Тема 19. Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді апеляційної інстанції

Завдання

62. Під час досудового розслідування підозрюваний Короленко та потерпілий Шавров уклали угоду про примирення. Прокурор направив обвинувальний акт та підписану сторонами угоду до суду. У судовому засіданні під час підготовчого провадження суддя відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України затвердив угоду та призначив судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Оцініть рішення судді. Який порядок проведення підготовчого судового засідання при вирішенні питання про затвердження угоди про примирення?

Той же випадок, але підозрюваний Короленко та потерпілий Шавров надіслали до суду клопотання, в яких вони просили суд провести судове засідання без їх участі, оскільки вони примирилися та підписали угоду про примирення, а значить їх участь у кримінальному провадженні вже не є необхідною. Враховуючи, що угоду складено відповідно до Закону і прокурор проти цього також не заперечує, головуючий затвердив угоду та ухвалив вирок.

Оцініть рішення судді.

63. Після підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню щодо Ткачука, обвинуваченого у вбивстві, суддя відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України постановив ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору у зв’язку з тим, що він не відповідає вимогам КПК. В ухвалі суддя зазначив, що підставою для повернення обвинувального акта є те, що в ньому не міститься достатньо доказів, які б підтверджували винуватість обвинуваченого Ткачука. Тому направлення такого обвинувального акту до суду порушує вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України, відповідно до якої прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.

Чи відповідає закону рішення судді? Які повноваження судді у підготовчому провадженні?

Тема 16. Судове провадження у першій інстанції. Судовий розгляд

Питання для обговорення

1. Судовий розгляд, його місце в системі кримінального провадження.

2. Загальні положення судового розгляду.

3. Межі судового розгляду.

4. Процесуальний порядок зміни обвинувачення в суді.

5. Процесуальний порядок відмови від підтримання державного обвинувачення.

6. Процедура судового розгляду. Процесуальний порядок відкриття судового розгляду та здійснення підготовчих дій.

7. Сутність, значення і процесуальний порядок судового розгляду (судового слідства).

8. Судові дебати. Зміст виступу в них учасників судового розгляду.

9. Процесуальний порядок постановлення вироку – акту правосуддя.

10. Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку.

Завдання

64. У судовому засіданні розглядалося кримінальне провадження у відношенні Убийвовка Л.К. який обвинувачувався у вбивстві, розбійному нападі та двох крадіжках. Обвинуваченого захищали три захисника Петренко, Умаров и Спірідонов, з якими обвинувачений уклав відповідні угоди. Через декілька днів судового розгляду Умаров захворів та не зміг далі брати участь у судовому розгляді. На черговому засіданні суду захисник Петренко звернувся до суду з клопотанням про ознайомлення його із матеріалами кримінального провадження та поновлення судового розгляду. Своє клопотання Петренко мотивував тим, що коли він укладав угоду з обвинуваченим Убийвовком він взяв на себе обов’язки по захисту від обвинувачення його у вбивстві. Від обвинувачення у розбійному нападі підсудного захищав адвокат Умаров. Зараз він – Петренко – уклав з обвинуваченим додаткову угоду про захист його і від обвинувачення в розбійному нападі. Але при відкритті матеріалів стороною обвинувачення стороні захисту, при закінченні досудового розслідування він не звертав уваги на матеріали щодо інших злочинів, крім вбивства. Крім того, під час судового розгляду в нього виникли питання до свідків, які давали показання про причетність Убийвовка до розбійного нападу, однак цих запитань Петренко свідкам не задавав, тому що це не входило до предмету його захисту.

Яке рішення повинен прийняти суд? Яка процедура судового розгляду?

65.Поперечний обвинувачувався у тому, що він входив до складу злочинного угрупування та приймав участь у вбивствах та розбійних нападах. У ході досудового розслідування була проведена низка негласних слідчих (розшукових) дій, якими було доведено, що Поперечний приймав активну участь у діяльності злочинного угрупування. У судовому засіданні під час дослідження протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, обвинувачений Поперечний та його захисник заявили клопотання про виклик та допит осіб, які брали участь у проведенні цих негласних слідчих (розшукових) дій задля перевірки законності їх провадження та оцінки їх результатів. Прокурор заперечував проти цього і заявив, що можна ознайомитися із протоколами вказаних дій із видаленням відомостей, які не підлягають розголошенню в суді, але допит осіб, які брали участь у проведенні вказаних негласних слідчих (розшукових) дій є неможливим, оскільки вони є позаштатними співробітниками оперативних підрозділів.

