Орядок створення й реєстрації товарної біржі.

Згідно ст. 279 ГК України товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, що визначає порядок її створення, склад засновників, їхнього обов'язку, розмір і строки сплати пайових вступних і періодичних внесків. Аналогічні положення містить ст.5 Закону. Таким чином, укладання угоди засновниками товарної біржі має на меті створення товарної біржі. Вона служить, насамперед, для визначення порядку й умов погодженої діяльності засновників зі створення біржі.

Згідно ГК і Закону України товарна біржа діє на підставі уставу, затверджуваного засновниками. При цьому законодавство встановлює певні вимоги, що пропонуються до уставу товарної біржі. Так, устав товарної біржі повинен містити такі положення як склад засновників, предмет і цілі діяльності біржі, види фондів, органи управління біржею, організаційна структура біржі, права й обов'язки членів біржі й інших питань. З урахуванням цього варто звернути увагу також на загальні положення ч. З ст. 57 ГК України, що встановлює загальні вимоги щодо установчих документів суб'єктів господарювання.

У цьому контексті необхідно вказати кілька особливостей створення товарної біржі як суб'єкта господарювання. Зокрема ГК України передбачає, що товарна біржа створюється на основі добровільного об'єднання зацікавлених суб'єктів господарювання. У свою чергу стаття 1 Закону передбачає, що товарна біржа є організацією, що поєднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу й комерційну діяльність.

Таким чином, при визначенні кола суб'єктів, що мають право створення товарної біржі, варто керуватися вимогами ст.55 ГК України, що визначає загальне поняття суб'єкта господарювання. Так, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав й обов'язків), мають відособлене майно, несуть відповідальність за своїми обов'язками в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно суб'єктами господарювання є господарські організації, громадяни України, іноземці й особи без громадянства, що здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці, філії, представництва й інші відособлені підрозділи господарських організацій (структурні одиниці), створені ними для здійснення господарської діяльності. Таким чином, засновниками й членами товарної біржі можуть бути тільки особи, що мають статус суб'єкта господарювання.

У той же час ГК України й Закон обмежують коло суб'єктів, які можуть виступати як засновники і члени товарної біржі. До суб'єктів, що не мають права виступати в ролі засновників товарної біржі, належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також державного й комунального підприємства, установи й організації, які повністю або частково втримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Чинне законодавство щодо товарної біржі одночасно використовує поняття «створення» й «реєстрація». Якщо створення розуміти в широкому змісті, то в цей процес входять і такі етапи як укладання угоди про створення біржі, затвердження уставу й державна реєстрація біржі.

Згідно ст. 7 Закону державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств. На порядок реєстрації бірж указує й ч. 6 ст. 279 ГК України, що, у свою чергу, носить відсильний характер і передбачає, що державна реєстрація товарної біржі здійснюється згідно ст. 58 ГК України. Крім цього, варто взяти до уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб -- підприємців», щодо порядку державної реєстрації юридичних осіб..

Зазначені нормативно-правові акти передбачають загальні положення щодо всіх суб'єктів господарювання, тому в цей час для державної реєстрації товарної біржі діє загальний правовий режим державної реєстрації, установлений для всіх суб'єктів господарювання -- юридичних осіб.

Порядок проведення державної реєстрації визначається ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців». З урахуванням основних положень цього нормативно-правового акту при державній реєстрації товарної біржі державному реєстраторові надаються наступні документи:

-- заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації;

-- копія угоди засновників про створення товарної біржі;

-- два екземпляри уставу товарної біржі;

-- документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору за проведення державної реєстрації.

Державному реєстраторові забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації товарної біржі. Строк державної реєстрації товарної біржі, як юридичної особи, не повинен перевищувати трьох робочих днів від дня надходження документів для проведення державної реєстрації. Датою державної реєстрації товарної біржі є дата внесення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію. Свідоцтво про державну реєстрацію товарної біржі повинне бути оформлене й видано засновникам не пізніше наступного робочого дня після державної реєстрації.

