Стаття 121. управління повним товариством
Управління діяльністю повного товариства здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.
Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.
Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема, за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.
1. Основною особливістю в керуванні повним товариством є факт відсутності характерних для інших форм товариств (наприклад, акціонерних та з обмеженою відповідальністю)
органів керування товариством, таких як правління, що складається в основному з генерального директора (голови правління) і групи директорів (фінансового, комерційного, виконавчого тощо). Це пов'язано, насамперед, з тим, що учасники повного товариства зобов'язані брати участь у керуванні цим суспільством, у противному випадку може виникнути ситуація, коли цим учасникам доведеться відповідати по боргах повного товариства
своїм майном незважаючи на те, що вони не брали участі у керуванні. Звичайне керування повним товариством здійснюється за взаємною згодою всіх учасників, але установчим договором може бути передбачено інший порядок та процедуру керування товариством. Наприклад, учасники можуть надати функцію керування товариством одному або декільком учасникам. Установчий договір також може передбачати можливість прийняття рішень більшістю голосів учасників, тобто не вимагати одноголосності всіх учасників для вирішення всіх або певних питань, що стосуються діяльності товариства.
У повному товаристві кожен учасник має один голос, якщо установчим договором не встановлений інший порядок визначення голосів учасників. Наприклад, залежно від розміру частки кожного учасника в складеному капіталі товариства. Учасник повного товариства має безумовне право знайомитися з його документацією навіть у випадку, якщо він не вповноважений на ведення справ від імені товариства. Це обумовлено тим, що зазначений учасник не звільняється від субсидіарної відповідальності по боргах товариства всім своїм майном, тому він вправі бути в курсі справ товариства й вимагати в судовому порядку припинення повноважень тих учасників, які неналежним чином ведуть справи товариства. Зазначена вимога необхідна для захисту прав та інтересів учасників товариства.
5. Посадовими особами органів управління акціонерного товариства визнаються голова та члени ради товариства (спостережної ради), голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної
комісії.
Посадовими особами органів управління акціонерного товариства не можуть бути члени виборних органів громадських організацій, військовослужбовці, посадові особи органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю товариства. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути посадовими особами тих товариств, які здійснюють цей вид діяльності. Особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть обіймати у товаристві керівні посади і посади, пов'язані з матеріальною відповідальністю.
Згідно зі ст. 48 Закону України "Про господарські товариства" головою та членами правління товариства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах. Тобто, ці посадові особи можуть мати у товаристві правовий статус не тільки акціонерів (співвласників підприємства), а й найманих працівників.
Третій принцип - вищий і постійний поточний контроль акціонерів (як засновників і співвласників товариства) за управлінською та фінансово-господарською діяльністю правління. В організаційній структурі зазначені підконтрольні сфери традиційно розділені. Тому акціонерне товариство, за загальним правилом, має два контрольні органи - вищий контрольний і контрольний. Вищий контроль управлінської діяльності правління товариства здійснює спостережна рада (рада) товариства. Це незалежна від правління контрольна влада, яка є однією з форм реалізації економічної влади колективної власності акціонерів.
Контроль фінансово-господарської діяльності правління здійснює ревізійна комісія товариства.
Як функції, так і повноваження (компетенцію) названих органів у товаристві нормативне розмежовані компетенційними (законодавчими та статутними) нормами.
У законодавстві функції та компетенцію органів товариства врегульовано методом виключення. Так, діє відкритий перелік питань компетенції загальних зборів. Згідно зі статутом товариства їхнім рішенням виконання окремих функцій (з делегуванням відповідних повноважень) цього органу може бути покладено на спостережну раду та правління. До компетенції правління належать будь-які питання діяльності товариства, крім тих, що перебувають у віданні загальних зборів та спостережної ради.
Функції, компетенцію та порядок діяльності загальних зборів врегульовано безпосередньо Законом України "Про господарські товариства" (статті 41-46). Залежно від змісту їхні функції можна поділити на організаційні та фінансово-господарські.
Організаційні функції - це:
а) засновницькі (визначення організаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу);
б) нормотворчі (внесення змін до статуту товариства; затвердження статутів та положень дочірніх підприємств, філій, представництв, правил процедури та інших внутрішніх документів товариства);
в) "посадові" (обрання та відкликання членів спостережної ради товариства, членів виконавчого органу, членів ревізійної комісії; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; винесення рішень про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб органів управління товариства).
