Організм людини як біологічна система

Самостійна робота Біологія людини

1. Стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної активності людини

а) хвороба; б) здоров’я; в) гомеостаз; г) стрес; д) адаптаційний синдром.

1. Порушення нормальної життєдіяльності організму, в результаті чого понижуються його пристосувальні властивості

а) хвороба; б) здоров’я; в) гомеостаз; г) стрес; д) адаптаційний синдром.

1. Біологічна дисципліна, яку не охоплює біологія людини

а) морфологія; б) фізіологія; в) етологія; г) ембріологія; д) генетика.

1. Біологічна дисципліна, що займається вивченням оптимальних умов для життєдіяльності людини

а) морфологія; б) фізіологія; в) психологія; г) гігієна; д) генетика.

1. Біологічна дисципліна, що займається вивченням формування, збереження і зміцнення здоров’я людини

а) морфологія; б) фізіологія; в) психологія; г) валеологія; д) генетика.

1. Сукупність крові, лімфи і міжклітинної рідини

а) флегма; б) строма; в) матрикс; г) плазма; д) внутрішнє середовище.

1. Здатність організму підтримувати сталість внутрішнього середовища на певному відносно сталому рівні

а) регенерація; б) автотомія; в) гомеостаз; г) імунітет; д) автоматизм.

1. В організмі людини не підтримується на певному відносно сталому рівні

а) температура тіла; б) склад сечі; в) склад крові; г) осмотичний тиск рідин;

д) рН внутрішнього середовища.

1. Спосіб регуляції функцій організму, що здійснюється через імпульси електрохімічної природи

а) нервова; б) гуморальна; в) гомеостатична; г) зовнішня; д) внутрішня.

1. Спосіб регуляції функцій організму, що здійснюється через хімічні речовини, розчинені в рідинах

а) нервова; б) гуморальна; в) гомеостатична; г) зовнішня; д) внутрішня.

1. Сукупність клітин (разом з міжклітинною речовиною), які мають спільне походження, однакову будову і виконують однакові функції

а) тканина; б) симпласт; в) апопласт; г) міцелій; д) синцитій.

1. Кількість основних типів тканин тварин і людини

а) 3; б) 4; в) 5; г) 6; д) 7.

1. До тваринних тканин не належить

а) епітеліальна; б) сполучна; в) основна; г) м’язова; д) нервова.

1. Типи тканин тварин і людини:

а) епітеліальна, сполучна, м’язова, нервова; б) епітеліальна, основна, м’язова, нервова; в) покривна, основна, м’язова, нервова; г) епітеліальна, сполучна, механічна, нервова; д) епітеліальна, сполучна, м’язова, провідна.

1. Тканина тварин і людини, клітини якої щільно прилягають одна до одної; виконує захисну, бар’єрну, всмоктувальну та секреторну функції

а) епітеліальна; б) сполучна; в) основна; г) м’язова; д) нервова.

1. Серед різновидів епітеліальної тканини немає

а) залозистого епітелію; б) одношарового плоского епітелію; в) одношарового кубічного епітелію; г) багатошарового циліндричного епітелію; д) багатошарового роговіючого епітелію.

1. Різновидом епітелію є

а) щільний; б) пухкий; в) залозистий; г) ретикулярний; д) гладенький.

1. Різновидом епітелію є

а) щільний; б) пухкий; в) війчастий; г) ретикулярний; д) гладенький.

1. Різновиди одношарового епітелію:

а) роговіючий, нероговіючий; б) плоский, кубічний, циліндричний; в) компактний, губчастий; г) пухкий, щільний; д) поперечносмугастий, гладенький, серцевий.

1. Різновиди багатошарового епітелію:

а) роговіючий, нероговіючий; б) плоский, кубічний, циліндричний; в) компактний, губчастий; г) пухкий, щільний; д) поперечносмугастий, гладенький, серцевий.

1. Епітелій, клітини якого зібрані в групи і утворюють екзокринні та ендокринні органи

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) одношаровий циліндричний; д) багатошаровий нероговіючий.

1. Епітелій, який вистилає просвіти кровоносних судин, камери серця, утворює стінки капілярів, альвеол

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) одношаровий циліндричний; д) багатошаровий нероговіючий.

1. Епітелій, який вистилає протоки залоз

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) одношаровий циліндричний; д) багатошаровий нероговіючий.

