Методики активізації процесу навчання

Методики активізації процесу навчання застосовуються з метою заохочення студентів до більш повного та творчого освоєння курсу “Корпоративне право”, сприяння самостійній пізнавальній діяльності студентів та застосуванню ними отриманих знань під час вивчення інших навчальних курсів, а також на практиці.

Методики активізації процесу навчання застосовуються при проведенні як лекційних, так і семінарських та практичних занять і поділяються на імітаційні, пов’язані із створенням проблемних ігрових ситуацій, що вирішуються студентами під керівництвом викладача, та неімітаційні, пов’язані з постановкою викладачем перед студентами загальнотеоретичних проблем курсу та окресленням можливих напрямків їх вирішення.

При проведенні курсу “Корпоративне право” використовуються такі методики активізації процесу навчання:

1) проблемні лекції – лекційні заняття, спрямовані на викладення теоретичного матеріалу з шляхом розвитку логічного мислення студентів, що характеризуються обмеженням питань, які розглядаються, трьома-чотирма ключовими проблемами та акцентуванням уваги на матеріалі, що не знайшов відображення у базових підручниках та навчальних посібниках. При проведенні проблемної лекції перед студентами ставляться проблемні питання, характеризуються напрямки та методи їх вирішення та пропонуються можливі варіанти вирішення;

2) оглядові лекції – лекційні заняття, спрямовані на викладення теоретичного матеріалу шляхом характеристики основних питань теми, ступеня їх наукової розробки, огляду навчальної, наукової, монографічної та періодичної літератури з обраної теми, а також особливостей застосування теоретичних напрацювань на практиці. При проведенні оглядових лекцій, як правило, використовується аналіз зарубіжного та історичного досвіду розвитку та дослідження тих чи інших правових явищ;

3) міні лекція – метод викладення теоретичного матеріалу, що використовується під час проведення індивідуально-консультативної роботи, а за необхідності, як виняток, – і під час проведення семінарських та практичних занять. Міні-лекція являє собою невеликий за часом (5-10 хвилин) виступ викладача, спрямований на більш глибоке викладання матеріалу, що не охоплюється планом лекційних занять і спрямоване на формування комплексних уявлень студентів про основні проблеми курсу. Під час проведення міні-лекції використовуються елементи імпровізаційності, дискусійності, проблемності та оглядовості;

4) робота в малих групах – метод активізації роботи студентів, що використовується у процесі проведенні семінарських та практичних занять, а також самостійної роботи студентів при підготовці до таких занять. Особливість роботи в малих групах полягає в умовному поділі групи на невеликі (3-5 студентів), перед якими ставиться індивідуальне завдання та пропонуються можливі напрямки його вирішення. Студенти у складі малої групи самостійно розподіляють між собою функції, спрямовані на досягнення загальної мети, а після виконання завдання звітують перед викладачем та академічною групою про хід виконання завдання та одержані результати;

5) семінари-дискусії – семінарські заняття, спрямовані на заохочення індивідуальної та колективної роботи студентів та розвиток їх логічного мислення. Семінар-дискусія проводиться шляхом постановки перед студентами проблеми, що не має однозначного вирішення, та розгляду цієї проблеми шляхом вибору оптимального рішення з числа запропонованих студентами або, як виняток, – викладачем;

6) метод мозкового штурму – метод активізації процесу навчання, що застосовується переважно під час проведення семінарських та практичних занять, а також індивідуально-консультативної роботи, і полягає у постановці перед групою студентів проблеми та її самостійному вирішенні студентами за короткий проміжок часу. Результати проведеної роботи аналізуються групою разом з викладачем;

7) метод аналізу конкретних ситуацій (кейс-метод) – метод активізації процесу навчання, що застосовується при проведенні семінарських та практичних занять, а в окремих випадках – і при проведенні лекційних занять, і полягає у поглибленому вивченні навчального матеріалу шляхом різнобічного аналізу конкретних життєвих ситуацій, що ілюструють теоретичні напрацювання курсу;

8) метод презентацій – метод активізації навчального процесу, що полягає у виступі студентів перед аудиторією зі звітом про виконану індивідуальну чи групову роботу, у якому окреслюються основні досягнення та результати проведеної роботи;

9) метод рольових ігор – метод активізації навчального процесу, що використовується під час проведення семінарських та практичних занять і полягає у моделюванні життєвої ситуації, що потребує юридичної кваліфікації, розподілі ролей між студентами та інсценізації розвитку та вирішення цієї ситуації.

Основними навчальними технологіями, що застосовуються для активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів при вивченні дисципліни «Корпоративне право» є проблемні лекції, семінари-дискусії, кейс-метод.