Его розчину

2. У процедурному кабінеті вологе прибирання проводити 2 рази на день із ■встосуванням 6 % розчину перекису водню та 0,5 % розчину мийного засобу ГПрогрес", "Лотос" та ін.); після вологого прибирання на 2 год увімкнути бак-■ясгдидний опромінювач.

3. У їдальнях вологе прибирання проводити 3 рази на день (щоразу після споживання їжі) з 1 % розчином хлораміну:

— посуд вимити двічі за температури 45—50 °С з додаванням харчової соди зве гірчиці, прополоскати окропом, висушити;

— харчові відходи зберігати в закритих відрах;

— у туберкульозних відділеннях (їдальнях) прибирання проводити з 5 % розчином хлораміну.

4. У ванних, клізмених кімнатах, туалетах прибирати декілька разів на ■шьіз застосуванням 1 % розчину хлораміну:

— ванни, раковини, унітази протирати двічі з інтервалом 15 хв ганчіркою, люченою цим розчином;

— кушетки, клейонки протирати двічі з інтервалом 10 хв ганчіркою, змоче-тшо цим розчином, після кожного хворого.

Примітка: весь інвентар для прибирання має бути промаркованим і засто-«ивуватись виключно за призначенням.

Санітарно-гігієнічний режим харчоблока, буфетної; роздавання їжі пацієнтам

1. Медичні працівники харчоблока допускаються до роботи тільки після ■кдогляду та заліку із санітарного мінімуму.

2. Роздавання їжі слід проводити не пізніше 2 год після приготування.

3. Категорично заборонено залишати у відділенні рештки їжі.

4. Весь інвентар для прибирання має бути позначений написом "бу-

5. Спеціальний одяг персоналу харчоблока слід використовувати згідно з писом: "одержання їжі", "прибирання".

6. Мочалки і ганчірки, які застосовували для протирання столів і посуду, очують і зберігають у спеціально відведеному місці.

7. Інвентар для прибирання замочують на 1 год в 1 % розчині хлораміну, промивають і висушують.

8. Медпрацівники харчоблока руки обробляють в 0,2 % розчині хлораміну впродовж 2 хв.

9. У відділенні їжу роздають буфетниця і палатна медична сестра відповід­но до даних порційної вимоги.

10. Пацієнти, яким дозволено ходити, їдять в їдальні.

11. Пацієнтам, які перебувають на ліжковому режимі, буфетниця і палатна медична сестра доставляють їжу в палату на спеціальних столиках.

12. Молодшу медичну сестру, яка прибирає приміщення, до роздавання їжі не допускають.

13. Рештки їжі і брудний посуд біля ліжка пацієнта залишати не можна.

Приготування дезінфекційних розчинів з дотриманням правил техніки безпеки (10 %, 1 %, 0,5 % розчинів освітленого хлорного вапна; 1 %, 3 % розчинів хлораміну)

Підготувати: багатошарову маску, хлорамін, рукавички, дерев'яну па­личку, посуд з темного скла, бирки з клейонки, хлорне вапно. Послідовність дій

1. Надіти халат, рукавички, маску.

2. 1 кг сухого хлорного вапна розчинити в 9 л води (хлорне вапно подрібнити).

3. Суміш відстоювати протягом 1 доби.

4. Надосадову рідину злити в темний посуд, закрити корком, прикріпити етикетку. Отриманий 10 % розчин освітленого хлорного вапна придатний до застосування впродовж 5 (7)—10 діб.

Примітка: готують маточний 10 % розчин хлорного вапна з урахуванням активного хлору. За середню кількість активного хлору в сухому хлорному вапні застосовують 25 %. При зменшенні вмісту активного хлору необхідно збільшувати кількість сухого препарату, як це вказано в таблиці:

Активний хлор, %									ЗО
Кількість сухого хлорного вапна, г			L250

Крім цього, для перерахування кількості сухого хлорного вапна для приго­тування 10 л 10 % освітленого розчину можна застосовувати формулу:

Х =

25x1000

де С — концентрація активного хлору в сухому препараті; 25 — середня вмісту активного хлору в сухому препараті.