Варто підкреслити, що на відміну від державної реєстрації фондової біржі для реєстрації товарної біржі передбачений більш спрощений порядок тому що не потрібне рішення якого-небудь державного органа, а також не встановлений мінімальний розмір статутного фонду. Так, сукупний статутний фонд бірж Донецької області в 2004 р. склав 1283,6 тис. грн. (це на 24% більше, ніж в 2003 р. за рахунок створення нових бірж). Однак, з огляду на, те що товарна біржа є публічним інститутом досить обґрунтованим можна визнати пропозицію про встановлення певних нормативів при формуванні статутного фонду товарної біржі. Зокрема, законопроект, внесений на розгляд Верховної Ради України «Про внесення змін і доповнень у Закон України «Про товарну біржу» в 2003 році, передбачає формування статутного фонду в розмірі одного млн. грн.

4. Функції, права й обов'язки товарної біржі

Товарна біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційної й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту та пропозиції. При цьому функції (основні напрямки діяльності) біржі випливають, насамперед, з поняття товарної біржі як особливого суб'єкта господарювання (ст. 279 ГК України). До таких функцій можна віднести:

1. Організація проведення торгів - це напрямок, що вимагає належного матеріально-технічного забезпечення торгів, розробки правил біржової торгівлі, проведення торгів у певному місці й у певний час, здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі всіма учасниками торгів;

2. Розробка біржових контрактів -- це напрямок, що припускає розробку й затвердження біржею стандартних умов типових біржових контрактів (якісна характеристика біржових товарів, розміри партії товарів, розробка однакових вимог до розрахунків по біржових угодах і т.п.).

3. Вирішення спірних питань -- це напрямок діяльності біржі забезпечує розгляд третейським судом товарної біржі всіх суперечок, які виникають між учасниками біржової торгівлі із приводу укладання, зміни або виконання біржових угод, організації й проведенням біржових торгів. Загальні умови діяльності третейського суду біржі визначаються Законом України «Про третейські суди»;

4. Котирування й регулювання біржових цін -- це визначення спеціальної (котирувальної) комісією біржових цін, станом на початок і закінчення торгів. Котирування цін носить офіційний характер і біржі зобов'язані публікувати ціни на товари в біржових бюлетенях.

5. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін - це одна з найважливіших функцій, що дозволяє знижувати цінові ризики учасників, що виникають внаслідок нестабільності ринку. Дана функція підвищує довіру до біржі, залучає до участі в ній ринкових спекулянтів, підвищує кількість продавців, покупців і посередників.

6. Гарантування виконання угод - це напрямок забезпечує належне виконання зобов'язань сторін біржової угоди за рахунок системи гарантійних внесків, а також діяльності спеціального підрозділу біржі - клірингового центра;

7. Інформаційна функція -- це напрямок припускає надання клієнтам, іншим зацікавленим організаціям інформації про наявність товарів, публікація такої інформації в газетах, журналах, інформаційних агентствах. Крім цього кожний учасник біржових торгів забезпечується всією необхідною інформацією для ухвалення відповідного рішення й покупці або продажу товару (інформація про укладені угоди, утворені ціни у т.ч. і на інших біржах, найважливіші політичні й економічні події і т.д.)

Зазначений перелік функцій не є вичерпним і може бути доповнений залежно від конкретних економічних умов діяльності біржі (див. таблицю).

Функції товарної біржі можна класифікувати на три категорії -- обов'язкові, довільно-обов'язкові й довільні.

Відповідно, до обов'язкових належать функції, які диктує законодавство й які є природними для товарної біржі, як основної ланки ринкової інфраструктури -- створення рівноправного й справедливого торгівельного простору, що відображає інтереси фінансового ринку в цілому.

Довільно-обов'язкові включають ті функції, які не розглядаються як обов'язкові в законодавчому порядку, але є необхідними для ефективного функціонування біржі, як ринкової інфраструктури. До таких функцій належать: усунення недоліків ринку, стимулювання розвитку ринку шляхом зниження вартості біржової торгівлі, забезпечення ліквідності ринків, навчання учасників ринку, розширення кола фінансових інструментів на біржі.

До категорії довільних біржових функцій належать послуги фінансовому ринку в цілому, які біржова організація може ефективно надавати поряд з основною, торгівельною діяльністю біржі в результаті переваг централізації функцій і наявності необхідних навичок і ноу-хау. До таких функцій належать забезпечення клірингу й розрахунків, надання депозитарних послуг, поширення інформації й т.д.

