповідними службами. До цього розділу
включаються:
основні завдання служби;
перелік сил і засобів, які залучаються для виконання
евакуаційних заходів;
терміни виконання завдань.
План евакуації населення щороку уточнюється станом на 1
січня. План евакуації розробляється евакуаційною комісією
відповідного рівня, затверджується керівником відповідного органу
виконавчої влади, який очолює цю комісію, погоджується з
керівником відповідного органу виконавчої влади, який приймає і
розміщує евакуйоване населення, та підписується головою
евакуаційної комісії.
Евакуаційна комісія відповідного органу виконавчої влади,
на території якої планується розміщення евакуйованого населення,
розробляє план його приймання і розміщення у безпечному районі з
картою (схемою).
У плані зазначаються:
кількість евакуйованого населення за віковими категоріями,
яке прибуває у район, місто, район у місті, селище, село;
кількість об'єктів і їх розподіл за районами у місті,
сільськими і селищними радами, населеними пунктами;
чисельність населення, яке проживає на відповідній території;
будівлі і споруди для розміщення об'єктів господарювання;
пункти висадки евакуйованого населення;
порядок і терміни доставки евакуйованого населення з
приймальних евакуаційних пунктів до районів (пунктів) розміщення;
порядок розміщення евакуйованого населення;
порядок забезпечення евакуйованого населення продуктами
харчування, водою, предметами першої необхідності, медичним та
іншими видами обслуговування;
порядок оповіщення посадових осіб, які відповідають за
приймання евакуйованого населення, про початок евакуації і терміни
прибуття населення.
На карті (схемі) позначаються:
місця розгортання приймальних евакуаційних пунктів, пункти
висадки евакуйованого населення, розподілення об'єктів за районами
(пунктами) розміщення;
склад евакуаційних органів і термін приведення їх у
готовність;
схема оповіщення, організації зв'язку і управління;
райони (пункти) розміщення людей у безпечному районі, їх
кількість, категорія і розподілення за об'єктами.
План приймання і розміщення евакуйованого населення
підписується головою евакуаційної комісії і затверджується
керівником відповідного органу виконавчої влади.
План приймання і розміщення евакуйованого населення
включає також розділ з транспортного забезпечення евакуації, в
якому зазначається:
кількість транспортних засобів кожного виду і термін їх
подачі до пунктів посадки;
кількість населення, яке підлягає евакуації;
терміни відправлення евакуйованого населення у безпечні
райони;
терміни прибуття евакуйованого населення до пунктів посадки;
маршрути руху транспортних засобів;
кількість рейсів.
Розділ плану з транспортного забезпечення евакуації
розробляється транспортною службою, погоджується з уповноваженим
органом управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах
захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і
затверджується керівником органу управління відповідного виду
транспорту. На всіх громадян, які підлягають евакуації, завчасно
складаються списки за об'єктами і житлово-експлуатаційними
організаціями у трьох примірниках, один з яких залишається на
об'єкті або в житлово-експлуатаційній організації, другий (у разі
одержання рішення про проведення евакуації) після уточнення
списків надсилається на збірний евакуаційний пункт, третій - до
евакуаційної комісії району (пункту) розміщення.
Білет №15