Класифікація відходів лікувально-профілактичного закладу та особливос­ті дій медичного персоналу

Відходи класу Аутворюються в:

• палатних відділеннях (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фти­зіатричних, мікологічних);

• адміністративно-господарських приміщеннях;

• центральних харчоблоках, буфетах відділень (крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних);

• позакорпусній території закладу.

Збирають відходи в багаторазові ємності або одноразові пакети білого ко­льору. Одноразові пакети розміщуються на спеціальних візках або усередині багаторазових баків. Заповнені багаторазові ємності або одноразові пакети до­ставляють до місць установки (між-)корпусних контейнерів і перевантажують уконтейнери, призначені для збирання відходів цього класу. Багаторазова тара після збирання і спорожнювання підлягає мийці і дезінфекції.

Відходи класу Бутворюються в:

• операційних;

• реанімаційних;

• процедурних, перев'язочних і інших маніпуляційно-діагностичних при­міщеннях;

• інфекційних, шкірно-венерологічних відділеннях;

• медичних і патологоанатомічних лабораторіях;

• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 3—4-ї групи патоген­ності;

• віваріях, ветеринарних лікарнях.

Відходи класу Б після дезінфекції збирають в одноразове герметичне впаку­вання. М'яке впакування (одноразові пакети жовтого кольору) закріплюють на спеціальних стійках (візках). Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря, і співробітник, відповідальний за збирання відходів

у медичному підрозділі, герметизує його. Цю роботу виконують у марлевій пов'язці і гумових рукавичках.

Органічні відходи, що утворюються в операційній і лабораторіях, мікробіо­логічні культури й штами, вакцини, вірусологічно небезпечний матеріал піс­ля дезінфекції збирають в одноразове тверде герметичне впакування (спеціаль­ні одноразові баки жовтого кольору). Гострий інструментарій (голки, пір'я), що пройшло дезінфекцію, збирають окремо від інших видів відходів в однора­зове тверде впакування.

Усі види відходів класу Б за межі медичного підрозділу транспортують тіль­ки в одноразовому упакуванні після його герметизації. У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпус-ні контейнери, призначені для збирання відходів класу Б. Одноразові ємності (пакети, баки) з відходами класу Б маркірують написом "Небезпечні відходи. Клас Б" з нанесенням коду підрозділу лікувального закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.

Відходи класу В утворюються в:

• підрозділах для пацієнтів з особливо небезпечними і карантинними ін­фекціями;

• лабораторіях, що працюють із мікроорганізмами 1—2-ї групи патоген­HocTi;

• фтизіатричних і мікологічних клініках (відділеннях).

Відходи цього класу підлягають дезінфекції відповідно до чинних норма­тивних документів. Збирають їх в одноразове впакування. М'яке впакування (одноразові пакети червоного кольору) має бути закріплене на спеціальних стійках (візках).

Після заповнення пакета приблизно на 3/4 з нього видаляють повітря й співробітник, відповідальний за збирання відходів у цьому медичному підроз­ділі, герметизує його з дотриманням вимог техніки безпеки при роботі зі збуд­никами 1—2-ї групи патогенності. Мікробіологічні культури й штами, вакци­ни потрібно збирати в одноразове тверде герметичне впакування червоного кольору. Транспортують усі види відходів класу В за межі медичного підрозді­лу тільки в одноразовому впакуванні після його герметизації.

У встановлених місцях загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщають у (між-)корпусні контейнери, призначені для збирання відходів класу В. Ці одноразові ємності маркірують написом "Надзвичайно небезпечні відходи. Клас В" з нанесенням коду підрозділу лікувально-профілактичного закладу, назви закладу, дати й прізвища відповідальної за збирання відходів особи.

Примітка. Не допускається:

• пересипати відходи класу Б та В з однієї ємності в іншу;

• установлювати одно- і багаторазові ємності біля електронагрівальних приладів;

• утрамбовувати будь-які відходи руками;

• збирати відходи без рукавичок.

Відходи класу Гутворюються в:

• діагностичних підрозділах;

• відділеннях хіміотерапії;

• патологоанатомічних відділеннях;

• фармацевтичних цехах, аптеках, складах;

• хімічних лабораторіях;

• адміністративно-господарських приміщеннях.

Використані люмінесцентні лампи, ртутьумісні прилади й устаткування збирають у закриті герметичні ємності. Після заповнення ємності герметизу­ють і зберігають у допоміжних приміщеннях. Вивозять їх спеціалізовані під­приємства на договірних умовах.

Відходи класу Дутворюються в:

• діагностичних лабораторіях (відділеннях);

• радіоізотопних лабораторіях і рентгенівських кабінетах.

Збирання, зберігання, видалення відходів класу Д здійснюють відповідно до вимог правил роботи з радіоактивними речовинами й іншими джерелами іонізаційних випромінювань, нормами радіаційної безпеки й іншими чинни­ми нормативними документами, які регламентують обіг радіоактивних речо­вин.