Залежно від узятих на себе функцій товарна біржа має певні права й обов'язки, сукупність яких становить правосуб'єктність товарної біржі як суб'єкта господарського права. Обсяг цих прав й обов'язків визначається, насамперед, цілями й завданнями товарної біржі як особливого суб'єкта господарювання, наділеного відповідною компетенцією в сфері господарювання.

З урахуванням цього, необхідно вказати на існуючу відмінність між поняттям «компетенція» й «правосуб'єктність». Відповідно під компетенцією товарної біржі розуміється сукупність прав й обов'язків, які безпосередньо закріплені за організацією чинним законодавством -- ГК України й Законом. Господарська компетенція має видовий характер, оскільки вона пов'язана з товарною біржею, як певним видом господарської організації. До складу компетенції входять: коло питань, які може вирішувати товарна біржа; обов'язки, які покладають на товарну біржу; форми відповідальності за порушення покладених законом обов'язків; способи захисту порушених прав. У свою чергу господарська правоздатність -- це здатність товарної біржі мати права й обов'язки, які безпосередньо законом не встановлені, але необхідні для виконання покладених на неї функцій і завдань. Господарська правоздатність товарної біржі виникає завдяки закріпленому в законі дозволу мати права й обов'язки, якщо вони не суперечать основним нормам законодавства, правам і законним інтересам інших осіб. Правоздатність на відміну від компетенції, має індивідуальний характер, оскільки пов'язана із завданнями й функціями конкретної товарної біржі.

Товарна біржа, як і будь-який суб'єкт господарювання, має загальні права й обов'язки, закріплені в нормативно-правових актах загального характеру -- ГК України, «Про захист економічної конкуренції» й ін. Так, згідно ч. 1 ст. 19 ГК України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Дане положення повною мірою належить й до товарної біржі, що, як і будь-який суб'єкт господарювання реалізує це право, а також має право на захист своїх інтересів.

Серед загальних обов'язків можна назвати обов'язок товарної біржі як платника податків, передбаченого податковим законодавством. Крім цього згідно ст. 54 ГК України товарна

біржа, як суб'єкт господарювання, що здійснює некомерційну діяльність, зобов'язана забезпечити належні й безпечні умови праці й інші соціальні гарантії, передбачені законом, для працівників біржі.

Як особливий суб'єкт господарювання товарна біржа наділяється спеціальною компетенцією, обумовленою цілями й завданнями цієї організації. Так, згідно ГК України (ст. 280):

-- установлювати відповідно Закону й чинного законодавства України власні правила біржової торгівлі й біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учасників торгів;

-- створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них;

-- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти й типові контракти;

-- зупиняти на якийсь час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом дня піднімаються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

-- установлювати вступні й періодичні внески для членів біржі, плату за послуги, які надаються біржею;

-- установлювати інші грошові збори;

-- установлювати й стягувати відповідно уставу біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення уставу біржі й біржових правил;

-- створювати арбітражні комісії для вирішення спорів у торгівельних угодах;

-- укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;

-- вносити в державні органи пропозиції з питань, які стосуються біржової діяльності;

-- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні видання;

_ здійснювати інші права, передбачені уставом біржі. При цьому біржа наділяється також і певними обов'язками:

-- створення умов для проведення біржової торгівлі;

-- регулювання біржових операцій;

-- регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, які допускаються до обігу на біржі;

-- надання членам і відвідувачам біржі організаційних й інших послуг;

-- збір, обробка й поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Варто підкреслити, що перелік прав й обов'язків товарної біржі, передбачений законодавством, не є вичерпним і відповідно може бути розширений у т.ч. і підзаконними й локальними нормативно-правовими актами, за умови, якщо це відповідає цілям і завданням товарної біржі як суб'єкта господарювання.

Прикладом такого підходу є наділення товарної біржі правами податкового агента. Так, відповідно до листа ДПАУ від 2 березня 2004 р. № 1547/17 -- 3116 дані деякі роз'яснення з питань оподатковування серед платників податків відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Зокрема, при укладенні на товарній біржі угоди купівлі -- продажу рухомого майна, що належить продавцеві -- фізичній особі, податковим агентом такого платника -- фізичної особи в частині оподатковування доходів, отриманих ним від такого продажу, є товарна біржа.