1. Епітелій, який вистилає шлунок, кишечник

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) одношаровий циліндричний; д) багатошаровий нероговіючий.

1. Епітелій, у глибших шарах якого клітини кубічної форми, у більш поверхневих – сплющуються, відмирають і злущуються

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) одношаровий циліндричний; д) багатошаровий.

1. Епітелій, який утворює епідерміс шкіри

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) багатошаровий роговіючий; д) багатошаровий нероговіючий.

1. Епітелій, який утворює слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів

а) залозистий; б) одношаровий плоский; в) одношаровий кубічний;

г) багатошаровий роговіючий; д) багатошаровий нероговіючий.

1. Епітелій, який міститься у слизових оболонках дихальних шляхів і маткових труб

а) залозистий; б) війчастий (миготливий); в) одношаровий кубічний;

г) одношаровий циліндричний; д) багатошаровий роговіючий.

1. Війчастий епітелій

а) вистилає просвіти кровоносних судин; б) утворює стінки капілярів; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) міститься у слизових оболонках дихальних шляхів і маткових труб.

1. Залозистий епітелій

а) вистилає просвіти кровоносних судин; б) утворює стінки капілярів; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) утворює екзокринні та ендокринні органи.

1. Одношаровий плоский епітелій

а) вистилає просвіти кровоносних судин і камери серця; б) вистилає шлунок, кишечник; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри;

д) утворює екзокринні та ендокринні органи.

1. Одношаровий плоский епітелій

а) утворює стінки капілярів, альвеол; б) вистилає шлунок, кишечник; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) утворює слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.

1. Одношаровий кубічний епітелій

а) утворює стінки капілярів, альвеол; б) вистилає шлунок, кишечник; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) утворює слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.

1. Одношаровий циліндричний епітелій

а) утворює стінки капілярів, альвеол; б) вистилає шлунок, кишечник; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) утворює слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.

1. Багатошаровий роговіючий епітелій

а) вистилає просвіти кровоносних судин і камери серця; б) вистилає шлунок, кишечник; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) утворює слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.

1. Багатошаровий нероговіючий епітелій

а) вистилає просвіти кровоносних судин і камери серця; б) вистилає шлунок, кишечник; в) вистилає протоки залоз; г) утворює епідерміс шкіри; д) утворює слизові оболонки ротової порожнини і статевих органів.

1. Тканина тварин і людини, клітини якої не прилягають одна до одної (є добре виражена міжклітинна речовина) виконує трофічну, захисну, опорну, пластичну, термоізоляційну, запасаючу та інші функції

а) епітеліальна; б) сполучна; в) основна; г) м’язова; д) нервова.

1. Серед різновидів сполучної тканини немає

а) жирової; б) хрящової; в) кісткової; г) дентину; д) емалі.

1. Серед різновидів сполучної тканини немає

а) пухкої; б) щільної; в) ретикулярної; г) залозистої; д) жирової.

1. Різновидом сполучної тканини є

а) щільна; б) залозиста; в) серцева; г) поперечносмугаста; д) гладенька.

1. Різновидом сполучної тканини є

а) ретикулярна; б) гладенька; в) одношарова; г) багатошарова; д) залозиста.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої утворена розташованими хаотично колагеновими та еластиновими волокнами, яка міститься в дермі шкіри, стінках трубчастих органів, утворює прокладки між органами

а) пухка; б) ретикулярна; в) жирова; г) хрящова; д) лімфа.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої утворена щільно укладеними і впорядковано орієнтованими колагеновими та еластиновими волокнами, яка міститься в дермі шкіри, сухожиллях, зв’язках, стінках артерій

а) щільна; б) ретикулярна; в) жирова; г) хрящова; д) лімфа.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої не розвинена, клітини (адипоцити) заповнені тригліцеридами; міститься під шкірою, в сальнику, навколо серця і нирок

а) щільна; б) ретикулярна; в) жирова; г) хрящова; д) лімфа.

1. Клітини жирової тканини

а) подоцити; б) мегакаріоцити; в) адипоцити; г) остеоцити; д) хондроцити.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої (строма) утворена волокнами (розрізняють мієлоїдну і лімфоїдну)

а) щільна; б) ретикулярна; в) жирова; г) хрящова; д) лімфа.

