Методи оцінки рівня конкурентоспроможності
Зміст
Введення…………………………………………………………………….3
1.Базові принципи та етапи дослідження оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства(фірми)………………………………..4
2.Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства(фірми)……………………………………………………………...6
3.Характеристика комплексних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства(фірми)………………………………..9
4. Базові критерії та групи показників оцінки конкурентоспроможності підприємства(фірми)…………………………………………………………….13
Висновки ………………………………………………………………….14
Список літератури………………………………………………………...15
Введення
В даний час є загальновизнаним, що конкуренція - це невід'ємна властивість ринку, ефективність функціонування якого тим вище, чим активніше конкуренція і чим краще умови для її прояву. Розвиток конкурентних відносин служить необхідною умовою ефективного впливу ринкових механізмів на забезпечення сталого економічного зростання, як в країні в цілому, так і в її регіонах,а зокрема і у фірмах.
Конкурентоспроможність є категорією динамічною, причому ця динаміка зумовлена, перш за все, зовнішніми факторами, значна частина яких може визнаватися як керовані параметри.
І якщо раніше конкурентоспроможність території значною мірою залежала від наявності в ній трьох основних факторів виробництва-1) природніх ресурсів; 2) трудових ресурсів; 3) капіталу, то з розвитком виробництва і технічним прогресом конкурентоспроможність стали визначати фактори вищого рівня, насамперед, як інфраструктура, науковий потенціал і рівень освіти населення. Проектування і функціонування ефективної системи забезпечення конкурентоспроможності об'єкта (фірми) вимагає оптимального поєднання економічних, технологічних і правових передумов.
Конкурентоспроможність фірми - це відносна характеристика, яка виражає ступінь відмінності розвитку даної фірми від конкурентів за ступенем задоволення своїми товарами (послугами) потреб людей. Конкурентоспроможність організації характеризує можливості і динаміку її пристосування до умов ринкової конкуренції.
Управління конкурентоспроможністю на рівні підприємства(фірми) - це сукупність заходів по систематичному вдосконаленню виробу, пошуку нових каналів його збуту та покращення після продажного сервісу.
1.Базові принципи та етапи дослідження оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства(фірми)
Базовими принципами оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства(фірми) є:
1)комплексність - результати дослідження конкурентоспроможності підприємства повинні сполучати і оцінку ефективності процесу його адаптації до змінних умов функціонування, і ступінь реалізації стратегічного потенціалу, і конкурентні позиції підприємства(фірми) щодо одного або декількох конкурентів, що розглядаються як база порівняння;
2)системність - основою для оцінки рівня конкурентоспроможності і розробки відповідних рекомендацій можуть виступати лише результати системного аналізу впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства з урахуванням міжфакторних взаємозв'язків та обумовленого ними синергічного ефекту;
3)об'єктивність - результати дослідження та оцінки конкурентоспроможності підприємства повинні базуватися на повній та достовірної інформації про зовнішні і внутрішні умови його функціонування і відображати реальні конкурентні позиції суб'єкта господарювання;
4)динамічність - основним завданням дослідження конкурентоспроможності є не статична оцінка фактичних конкурентних позицій підприємства(фірми) на конкретний момент часу, а прогнозування їх змін та розробка на цій основі ефективних управлінських рішень;
5)безперервність - процес дослідження та оцінки конкурентоспроможності та змін її рівня повинен носити безперервний характер (шляхом створення системи моніторингу ринку, чинників конкурентоспроможності, конкурентних позицій підприємства), оскільки дискретні оцінки не завжди дають можливість своєчасно зафіксувати стрибкоподібні зміни чинників конкурентоспроможності, оцінити можливі тенденції динаміки конкурентних позицій підприємства і своєчасно прийняти і реалізувати відповідні управлінські рішення;
6)оптимум - відповідно до цього принципу об'єктом дослідження є не тільки сам рівень конкурентоспроможності, але і ступінь ефективності його досягнення, тому дуже необхідною є комплексна оцінка шляхів досягнення певних конкурентних позицій з урахуванням як прямих витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо регуляції конкретного фактора, так і потенційних витрат на розвиток і підтримку конкурентної переваги в майбутньому.