5. Господарсько-правова відповідальність товарної біржі

Господарсько-правова відповідальність - це несення господарським органом несприятливих економічних наслідків безпосередньо в результаті застосування до нього передбачених законом санкцій (мір відповідальності) економічного характеру. Відповідно товарна біржа як учасник господарських відносин несе господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання при застосуванні, відносно товарної біржі, господарських санкцій на підставах й у порядку, передбаченому ГК України, іншими законами й договором. Застосування господарських санкцій, щодо товарної біржі, у випадку правопорушення з її боку гарантує захист законних прав й інтересів громадян й організацій, що є учасниками біржової торгівлі, а також публічних інтересів держави. Реалізація відповідальності товарної біржі забезпечує не тільки спеціальну мету, але й загальну ціль -- дотримання правопорядку в цій сфері господарювання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника, в сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього наступають несприятливі економічні наслідки й /або правові наслідки (ст. 217 ГК України).

Розглядаючи відповідальність товарної біржі, як суб'єкта господарювання, необхідно враховувати загальні положення, передбачені розділом 5 ГК України, що визначає загальні принципи й підстави відповідальності учасників господарських відносин. Відповідальність товарної біржі наступає відповідно до загальних принципів відповідальності учасників господарських відносин, установлених розділом 24 ГК України. Щодо товарної біржі можуть застосовуватися наступні види санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські й адміністративно-господарські санкції. Підставою господарсько-правової відповідальності товарної біржі є здійснення правопорушення в сфері господарювання.

Аналіз діяльності товарних бірж в Україні показує, що найбільш часто правопорушення з боку товарної біржі, як організатора торгів, проявляються під час порядку допуску осіб до біржових торгів, реєстрації біржових угод, порушення інтересів членів товарної біржі при наданні послуг низького якісного рівня. Так, наприклад, на окремих біржах має місце практика, коли до участі в біржових торгах допускаються фізичні особи громадяни, що не мають статусу члена товарної біржі. Як свідчить судова практика, має місце також факти, коли товарні біржі різних регіонів України в порушенні законодавства здійснюють комерційне посередництво між продавцями й покупцями, реєструють фіктивні контракти. Крім цього ряд товарних бірж здійснюють торгівлю сільськогосподарською продукцією без відповідного висновку про відповідність з боку Міністерства аграрної політики України. Якщо в першому випадку правопорушення тягне застосування такі санкції як відшкодування збитків потерпілій стороні, то в другому -- потрібно вести мову про визнання діяльності товарної біржі, що суперечить законодавству.

Товарна біржа, як суб'єкт господарювання, відповідає за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань або порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведе, що прийнято всі залежні від неї міри для недопущення господарського правопорушення. Підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності є доказ настання обставин непереборної сили (форс-мажор). Ці обставини не залежать від волі учасників господарського зобов'язання, мають надзвичайний і невідворотний характер.

Відповідальність товарних бірж передбачена й у законодавстві інших країн. Так, у Російській Федерації Комісія з товарних бірж вправі застосувати до біржі санкцію у вигляді штрафу у випадках:

-- проведення торгів без ліцензії або у випадку анулювання або призупинення;

-- порушення порядку інформування членів біржі й учасників біржової торгівлі про майбутні й попередні торги;

-- порушення встановленого біржею порядку контролю за механізмом ціноутворення;

-- непредставлення Комісії в тижневий термін інформації або документації, необхідної від біржі відповідно до законодавства;

-- порушення положень установчих документів про максимальну кількість її членів;

-- використання юридичними особами в їхньому найменуванні або рекламі слів «біржа» або «товарна біржа».

Крім цього, законодавчі акти інших країн передбачають можливість застосування до товарної біржі таких санкцій як призупинення дії ліцензії або її анулювання. Так, наприклад, рішення про анулювання або призупинення дії ліцензії товарної біржі в Російській Федерації приймається Комісією з товарних бірж при Державному комітеті Російської Федерації з антимонопольної політики й підтримки нових економічних структур. Дане рішення приймається на підставі:

-- матеріалів здійснених фінансовими органами перевірок, які встановили факти порушень у діяльності біржі;

-- офіційних повідомлень територіальних управлінь Державного комітету Російської Федерації з антимонопольної політики й підтримки нових економічних структур, а також державних комісарів на товарних біржах про факти порушень Закону РФ «Про товарні біржі й біржову торгівлю» й інших законодавчих актів РФ.

