Основні властивості темпераменту

Властивості темпераменту визначають насамперед динаміку психічного життя людини. Про нього можна судити по декількох основних його властивостях. Сенситивність (чутливість) - про неї судять по тому, яка найменша сила зовнішнього впливу необхідна для того, щоб у людини виникла та чи інша психічна реакція, з якою швидкістю ця реакція виникає. Реактивність - це властивість виявляється в тім, з якою силою й енергією людина реагує на те чи інший вплив.

Активність - про цю властивість судять по тому, з якою енергією людина сама впливає на навколишній світ, по його наполегливості, зосередженості і т.д.

Пластичність і протилежна якість - ригідність. Вони виявляються в тім, наскільки легко і швидко пристосовується людина до зовнішніх впливів.

Пластичний моментально перебудовує поводження, коли обставини міняються.

Ригідний - на превелику силу змінює звички і судження.

До властивостей темпераменту також можна віднести темп психічних реакцій, емоційну збудливість, співвідношення реактивності й активності й інші. Швейцарський психолог К. Юнг помітив, що якщо для одних людей найбільше значення мають зовнішні предмети і явища, якщо одні звернені, так сказати, зовні, те інші поглиблені у своє внутрішнє життя, їхній не стільки цікавлять зовнішнє події, скільки власні переживання і власна особистість. Перших він назвав екстравертами, а других - інтровертами. Дослідження інших психологів показали, що інтро- і екстраверсія дуже яскраво виявляються, насамперед, у процесі спілкування.

Серед найбільше що часто зустрічаються типів темпераментів у залежності від сполучення таких властивостей нервової системи, як сила, рухливість і урівноваженість, практичний інтерес представляють шість його різновидів:

Сильний сангвінік (урівноваженість, сила, рухливість); Рухливий холерик (сила, рухливість, неврівноваженість); Неврівноважений холерик (рухливість, неврівноваженість, слабість); Слабкий меланхолік (неврівноваженість, слабість, інертність); Інертний меланхолік (слабість, інертність, урівноваженість); Урівноважений флегматик (інертність, урівноваженість, сила).

Розглянуті характеристики свідчать, що достоїнства одного типу (наприклад, флегматика) є недоліками іншого типу (наприклад, неврівноваженого меланхоліка). Але чисті темпераменти зустрічаються вкрай рідко. Як правило, у кожного досліджуваного військовослужбовця виявляються такі якості, які не можна відносити до конкретного типу темпераменту. Проте, дослідження показали, що військовослужбовці із сильною, рухливою й урівноваженою нервовою системою домагаються кращих результатів, чим військовослужбовці зі слабкою, інертною і неврівноваженою нервовою системою. Якщо говорити в цілому, службова активність вище в менеджерів сангвінічного, холеричного і флегматичного темпераментів, чим у військовослужбовців зі слабкою нервовою системою.

Характер

У кожної людини риси і якості з’єднані по-різному. Неповторне, індивідуальне сполучення психологічних рис особистості являє собою

характер.

Характер - це своєрідність складу психічної діяльності, що виявляється в особливостях соціального поводження особистості й у першу чергу у відносинах до людей, справі, до самого себе.

Характер формується в процесі пізнання навколишнього світу і практичної діяльності. Від кола вражень і розмаїтості діяльності залежать повнота і сила характеру. Основа, головний стрижень характеру складається поступово, зміцнюється в процесі життя і стає типової для даної людини, а конкретні прояви характеру можуть видозмінюватися в залежності від ситуації, у якій знаходиться людина під впливом людей, з якими він спілкується. Залишаючись самим собою, людина може виявляти те велику, те меншу чи відвертість замкнутість, чи рішучість нерішучість, чи твердість м’якість. Деякі зрушення в характері спостерігаються при старінні організму, тривалій чи хворобі інших змінах у психіці.

Структура характеру

Визначити структуру, чи будівля, характеру людини - значить виділити в характері основні компоненти й установити обумовлені ними специфічні риси в їхньому складному відношенні і взаємодії. У характері як психічному складі, як цілісній системі властивостей, що відбивають історію взаємодія особистості з умовами життя, завжди можна виділити основні ланки системи. чи динамічні стереотипи, що закріплюються зовнішніми впливами і які характеризують поводження людини в даних умовах життя. У змістовному плані характер розглядається як система відносин людини до навколишнього світу, діяльності, іншим людям, до самого себе.

