Суб'єкти авторського права
Лекція № 8
Правовий статус учасників у сфері інформаційних відносин
Зміст
Автор програм, баз даних та інформаційних систем
Роль роботодавця у сфері інформаційних відносин.
Суб'єкти авторського права
Автор програм, баз даних та інформаційних систем
Більшість цивілістів виходять з розуміння автора як особи, творчою працею якої створюються твори. За законом носіями авторських прав в більшості країн Європи, США та Японії, перш за все, є громадяни — автори творів.
З цього витікає, що першою категорією суб'єктів в процесі створення програм, баз даних та інформаційних систем є їх творці, які є авторами результату такої творчої праці. Необхідно у зв'язку з цим вказати на те, що поняття "автор твору" і "суб'єкт авторського права" не є тотожними як за значенням, так і за змістом. Це означає, що суб'єктом творчої діяльності може бути тільки людина або група (колектив) людей за умови їх персонального творчого внеску, а суб'єктами авторських відносин — як автор твору, так й інші фізичні та юридичні особи, для яких право може виникати в силу закону, договору або успадкування.
На визнання творця суб'єктом авторського права його вік не впливає. Автори у віці від 15 до 18 років здійснюють свої авторські права самостійно, а за недієздатних авторські права здійснюють від їх імені батьки, усиновителі або опікуни. Це означає, що теоретично створити нову інформаційну систему може один автор, навіть малолітній, тобто дієздатність суб'єктів цих відносин може бути дещо більшою за загальну. Але практично важко уявити, щоб таке складне явище як інформаційна система стало результатом творчості дитини, або зусиль одного автора.
Важливим положенням є те, що громадянин є суб'єктом авторського права з моменту створення твору. Для визнання особи суб'єктом авторського права в сфері інформаційних відносин непотрібна будь-яка реєстрація твору. На визнання творця суб'єктом авторського права не впливає й те, що твір створено ним в порядку виконання службового завдання. В цьому випадку може бути встановлений інший порядок використання твору й обмежені права автора на винагороду.
Роль роботодавця у сфері інформаційних відносин.
Свого часу союзне законодавство про інтелектуальну діяльність істотно підняло роль роботодавця, який надав творцеві (або творцям) роботу, як суб'єкта права на результат творчої праці. Якщо твір виконувався в порядку службового завдання, авторське право належало громадянину — його творцеві. Організації в даному випадку не належало будь-яких правочинностей. Однак вона могла використати твір, і порядок такого використання встановлювався законодавством бувшого СРСР і постановами Ради Міністрів союзних республік. Створення цих творів в більшості випадків вважалось оплаченим за рахунок платні, яку автор отримував за місцем роботи. В деяких випадках припускалась виплата гонорару крім заробітної плати.
На сьогодні ситуація змінилась. Законодавство в сфері авторських прав і стаття 435 Цивільного кодексу України передбачають наступне: права на об'єкт права інтелектуальної власності повинен мати її творець — автор. І тільки він може змінити це за своїм бажанням, уклавши відповідний договір.
Суб'єкти авторського права
Суб'єктом авторського права — творцями програм, баз даних та інформаційних систем — може бути як громадянин України, так й іноземець. За громадянами України авторське право визнається незалежно від того, чи з'явився їх твір вперше на території України або за кордоном.
Слід вести розмову про можливість охорони інформаційних систем на території України у випадках, якщо ці твори вперше вийшли в світ на території України або не випущені в світ, але знаходяться на території України в будь-якій об'єктивній формі і якщо вони охороняються відповідно двосторонніх угод, так само, як передбачено для програм і баз даних. Подібні угоди слід укласти між Україною й іншими країнами. Інформаційні системи авторів цих країн повинні охоронятись в Україні в межах встановлених термінів охорони незалежно від часу та місця їх появи, а використовуватися повинні тільки за згодою авторів або їх правонаступтиникі.
Контрольні питання: