Тема 2. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО, ЧАСТИНА 3

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

щодо практичних (семінарських) занять

для студентів базового напрямку «Право»

спеціальності ”Правознавство”

Затверджено

на засіданні кафедри

Кримінального права і процесу

Протокол № від __.__.2012 р.

Львів-2012

Кримінальне право, частина 3: Методичні рекомендації щодо практичних (семінарських) занять для студентів базового напрямку «Право» спеціальності ”Правознавство”/ Укл. С.В. Якимова. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2012. – 32 с.

Укладач Якимова С.В., канд. юрид. наук, доц..

Відповідальний за випуск

Рецензенти

I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДО ПРАКТИЧНИХ (СЕМІНАРСЬКИХ) ЗАНЯТЬ

Завданням наведених методичних рекомендацій до практичних занять з курсу Кримінальне право, частина 3 для студентів є ознайомлення зі складами окремих видів злочинів, набуття навиків кваліфікації діянь, розмежування суміжних складів злочинів, відмежування злочинів від інших правопорушень.

Практичні (семінарські) заняття доповнюють і поглиблюють теми лекційною курсу. Готуючись до них студент вчиться аргументувати і змістовно викладати свої думки, набуває навичок публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість у знаннях, переконаннях, поглядах і уявленнях.

Для підготовки до семінарського заняття студентові пропонується тема, план практичного (семінарського) заняття та відповідна література. Окрім рекомендованої літератури, можна використати інші доступні джерела. На основі вивчення рекомендованої літератури студент повинен дати якомога вичерпніші відповіді на всі питання практичного (семінарського) заняття. Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому він може користуватися конспектом. Заслуховуються доповнення усіх бажаючих студентів. Спірні і дискусійні питання вирішуються під керівництвом викладача в процесі детального обговорення на семінарі.

Наприкінці практичного (семінарського) заняття викладач коротко формулює основні положення розглядуваної теми, оцінює виступи студентів та робить узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти вносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.

На практичних (семінарських) заняттях ведеться облік поточної успішності студентів. Пропущений семінар, атакож незадовільну оцінку, отриману на відповідному занятті, студент повинен відпрацювати шляхом написання реферату з відповідями на усі питання даної теми та його захисту. Невиконання вказаних вимог щодо відпрацювання практичних (семінарських) занять є підставою для неатестації студента та недопущення його до складання поточного модульного контролю.

ІІ. Плани практичних (семінарських) занять.

Модуль 1.

Тема 1. ПОНЯТТЯ, СИСТЕМА І ЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ – 1 ГОД.

Питання для розгляду

1. Поняття Особливої частини кримінального права як галузі права, навчальної дисципліни та галузі юридичної науки.

2. Норми Особливої частини кримінального права і їх види.

3. Поняття системи Особливої частини кримінального права і критерії її побудови. Система Особливої частини кримінального права і КК України.

4. Значення практики застосування норм Особливої частини кримінального права, її джерела і значення.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Особлива частина кримінального права як складова кримінального права. Поняття Особливої частини кримінального права як галузі права, навчальної дисципліни та галузі юридичної науки.

2. Значення Особливої частини кримінального права.

3. Співвідношення Загальної та Особливої частин кримінального права.Фактори, які обумовлюють єдність та визначають відмінність Загальної та Особливої частин кримінального права.

4. Криміналізація і декриміналізація, диференціація та індивідуалізація кримінальної відповідальності за окремі злочини.

5. Система Особливої частини кримінального права. Значення системи Особливої частини кримінального права.

6. Особлива частина кримінального права як навчальна дисципліна, її предмет і система.

7. Наука Особливої частини кримінального права України.

8.

Тематика рефератів:

1. Співвідношення Загальної та Особливої частин кримінального права.

2. Криміналізація і декриміналізація, диференціація та індивідуалізація кримінальної відповідальності за окремі злочини.

Рекомендована література.

1. Борисов В.І. Загальна характеристика Особливої частини нового КК України // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. [Харків.] 25-26 жовт. 2001 р. / Редкол.: Сташис В.В. (голов.ред.) та ін. – К.- Х.: Юринком Іетер, 2002. – С.99-104.

2. Марін О.К. Зміст структурних частин статей Особливої частини КК України: постановка проблеми. // Актуальні проблеми боротьби та попередження злочинності: Матер. наук.- практ. семінару [Івано-Франківськ] 20 лютого 2004р. / Ред.кол.: Фріс П.Л. (голов.ред.) та ін. – Івано-Франківськ,2004. – С.48-52.

3. Марін О.К. Структура статей Особливої частини КК України та проблема коментування їх змісту. // Науковий вісник Львівського юридичного інституту МВС України №2(2) 2004 Додаток 2. – С.297-303.

4. Тростюк З. Про «термінологічну главу» понятійного апарату Особливої частини нового Кримінального кодексу України // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип..1 (12). – С.268-272.

5. Тростюк З. Співвідношення термінологічного апарату Особливої частини КК України з суміжними категоріями // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Серія юридична. – 2000. – Вип..35. – С.410-416.

6. Хавронюк М.І. Категорії злочинів і санкції Особливої частини КК: наукові дослідження та деякі висновки / За ред. М.І. Мельника //Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. – К.: А.С.К., 2001.

7. Шпур Г.В. Проблеми розвитку Особливої частини кримінального права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип.2. – С.78-101.

Тема 2. ОСНОВИ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ.