ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ – 2 ГОД. 1. Особливості кримінально-правової кваліфікації:

Задачі:

1. Особливості кримінально-правової кваліфікації:

А) з урахуванням стадій його вчинення,

Б) злочинів, вчинених за наявності кваліфікуючих та привілеюючих ознак складу злочину,

В) діянь, вчинених за обставин, що усувають злочинність та

1. Задачі:

1. Сощенко, водій автотранспортного підприємства, одержую­чи на лікеро-горілчаному заводі продукцію, скористався відсут­ніс­тю завідуючого складом і завантажив у машину на десять ящи­ків горілки більше, ніж мав отримати за документами. Ці над­лишкові ящики були виявлені на контрольно-пропускному пункті заводу охоронцем Терещенком. Він сказав Сощенку, що випус­тить його автомашину з території заводу лише за відповідну ви­нагороду. Со­щенко дав Терещенку 1000 грн. і той дозволив йому їхати.

Чи вчинили Сощенко і Терещенко крадіжку чужого майна за попередньою змовою групою осіб? Вирішіть питання про їх кри­мінальну відповідальність.

Варіант. Сощенко домовився з Терещенком про те, що оста­н­ній за винагороду в розмірі 1000 грн. не перешкоджатиме йому у вивозі самовільно завантаженої горілки ще під час в’їзду на те­риторію заводу. Як за цієї умови вирішувалося б питання про кри­мінальну відповідальність вказаних осіб, якщо б:

а) Терещенко свою обіцянку виконав;

б) Терещенко свою обіцянку виконав, але Сощенко був затри­ма­ний із незаконно заволоділою горілкою одразу ж після виїзду з території заводу;

в) Терещенко, боячись бути викритим, невдовзі повернув гроші Сощенку і відмовився сприяти йому у викраденні горілки, у зв’язку з чим Сощенко був змушений відмовитися від свого наміру;

г) Терещенко, боячись бути викритим, невдовзі повернув гроші Сощенку і відмовився сприяти у викраденні горілки, але не дивля­чись на це останній самовільно навантажив у автомобіль десять зайвих ящиків горілки і намагався вивезти їх з території заводу, проте на контрольно-пропускному пункті заводу був за­триманий;

ґ) Сощенко, боячись відповідальності, передумав викрадати го­рілку;

д) внаслідок суворого контролю працівників складу за відпус­ком продукції, Сощенко змушений був відмовитися від викрадення горілки.

2. Хамуляк, Кулеба і Мельничук попередньо домовились вчи­нити крадіжку з будинку Мироненка. Прибувши на місце вчинен­ня злочину, Хамуляк і Кулеба проникли в будинок, а Мельничук залишився під вікном. Знайдені в будинку цінні речі Хамуляк і Кулеба передавали Мельничуку. Під час складання цих речей у сумки, виявилося, що для їх перевезення потрібний транспорт. Мельничук запропонував Хамуляку передзвонити його знайомому Яворському і попросити його, щоб він перевіз крадене. Хамуляк передзвонив з мобільного телефону Яворському та сказав йому, що «обчищений» будинок, є багато цінних речей і потрібно, щоб він приїхав та завіз їх в обумовлене місце. Яворський погодився і ска­зав, щоб його чекали на автобусній зупинці, яка знаходиться непо­далік будинку Мироненка. Після цього Хамуляк, Кулеба і Мельни­чук пішли з викраденими речами на автобусну зупинку і стали чека­ти там Яворського. Не дочекавшись його, вони зупини­ли автомо­біль, яким керував Шмулига, та попросили його завезти їх за вказа­ною адресою. Останній погодився, але не знав, що пере­возить зло­чинців з викраденими речами. Викрадені речі вони за­везли до Пет­ровського, якому систематично збували крадене. Було встановлено, що Яворський не зміг приїхати до місця зустрічі че­рез те, що по дорозі у нього поламався автомобіль.

Чи вчинили Хамуляк, Кулеба, Мельничук, Яворський, Пет­ровський і Шмулига злочин у співучасті? Вирішіть питання про їх кримінальну відповідальність.

Варіант 1.Яворський вчасно приїхав на автобусну зупинку і відвіз Хамуляка, Кулебу і Мельничука з викраденим майном до Пет­ровського.

Варіант 2.Яворський,відремонтувавши автомобіль, приїхав на автобусну зупинку, але Хамуляка там вже не було.

Варіант 3.Яворський, боячись відповідальності, передумав допомогати Хамуляку і тому не приїхав на місце зустрічі з ним.