5. Для приготування робочих освітлених розчинів хлорного вапна необхід-рю користуватися таблицею:

Концентрація освітленого розчи­ну, %	Необхідна кількість 10 % маточного освітленого розчину хлорного вапна в мілілітрах для приготу­вання 10 л робочого розчину
од	100,0
0,2	200,0
0,5	500,0
1,0	1000,0
3,0	3000,0
5,0	5000,0

6. Розчин хлораміну готують безпосередньо перед застосуванням. Приготування робочих розчинів хлораміну:

Концентрація робочого розчину, %	Кількість хлораміну, г, на
1лрозчину	10 л розчину
0,2	2,0	20,0
0,5	5,0	50,0
1,0	10,0	100,0
2,0	20,0	200,0
3,0	30,0	300,0
5,0	50,0	500,0
10,0	100,0	1000,0

Примітка: На посуді з дезрозчином має бути етикетка із зазначеними назвою роз­тану, концентрацією, датою приготування, підписом медпрацівника, який готував зозчин. Дезрозчин зберігають у недоступному для пацієнтів місці та окремо від лікар­ських засобів.

При потраплянні розчину на слизову оболонку змити його під проточною водою.

Дезінфекція предметів догляду за пацієнтом

Підготувати: необхідні дезінфекційні розчини. Послідовність дій

1. Медичні термометри занурити повністю або на 3/4 довжини в 1 % розчин жлораміну чи 3 % розчин перекису водню, потім прополоскати водою і зберіга­ли в сухому вигляді.

2. Дерев'яні шпателі після використання знищити, металеві шпателі — жип'ятити впродовж 15 хв.

3. Щітки для миття рук, мочалки кип'ятити впродовж 15 хв.

4. Наконечники для клізм занурити на 30 хв в 1 % розчин хлораміну, потім кип'ятити ЗО хв.

5. Гумові грілки, міхури протерти 3 % розчином хлораміну двічі з інтерва­лом 15 хв і зберігати в закритому посуді.

6. Підкладні судна, сечозбиральники замочити в 1 % розчині хлораміну на 1 год, потім промити під проточною водою.

7. Ножиці, бритвені прибори занурити в потрійний розчин повністю на 45 хв, відтак прополоскати і висушити.

8. Плювальниці занурити в 1 % розчин хлораміну на 1 год і промити під проточною водою, або не рідше 1 разу на день мокротиння плювальниці вили­вати, плювальницю промивати гарячою водою і кип'ятити у 2 % розчині гідро­карбонату натрію протягом 15 хв.

Передстерилізаційне очищення медичного інструментарію

Мета: дезінфекція, видалення білкових жирових забруднень, залишків лі­карських препаратів.

Підготувати: 3 % розчин хлораміну, дистильовану воду, мийний розчин, термометр для води.

Послідовність дій

1. Занурити інструментарій у розібраному вигляді відразу після викорис­тання в 3 % розчин хлораміну на 1 год.

2. Промити під проточною водою (ЗО с на кожен предмет).

3. Замочити вироби при повному занурюванні в мийний розчин за темпера­тури 50 °С на 15 хв.

4. Промити інструментарій у мийному розчині щіткою (ЗО с на один ви­ріб).

5. Прополоскати інструментарій під проточною водою, потім — дистильова­ною.

6. Прокип'ятити інструментарій у дистильованій воді протягом 15 хв.

7. Просушити у повітряних стерилізаторах за температури 35 °С до зникнен­ня вологи.

Примітка: для приготування 1 л мийного розчину необхідно взяти 5 г мий­ного засобу ("Лотос" або "Айстра", або "Прогрес"); 33 % розчин перекису вод­ню — 20 мл і долити води до 1 л. Мийний розчин використовують упродовж однієї доби (якщо не змінилося забарвлення); у випадку забарвлення розчину — приготувати новий. Мийний розчин допускається підігрівати не більше 6 разів на добу.

Контроль ефективності передстерилізаційного оброблення інструментарію

Підготувати: медичний інструментарій; чисті піпетки; гемотест, реакти­ви для проб, амідопіринової або азопірамової, фенолфталеїнової. Послідовність дій

1. Для перевірки наявності прихованої крові в чисту піпетку набрати де­кілька крапель реактиву амідопіринової або азопірамової проби і нанести їх на поршень, у циліндр шприца, потім пропускати через голку.

2. Тією ж піпеткою нанести 1—2 краплі реактиву на будь-який контрольо­ваний виріб.

3. Поява синьо-фіолетового забарвлення говорить про наявність на контро­льованих виробах залишків крові.

4. Для перевірки наявності мийних засобів на інструментарії набрати в дру­гу піпетку декілька крапель реактиву фенолфталеїнової проби і нанести по 1—2 краплі на інструментарій.

5. Поява рожевого забарвлення свідчить про наявність на них залишків мийних засобів.

6. За наявності позитивної реакції інструментарій і шприци підлягають по­вторному обробленню.