Рішення щодо зміни статуту товариства, припинення діяльності товариства, створення та припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв правомочні за прийняття їх 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
До фінансово-господарських функцій належать визначення найважливіших господарських питань і затвердження актів. Збори визначають: 1) основні напрями діяльності товариства; 2) порядок покриття його збитків.
Збори затверджують такі господарсько-правові акти: а) плани та звіти про їх виконання; б) звіти правління про річні результати діяльності товариства і дочірніх підприємств; в) звіти і висновки ревізійної комісії; г) порядок розподілу прибутку; д) договори (угоди), укладеш на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства. До компетенції зборів належить розв'язання пи-
тання про придбання товариством акцій, що випускаються ним. Згідно зі статутом збори (як вищий орган) можуть віднести до своєї компетенції й інші питання.
функції і компетенція правління. Правління є органом управління товариства, який здійснює оперативне управління його діяльністю. Це орган, підзвітний зборам. Збори визначають персональний склад правління, стратегію його діяльності. Оперативне управління товариством передбачає, що правління вирішує усі питання діяльності товариства, в тому числі делеговані зборами, крім питань, що належать до виключної компетенції зборів (внесення змін до статуту товариства; затвердження річних звітів діяльності товариства, звітів і висновків ревізійної комісії; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їхніх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу).
Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Статутом може бути надано право представництва без довіреності і членам правління. Голова правління організує ведення протоколів засідання правління. Книга протоколів має бути у будь-який час надана акціонерам. На їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.
Спостережна рада (рада акціонерного товариства) є органом, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.
В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства (спостережної ради) є обов'язковим.
Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бути покладено виконання деяких функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції ради акціонерного товариства (спостережної ради), не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.
7. Зага́льні збо́ри акціоне́рів — вищий орган управління акціонерним товариством. До найголовніших функцій загальних зборів акціонерів належать вибори керівних органів товариства та розгляд фінансового звіту.
Стаття 159. Загальні збори акціонерів
1. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.
Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.
2. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:
1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради;
3) затвердження річного звіту товариства;
4) рішення про ліквідацію товариства.
До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань.
Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.
3. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом.
Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.
4. Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, щодо:
1) внесення змін до статуту товариства;
2) ліквідації товариства, крім випадків, встановлених законом;
3) питань, передбачених законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.
5. Загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.
Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом товариства і законом.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
Законом України від 17.09.2008 р. N 514-VI)
1. Найвищим органом управління в акціонерному товаристві є загальні збори, загальні правила діяльності та повноваження яких визначається коментованою статтею, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", статутом. Коментована стаття надала право брати участь у загальних зборах акціонерам незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Це положення закону стало підставою набуття права участі в загальних зборах для акціонерів - власників привілейованих акцій незалежно від того чи передбачено це право для них в статуті. Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами.
Право участі акціонер здійснює самостійно або делегує свої повноваження представнику. Довіреність на право участі може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.
Ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" чітко визначає володільців цього права - це власники акцій на момент проведення загальних зборів. Проте для реалізації цього права необхідна ще одна умова - наявність запису про це в реєстрі власників іменних цінних паперів (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні"). При визначенні осіб, що мають право брати участь у загальних зборах, необхідно враховувати положення ст. 38 Закону України "Про господарські товариства", якою надано право брати участь у голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції особам, які підписалися на ці акції. Отже, якщо особи не є акціонерами, а тільки підписалися на акції, теж мають право брати участь у загальних зборах, до порядку денного яких включено вищезазначене питання.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 відсотків голосів. При застосуванні цієї норми доречно враховувати судову практику, наприклад, Постанову Судової палати у господарських справах Верхового Суду України від 19 серпня 2003 року у справі за позовом ХК ЗАТ "Совтрансавто" до ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", ЗАТ "Транс Кінг", виконавчого комітету Луганської міської ради про стягнення з відповідачів соладарно 15110713 дол. США на відшкодування збитків, завданих їх спільними протиправними діями. Відображена в Постанові позиція пояснює порядок застосування зазначеної норми, а саме відсутність позивача, якому належало 49 % акцій Товариства, не може замінюватися подальшим його схваленням прийнятих рішень на зборах, де він був відсутній. Наслідками відсутності на загальних зборах акціонерів, що мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів, є неправомочність зборів, а отже, й недійсність прийнятих на таких зборах рішень.