3. Під час зустрічі Масловського і Звінського, останній попро­сив Масловського знайти надійну людину, яка здатна виконати йо­го завдання. При цьому він не казав яке саме. На вказане прохання Масловський знайшов Кардаша. Звінський пообіцявши добре «оплатити» завдання, попросив Кардаша вбити Бедрила. Він пого­дився і отримавши частину грошей, вбив Бедрила.

Звінський був засуджений за організацію вбивства на замов­лення, Масловський за пособництво у вбивстві на замовлення, а Кардаш за умисне вбивство на замовлення.

Чи правильно вирішив справу суд?

Варіант 1.Звінський повідомив Масловському, що шукає лю­дину, яка зможе вчинити вбивство.

Варіант 2.Звінський при зустрічі Масловського та Кардаша сказав про те, що шукає людину, яка зможе вчинити вбивство.

4. Вархов, Партика та Уваров, перебуваючи на дискотеці, вели себе непристойно. До них підійшов Казімов і зробив їм зауважен­ня. У відповідь на це Вархов схопив Казімова та почав наносити йому удари руками і ногами по обличчю та тілу. Партика і Уваров також почали наносити йому удари. Казімову за виснов­ком судо­во-медичної експертизи було заподіяно середньої тяжкос­ті тілесні ушкодження.

Чи можуть Партика, Вархов і Уваров нести кримінальну від­повідальність за хуліганство, вчинене групою осіб? Ознайом­тесь зі ст. 296 КК.

5. Борсука засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК. Згідно з вироком його визнано винним у тому, що він під час сварки на ґрунті неприязних стосунків умисно завдав Вершигорі в ліву час­тину грудної клітки удар ножем, заподіявши тяжке тілесне ушко­дження, небезпечне для життя в момент заподіяння, свідомо до­пускаючи при цьому настання смерті потерпілого.

Чи підставно суд визнав Борсука за вказаних у вироку обста­вин винним у вчиненні закінченого замаху на вбивство Вершигори?

6. Щавельський незаконно придбав з метою використання його при вчиненні замислених ним розбоїв обріз вогнепальної на­різної гвин­тівки. Жодного з цих злочинів він скоїти не встиг, оскіль­ки був затри­маний.

Вирішіть питання про кримінальну відповідальність Ща­ве­льського.

Варіант 1. Щавельський напав ввечері на перехожого і, погро­жуючи застосувати обрізом насильство, небезпечне для життя по­терпілого, намагався заволодіти його майном, але це зробити йому не вдалось, оскільки він був затриманий праців­никами міліції.

Варіант 2. Щавельський напав ввечері на перехожого і, по­гро­жуючи застосувати обрізом насильство, небезпечне для жи­ття потерпілого, заволодів його майном, але був затриманий з ним працівниками міліції на трамвайній зупинці.

Варіант 3. Щавельський був затриманий вже після того, як він вчинив лише один із задуманих ним декількох розбоїв.

Варіант 4. Про намір Щавельського промишляти розбоями до­відалася його мати. Під впливом її умовлянь Щавельський відмо­вився від вчинення запланованих ним злочинів. Обріз він знищив.

Питання для самостійного опрацювання:

Кваліфікація злочину як вид кримінально-правової кваліфікації. Юридичне закріплення результатів кваліфікації. Формулювання обвинувачення і формула кваліфікації злочину, вимоги до неї. Принципи кримінально-правової кваліфікації. Поняття принципів кримінально-правової кваліфікації. Окремі види принципів кримінально-правової кваліфікації.

Тематика рефератів:

1. Кваліфікація злочину як вид кримінально - правової кваліфікації.

2.Принципи кримінально-правової кваліфікації.

Рекомендована література

1. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. 2-е изд., доп. – Киев: Политиздат Украины, 1985.

2. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика. –М.: АО «Центр ЮрИнфор», 2001.

3. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К.: Атіка, 2001.

4. Кругликов Л.Л., Савинов М.Н. Квалифицирующие обстоятельства: понятие, виды, влияние на квалификацию преступлений: Учебн. пособие. – Ярославль: Яросл. ун-т., 1989.

5. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. Общая теория квалификации преступлений. М.: Юристь, 1999.

6. Марітчак Т.М. Помилки в кваліфікації злочинів: результати соціологічного дослідження // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001 – Випуск 36 – С.466 – 471.

7. Навроцький В.О.Основи кримінально – правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704с.

8.Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юринком, 1995.