7. Дослідження передстерилізаційного очищення виробів медичного при­значення за допомогою ТС "Гемотест-М" на приховану кров:

— методика дослідження така сама, як при проведенні азопірамової проби;

— оцінення результатів:

• тривала люмінесценція — наявність прихованої крові;

• безбарвний робочий розчин забарвлюється в блакитний колір — наявність

слідів крові;

• інтенсивність та тривалість люмінесценції залежать від кількості крові на

поверхні, яку перевіряють;

• результат позитивний — поява блакитного забарвлення тривалістю біль­ше 5—10 с.

Примітка: для досягнення максимальної чутливості всі дослідження про­водити в легко затемненій кімнаті. Після перевірки, незалежно від її резуль­татів, вироби промивають водою і повторюють їх передстерилізаційне очи­щення.

8. Утилізація шприців та медичного інструментарію одноразового викорис­тання (згідно з Наказом МОЗ України "Про збір, збереження і здачу лому ме­дичних виробів одноразового застосування з пластичних мас" № 223від

03.06.98р.).

Після використання кожний шприц необхідно дезінфікувати розчинами дезінфекційних засобів: повністю занурити в дезінфекційний розчин після 2—3-разового промивання.

ема І

Інфекційна безпека,

Після дезінфекції вироби одноразового використання з пластичного матері­алу необхідно деформувати і поділити на складові частини: поліпропілен: ци­ліндр шприца, головка голки; поліетилен низького тиску: шток-поршень, ков­пачок захисний.

Знезараження виробів одноразового використання запобігає можливості ін­фікування збудниками бактерійних та вірусних інфекцій, включаючи ВІЛ-інфекцію і гепатит В.

Стерилізація медичного інструментарію в сухожарових шафах та автоклавах

Показання: стерилізують увесь медичний інструментарій, який контактує під час роботи з кров'ю пацієнта.

Підготувати: інструментарій, бавовняну тканину, бікси, бирки, крафт-пакети, індикатор стерильності.

Послідовність дій

1. Стерилізацію в сухожарових шафах проводити в крафт-пакетах або від­критим способом (на сітках):

а) у крафт-пакет укласти медичний інструментарій і щільно запакувати;

б) на упаковці вказати дату;

в) упаковки вкласти в один шар на сітку, розмістивши зверху індикатор сте­рильності, і встановити сітку в сухожарову шафу;

г) при стерилізації відкритим способом інструментарій вкласти в один шар на сітку, зверху розмістити індикатор стерильності (порошкоподібний альбу­цид, аспірин, сахароза, тіосечовина, аскорбінова кислота, барбітал) і встано­вити сітку в шафу;

ґ) режим стерилізації 180 °С — 1 год, 160 °С — 2,5 год;

д) термін зберігання стерильного медінструментарію в крафт-пакетах — до З діб; при стерилізації відкритим способом інструментарій слід одразу вико­ристовувати у роботі.

2. Стерилізацію в автоклавах виконати в біксах, у м'яких упаковках з ба­вовняної тканини, у пергаментному папері:

а) на кожну упаковку прикріпити бирку, на якій вказати: назву відділення, уміст упаковки, дату; всередину бікса (упаковки) покласти індикатор стериль­ності (порошкоподібна сірка, бензойна кислота, амідопірин);

б) бікси і упаковки вкласти в автоклав (бікси — з відкритими шторками);

в) режим стерилізації: 2 атм за температури 132 °С — 20 хв, 1,5 атм за тем­ператури 120°С — 45 хв;

г) термін зберігання простерилізованого матеріалу в біксах з фільтром — 20 діб, без фільтра та в інших упаковках — до 3 діб.

Підготовка перев'язувального матеріалу Підготувати: бинти, марлю, вату, палички, ножиці. Послідовність дій

1. Підготовка марлевих кульок:

а) нарізати марлю розміром 12x12 см;

б) протилежні кінці марлевих заготовок підігнути до середини;

в) утворену смужку обгорнути навколо нігтьової фаланги вказівного пальця "кулькою" і вільний кінець смужки заправити до його середини.

2. Підготовка марлевих серветок:

а) марлеві заготовки нарізати у вигляді квадрата;

б) краї марлевих заготовок загнути з усіх сторін усередину на 2 см, потім скласти всю заготовку навпіл загнутими кінцями всередину;

в) кінці утвореної прямокутної смужки загнути всередину до її центральної

частини;

г) утворену заготовку скласти навпіл.

3. Підготовка тампонів (за розміром бувають: великі, середні, малі, турунди):

а) марлю нарізати у вигляді прямокутників або вузької смужки (із бинта);

б) краї заготовки загнути до середини з обох боків, потім усю заготовку скласти навпіл у тому самому напрямку.