Загальний порядок дослідження, оцінки і, в цілому, управління конкурентоспроможністю підприємства(фірми) охоплює такі принципові етапи:
1)прояв факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, які впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства, та оцінка їх значимості;
2)групування чинників, аналіз їх внутрішньогрупових та міжгрупових взаємозв'язків;
3)оцінка впливу обраних для дослідження чинників (або груп чинників) на рівень конкурентоспроможності підприємства та кількісне визначення цього рівня;
4)прогнозування змін включених в модель факторів в результаті можливих змін умов зовнішнього і внутрішнього середовища;
5)прогнозування рівня конкурентоспроможності підприємства;
6)з'ясування шляхів і методів підвищення конкурентоспроможності;
7)розробка комплексу заходів щодо підвищення конкурентоспроможності;
8)оцінка прямих і опосередкованих витрат на реалізацію розроблених заходів;
9)вибір критерію ефективності заходів з підвищення конкурентоспроможності підприємства;
10)визначення ефективності розроблених заходів та вибір оптимального комплексу регулюючих впливів;
11)прийняття відповідних управлінських рішень.
Методи оцінки рівня конкурентоспроможності
підприємства(фірми)
Класифікація методів оцінки конкурентоспроможності підприємства (фірми)передбачає їх поділ на окремі групи за певною ознакою. Найчастіше такою ознакою виступає форма представлення результатів оцінки, відповідно до якої виділяють графічні, матричні, розрахункові та комбіновані (розрахунково-матричні, розрахунково-графічні) методи.
Графічний метод оцінки конкурентоспроможності базується на побудові так званої "Радіальної діаграми конкурентоспроможності" або "багатокутник" конкурентоспроможності ".
Перевагою графічного методу оцінки конкурентоспроможності підприємства є його простота і наочність; недоліком слід вважати те, що він не дає можливість встановити значення узагальненого критерію конкурентоспроможності підприємства .
Матричні методи оцінки конкурентоспроможності підприємства базуються на використанні матриці - таблиці впорядковані по рядках і стовпчиках елементів. Найбільш показовим прикладом може служити широко відома матриця БКГ ("Бостонської консалтингової групи"), побудована за принципом системи координат: по вертикалі - темпи росту місткісті ринку, яка розміщується по рядках матриці у лінійному масштабі; по горизонталі, тобто по стовпцях матриці - в логарифмічному масштабі відкладається відносна частка виробника продукції на ринку. Найбільш конкурентноздатними вважаються підприємства, які займають значну частку на швидко зростаючому ринку.
| високі |
| низькі |
| висока |
| низька |
| Темпи зростання ринку ринку |
| Частка ринку |
Рис. 1 Принциповий вид матриці БКГ
Переваги методу: дає можливість дослідити розвиток процесів конкуренції в динаміці та при наявності достовірної інформації про обсяги реалізації дозволяє забезпечити високу репрезентативність оцінки; як недолік відзначають надмірну спрощеність методу та неможливість проведення аналізу причин того, які відбуваються, в результаті чого ускладнюється вироблення управлінських рішень. Крім матриці БКГ існує достатньо багато матричних моделей, які можуть бути використаними для оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства(фірми):
1)матриця "Привабливість ринку / конкурентоспроможність" (модель GE / Mc Kinsey);
2)матриця "Привабливість галузі / конкурентоспроможність" (модель Shell / DPM);
3)матриця "Стадія розвитку ринку / конкурентна позиція" (модель Hofer / Schendel);
4)матриця "Стадія життєвого циклу продукції/ конкурентна позиція" "(модель ADL / LC) тощо.
Табличний метод оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства фактично являє собою варіацію матричного .