1. Ретикулярна сполучна тканина, яка міститься в червоному кістковому мозку і селезінці, виконує кровотворну функцію

а) кров; б) лімфа; в) мієлоїдна; г) лімфоїдна; д) пухка.

1. Ретикулярна сполучна тканина, яка міститься в селезінці, лімфатичних вузлах, тимусі, стінках травних і дихальних шляхів, виконує функцію формування лімфоцитів

а) кров; б) лімфа; в) мієлоїдна; г) лімфоїдна; д) пухка.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої (плазма) має складний біохімічний склад; клітини (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) виконують специфічні функції

а) щільна; б) пухка; в) ретикулярна; г) лімфа; д) кров.

1. Сполучна тканина, що міститься в серці та кровоносних судинах

а) щільна; б) пухка; в) ретикулярна; г) лімфа; д) кров.

1. Сполучна тканина, що міститься в міститься в селезінці, лімфатичних вузлах, тимусі (вилочковій залозі)

а) щільна; б) хрящова; в) жирова; г) лімфа; д) дентин.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої за складом подібна до плазми крові, клітини виконують імунні функції

а) щільна; б) хрящова; в) жирова; г) лімфа; д) дентин.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої тверда (70% – неорганічні сполуки)

а) щільна; б) ретикулярна; в) кісткова; г) хрящова; д) пухка.

1. Сполучна тканина, клітини якої – остеобласти, остеоцити, остеобласти

а) щільна; б) ретикулярна; в) кісткова; г) хрящова; д) пухка.

1. Основними неорганічними сполуками міжклітинної речовини кісткової тканини є

а) гідроксиапатит, карбонат кальцію; б) гідроксиапатит, глюконат кальцію;

в) карбонат кальцію, хлорид натрію; г) глюконат кальцію, фосфат натрію;

д) хлорид калію, гідрофосфат кальцію.

1. Основними органічними сполуками міжклітинної речовини кісткової тканини є

а) гемоглобін, міоглобін; б) колаген, еластин, осеїн; в) кератин, фіброїн;

г) міозин, актин, тубулін; д) протромбін, фібриноген.

1. Активні клітини кісткової тканини, які утворюють тверду міжклітинну речовину

а) остеоцити; б) остеобласти; в) остеокласти; г) хондроцити; д) хондробласти.

1. Неактивні клітини кісткової тканини

а) остеоцити; б) остеобласти; в) остеокласти; г) хондроцити; д) хондробласти.

1. Активні клітини кісткової тканини, які розчиняють тверду міжклітинну речовину

а) остеоцити; б) остеобласти; в) остеокласти; г) хондроцити; д) хондробласти.

1. Різновиди кісткової тканини:

а) роговіюча, нероговіюча; б) плоска, кубічна, циліндрична; в) компактна, губчаста; г) пухка, щільна; д) поперечносмугаста, гладенька.

1. Кісткова тканина, утворена чисельними концентричними циліндрами (остеонами)

а) циліндрична; б) кубічна; в) губчаста; г) компактна; д) гладенька.

1. Кісткова тканина, утворена чисельними пластинками (трабекулами), які орієнтовані в певному напрямку

а) циліндрична; б) кубічна; в) губчаста; г) компактна; д) гладенька.

1. Порожнина всередині остеона, у якій проходять судини і нерви

а) гаверсовий канал; б) ромбоподібна ямка; в) центральна ямка; г) євстахієва труба; д) мозковий водопровід.

1. Кістки, тіла яких утворені компактною кістковою тканиною

а) довгі; б) короткі; в) пласкі; г) широкі; д) тонкі.

1. Кістки, які утворені тільки губчастою кістковою тканиною

а) довгі; б) короткі; в) трубчасті; г) широкі; д) тонкі.

1. Кістки, які утворені тільки губчастою кістковою тканиною

а) довгі; б) пласкі; в) трубчасті; г) широкі; д) тонкі.

1. Між трабекулами (пластинками) губчастої кісткової тканини міститься

а) червоний кістковий мозок; б) жовтий кістковий мозок; в) жирова тканина;

г) пухка сполучна тканина; д) щільна сполучна тканина.

1. Чисельні концентричні циліндри, які утворюють компактну кісткову тканину

а) отоліти; б) остеони; в) трабекули; г) саркомери; д) дендрити.