Наказ МОЗСРСР

"Об утверждении инструкции о санитарно-противозпидемическом режиме

больниц и о порядне осуществления органами и учреждениями санитарно-

зпидемиологической службьі государственного санитарного надзора за

санитарним состоянием лечебно-профилактических учреждений"

№ 288 від 23.03.76 р.

1. У всіх хворих, які поступають до приймального відділення, оглядають шкіру, зів, вимірюють температуру. Дерев'яні шпателі після використання підлягають зни­щенню, а металеві — кип'ятять протягом 15 хв. Термометр повністю занурюють у бан­ку з 0,5 % розчином хлораміну (розчин змінюють щоденно).

2. Огляд хворого проводять на кушетці, вкритій клейонкою. Після приймання хво­рого клейонку щоразу протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим роз­чином хлорного вапна.

3. У приймальному відділенні хворий проходить повне санітарне оброблення (ван­на, обтирання). Губку після використання кип'ятять у 2 % розчині соди — 15 хв, про­сушують і зберігають у чистому посуді. Якщо прокип'ятити губку відразу після ви­користання немає можливості, їх збирають в окремий посуд з 1 % розчином хлораміну або 0,5 % освітленим розчином хлорного вапна, а потім промивають під проточною зодою.

4. Щітки для оброблення миють, просушують і автоклавують при 0,5 атм — ЗО хв. Зберігають у біксах, за потреби їх дістають стерильними корнцангами.

5. Наконечники для клізм після кожного використання кип'ятять 15 хв ізберіга­ють у посуді з написом "чисті" у сухому вигляді. Для оброблення їх збирають в окремий посуд з 0,5 % розчином хлораміну або 0,2 % освітленим розчином хлорного вапна.

6. Перед прийманням хворого до палати ліжко, тумбочку для підкладного судна протирають 1 % розчином хлораміну або 0,5 % розчином освітленого хлорного вапна. Ліжко застилають постільною білизною, що пройшла камерне оброблення в режимі для вегетативних форм мікробів. За можливості слід дотримувати циклічності запо­внення палат.

7. Хворому видають індивідуальні предмети догляду: плювальницю, підкладне судно, напувальницю та ін., які після використання ретельно миють. Після випису­вання хворого предмети індивідуального догляду знезаражують.

8. Для миття рук хворих, а також обслуговуючого персоналу використовують рід­ке гексохлорофенове мило. Допускається користування господарським милом у дріб­ній розфасовці (на 1 використання).

9. Хворим заборонено користуватись особистими шерстяними речами; за потреби їх видають хворим після камерного оброблення.

10. При заміні постільної і натільної білизни її акуратно збирають у мішки з бавов­няної тканини або баки з кришками. Забороняється скидати білизну, що була у корис­туванні, на підлогу або у відкриті приймальники. Розбирання і сортування брудної бі­лизни проводять у спеціально відведеному приміщенні. Після зміни білизни підлогу в палаті протирають дезінфекційним розчином.

11. Прибирання приймального відділення і палат проводять не рідше 2 разів на день вологим способом. Дезінфекційні засоби використовують після зміни білизни у разі виникнення післяопераційного ускладнення.

12. Інвентар для прибирання — відра, тази та ін. — маркірують та використовують тільки за призначенням. Знезаражування проводять шляхом замочування на 1 год в 1 % розчині хлораміну або 0,2 % освітленому розчині хлорного вапна.

13. Категорично заборонено приймати в хірургічному відділенні м'які іграшки та інші предмети, що не витримують дезінфекційного оброблення.

Наказ МОЗ СРСР

«0 введений в действие отраслевого стандарта ОСТ 42-21-2-85

"Стерилизация и дезинфекция изделий медицинского назначений. Методьі,

средства и режими"»

N770 від 10.06.85 р.

Відповідно до наказу МОЗ СРСР від 10.06.85 р. № 770 строк впровадження встанов­лений з 01.01.86 для закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби. Недо­тримання стандарту переслідується законом.

Стандарт поширюється на вироби медичного призначення, які в процесі експлуата­ції підлягають стерилізації і (або) дезінфекції.

Стандарт обов'язковий для закладів, що використовують засоби медичного призна­чення, а також для організацій і закладів, які розробляють і виготовляють медичні вироби.

Стандарт не поширюється на лікарські препарати і засоби їх упаковки, на вироби, які промисловість випускає стерильними, на засоби із текстильних матеріалів (за роз­ділом дезінфекції), предмети догляду за хворими, медичні меблі.

Стандарт встановлює методи, засоби і режим передстерилізаційного очищення, сте­рилізації і дезінфекції.