За матеріалами перевірок й офіційних повідомлень Комісія направляє товарній біржі офіційний припис про усунення відзначених порушень. Товарна біржа після одержання припису зобов'язана протягом 3-х денного строку інформувати Комісію про його одержання, а в місячний строк -- про усунення визначених у ньому порушень.

При невиконанні в місячний строк товарною біржею офіційних приписів Комісія направляє матеріали в арбітражний суд. Така практика може бути покладена в основу вдосконалення законодавства України.

Таким чином, залежно від змісту застосовуваних до товарної біржі, як правопорушника, санкцій і тих несприятливих наслідків, які вона перетерпить, в результаті їхнього застосування, можна говорити про такі форми господарсько-правової відповідальності як: відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, обмеження правоздатності, застосування оцінних санкцій.

исновок.

Правова основа торгово-біржової діяльності, як виду господарської діяльності, включає такі джерела господарського права як нормативно-правовий акт, правовий звичай і нормативний договір.

Нормативно-правовий акт. Нормативно-правовий акт являє собою офіційно прийнятий компетентними органами правотворчий документ, за допомогою якого, по-перше, у систему господарського права (законодавства) уводяться господарсько-правові норми, по-друге, який містить саме ці норми. Згідно ст. 7 ГК України відносини в сфері господарювання регулюються Конституцією України, дійсним Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України й Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади й органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Торгово-біржова діяльність являє собою складний комплексний предмет правового регулювання, що регулюється як загальними, так і спеціальними нормами різних нормативно-правових актів.

Поряд із законами, значну роль у регулюванні торгово-біржової діяльності грають підзаконні нормативно-правові акти: Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України й ін.

Важлива роль належить постановам і розпорядженням уряду.

Крім цього є й ряд відомчих нормативно-правових актів, прийнятих різними міністерствами й комітетами.

Істотна роль у регулюванні біржової-торгово-біржової діяльності приділяється таким локальним нормативним актам, як Правила біржової торгівлі й Устав біржі, які затверджуються конкретною товарною біржею.

Правовий звичай. Правовий звичай, як джерело права, являє собою історично сформоване правило поведінки, що одержало офіційне визнання й забезпеченість державним примусом. Згідно ЦК України звичай визначається, як правило поведінки, що не встановлено актами цивільного законодавства, однак є устояним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.

Різновидом правового звичаю є звичай ділової практики, що займає особливе місце в регулюванні біржової діяльності. У сфері діяльності товарних бірж звичаї ділового обороту мають досить широке поширення, засновані на історичних традиціях. До основних ознак, що характеризують звичай ділової практики як регулятор торгово-біржової діяльності варто віднести: тривалість існування, постійність дотримання, визначеність, не протиріччя законодавству.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що правова основа здійснення торгово-біржової діяльності представлена сукупністю різних нормативно-правових й інших актів, що мають як загальний, так і спеціальний характер, їхня безліч, а також наявність однорідних суспільних відносин, що складаються в процесі організації й здійснення торгово-біржової діяльності дозволяє затверджувати, що сформувалося законодавство про торгово-біржову діяльність як правовий інститут господарського законодавства.

Список використаної літератури:

1. Цивільний кодекс України прийнятий на сесії ВР України 16 січня 2003 року, який набрав чинності 1 січня 2004 року.

2. Господарський кодекс України прийнятий на сесії ВР України 16 січня 2003 року, який набрав чинності 1 січня 2004 року.

3. ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 01.07.2004 року.

4. ЗУ «Про захист економічної конкуренції» від 28.02.2002 року.

5. Закон України «Про товарну біржу» від 26 січня 1993 року.

6. Пилипенко А.Я., Щербина В.С. Господарське право: Курс лекцій: Навч.посіб.для юрид.ф-тів вузів. - К.: Вентурі, 1996р.

7. Підопригора О.А., Сумін В.О., Підопригора О.О. Цивільне право України Правові основи підприємництва. - К.: Юрінформ, 1994р