Облік наслідків досудового розслідування кримінальних правопорушень, результатів відшкодування матеріальних збитків та вилучення предметів злочинної діяльності

4.1.Прокурор та слідчий, у межах визначених КПК України, повноважень вносить до Реєстру відомостіпро наслідки досудового розслідування кримінальних правопорушень на кожне окремо кримінальне правопорушення.

4.2.Зазначені відомості є підставою для відображення у звітності даних про на­слідки досудового розслідування кримінальних правопорушень після прийняття одного з рішень:

а)при зверненні до суду з обвинувальним актом (п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України), з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 44 – 49 КК України), з клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру (ст. 97 КК України), при закритті кримінального провадження, коли помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України), з одночасним внесенням відомостей до Реєстру про особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та рух кримінального провадження;

б)при зупиненні досудового розслідування (ст. 280 КПК України) одночасно з внесенням відомостей до Реєстру про рух кримінального провадження;

в)при передачі кримінального провадження за підслідністю (ч. 7 ст. 214, ст. 216 КПК України) або за місцем проведення досудового розслідування (ст. 218 КПК України) одночасно з внесенням відомостей до Реєстру про рух кримінального провадження;

г)при закритті кримінального провадження (п. 1 ч. 2 ст. 283, пп. 1 – 4, 6 – 8 ч. 1 ст. 284 КПК України), при зверненні до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру (ч. 2 ст. 292, ч. 1 ст. 511 КПК України) одночасно із внесенням відомостей до Реєстру про рух кримінального провадження.

4.3.Слідчий на підставі матеріалів кримінального провадження вносить до Реєстру відомості з урахуванням вимог ч. 3 ст. 284 КПК України. Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, включає до Реєстру результати досудового розслідування відповідно до вимог ч. 3 ст. 283 КПК України.

4.4.При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, необхідно керуватися розділом VI Кримінального кодексу України, Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13.

4.4.1.Додатково злочинні угруповання можуть характеризуватися за етнічним (національним) складом, наявністю міжрегіональних, транснаціональних та корумпованих зв'язків у злочинному середовищі.

4.4.2.До організованих груп та злочинних організацій з міжрегіональними зв’язками відносяться організовані групи та злочинні організації (далі – ОГ та ЗО), злочинна діяльність яких охоплює територію двох або більше регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міст Києва та Севастополя).

4.4.3.До організованих груп та злочинних організацій з транснаціональними зв’язками відносяться ОГ та ЗО за умови вчинення ними хоча б одного злочину, що має транснаціональний характер, який учинено:

а)за кордоном або на території двох чи більше держав;

б)на території однієї держави, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі;

в)на території однієї держави, але за участю організованої групи або злочинної організації, які здійснюють злочинну діяльність на території двох або більше держав;

г)на території однієї держави, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.

4.4.4.До організованих груп та злочинних організацій з корумпованими зв’язкамивідносяться ОГ та ЗО, учасники яких для підготовки, вчинення або приховування кримінальних правопорушень використовують зв’язки в правоохоронних та контролюючих органах, органах законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування.

4.4.5.До організованих груп та злочинних організацій, сформованих на етнічній основі, відносяться ОГ та ЗО, учасники яких учиняли кримінальні правопорушення на території України та до їх складу входила більшість осіб – представників національних меншин.

4.5.Кримінальні правопорушення,що вчинені у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння,слід уважати такими, якщо:

– особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, затримана безпосередньо на місці його вчинення або неподалік одразу після вчинення злочину, у встановлений строк була піддана медичному огляду і є висновок медичної установи про наявність у цієї особи стану наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння;

– наявність у цієї особи стану наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння підтверджується матеріалами розслідування кримінального провадження.

4.6.При визначенні та внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, пов’язані з насильством у сім’ї, слід керуватися Кримінальним, Житловим, Сімейним кодексами України та Законом України “Про попередження насильства в сім’ї”.

4.7.При віднесенні кримінальних правопорушень до корупційних необхідно керуватися вимогами Інструкції про порядок обліку кримінальних та адміністративних корупційних правопорушень, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної податкової служби України, Міністерства оборони України та Державної судової адміністрації України.

4.8.Відомості про заподіяні збитки, результати їх відшкодуван­ня та вилучення предметів злочинної діяльності вносяться слідчим до Реєстру одночасно з інформацією про наслідки досудового розслідування при:

а)зверненні до суду з обвинувальним актом (п. 3 ч.2 ст. 283 КПК України), з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст. 292 КПК України), з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 44 – 49 КК України);

б)закритті кримінального провадження, коли помер підозрюваний, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України).

4.8.1. До Реєстру вносяться суми збитків (у тисячах гривень), встановлених під час досудового розслідування у закінчених кримінальних провадженнях (крім замахів). Розмір збитків повинен відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.

4.8.2.При формуванні показника розміру відшкодованих збитків (у тисячах гривень) слід ураховувати наявні у кримінальному провадженні докази – заяви, розписки потерпілих, первинні фінансові документи (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, чеки), інші докази, які підтверджують фактичне отримання потерпілим, цивільним позивачем (їх представниками) коштів (майна) у якості спричинених збитків та фактичну сплату сум заподіяних збитків.

4.8.3.Також ураховується вартість вилученого у ході досудового розслідування майна (коштів), що було предметом злочинного посягання, придбане за кошти, отримані злочинним шляхом, та передане потерпілому (цивільному позивачу або його представнику) на відповідальне зберігання. Інше вилучене майно (кошти), яке було тимчасово арештоване, при формуванні цього показника не враховується. До відшкодованих збитків також відносяться суми повернутої заробітної плати у закінчених кримінальних провадженнях.

4.8.4.Відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, визначається відповідно до глави 9 Податкового кодексу України.

4.8.5.Відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

4.8.6.При формуванні показника розміру суми, на яку пред’явлено цивільний позов у кримінальних провадженнях (у тисячах гривень), необхідно враховувати суму, на яку пред’явлено цивільні позови цивільним позивачем, його представником або прокурором у порядку кримінального судочинства.

Наши рекомендации