1. Загальні положення

1.1. Встановлені в стандарті методи, засоби і режими передстерилізаційного очи­щення, стерилізації і дезінфекції є рівнозначними, за ефективністю для кожного виду оброблення.

Примітка: перевагу слід віддавати термічним методам стерилізації (паровому і по­вітряному).

1.2. На основі положень стандарту мають опрацьовуватись інструкції, які встанов­люють методи, засоби і режими передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезін­фекції відповідно до конкретних виробів або груп виробів з урахуванням їх призначен­ня і конструктивних особливостей.

1.3. При опрацьовуванні виробів слід підібрати метод, засіб і режим, виходячи із стійкості виробу до засобів передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфек­ції залежно від матеріалу, ступеня оброблення поверхні, конструктивного виконання. Вибрані методи, засоби і режими не мають призводити до змін зовнішнього вигляду, експлуатаційних якостей та інших показників виробу, оброблені вироби не мають чи­нити токсичну дію.

1.4. Вимоги до стійкості виробів до засобів передстерилізаційного оброблення, сте­рилізації і дезінфекції мають нормуватись у завданнях (медико-технічних вимогах) на розробку нових виробів, технічних умов стандартів, а також називатися в експлуата­ційній документації і контролюватись на стадії розробки і виготовлення виробу. У тех­нічних умовах, у стандартах на серійно виготовлену продукцію вимоги стійкості ви­робів до передстерилізаційного очищення і до конкретного методу стерилізації і дезінфекції мають нормуватись з урахуванням стандарту на основі результатів попере­дньо проведених перевірок.

1.5. У процесі експлуатації виробів передстерилізаційне очищення і (або) дезінфек­ція мають проводитись відповідно до стандарту та інструкцій, які визначають порядок проведення передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції конкретних видів виробів, а також експлуатаційної документації.

1.7. При проведенні передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції хі­мічним методом (за винятком газової стерилізації), дезінфекції методом кип'ятіння допускається застосування інгібіторів та інших додатків, які сприяють зменшенню ко­розії, дозволені Міністерством охорони здоров'я і не зменшують ефективності перед­стерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції.

1.8. Контроль стерилізації мають здійснювати бактеріологічні лабораторії, санітарно-епідеміологічні станції і лікувально-профілактичні заклади відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.

1.9. Контроль за роботою стерилізаторів здійснюють дезінфекційні станції і дезін­фекційні відділи санітарно-епідеміологічних станцій відповідно до інструкцій, вста­новлених Міністерством охорони здоров'я.

1.10. Контроль якості передстерилізаційного очищення, стерилізації і дезінфекції мають проводити лікувально-профілактичні заклади, санітарно-епідеміологічні і дез­інфекційні станції відповідно до інструкцій, встановлених Міністерством охорони здоров'я.

2. Передстерилізаційне очищення

2.1. Передстерилізаційному очищенню підлягають усі вироби перед їх стерилізаці­єю з метою усунення білкових, жирових і механічних забруднень, а також медичних препаратів.

2.2. Розбірні вироби підлягають передстерилізаційному очищенню в розібраному вигляді.

2.3. Передстерилізаційне очищення проводиться ручним або механізованим (за до­помогою спеціального оснащення) способом.

2.4. Механізоване передстерилізаційне очищення має проводитись за струминним, ротаційним методами, миттям йоржем або за допомогою ультразвуку з використанням поверхнево-активних речовин (відповідно до п. 2.8 стандарту та інших додатків). Ме-

тодика проведення механізованого передстерилізаційного очищення має відповідати інструкції з експлуатації, яка додається до обладнання.

Примітка: миття йоржем гумових виробів не дозволяється.

2.5. Передстерилізаційне очищення ручним способом має проводитись послідовно відповідно до табл. 1 наказу.

ГСТ 42-2L-2-85

Таблиця 1. Передстерилізаційне очищення

Процеси при проведенні очищення	Режим очищення	Обладнання
Початкова температура, °С	Експозиція, хв
ltoMi­нальне зна­чення	відхилен­ня	номі­нальне зна­чення	відхи­лення
Занурювання інструментів, забруд­нених кров'ю, у розчин інгібітору корозії (1 % розчин бензоату натрію) одразу після операції		±5		+5	Таз,бачок
Споліскування під проточною водою	—	—	0,5	+0,1	Ванна, раковина
Замочування в мийному розчині при повному зануренні предмета
Мийний засіб "Біолот"	40*	+5	15,0	+1,0	Бачок, ванна
Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна"	50*	+5	15,0	+1,0	Бачок,ванна
Миття кожного предмета в мийно­му розчині п. 2.8 за допомогою йоржа або ватно-марлевого тампона			0,5	+1,0
Споліскування під проточною водою
Мийний засіб "Біолот"	—	—	3,0
Мийний засіб "Прогрес"	—	—	5,0	+1,0
Мийний засіб "Астра", "Лотос", "Айна"			10,0		Ванна, ракови­на з обладнан­ням
Просушування гарячим повітрям		+2—10	(1)		Сушильна шафа
Споліскування дистильованою водою					Бачок,ванна

* Температура розчину в процесі миття не підтримується.