Яке рішення повинен прийняти суд?

66.У судовому засіданні розглядалося кримінальне провадження у відношенні Немирі, обвинуваченого у вчиненні пограбування громадянина Присько, який був потерпілим у даному провадженні. У судовому засіданні потерпілий порушував порядок, голосно висловлював зауваження на дії суду, прокурора та сторони захисту. Коли головуючий зробив йому зауваження, Присько демонстративно вийшов із зали суду, заявивши, що він не вірить у об’єктивність та справедливість цього суду. При подальшому судовому розгляді прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення у відношенні Немирі. Після цього головуючий запропонував оголосити перерву задля надання прокуророві часу для узгодження відмови із керівником прокуратури, але прокурор заявив, що ця позиція вже узгоджена. Тоді суд пішов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Коли головуючий зайшов до нарадчої кімнати, але ще не встиг закрити двері, у залу судового засідання увійшов потерпілий та звернувся до суду із проханням надати йому можливість підтримувати обвинувачення, від якого відмовився державний обвинувач.

Як у цій ситуації повинен діяти суд?

67.У ході судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню Мойсика у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, прокурор дійшов висновку про необхідність зміни кваліфікації дій обвинуваченого на ст. 115 КК України. У зв’язку із цим він з’явився до судового засідання із новим обвинувальним актом, у якому сформулював змінене обвинувачення та обґрунтував прийняте рішення. Копії обвинувального акту він надав обвинуваченому та потерпілому. Після цього суд продовжив розгляд кримінального провадження і ухвалив вирок.

Оцініть дії та рішення прокурора. Оцініть дії суду. Який порядок зміни обвинувачення в судовому розгляді?

Тема 17. Судові рішення

Питання для обговорення

1. Поняття, значення та види судових рішень.

2. Правові властивості судових рішень.

3. Правові властивості вироку – акту правосуддя.

4. Види вироків.

5. Обвинувальний вирок, його види, підстави та порядок ухвалення.

6. Виправдувальний вирок, підстави та порядок його ухвалення.

7. Вимоги, що пред’являються законом до структури та змісту вироків.

8. Види ухвал та порядок їх постановлення.

9. Вимоги закону до форми та змісту ухвал.

10. Порядок ухвалення судових рішень. Процесуальне значення окремої думки судді.

11. Порядок проголошення та роз’яснення судового рішення.

12. Процедура внесення виправлень у судове рішення.

13. Порядок роз’яснення судового рішення.

Завдання

68.В матеріалах кримінального провадження щодо Альохіна (1975 р. народження, уродженця міста Львова, українця, освіта – 10 класів, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає в місті Донецьк по вул. Матросова, 8, кв. 14) і Юркевича (1953 р. народження, уродженця міста Дніпропетровська, українця, безпартійного, освіта – 8 класів, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який проживає у місті Дніпропетровськ по вул. Зерновій, 3, кв. 17) є:

Заява громадянина Паніна, подана до Жовтневого РВВС про те, що 11 квітня на нього був учинений розбійний напад.

Протокол допиту потерпілого Паніна, в якому зазначено: «11 квітня близько 23.00 я повертався додому з роботи. На вулиці Озерній до мене підійшли двоє незнайомих людей і, погрожуючи ножем, відібрали наручний годинник марки «Маяк» із чорним циферблатом і монограмою «П.С.», демісезонне пальто сірого кольору з поясом, і гроші в сумі 600 грн. (п’ять купюр по 100 грн. та дві – по 50 грн.). Грабіжників я запам’ятав і зможу впізнати».

Слідчий СВ Жовтневого РВВС капітан міліції Хорін прийняв та зареєстрував заяву громадянина Паніна і вніс відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Складений черговим Жовтневого РВВС 15 квітня протокол про затримання на ринку Альохіна та Юркевича і про вилучення в Альохіна наручного годинника марки «Маяк» із чорним циферблатом, який в подальшому був приєднаний слідчим до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ.

Протокол пред’явлення Паніну для впізнання Альохіна, в якому зазначено, що потерпілий Панін впізнав Альохіна як одного з тих, хто вчинив на нього розбійний напад.

Протокол пред’явлення Паніну для впізнання годинника, вилученого при затриманні Альохіна та Юркевича, в якому вказано: «Із пред’явлених мені годинників впізнаю годинник марки «Маяк» по монограмі «П.С.»

Протокол пред’явлення Паніну для впізнання Юркевича, де закріплено: «Пред’явлений Юркевич, який погрожував мені ножем, зростом і фігурою схожий на грабіжника Альохіна, але більш точно впізнати Юркевича не можу».

Протокол допиту свідка Зайцевої, де вказано: «Альохіна та Юркевича знаю добре. Це нерозлучні приятелі в усьому і, головним чином, у постійному пияцтві».

Повідомлення слідчого про підозру Альохіна та Юркевича від 16 квітня за ч. 2 ст. 187 КК України і ухвала слідчого судді про застосування щодо кожного з них запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Протокол допиту підозрюваного Альохіна, в якому зазначено: «Винним себе визнаю, напад на потерпілого вчинив разом зі своїм знайомим Миколою, прізвище і місце проживання якого не знаю. Микола погрожував Паніну ножем, який він мав, а я відбирав годинник, гроші і зняв з нього пальто. Микола взяв собі пальто, а я – годинник. Гроші поділили нарівно. Юркевич у вчиненні злочину участі не брав. Я сказав йому, що у мене після смерті батька залишився годинник і запропонував піти на ринок продати його, а потім випити. Під час продажу годинника нас обох затримали».

Протокол допиту підозрюваного Юркевича, де вказано: «Винним себе не визнаю. У нападі на Паніна участі не брав. Альохін сказав мені, що у нього після смерті батька залишився годинник, запропонував продати його на ринку, а потім випити. На ринку нас обох затримали. Раніше я цього годинника у Альохіна не бачив».

Цивільний позов Паніна про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої вчиненим злочином (3 тис. грн. – вартість викраденого пальта, 600 грн. – гроші, які були відібрані при розбійному нападі, 5 тис. грн. – моральна шкода).

Протоколи ознайомлення потерпілого Паніна, підозрюваних Альохіна та Юркевича з матеріалами досудового розслідування.

Обвинувальний акт, в якому сформульовано обвинувачення щодо Альохіна та Юркевича за ч. 2 ст. 187 КК України.

Ухвала суду про призначення судового розгляду (щодо Альохіна та Юркевича за ч. 2 ст. 187 КК України).

У судовому розгляді обвинувачені, потерпілий і свідки дали такі ж показання, що й на стадії досудового розслідування.

Складіть вирок.

Тема 18. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції

(колоквіум)

Питання для обговорення

1. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків.

2. Особливості розгляду обвинувального атка у спрощеному провадженні.

3. Порядок провадження в суді присяжних.

4. Забезпечення права підозрюваного (обвинуваченого) на розгляд його справи судом присяжних.

5. Процедура відбору присяжних. Приведення присяжних до присяги.

6. Порядок наради і голосування присяжних.

Тема 19. Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді апеляційної інстанції

Питання для обговорення

1. Поняття і значення провадження в суді апеляційної інстанції.

2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

3. Суб’єкти права на апеляційне оскарження. Порядок і строки апеляційного оскарження.

4. Вимоги до апеляційної скарги. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг. Підстави та порядок залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови відкриття провадження. Наслідки подання апеляційної скарги.

5. Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Ухвала про відкриття апеляційного провадження. Підготовка до апеляційного розгляду.

6. Межі перегляду судом апеляційної інстанції.

7. Порядок апеляційного розгляду. Підстави та порядок письмового апеляційного провадження.

8. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги.

9. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

10. Підстави закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції.

11. Судові рішення суду апеляційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду апеляційної інстанції. Підстави ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.

12. Особливості нового розгляду судом першої інстанції.