1. Чисельні пластинки, які утворюють губчасту кісткову тканину

а) отоліти; б) остеони; в) трабекули; г) саркомери; д) дендрити.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої пружна (складається в основному з колагенових та еластинових волокон)

а) жирова; б) ретикулярна; в) кісткова; г) хрящова; д) дентин.

1. Сполучна тканина, клітини якої – хондробласти, хондроцити

а) щільна; б) ретикулярна; в) кісткова; г) хрящова; д) пухка.

1. Міжклітинна речовина хрящової тканини

а) матрикс; б) строма; в) хондрин; г) симпласт; д) апопласт.

1. Активні клітини хрящової тканини, які утворюють пружну міжклітинну речовину

а) остеоцити; б) остеобласти; в) остеокласти; г) хондроцити; д) хондробласти.

1. Неактивні клітини хрящової тканини

а) остеоцити; б) остеобласти; в) остеокласти; г) хондроцити; д) хондробласти.

1. Хрящова тканина, хондрин якої утворений в основному колагеновими волокнами, яка покриває суглобові поверхні кісток, утворює дихальні шляхи, деякі частини вуха

а) гіаліновий хрящ; б) жовтий еластичний хрящ; в) білий волокнистий хрящ;

г) ретикулярна мієлоїдна; д) ретикулярна лімфоїдна.

1. Хрящова тканина, хондрин якої утворений в основному еластиновими волокнами, яка міститься у зовнішньому вусі, євстахієвій трубі, надгортаннику і глотці

а) гіаліновий хрящ; б) жовтий еластичний хрящ; в) білий волокнистий хрящ;

г) ретикулярна мієлоїдна; д) ретикулярна лімфоїдна.

1. Хрящова тканина, хондрин якої утворений щільно укладеними колагеновими волокнами, яка утворює кільця міжхребцевих дисків, суглобові сумки

а) гіаліновий хрящ; б) жовтий еластичний хрящ; в) білий волокнистий хрящ;

г) ретикулярна мієлоїдна; д) ретикулярна лімфоїдна.

1. Сполучна тканина, міжклітинна речовина якої містить 75% неорганічних сполук (за структурою подібна до кісткової тканини)

а) щільна; б) пухка; в) ретикулярна; г) хрящова; д) дентин.

1. Сполучна тканина, яка утворює тіла зубів

а) щільна; б) пухка; в) кісткова; г) хрящова; д) дентин.

1. Тканина тварин і людини, утворена видовженими клітинами (волокнами), які здатні до скорочення

а) епітеліальна; б) сполучна; в) основна; г) м’язова; д) нервова.

1. Скоротливі білки м’язової тканини

а) колаген, еластин; б) тубулін, фіброїн; в) міозин, актин; г) кератин, фібрин;

д) альбумін, глобулін.

1. Різновиди м’язової тканини:

а) роговіюча, нероговіюча; б) плоска, кубічна, циліндрична; в) компактна, губчаста; г) пухка, щільна; д) поперечносмугаста, гладенька, серцева.

1. Мускулатура, волокна якої довгі, циліндричні, багатоядерні, поперечно посмуговані, здатні до швидкого скорочення

а) скелетна; б) гладенька; в) щільна; г) мієлоїдна; д) лімфоїдна.

1. М’язова тканина, яка утворює скелетні м’язи

а) поперечносмугаста; б) гладенька; в) серцева; г) щільна; д) пухка.

1. Мускулатура, волокна якої короткі, веретеноподібні, одноядерні, непосмуговані, скорочуються повільн

а) скелетна; б) гладенька; в) серцева; г) мієлоїдна; д) лімфоїдна.

1. М’язова тканина, яка міститься в шкірі і в стінках трубчастих органів

а) поперечносмугаста; б) гладенька; в) серцева; г) щільна; д) пухка.

1. Мускулатура, волокна якої за будовою подібні до волокон поперечносмугастої мускулатури, але коротші і сполучені між собою за допомогою поверхневих відростків

а) скелетна; б) гладенька; в) серцева; г) мієлоїдна; д) лімфоїдна.

1. М’язова тканина, яка міститься в стінці серця (утворює міокард)

а) поперечносмугаста; б) гладенька; в) серцева; г) щільна; д) пухка.

1. Тканина тварин і людини, утворена нейронами і нейроглією

а) епітеліальна; б) сполучна; в) основна; г) м’язова; д) нервова.