(1) — До повного зникнення вологості.

Примітка

1. Мийний розчин можна застосувати до забруднення (до появи рожевого кольору, що вказує на наявність крові і знижує ефективність очищення).

2. Мийний розчин перекису водню з синтетичними мийними засобами можна за­стосовувати протягом доби з моменту виготовлення, якщо колір розчину не змінився. Незмінений розчин можна підігрівати до 6 разів, у процесі підігрівання концентрація водню істотно не змінюється.

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

2.6. При використовуванні мийного розчину, що містить 0,5 % перекису водню і 0,5 % синтетичний мийний засіб "Лотос", застосовують інгібітор корозії — 0,14 % оле­ат натрію.

2.7. Після закінчення робочої зміни обладнання має бути очищеним механічним способом — шляхом миття із застосуванням мийних засобів.

2.8. Мийний розчин має вміщувати компоненти згідно з табл. 2 наказу.

ГСТ 42-21-2-85 Таблиця 2. Приготування мийного розчину (для приготування 1дм³)

Компоненти	Кількість	Застосування
Мийний засіб "Біолот" Вода питна	Зг 977 t	При механічному очищенні (струмин­ний метод, йорж, ультразвук)
Мийний засіб "Біолот" Вода питна	1,5г 998,5 г	При механічному очищенні ротацій­ним методом
Мийний засіб "Біолот" Вода питна	5г 995 г	При ручному очищенні
Розчин перекису водню* Мийний засіб "Прогрес", "Астра", "Лотос", "Айна" Вода питна	17 см3 5г 995 г	При механічному очищенні (струмин­ний метод, йорж, ультразвук) і ручно­му очищенні
Мийний засіб "Лотос" Вода питна	5г 978 г	При механічному очищенні з ультра­звуком

* Для передстерилізаційного очищення допускається застосування медичного пере­кису водню, а також перекису водню технічних марок А і Б. Наведена в таблиці кіль­кість перекису водню розрахована для розчину з концентрацією 27,5 %.

3. Стерилізація

3.1. Стерилізації підлягають усі вироби, які торкаються до поверхні рани, контак­тують з кров'ю або ін'єкційними препаратами, а також окремі види медичних інстру­ментів, які в процесі експлуатації контактують із слизовими оболонками і можуть спричинити їх ушкодження.

3.2. Стерилізація має здійснюватись одним із методів, наведених в табл. З, 4 наказу.

4. Дезінфекція

4.1. Дезінфекції підлягають усі вироби, які не мають контакту з поверхнею рани, кров'ю або ін'єкційними препаратами. Вироби, які використовуються для проведення маніпуляцій на гнійних ранах або в інфекційного хворого, підлягають дезінфекції пе­ред передстерилізаційним очищенням і стерилізацією. Крім того, дезінфекції підляга­ють вироби медичного призначення після операції, ін'єкцій особам, які перехворіли на вірусний гепатит В або інший гепатит з неуточненим діагнозом. Дезінфекція має про­водитись одним з методів, указаних у табл. 5 наказу.

Таблиця 3. Паровий метод стерилізації (водяна насичена пара під надмірним тиском)

Режим стерилізації	Застосуван­ня	Умови стерилізації	Термін збере­ження	Обладнання
Тиск, атм	Робоча темпера­тура, °С	Експози­ція, хв
2,0	l32		Для виро­бів з коро­зійно­стійкого металу, скла, текстилю, гуми	У стерилізаційних коробках без фільт­рів або в подвійній м'якій упаковці з бязі, пергаменту, паперу мішкової непроникливості, вологостійкості, для упакування продук­ції на автоматах мар­ки Е (поліетилен високої щільності)	Здоби	Паперовий стериліза­тор
1,1			Для виро­бів з гуми, латексу, окремих полімерних матеріалів	У стерилізаційних коробках з філь­тром

Ю

СЧ1

Їм

ГСТ 42-2L-2-85

Таблиця 4. Хімічний метод стерилізації (розчин хімічних препаратів)

Стерилізу­ючий агент	Режим, стерилі­зації	Застосуван­ня	Умови стерилізації	Термін збере­ження	Обладнання
Робоча темпе­рату­ра, °С	Експо­зиція, хв
Розчин перекису водню 6 %	18_ 50	360— 180	Для виро­бів з полі­мерних матеріалів, гуми, скла, корозійно­стійких металів	При повному зану­ренні виробу в роз­чин на час стерилі­заційної експозиції, після чого його необ­хідно промити сте­рильною водою. Збе­рігати в стерильній ємності (стериліза­ційна коробка), яка вистелена стериль­ною пелюшкою	3 доби	Закриті ємності зі скла, пластмаси або покриті емаллю без пошко­дження
Розчин дезоксон-І 1 % (за надоцто-вою кислотою)

Інфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

Наказ МОЗ України

"Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом"

N38 від 28.03.94 р.