Завдання

69. За два дні до судового розгляду справи за обвинуваченням Артьомова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, захисником обвинуваченого Єрофєєвим було заявлене клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його хворобою. При цьому, адвокат просив суд не розглядати справу за його відсутністю, оскільки вважає, що Артьомов не здатен самостійно здійснити свій захист через те, що він нещодавно переніс операцію з видалення пухлини головного мозку і тепер страждає від періодичного головного болю, запаморочень, швидкої втомленості та провалами у пам’яті (відповідні медичні документи знаходились в матеріалах кримінального провадження). Правова позиція сторони захисту на досудовому розслідуванні полягала у повному запереченні винуватості Артьомова у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Незважаючи на це, суд не визнав обов’язковою участь захисника, оскільки обвинувачений є дієздатним, розглянув справу і постановив вирок.

Як з’ясувалося у бесіді Артьомова з Єрофєєвим, перед початком слухання справи суддя сказав, що якщо Артьомов не буде оспорювати обставини, встановлені при розслідуванні і не буде наполягати на обов’язковій участі захисника, то йому буде призначене мінімальне покарання у вигляді штрафу у розмірі 800 грн. При цьому, як сказав Артьомов, йому дали підписати два документи, зміст яких він через сильне хвилювання усвідомити не зміг. Безумовно, ніяких документальних підтверджень його «розмови» з суддею у нього не було.

В матеріалах кримінального провадження дійсно були заява, підписана Артьомовим, про те, що він не заперечував проти слухання справи без участі захисника (при цьому Артьомов не відмовлявся від захисника) та заява, в якій він не заперечував про проведення в порядку ч. 3 ст. 349 КПК скороченого судового розгляду.

Адвокат Єрофєєв подав апеляцію на вирок суду першої інстанції, в якій просив скасувати вирок, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, обґрунтувавши це рішення, по-перше, тим, що апеляція подана неналежним суб’єктом – адвокатом, який не брав участі в якості захисника у судовому розгляді, а, по-друге, тим, що в апеляції заперечуються обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Чи правильне рішення суду апеляційної інстанції? Яким чином повинен діяти адвокат в такій ситуації?

70. Вироком місцевого суду Матвєєва було визнано винним у вбивстві через необережність (ч. 2 ст. 119 КК України). Засуджений вирок не оскаржував, однак його захисник, вважаючи що в діях Матвєєва відсутній склад кримінального правопорушення, подав апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду. В ній він зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим і просив його скасувати та ухвалити виправдувальний вирок.

Матвєєв, побоюючись, що його дії суд другої інстанції може перекваліфікувати на умисне вбивство, надіслав до апеляційного суду заяву про те, що він відкликає апеляцію свого захисника. Незважаючи на це, Матвєєв отримав повістку, в якій вказувалася дата апеляційного розгляду.

В ході апеляційного розгляду суддя-доповідач повідомив Матвєєва, що згідно зі ст. 403 КПК України відмовитись від апеляції може тільки та особа, яка подала апеляційну скаргу. Захисник не відмовився від своєї апеляції, заявивши, що його обов’язок як адвоката полягає в даній ситуації в тому, щоб невинуватий був виправданий. Тоді Матвєєв заявив, що він відмовляється від захисника і розриває договір з ним.

Назвіть осіб, які мають право подати апеляцію. Які вимоги закону до змісту апеляції та наслідки їх недодержання? Який порядок апеляційного оскарження?

Яким чином повинен діяти суд в наведеній ситуації?

71. До суду надійшов обвинувальний акт щодо Луньова та Задорожнього, яким на досудовому розслідуванні було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Саме за такою кваліфікацією дій обвинувачених підтримував державне обвинувачення прокурор в ході всього судового розгляду.

В судовому розгляді сторона захисту не оспорювала обставини, що встановлені на досудовому розслідуванні, і не заперечувала проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо них. Суд же при ухваленні вироку дійшов висновку, що дії обвинувачених кваліфіковані невірно і визнав Луньова та Задорожнього винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Прокурор подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції і просив суд скасувати вирок на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким Луньов та Задорожній були б визнані винними у вчиненні саме розбою.

Апеляційний суд погодився з позицією прокурора і скасував вирок, обґрунтувавши однак це необхідністю дослідження обставин, які не досліджувалися в суді першої інстанції, і призначив новий розгляд в суді першої інстанції.

Чи правильне рішення апеляційного суду? Назвіть підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції і його особливості. Розкрийте зміст такої засади апеляційного провадження як недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого.

Наши рекомендации