4. Підготовка паличок дерев'яних або металевих; на одному кінці зробити насічки, на шорсткий кінець палички туго намотати вату, після використання паличку викинути.

Закладання матеріалу, білизни в бікс

Підготувати: білизну, перев'язувальний матеріал, індикатор стерильнос­ті, бавовняну тканину, бирки, 0,5 % розчин нашатирного спирту. Послідовність дій

1. Приготувати білизну і матеріал: білизну скласти в формі плоских паке­тів, серветки, тампони скласти по 10—20 штук, кульки загорнути в марлеву

серветку.

2. Перед закладкою бікси протерти зсередини серветкою, змоченою в 0,5 %

розчині нашатирного спирту, відкрити шторки.

3. Бікси зсередини застелити бавовняною тканиною таким чином, щоб вона звисала на 2/3 висоти бікса.

4. Білизну закладати в бікси, розміщуючи її у вертикальному положенні "на ребрі", щоб між окремими предметами вільно проходила долоня.

5. Матеріал перев'язувальний укласти (у марлевих мішечках) згідно з нор­мами загрузки біксів та видом укладки (видовий, цільовий та універсальний):

а) секторально (для підтримки загального порядку при витягуванні матері­алу);

Тема І

б) вертикально (тобто однорідний матеріал закладають стопкою у висоту — перпендикулярно кришці бікса, паралельно руху пари);

в) рихло.

6. У центральну частину бікса закласти індикатор стерильності; зверху все, що є в біксі, закрити бавовняною тканиною. Під кришку бікса закласти інди­катор стерильності.

7. Бікс закрити, прикріпити бирку із вказаними вмістом, датою і назвою відділення.

Примітка: закладка матеріалу і білизни в бікси буває двох видів: універ­сальною, коли в бікс кладуть усе необхідне для однієї операції, і спеціальною, коли упаковують один вид білизни.

Користування стерильним біксом

Підготувати: бікс, стерильний пінцет, маску. Послідовність дій

1. Бікс вважається стерильним, якщо його бокові шторки закриті.

2. Надіти маску, відкрити бікс.

3. За допомогою стерильного пінцета, не торкаючись зовнішніх країв бікса, витягти індикатор стерильності і пересвідчитись у зміні його фізичних власти­востей.

4. За допомогою стерильного пінцета вийняти з бікса необхідний матеріал (або білизну), бікс закрити.

5. Пінцет покласти у потрійний розчин.

6. Термін зберігання стерильності вмісту бікса — до 3 діб, якщо бікс відкри­тий — 1 доба.

Примітка: якщо матеріал або білизна в біксі після стерилізації сирі — сте­рильними вважати їх не можна.

Оброблення рук

Показання: перед надіванням рукавичок; після зняття рукавичок; забруд­нення рук кров'ю або іншими біологічними рідинами організму; перед та піс­ля виконання будь-якої процедури.

Послідовність дій

1. Використовувати сиру воду, мило (краще рідке або бактерицидне), су­хий рушник (краще паперовий) та паперові серветки.

2. Закотити довгі рукави уніформи та пересунути вище від зап'ястка на­ручний годинник. Зняти з пальців каблучки, причепити їх до халата шпиль­кою і надіти їх після миття рук.

3. Коротко зрізати і підпиляти нігті.

4. Оглянути пальці і кисті на предмет тріщин та порізів.

5. Стати перед умивальником, намагаючись не торкатися руками та оде­жею його поверхні.

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

6. Увімкнути воду (якщо вода подається за допомогою ручного крана, спо­чатку накрити його паперовою серветкою).

7. Намагатися не бризкати водою на одяг.

8. Відрегулювати температуру води так, щоб вона була теплою.

9. Пальці, кисті і зап'ястки повністю змочити водою з-під крана; кисті і зап'ястки під час миття намагатися тримати нижче ліктя.

10. Намилити пальці, кисті та зап'ястки так, щоб утворилося багато піни.

11. Мити руки піною не менше ніж 10 с. Спочатку вимити обидва зап'ястки, потім долонну та тильну поверхні кистей, міжпальцеві проміжки, нігтьові ложа.

12. Мити руки 1—2 або 3 хв, якщо була ймовірність їх інфікування.

13. Сполоснути руки під проточною водою (мал. 7).

Мал. 7. Миття рук:

а — тертя долоня до долоні; б — права долоня над тильною поверхнею лівої руки; в — ліва долоня над тильною поверхнею правої руки; г — долоня до долоні, пальці однієї руки в міжпальцевих проміжках іншої руки; ґ — обертові тертя великих зальців; д — миття нігтьових фалангів пальців; є — обертові тертя долоні пальцями

14. Вимкнути воду (ручний водо­провідний кран — спочатку накрити паперовою серветкою).