(Витяг)

3. Організація та проведення протипедикульозних заходів

З метою виявлення вогнищ педикульозу в плановому порядку проводяться огляди різних контингентів населення силами таких груп медпрацівників:

1. Всього населення — при проведенні диспансерних та профілактичних оглядів (кабінет долікарського огляду, КІЗ) та при кожному зверненні про меддопомогу, в тому числі при оформленні планової госпіталізації, обслуговуванні викликів вогнищ інфек­ційних захворювань та інше.

2. Дітей, що відвідують дитячі дошкільні установи — щоденно медперсонал разом з вихователями.

3. Учнів шкіл-інтернатів — щотижня перед і після кожного відвідування родини — медперсонал установи разом з вихователями.

4. Учнів загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ після кожних канікул; за пока­заннями вибірково — медперсоналу та вчителів.

5. Дітей, що проживають у будинках малюка, дитячих будинках, спецсанаторіях та інше, — при надходженні, пізніше — щотижня в дні купання та при виписуванні — медперсонал, із залученням вихователів. Огляду підлягає також і обслуговуючий пер­сонал.

6. Дітей, що від'їжджають в оздоровчі табори, санаторії для навчання — комісійно педіатром та представниками дезстанцій, щотижня в період перебування, перед повер­ненням з нього, під час профоглядів.

7. Осіб, при прийомі на лікування в стаціонарі, будинки для осіб похилого віку, ін­тернати та інші спеціальні медичні установи — медперсонал приймального покою, протягом лікування — кожні 7—10 днів та при виписці — медперсонал відділень.

8. Колективів, що формуються з оргнабору, переселенців, студентських загонів — перед виїздом до місця роботи та при поселенні — медпрацівники, що обслуговують названі контингенти за рішенням місцевих органів охорони здоров'я.

При проведенні оглядів на педикульоз реєстрацію людей, у яких він виявлений, здійснюють у журналі обліку та реєстрації інфекційних захворювань (ф. 060). Обліку підлягають особи, у яких при огляді вперше виявлені як життєздатні, так і нежиттє­здатні воші в той же день з подальшим направленням екстреного повідомлення — Іф. 058) у відповідному порядку.

4. Профілактичні та винищувальні заходи

З метою попередження завошивленості та її поширення в сім'ї або колективі про­водяться профілактичні, гігієнічні заходи, які передбачають: регулярне миття тіла — не менше 1 разу на 7—10 днів, зміну білизни в цей же термін або в міру забруднення з зідповідним пранням, щоденне розчісування волосся, систематичне очищення верх­нього одягу, головних уборів, постелі, дотримання чистоти.

При виявленні вошей на будь-якому ступені розвитку (яйце, личинка, доросла воша) дезінсекцію проводять одночасно, знищуючи воші безпосередньо як на голові, тілі людини, так і на його білизні, одязі та інше (протягом 1 доби).

Дезінсекцію завошивлених осіб проводять силами медперсоналу, що здійснює огля-хк, або спеціально виділеними для цієї мети особами:

1) у медичних установах — медперсоналом цих установ.

2) в організованих дитячих установах — медперсоналом цих установ.

Забороняється відмовляти у госпіталізації по основному захворюванні через педи-кульоз.

Допускається проведення обробки завошивленого вдома після вичерпного інструк­тажу щодо застосування педикулоцидів, правил техніки безпеки та особистої гігієни з подальшим контролем якості обробки дезпідрозділами.

Контроль якості дезобробки проводять дезпідрозділи санепідемстанцій або дезстан-ції до повної ліквідації вогнища.

Особливу увагу слід звернути на осіб з "хронічних вогнищ" (неодноразова реєстра­ція педикульозу протягом року) та "тривало активних" вогнищ (протягом місяця педи-кульоз не ліквідовано).

Дезінсекційні заходи боротьби з вошами включають механічний, фізичний та хі­мічні методи боротьби.

Механічний метод звільнення від вошей та їх яєць проводиться шляхом вичісуван­ня гребенем, обстригання або гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

Перед вичісуванням волосся промивається теплим 5—10 % розчином столового оцту, голова зав'язується хусткою або рушником, експозиція ЗО хвилин — 1 година. Після цього полегшується вичісування яєць вошей.

При хімічному методі боротьби використовуються такі засоби:

1. 0,15 % водна емульсія карбофосу (витрата препарату на 1 особу становить 10— 50 мл; експозиція 20—ЗО хвилин).

2. 20 % водно-мильна суспензія (емульсія) бензилбензоату (10—30 мл; експозиція 20—30 хвилин).

