Тема 2 Право інтелектуальної власності на торговельну марку

Питання до опрацювання

1. Поняття та види торговельних марок.

2. Умови надання правової охорони торговельним маркам.

3. Обсяг правової охорони торговельної марки. Правова охорона добре відомих торговельних марок.

4. Суб’єкти права на торговельну марку.

5. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку та строки їх чинності.

6. Право попереднього користувача на торговельну марку.

Методичні вказівки

Вивчення теми змістовного модуля присвячене таким об’єктам права інтелектуальної власності, які індивідуалізують учасників цивільного обороту, що займаються комерційною діяльністю, а саме торговельній марці (знаку для товарів і послуг), комерційному (фірмовому) найменуванню, географічному зазначенню.

Торговельна марка (знак для товарів і послуг) – об’єкт права інтелектуальної власності, який має вигляд певних умовних позначень, що можуть складатися зі слів, літер, цифр, зображувальних елементів, комбінацій кольорів тощо. Вони запроваджені для того, щоб відрізнити товари чи послуги одного виробника від товарів чи послуг іншого виробника. Метою охорони прав на торгівельну марку є забезпечення недопущення недобросовісної конкуренції на ринках товарів і послуг та захист прав споживачів.

Найбільш поширеною є класифікація торговельних марок залежно від використовуваних позначень: словесні, зображувальні, об’ємні, нетрадиційні (світлові, звукові, ароматичні та інші).

Суб’єктами права на торгівельну марку можуть бути відповідно до закону фізичні та юридичні особи. Закон не пов’язує це право із зайняттям підприємницькою діяльністю.

Перелік майнових прав на торговельну марку встановлений в ст. 495 ЦК України. Зазначені права належать володільцю відповідного свідоцтва; володільцю міжнародної реєстрації; особі, торгівельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Нормативний матеріал

1. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 року зі змінами і доповненнями.

2. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 року.

3. Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків 1957 року.

4. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16.06.99 року.

5. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями.

Рекомендована література:1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.

Тести 1

Виберіть найбільш вірну і точну відповідь.

1.В Україні будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва на товарний знак, якщо знак не використовується або не достатньо використовується від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва протягом:

А) 1 року;

Б) 2 років;

В) 3 років;

Г) 5 років;

Д) немає вірної відповіді.

2.Обсяг правової охорони знака для товарів і послуг визначається, наведеним у свідоцтві :

А) зображенням знаку;

Б) зображенням знаку та переліком товарів і послуг;

В) формою, розфарбуванням знаку та описом товарів, робіт та послуг, що позначаються цим знаком;

Г) описом знаку та його назвою.

3.Дія свідоцтва на знак для товарів і послуг припиняється:

А) у разі несплати збору;

Б) за рішенням суду у зв’язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним;

В) у зв’язку з відмовою від нього власника;

Г) у зв’язку з видачею свідоцтва іншій особі.

4.Об’єктом знака для товарів і послуг може бути:

А) будь-яке позначення;

Б) будь-яка комбінація позначень;

В) будь-яка назва;

Г) власне ім’я;

Д) літера;

Е) кольори та комбінації кольорів.

Ж) всі варіанти вірні.

5.У випадку втрати чи зіпсування документу, що посвідчує право на знак чи послугу власнику видається:

А) дублікат патенту;

Б) дублікат ліцензії;

В) дублікат паспорту на знак;

Г) копія свідоцтва;

Д) дублікат свідоцтва.

Задача 1

До господарського суду звернулась приватна торгівельно-промислова фірма «Еліс» з позовом до АТ «Хорол» про заборону використання словесного позначення «Червона шапочка» (російською та українською мовами) у сфері виробництва і реалізації класу 3 міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, зобов’язавши знищити всі зображення знака «Червона шапочка» на товарах цього класу і упаковці товарів.

В позовній заяві було зазначено, що Державним департаментом з питань інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України позивачеві видано свідоцтво на знак для товарів і послуг від 16.04.2009 року № 19363, за яким йому надано виключне право на використання знаку у вигляді словесного позначення «Червона шапочка» у класі З МКТП ( косметичні вироби). Інформацію про це було опубліковано в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність» від 16.04.2009 року. Відповідач використовує словесне позначення «Червона шапочка» українською мовою на упаковці виробленого ним товару – косметичного крему.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що це позначення є загальновживаним.

Оцініть правові позиції сторін. Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року.

Задача 2

До господарського суду м. Києва з позовом звернулось підприємство зі 100% іноземними інвестиціями «У» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ТОВ «М» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг від 17.09.2009 року № 22785, виданого на ім’я ТОВ «М» та зобов’язання Державного департаменту внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

В позовній заяві було зазначено, що підприємство «У» подало 13.02.2009 року до Укрпатенту заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг зі словесним позначенням «Супер лото» (реєстраційний номер 200100315678). ТОВ «М» подало заявку 19.03.2009 року на реєстрацію знака для товарів і послуг «Супер лото». Укрпатент видало свідоцтво відповідачу в зв’язку з тим, що він послався на використання знаку в експонаті, показаному на офіційно визнаній виставці «Реклама та маркетинг -2008», яка пройшла 15 грудня 2008 року в Москві.

Однак в судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів участі у виставці як експонента, а також доказів, що ця виставка мала статус офіційної або офіційно визнаної виставки відповідно до вимог Конвенції про міжнародні виставки від 22.11.1928 року.

Яке рішення прийме суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року.