Відношення до навколишнього світу виражається в спрямованості особистості, що виявляється і діях, учинках, поводженні і визначається світоглядом людини, його потребами.

По відношенню людей до навколишнього світу можна говорити про характери ідейних і безідейних. Ідейний характер властивий людині, що має визначені стійкі погляди і надходить відповідно до них. Навпаки, людина з безідейним характером або взагалі не має твердих поглядів і переконань, або діє врозріз з ними, підкоряючи почуттям, чи обставинам сторонньому впливу.

Важливою рисою ідейного характеру, вираженої стосовно навколишнього, є його цілеспрямованість. Вона виявляється в наявності в людини системи ближніх і далеких цілей, обумовлених його світоглядом.

Стосовно праці розрізняють діяльні і бездіяльні характери. Людині з діяльним характером притаманна цілеспрямованість, що робить працю організованим; додає йому суспільну значимість і моральну цінність. Діяльні, але неорганізовані люди зовні метушливі, відрізняються відсутністю цілеспрямованості, невмінням підкорити свої дії своїм думкам.

Люди, що володіють бездіяльним характером - пасивні. Бездіяльність разом з тим може викликатися глибокою внутрішньою суперечливістю людини. Але і в цьому випадку вона не може бути виправдана.

Відношення до людей виявляється у взаєминах з товаришами, у спільної діяльності в колективі. По цьому принципі розрізняють людей з товариськими і замкнутими характерами.

У житті зустрічаються люди з товариським поверхневим характером. Вони легко зав’язують знайомства в основі яких відсутнє усвідомлення якої б те ні було спільності. Таких людей звичайно називають легковажними. Вони здатні на різного роду несподіванки, і тому за ними потрібно постійний контроль. Товариськість людини може бути виборчої, що ґрунтується на інтересі до людей, однаково з ним мислячим. Подібна товариськість позитивна, вона характеризує людину як принципового, послідовного.

Замкнутий характер може бути наслідком негативного чи байдужного відношення до людей, чи глибокої внутрішньої зосередженості (і тоді вона не свідчить про байдужність), чи недовіри до них, обережності, що буває, коли людина живе в чужий йому середовищу.

Відношення до самого себе. Кожна людина певним чином відноситься до самого себе. Це відношення містить у собі усвідомлення свого положення в колективі, суспільстві й обов’язків перед ними. Переоцінка своєї значимості, можливостей і потреб властива людям з егоїстичним характером. Егоїст ставить себе, свої особисті інтереси вище інтересів колективу, тому така людина ненадійна, на нього не можна покладеться. Люди з такою рисою характеру в наступному, у період служби, випробують великі труднощі у взаєминах з товаришами по службі. Людина з альтруїстичними рисами характеру вище усього ставить інтереси колективу, інших людей. Альтруїзм - важлива риса характеру, без якої неможливе існування справжнього колективу

Оцінка характеру.

Кожен характер індивідуальний, але, незважаючи на це, характерам можна давати деякі загальні оцінки: по змісту, силі, чи наявності відсутності тих чи інших рис. Оцінка по змісту здійснюється вказівкою на особливості відносин людини до себе, іншим людям, праці, що оточує. Це основна оцінка, без якої не можна конкретно і правильно судити про характер.

Оцінка характеру по силі. Сильними називають характери тих людей, чиї вчинки, поводження відповідають їх знанням і переконаннями. Людина із сильним характером - надійна людина. Якщо знати його погляди, переконання то можна впевнено передбачати, як ця людина надійде в тій чи іншій ситуації.

Оцінка характеру по властивим йому рисам:

вольові - самостійність, самовладання, непохитність, твердість, завзятість; емоційні - урівноваженість, поривчастість, пристрасність, вразливість; інтелектуальність - глибокодумність, кмітливість, спритність і ін. Значення характеру Характер, відбиваючи життя, у свою чергу впливає на спосіб життя. Людина з твердим і рішучим характером може перебороти будь-які перешкоди і домогтися здійснення поставленої мети, використовуючи всі можливості і раціонально організувавши своє життя, своя праця.

Характер має велике значення не тільки для самої особистості, але і для суспільства. Життя і робота колективу, особливий настрій кожної людини, визначаються якостями характерів індивідів. Случається так, що одна людина з важким характером заважає жити всьому колективу. Через таку людину в колективі виникають нерідко конфліктні відносини, склоки, що відбиваються на роботі і життєвідчуваннях усіх людей. Щоб вивчити характер, необхідні тривалі спостереження в різних ситуаціях.

Наши рекомендации