3. 10 % водна мильно-гасова емульсія (10—50 мл; експозиція ЗО хвилин — 1 годи­на).

4. 50 % водна мильно-сольвентова емульсія (ЗО—50 мл; експозиція ЗО хвилин).

5. Лосьйон "Нітифор" (Угорщина) 50—60 мл, експозиція 40 хв.

6. Анти-Ш (Польща), 1 мл; експозиція 5 хв.

7. Препарат "Лонцид" (ЗО—50 мл; експозиція ЗО хв).

Крім того, пропонуються нові перспективні педикулоциди: локодин, педикулін, пе-дикрин, нітилон, опофос, перфолон та інші.

При відсутності вищезгаданих засобів можна використовувати порошок піретруму (15 г при експозиції не менше 2 годин).

Після обробки педикулоцидами волосся промивають столовим оцтом, потім прово­дять вичісування яєць вошей. Із фізичних методів обробки використовують чищення речей, обробку високою температурою (кип'ятіння, прогладжування або камерний спосіб обробки).

Завошивлену білизну кип'ятять у 2 % розчині кальцинованої соди протягом 15 хви­лин, прасують з обох боків, звертаючи особливу увагу на шви, зборки, зморшки та інше. За епідпоказанням проводять камерну обробку постільних речей, згідно з відпо­відною інструкцією. Для обробки одягу застосовують переважно камерний спосіб.

При необхідності повторну обробку роблять через 7—12 тижнів. При головному та платтяному педикульозі у вогнищах захворювань або в тих випадках, коли відсутні інші засоби, застосовують препарат бутадіон. При вживанні бутадіону кров людини на­буває токсичних властивостей, які зберігаються на протязі 14 днів. Бутадіон призна­чають:

— дорослим після їжі по 0,15 г 4 рази на добу на протязі 2 діб;

— дітям до 4-х років застосування бутадіону заборонено;

— дітям від 4 до 7 років бутадіон призначають по 0,05 г 3 рази на добу на протязі 2 діб;

— дітям від 8 до 10 років бутадіон призначають по 0,08 г 3 рази на добу на протязі 2 діб;

— дітям старше 11 років бутадіон призначають по 0,12 г 3 рази на добу на протязі 2 діб.

При виявленні завошивленості, окрім дезінсекції, проводять санітарну обробку лю­дини, зміну натільної та постільної білизни, а також обробку контактних.

Обробка педикулоцидами дітей до 5 років, вагітних жінок, матерів-годувальниць, людей з пошкодженою шкірою, тяжкохворих заборонена. У цих випадках доцільно ви­користовувати механічний засіб звільнення від вошей.

9. Перелік протипедикульозних засобів з вказівками щодо їх виготовлення і засто­сування

1. Карбофос — застосовується у вигляді 0,15 % водної емульсії. Для виготовлення 1 л 0,15 % водної емульсії беруть 3 мл 50 % емульгуючого концентрату карбофосу і роз­водять його віл води кімнатної температури. Препарат діє на всіх стадіях розвитку вошей. Застосовується виключно медичними працівниками. Норма використання на обробку 10—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.

2. Бензилбензоат — застосовується у вигляді 20 % водно-мильної суспензії або 20 % емульсії. Для виготовлення 100 мл 20 % водно-мильної суспензії бензилбензоату бе­руть 2 мг мила (зеленого або господарського подрібненого), розводять в 78 мл теплої води, потім додають 20 мл бензилбензоату, ретельно розмішують. Отриману суспензію наносять на волосся. Використовується медичними працівниками, через аптечну мере­жу реалізується за рецептами. Норма використання на 1 обробку 10—ЗО мл, експози­ція — 30 хвилин.

3. Водна мильно-гасова емульсія — застосовується у вигляді 10 % емульсії. Для її ви­готовлення до 50 г рідкого мила (або твердого, попередньо розтопленого на водяній бані) при постійному перемішуванні додається невеликими порціями 450 г гасу (можна хло­рованого). Отриманий концентрат у кількості 100 г розчиняється в 900 мл теплої води. Норма використання на 1 обробку — 10—50 мл, експозиція — ЗО хвилин, 1 година.

4. Мильно-сольвентова емульсія — використовується у вигляді 50 % емульсії, яка готується з рівних частин мильно-сольвентової пасти і води (50—60 %), при змішуван­ні яких утворюється однорідна маса. Необхідно проводити повторну обробку через 7—10 днів. Норма використання на 1 обробку 30—50 мл, експозиція — ЗО хвилин.

5. Лосьйон "Нітифор" (Угорщина) — препарат фабричного виготовлення, норма ви­користання на 1 обробку ЗО—50 мл, експозиція — 30 хвилин.

Спосіб застосування усіх вищезгаданих препаратів полягає в наступному: на волос­ся наносять необхідну кількість препарату (в залежності від густоти та довжини волос­ся), зав'язують голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримують відповідний час, згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після нього на волосся наносять теплий 5—10 % столовий оцет або оцтову кислоту, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують ЗО хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблі воші та їх яйця — "гниди".

Закінчення табл.
Торговельна назва препарату	Форма випуску	Показання до застосування
Хлоргексидин біглюконат	Розчин у флаконах	Хірургічне оброблення рук та операційного поля
Протипедикульозні засоби
Локодин	Флакони	Знищення головних та лобкових вошей
Дезоцид	Флакони	Знищення головних та лобкових вошей
Пара Плюс	Аерозольний флакон	Знищення головних вошей, у т.ч. гнид
Спрагаль	Аерозольний флакон	Протискабіозний засіб
Нітифор	Лосьйон у флако­нах	Знищення головних вошей
Педилін	Шампунь, емуль­сія	Знищення головних та лобкових вошей

Наказ МОЗ України

"Про вдосконалення організації медичної допомоги хворим

на ВІЛ-інфекцію/СНІД"

N120 від 25.05.2000 р.

(Витяг)

2.5. Забезпечити:

організацію надання невідкладної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД у всіх лікувально-профілактичних закладах;

усі лікувально-профілактичні заклади аптечками для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу;

уведення у всіх лікувально-профілактичних закладах форми облікової звітності № 108-01/1 "Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікова­ним та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом".

Інструкція

з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-

інфекцією (затверджено Наказом МОЗ України № 120 від 25.05.2000 р.)

(Витяг)

Кожен, хто звертається за медичною допомогою, повинен розглядатися як потен­ційний носій вірусу імунодефіциту людини. Відповідно кожне робоче місце медичного працівника забезпечується засобами попередження передачі вірусу імунодефіциту лю­дини від можливого вірусоносія або хворого на СНІД іншим пацієнтам, медичному і технічному персоналу.

нфекційна безпека, інфекційний контроль. Санітарно-протиепідемічний режим

1. Загальні положення

1.2. Робочі місця лікувально-профілактичних медичних закладів забезпечуються інструктивно-методичними документами, аптечками для проведення термінової про­філактики при аварійних ситуаціях (додаток 1), необхідним набором медичного ін­струментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для прове­дення знезараження.

1.3. Медичний інструментарій, а також посуд, білизна, апарати та ін. забруднені кров'ю, біологічними рідинами за винятком сечі, слини, випорожнення у зв'язку з не­великою кількістю вірусів, що практично унеможливлює інфікування (надалі — біо­логічні рідини), та речі, які забруднені слизом, відразу після використання підлягають дезінфекції, згідно з вимогами нормативної документації. Режим знезараження анало­гічний тим, які використовуються для профілактики знезараження вірусними гепати­тами.

2. Профілактика при наданні медичної допомоги хворим, роботі з біоматеріалом 2.1. Медичні працівники зобов'язані бути обережними під час проведення маніпуля­цій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями і т. ін.).

Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки по­ршень.

Бригади швидкої та невідкладної допомоги для збору використаних шприців забез­печуються ємкістю з матеріалу, який не проколюється.

2.2.3 метою уникнення поранень забороняється використовувати для взяття крові та інших біологічних рідин скляні предмети з відбитими краями.

2.3. При маніпуляціях, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизо­вих оболонок, при розтині трупів, проведенні лабораторних досліджень, обробці інстру­ментарію і білизни, прибиранні і т. ін. медичні працівники та технічний персонал корис­туються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби — захисним екраном, непромокальними фарту­хами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та сли­зових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.

Перед надіванням гумових рукавичок шкіру біля нігтей слід обробити 5 % спирто­вим розчином йоду.

2.4. Медичні працівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураження­ми шкіри рук, які неможливо закрити лейкопластиром або гумовими рукавичками, звільняються на період захворювання від безпосереднього медичного обслуговування хворих і контакту з предметами догляду за ними.

2.6. Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.

2.7. У лікувальних закладах для забезпечення знезараження при випадковому ви­тіканні рідини кров та інші біоматеріали транспортуються в штативах, покладених в контейнери, бікси або пенали, на дно яких укладається чотиришарова суха серветка.

2.8. Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з лікувальних закладів до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контей­нерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкоплас­тиром). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами. Оптимальною є доставка в сумках-холодильниках.

2.9. Не допускається транспортування проб крові та інших біоматеріалів у картон­них коробках, дерев'яних ящиках, поліетиленових пакетах.

2.10. Не допускається вкладання бланків направлень або іншої документації в кон­тейнер чи бікс.