Реєстрація акціонерів (їх представників) здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором. Реєстрацію проводить реєстратор тільки за умови, що з ним про це укладено договір. Після завершення реєстрації реєстр підписується головою та секретарем зборів.
Контроль за правильністю проведення реєстрації та складенням реєстру можуть здійснювати акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 % відсотками голосів, та/або Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Про здійснення контролю вони письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.
2. Компетенція загальних зборів акціонерів визначається коментованою статтею, ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", статутом товариства, а для певних видів підприємств - спеціальними законами.
Коментована стаття виділяє виключну компетенцію загальних зборів, визначаючи її як коло питань, вирішення яких підлягає розгляду тільки загальними зборами і не можуть передаватися на вирішення іншим органам товариства.
Це коло питань може визначатись:
- законом. В цьому випадку акціонери не вправі виключити визначені законом питання з кола питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів.
- статутом. Для виключення питання з виключної компетенції необхідно вносити зміни до статуту.
Враховуючи вищезазначене за загальним правилом, до виключної компетенції віднесено наступні питання:
Відповідно до ст. 159 ЦК України:
- внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;
- обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;
- затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;
- рішення про ліквідацію товариства.
Крім того, відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства":
- затвердження річних результатів (не тільки фінансових) діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, визначення порядку покриття збитків;
- створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;
- прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні":
- передання ведення реєстру власників іменних цінних паперів.
Окремо визначено виключну компетенцію загальних зборів учасників банку (ст. 38 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). Проте ці питання можна розглядати як додаткові питання до зазначеного списку, а не взаємозамінні.
3. Відповідно до ст. 44 Закону України "Про господарські товариства" голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принципом: одна акція - один голос. Ця норма є імперативною і не може бути змінена акціонерами.
Акціонери можуть приймати участь у загальних зборах особисто або призначити свого представника. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Законом не виключена можливість комбінованої присутності акціонера і представника не порушуючи принцип: одна акція - один голос, - голосування з частиною акцій може відбуватися акціонером особисто, а голосування іншою частиною може бути делеговано представнику. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства. Така заміна можлива навіть під час проведення загальних зборів. Крім того, необхідно зазначити, що коментований пункт стосується тільки договірного представництва. Представництво за законом здійснюється за правилами ст. 242 ЦК України.
4. Акціонери можуть голосувати "за", "проти", "утримався". Закон встановив імперативну норму щодо порядку прийняття рішення:
1) 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах щодо:
- внесення змін до статуту товариства;
- ліквідація товариства.
2) простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах щодо інших питань.
Необхідно звернути увагу, що ряд питань, таких, як рішення про додаткову емісію, приймаються більшістю зазначених голосів, а за умови успішного проведення підписки на акції, на наступних загальних зборах ставиться питання - внесення змін до статуту, яке потребує кваліфікованої більшості (3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах). Теоретично можлива ситуація, коли для прийняття рішення про внесення змін до статуту голосів не вистачить, що унеможливлює реєстрацію емісії.
5. Коментованою статтею та ст. 45 Закону України "Про господарські товариства" передбачено два види загальних зборів: чергові та позачергові. Чергові загальні збори проводяться не рідше ніж один раз на рік (норма імперативна, акціонерами не змінюється).
Періодичність скликання позачергових зборів законом та статутом не передбачається. Загальні збори скликаються виконавчим органом, а позачергові загальні збори у випадку відмови чи бездіяльності виконавчого органу, можуть також скликатися акціонерами, які володіють у сукупності більше як 10 відсотками голосів. Перелік підстав скликання позачергових загальних зборів невичерпний. Закон називає основні, зокрема, це у разі неплатоспроможності товариства, за наявності обставин, визначених у статуті товариства. Інші підстави повинні бути зумовлені інтересами акціонерного товариства в цілому.
Місце проведення зборів - територія України, як правило, місцезнаходження акціонерного товариства. Виняток із цього правила - коли на день проведення загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.