Тема: Склад злочину, його поняття, елементи та ознаки. Об’єктивні ознаки складу злочину.

1. Поняття та підстави кримінальної відповідальності.

2. Поняття і значення складу злочину. Загальна характеристика елементів складу злочину.

3. Види складів злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

5. Поняття об’єкта злочину та його види.

6. Поняття предмета злочину.

7. Поняття та ознаки об’єктивної сторони злочину.

8. Діяння та його форми.

9. Факультативні ознаки об’єктивної сторони злочину.

Література:

1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131.
2. Кримінальний кодекс України: наук.-практ. Комент. / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.Б. Гавриш та ін..; за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Вид. 4-те, допов. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1208 с.
3. Кримінальне право України: Загальна частина : підручник / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін.. ; за ред.. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – 4-те вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2010. – 456 с.
4. Бурчак Ф.Г. Квалификация преступлений. – К.: Политиздат Украины. – 1983. – 141 с.
5. Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 704 с.
6. Тарарухин С.А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.
7. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Вища школа. – 1988. – 198 с.
8. Тацій В.Я. Об’єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: Навч. посібник. – Х.:УкрЮА. – 1994. – 76 с.
9. Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х.: Вища школа. – 1982. – 161 с.
10. Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления: Уч. пособие. – Х.: Юрид. ин-т. – 1984. – 111 с.
11. Ярмыш Н.Н. Теоретические проблемы причинно-следственной связи в уголовном праве (философско-правовой анализ). – Х.: Право. – 2003. – 512 с.

Методичні рекомендації:

У першому питанні необхідно вивчити поняття кримінальної відповідальності. Також визначити кримінальну відповідальність як різновид юридичної відповідальності. Загальна характеристика окремих форм реалізації кримінальної відповідальності, що передбачені КК України. Підстави кримінальної відповідальності, визначення підстави кримінальної відповідальності в КК України.

При вивченні другого питання слід з’ясувати основні функції юридичного складу злочину в механізмі кримінально-правового регулювання. Визначити загальну структуру, специфічну конструкцію та конкретний зміст юридичного складу злочину. Загальна структура юридичного складу злочину, її складові частини. Специфічна конструкція юридичного складу злочину як системне поєднання його елементів.

У третьому питанні необхідно розібрати проблеми класифікації юридичних складів злочинів. Критерії поділу юридичних складів злочинів на види. Основні види юридичних складів злочинів та їх кримінально- правова характеристика.

У четвертому питанні слід вивчити поняття кваліфікації злочинів. Кваліфікація злочинів - різновид юридичної кваліфікації в кримінальному праві. Кваліфікація злочинів як стадія застосування кримінального закону. Загальний механізм кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочину та юридичне формулювання звинувачення як основні форми закріплення кваліфікації злочинів у процесуальних документах.

У п’ятому запитанні необхідно вивчити поняття об’єкта злочину. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони. Загальна характеристика механізму посягання на предмет кримінально-правової охорони. Спірні питання щодо об’єкта злочину в науці кримінального права. Види об’єктів злочинів. Підстави класифікації об’єктів злочинів. Класифікація об’єктів злочинів «по вертикалі» та «по горизонталі».

У шостому питанні необхідно вивчити поняття предмету злочину. Уяснити його значення та співвідношення із об’єктом злочину. З’ясувати як предмет злочину співвідноситься із предметом суспільних правовідносин та предметом посягання.

Сьоме запитання полягає у визначенні та вивченні поняття об’єктивної сторони злочину, визначенні її обов’язкових та факультативних ознак та кримінально-правового значення.

При розгляді восьмого запитання, необхідно вивчити поняття суспільно-небезпечного діяння, поділ його на дві форми (дію і бездіяльність). Далі, охарактеризувавши дію та бездіяльність, слід засвоїти їхній поділ на конкретні види в залежності від різних критеріїв.

Розгляд останнього питання слід починати із вивчення поняття та видів суспільно небезпечних наслідків та причинного зв’язку. Після цього можна переходити до визначення понять та характеристики інших факультативних ознак об’єктивної сторони: місця, часу, способу, обстановці, засобів вчинення злочину. Наприкінці слід сказати про значення цих ознак.

Семінарське заняття №4.