Розрахункові методи оцінки конкурентоспроможності підприємства є вельми численними. Вони поділяються на:
1)специфічні методи - методи, які дозволяють оцінити конкурентоспроможність підприємства по окремих аспектах його діяльності, - виробничому, інноваційному, маркетинговому, фінансовому тощо;
2)комплексні методи - методи, які базуються на комплексному підході до оцінки конкурентоспроможності підприємства.
Серед комплексних методів оцінки визначальне місце займають:
1)метод, який використовує в якості головного підходу оцінку конкурентоспроможності продукції підприємства(фірми);
2)метод, який базується на аналізі порівняльних переваг підприємств-конкурентів;
3)метод, який грунтується на основі теорії ефективної конкуренції;
4)інтегральний метод;
5)метод самооцінки (Європейська модель ділової досконалості, англійська методика матриці удосконалення бізнесу (ВІМ)).
До ключових методів оцінки конкурентоспроможності підприємства відносяться методи, в основі яких лежить: життєвий цикл товару (послуги); оцінка конкурентоспроможності одиниці продукції; частка ринку; теорія ефективної конкуренції; конкурентна перевага; метод бенчмаркінгу; споживча вартість тощо.
3.Характеристика комплексних методів оцінки конкурентоспроможності підприємства(фірми)
Таблиця 1
| Назва методу | Зміст методу | Переваги | Недоліки | ||
| Метод, який базується на оцінці конкурентоспроможності продукції підприємства | Використання методу передбачає оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства, виходячи з споживчої цінності виробленої продукції. Метод грунтується на міркуваннях щодо того, що конкурентоспроможність виробника є тим вищою, чим вищий є конкурентоспроможність його продукції.Як показник, який оцінює конкурентоспроможність товару або послуги, використовується співвідношення двох характеристик: якості та ціни.Найбільш конкурентоспроможними вважається товар, що має оптимальне співвідношення цих характеристик. Чим вище є різниця між споживчою вартістю товару для покупця і ціною, яку він за нього платить, тим вище є запас конкурентоспроможності | Враховує найбільш важливий критерій, який впливає на конкурентоспроможність підприємства - конкурентоспроможність товару | Дозволяє отримати лише обмежено уявлення щодо переваг та недоліків у роботі підприємства, тобто - абстрагуючись від інших аспектів конкурентоспроможність підприємства ототожнюється виключно з конкурентоспроможністю товару | ||
| Назва методу | Зміст методу | Переваги | Недоліки | ||
| Метод, який базується на аналізі порівняльних переваг підприємств-конкурентів | Метод базується на положеннях теорії міжнародного розподілу праці, відповідно до яких передумовою для завоювання галуззю чи підприємством стійких конкурентних позицій є наявність порівняльних переваг, які дозволяють забезпечити відносно нижчі витрати виробництва порівняно з конкуруючою галуззю чи підприємством. Оцінка рівня конкурентоспроможності здійснюється шляхом зіставлення не тільки виробничих витрат, а й обсягів та норми прибутку, та / або обсягів продажів, та / або ринкових часток. Вищий рівень показника при співставленні вважається за достатню умову для того, щоб оцінити підприємство як більш конкурентоспроможне | Метод досить простий у використанні | Не дає можливість зробити цілісні висновки про рівень конкурентоспроможності, оскільки використання в якості оціночного критерію виключно виробничих витрат не відображає процеси взаємодії виробника продукції з ринком | ||
| Назва методу | Зміст методу | Переваги | Недоліки | ||