15. Ретельно витерти руки, почи­наючи з пальців, потім кисті та зап'ястки чистим сухим (краще па­перовим) рушником.

16. Викинути паперовий рушник в ящик для сміття.

. .

Знезараження рук медичної сестри перед проведенням ін'єкції

Підготувати: мило господар­ське, шкірний антисептик, рушник. Послідовність дій

1. Перед збиранням шприца і ви­конанням ін'єкції підготувати руки; нігті мають бути коротко зрізані, без лаку.

2. Руки вимити під проточною водою господарським милом (дворазове на­милювання) і просушити рушником.

3. Перед проведенням внутрішньовенної ін'єкції руки обробити шкірним антисептиком, особливо нігтьові ложа (мал. 8).

Правила підготовки стерильного стола до роботи в маніпуляційному кабінеті

Підготувати: стерильний бікс з білизною — 2 простирадла, клейонка, пін­цети — 2, затискачі (цапки) — 4, 70 % розчин етилового спирту. Послідовність дій

1. Відкрити стерильний бікс.

2. Знезаразити руки (гумові рукавички).

3. За допомогою пінцета, що занурений на 3/4 довжини в дезінфекційний розчин, взяти з бікса індикатор стерильності і перевірити якість стерилізації.

4. За допомогою пінцета, який був у дезрозчині, дістати з бікса 2 стериль­них пінцети.

5. За допомогою двох стерильних пінцетів із бікса дістати клейонку і на­крити стіл. Клейонка потрібна для того, щоб простирадла не розстерилізува-лись, якщо інструментарій вологий.

6. За допомогою пінцетів вийняти з бікса одне простирадло, розправити його на простягнутих руках у 2 шари і накрити маніпуляційний стіл (краї ма­ють звисати на 20—ЗО см від його панелі з усіх боків).

7. Узяти друге простирадло і покласти його у 4 шари так, щоб передні краї простирадла на 8—10 см опускалися від панелі стола і вільно відгорталися. Два шари верхнього простирадла мають бути згорнуті у валик (гармошкою) на дальньому краї стола. Це потрібно для того, щоб згодом закрити розкладений на столі інструментарій, лотки, перев'язувальний матеріал. Затискачі закрі­пити на кутах переднього краю верхнього шару простирадла, покриття на за­дніх кутах стола затиснути також двома затискачами так, щоб скріпити верхні та нижні шари.

Отже, стерильний стіл накритий так: знизу стерильний шар клейонки, 4 шари стерильних простирадл, зверху — 2 шари стерильного простирадла.

8. На стіл в окремому порядку і в кількості залежно від маніпуляції, опера­ції розкласти інструментарій та інший необхідний матеріал.

9. Після накривання стерильного стола прикріпити етикетку, на якій за­значити дату, час накривання і поставити свій підпис.

10. Стерильний лоток накрити стерильною серветкою, що складена в 4 ша­ри. Під два верхніх шари серветки покласти корнцанг або пінцет для роботи зі стерильним столом; якщо стерильний лоток використовуватимуть для вико­нання ін'єкцій — під верхній шар серветки покласти ватні кульки (марлеві кульки), під нижній — шприц з голкою.

Примітка: робочий пінцет, яким необхідно брати зі стерильного стола, має бути на стерильному лотку, що прикритий пелюшкою; використання стериль­ного стола допускається протягом 6 год, стерильного пінцета — 3 год.

Знімання використаних рукавичок, халата, маски

Послідовність дій

А. Знімання рукавичок

1. Зробити відворот на лівій рукавичці пальцями правої руки, торкаючись лише зовнішнього боку.

2. Зняти рукавичку з лівої руки, вивертаючи її навиворіт і тримаючи за від­ворот. Тримати її в правій руці.

3. Узяти праву рукавичку лівою рукою за відворот із внутрішнього боку.

4. Зняти рукавичку з правої руки, вивертаючи її навиворіт: ліва рукавичка опиниться всередині правої.

5. Помістити рукавички у дезінфекційний розчин (якщо вони багаторазо-зого використання) або викинути їх у ємність, яка не проколюється.

Б. Знімання халата

1. Зняти халат спочатку з однієї руки, торкаючись лише нижньої частини рукавів.

2. Зняти халат з другої руки, торкаючись до нього ізсередини і вивертаючи навиворіт.

3. Помістити халат у клейончастий мішок; халат одноразового використан­ня помістити в дезрозчин, потім викинути.