3. Профілактика при пораненнях, контактах з кров'ю, біологічними рідинами та біоматеріалами ВІЛ-інфікованого чи хворого на СНІД пацієнта

3.1. Якщо контакт з кров'ю, біологічними рідинами чи біоматеріалом супроводжу­вався порушенням цілісності шкіри (уколом, порізом), то потерпілий повинен:

• зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

• видавити кров із рани;

• ушкоджене місце обробити одним із дезінфектантів (70 % розчином етилового спирту, 5 % настойкою йоду при порізах, 3 % розчином перекису водню);

• ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70 % роз­чином етилового спирту;

• на рану накласти пластир, надіти напальчник;

• при потребі продовжувати роботу, одягти нові гумові рукавички;

• терміново повідомити керівництво лікувально-профілактичного закладу про ава­рію для реєстрації та проведення екстреної профілактики ВІЛ-інфекції.

3.2. У разі забруднення кров'ю, біологічними рідинами, біоматеріалами без ушко­дження шкіри:

• обробити місце забруднення одним із дезінфектантів (70 % розчином етилового спирту, 3 % розчином перекису водню, 3 % розчином хлораміну);

• промити водою з милом і вдруге обробити спиртом.

3.3. У разі потрапляння крові, біологічних рідин, біоматеріалу на слизові оболонки:

• ротової порожнини — прополоскати 70 % розчином етилового спирту;

• порожнини носа — закапати ЗО % розчином альбуциду;

• очі — промити водою (чистими руками), закапати ЗО % розчином альбуциду. Для обробки носа і очей можна використовувати 0,05 % розчин перманганату ка­лію.

3.4. Для зниження вірогідності професійного зараження ВІЛ-інфекцією:

• при підготовці до проведення маніпуляцій ВІЛ-інфікованому медичний персонал повинен переконатися в цілісності складу аптечки;

• здійснювати маніпуляції в присутності іншого спеціаліста, який може в разі роз­риву гумової рукавички чи порізу продовжити ташжашія медичної макшуляпд;

• не терти руками слизові оболонки.

У разі попадання крові, біологічних рідин, біоматеріалу на халат, одяг:

• одяг зняти і замочити в одному з дезрозчинів;

• шкіру та інших ділянок тіла при їх забрудненні через одяг протерти 70 % розчи­ном етилового спирту, а потім промити водою з милом і повторно протерти спиртом;

• забруднене взуття дворазово протерти ганчіркою, змоченою у розчині одного з де­зінфекційних засобів.

4. Реєстрація аварій, нагляд за потерпілими та заходи до попередження професій-

4 А. В усіх лікувально-профілактичних закладах, ведеться форма 108-01/1 реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом" (додаток 2). Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднен­ня слизових та шкірних покривів кров'ю та іншими біологічними рідинами.

Додаток 1

до пункту 1.2 Інструкції з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією Склад аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному

персоналу лікувально-профілактичних закладів (далі — аптечка) Аптечкою укомплектовується кожний підрозділ лікувально-профілактичного за-■иаду.

Склад аптечки:

• Напальчники із розрахунку 1—2 на кожного працівника;

• Лейкопластир — 1 котушка;

• Ножиці — 1 штука;

• Перманганат калію у наважках по 0,05—3 шт;

• Ємкість для розведення перманганату калію з маркіруванням на 1 літр;

• Спирт етиловий 70 % 50 мл;

• Тюбик-крапельниця з ЗО % розчином альбуциду — 1—2 шт.;

• 5 % спиртовий розчин йоду;

• 3 % розчин перекису водню;

• Рукавички гумові — 3 пари;

• Наважки деззасобів:

хлорамін 30,0

хлорцин 30,0

по 3 шт. кожної (зберігати окремо);

• Ємкість для розведення деззасобів — 1 шт.

Загальні заходи безпеки

Пам'ятайте: основний ризик зараження вини­кає при контакті з кров'ю та її продуктами:

1. Будьте особливо обережні з голками та го­стрим інструментарієм (мал. 6).

2. Повідомляйте про будь-які випадки, навіть незначні.

3. Накладайте на порізи та подряпини пов'яз­ку, що не промокає.

4. Носіть захисний одяг — халати, одноразові рукавички та фартухи — при виконанні сестрин­ських процедур.

5. Під час прибирання пролитих крові,- сечі та Мал. 6. Профілактика ви-калу носіть халат, пластиковий фартух та рука-

[ ■а.ткового уколу голкою: вички. Продезінфікуйте це місце паперовими

а — неправильне наді- рушниками, змоченими в певному дезінфекцій-звння ковпачка на голку; ному розчині (ЗО хв).

— правильне надівання § Забруднені кров'ю білизну, матеріали одно-жгзпачка на голку разового використання, включно рукавички,

фартухи, паперові тканини, вату і т. ін., необхід-

жз відправити на спалювання в подвійних мішках, що промарковані наклей-шяо"Небезпека гепатиту — на спалювання".

7. Завжди мийте руки після контакту з пацієнтом.