| Метод, заснований на теорії ефективної конкуренції | В якості основного інструменту аналізу конкурентоспроможності використовується співставлення показників стану підприємства з показниками підприємств-конкурентів і з середньогалузевими показниками. Згідно теорії ефективної конкуренції, найбільш конкурентоспроможними вважаються ті підприємства, де найкращим чином організована робота всіх підрозділів та служб. На ефективність діяльності кожної зі служб впливає велика кількість факторів - ресурсів підприємства; оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності використання ними цих ресурсів. В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників або критеріїв конкурентоспроможності з подальшим розрахунком інтегрального показника | Допомагає виявити сильні та слабкі сторони одного підприємства щодо іншого, оцінити розмір відставання, розробити управлінські дії щодо посилення слабких місць | Досить складно зібрати всю необхідну інформацію; для достовірної оцінки необхідно здійснювати дуже доступні для огляду і трудомісткі розрахунки | ||
| Назва методу | Зміст методу | Переваги | Недоліки | ||
| Інтегральний метод | Інтегральний показник рівня конкурентоспроможності підприємства включає у себе два елементи-сомножники: критерій, який відображає ступінь задоволення потреб споживача (характеризує відносну конкурентоспроможність товару) і критерій ефективності виробництва (в його якості, як правило, використовується рентабельність активів, рентабельність власного капіталу або середня за певний період норма рентабельності). В разі, якщо інтегральний показник дорівнює 1, рівень конкурентоспроможності аналізованого підприємства відповідає рівню конкурентоспроможності підприємства - суперники; в разі, якщо інтегральний показник менше 1, то досліджуваний виробник менш конкурентоспроможний, ніж суперник; в разі, якщо інтегральний показник більше 1, то досліджуваний виробник має вищий рівень конкурентоспроможності, ніж суперник | Простота, наочність, дає можливість отримати однозначні оцінки конкурентних позицій виробника | Може бути застосованим лише для оцінки конкурентоспроможності монопродуктових підприємств, тоді як щодо диверсифікованих підприємств потрібний аналіз не одного виду продукції, а всієї товарної маси. Крім того - знайти для порівняння два або більше підприємства-конкуренти, абсолютно ідентичні за видами і структурі продукції нереально | ||
| Назва методу | Зміст методу | Переваги | Недоліки | ||
| Метод самооцінки діяльності | Метод самооцінки включає ряд етапів. Спочатку проводиться експертна оцінка всіх показників діяльності фірми (перелік яких залежить від методу самооцінки) за всіма критеріями з присвоєнням відповідно до ступеня розвитку підходу чи наявності позитивних результатів значень оцінок - 0,25; 0,50; 0,75; 1,00. Суму отриманих оцінок по кожному критерію множать на "вагу" критерію і сумують. Наприкінці виводиться загальна оцінка діяльності. На цьому розрахункова частина аналізу вважається завершеною. Далі отримане значення має бути співставленим з попередньою оцінкою самого підприємства або з оцінкою діяльності підприємств-конкурентів, завдяки чому: з'являється потужний каталізатор вдосконалення діяльності підприємства; формується єдина мета для підприємства; опиняються пріоритети для вдосконалення; підприємство отримує обгрунтовані аргументи для представлення своїх можливостей у зовнішньому середовищі. Результати проведення самооцінки допомагають сформувати стратегічні і тактичні плани вдосконалення відповідно до вимог моделі ділової досконалості, які потім повинні бути реалізованими з використанням усіх наявних методів і засобів. | Дозволяє: 1)розробити для практичного додатка порівняно простий інструмент, який створює умови для регулярної оцінки діяльності будь-якої організаційної структури у вирішенні задач її безперервного вдосконалення; 2)надати менеджменту можливість отримувати просту, але разом з тим досить повну картину, на основі якої могли б розроблятися плани подальшого поліпшення діяльності;3)забезпечити виявлення найбільших прогалин та суперечностей у планах або процесах впровадження покращень; 4)сприяти виявленню і розумінню "вузьких місць" у діяльності і розробці відповідних планів, які гарантують просування вперед | Вимагає залучення до процесу оцінки діяльності представників всіх підрозділів підприємства. Отримані оцінки досить суб'єктивні (оцінювання діяльності фірми за критеріями здійснюється експертами) | ||
| Назва методу | Зміст методу | Переваги | Недоліки | ||
| Матричний метод (розроблений консалтинговою групою Бостона). | В основі методики - аналіз конкурентоспроможності з урахуванням життєвого циклу товару (послуги). Суть оцінки полягає в аналізі матриці, побудованої за принципом системи координат: по горизонталі-темпи зростання / скорочення кількості продажів в лінійному масштабі; по вертикалі - відносна частка товару (послуги) на ринку. Найбільш конкурентноздатними вважаються підприємства, які займають значну частку на швидкозростаючих ринку. | Переваги методу: за наявності достовірної інформації про обсяги реалізації метод дозволяє забезпечити високу репрезентативність оцінки. | Недоліки методу: виключає проведення аналізу причин того, яке відбувається і ускладнює розробку управлінських рішень. | ||
4. Базові критерії та групи показників оцінки конкурентоспроможності підприємства(фірми)
| Критерії | Групи показників |
| Наявність і забезпеченість виробничими ресурсами | Рівень забезпеченості технікою, будівлями, обладнанням, їх технічна справність, вік; технології; рівень організації виробництва робіт; |
| Наявність і забезпеченість матеріально-технічними ресурсами | Характеристика і джерела матеріально-технічного постачання; чисельність, надійність постачальників, характер відносин з постачальниками. |
| Забезпеченість кадрами | Забезпеченість і кваліфікація персоналу; плинність кадрів; потреба в нових кадрах; психологічний клімат в колективі |
| Система управління організацією | Організаційно-правова форма підприємства; характер і форма власності; число рівнів управління; розподіл прав і відповідальності; норми керованості, витрати на управління; методи управління; стилі керівництва; система комунікацій; схема інформаційних потоків, їх ефективність, наявність банку даних і інформаційних систем. |
| Ефективність виробничої діяльності підприємства | Ефективність управління виробничим процесом; економічність виробничих витрат; раціональність та ефективність використання основних і обігових фондів; продуктивність праці |
| Ділова активність підприємства та ефективність організації збуту і просування товарів | Рівень затовареності готовою продукцією; рентабельність продажів; рівень завантаження виробничих потужностей; надійність постачальників: швидкість реакції на замовлення; інвестиційна привабливість |
| Конкурентоспроможність продукції | Якість продукції; ціна продукції |
| Фінансовий стан організації | Показники майнового стану; показники ліквідності і платоспроможності підприємства; показники фінансової стійкості; показники ділової активності: показники фінансових результатів діяльності підприємства |
Висновки
Конкуренція є рушійною силою розвитку суспільства. Вона породжує краще використання здібностей і знань, вдосконалення та різноманітність людських благ, раціональну поведінку продавців і покупців як необхідну умову існування на ринку.
Методики оцінки конкурентоспроможності товарів і послуг повинні враховувати, з одного боку, різноманіття їх за призначенням, конструкції, складності, а з іншої - різноманіття чинників конкурентоспроможності.
Вибір показників оцінки конкурентоспроможності фірми, методики в цілому залежить від багатьох факторів: мети проведення оцінки, сфери бізнесу, наявної інформації тощо.
Оцінка конкурентної позиції фірми на ринку дозволяє:
1) розробити заходи з підвищення конкурентоспроможності
2) вибрати партнерів для організації спільного випуску продукції
3) залучити інвестиції в перспективне виробництво
4) скласти програми виходу підприємства на нові ринки збуту.
Досягнення поставленої мети можливе за наявності оперативної та об'єктивної методики оцінки конкурентоспроможності фірми.
Список літератури
1. Клименко С.М., Дуброва О.С., Барабась Д.О., Омельяненко Т.В., Вакуленко А.В. Управління конкурентоспроможністю підприємства: Навчальний посібник. - До .: КНЕУ, 2006. - 527 с.
2. Мазілкіна Є.І., Панічкіна Г.Г. Основи управління конкурентоспроможністю, М .: Омега-Л, 2009. - 328 с.
3. Фатхутдінов Р.А. Управління конкурентоспроможністю організації. Підручник. - 2-е вид., Испр. і доп. - М .: Вид-во Ексмо, 2005. -544 с.