Підстави порушення справи про митні правопорушення.
Митне право
Лекція № 8. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ.
Поняття та порядок провадження у справах про порушення митних правил.
Встановлення обставин учинення порушення митного законодавства проводиться у процесі провадження. Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є:
— виявлення та припинення правопорушень;
— своєчасне, всебічне повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи;
— її вирішення відповідно до чинного законодавства;
— забезпечення виконання постанов у справах про порушення митних правил;
— виявлення причин та умов, які сприяли скоєнню митних правопорушень;
— вжиття заходів щодо їх усунення;
— запобігання правопорушенням та зміцнення правопорядку та законності;
— попередження порушення митних правил.
Таким чином, провадження у справах про порушення митних правил являє собою низку послідовно пов'язаних між собою процесуальних дій посадових осіб митних органів України, виконання яких ґрунтується на таких головних принципах.
По-перше, розгляд справи про митні правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і митним органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.
По-друге, справа про митне правопорушення розглядається відкрито. Це дає право піддавати розголошенню хід і результати розгляду справи, зміст рішення, ухваленого щодо неї. Законодавство навіть дозволяє розглядати справи про митні правопорушення безпосередньо в трудових колективах, за місцем навчання або проживання порушника. Це можна робити з метою підвищення виховної і запобіжної ролі провадження у таких справах. Але це буває дуже рідко.
По-третє, здійснюється прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні у справах про митні правопорушення. Це є надійною гарантією законності, можливості контролювати дії службових осіб митних органів, а також запобігання незаконним діям з їх боку.
По-четверте, проводиться збирання та оцінка доказів щодо порушень митних правил.
Порядок провадження у справах про порушення митних правил визначається МК України, а також законодавством України про адміністративні правопорушення — у частині, не врегульованій МК України. По суті це процесуальні дії, на які варто звернути увагу більш детально.
Процесуальні дії.
Процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До них належить:
1) складання протоколу про порушення митного законодавства;
2) опитування осіб, які притягаються до відповідальності за порушення вимог митного законодавства , свідків, інших осіб;
3) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення вимог митного законодавства;
4) вилучення товарів, транспортних засобів і документів:
5) митне обстеження;
6) огляд;
7) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання;
8) затребування інформації, необхідної для провадження з справі про порушення вимог митного законодавства;
9) призначення експертизи;
10) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).
При проведенні процесуальних дій, зазначених у пунктах 2, 4, 5, 6, 7, 9, складаються протоколи, форми яких встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Загалом всяка справа починається із фіксації правопорушення та невідкладних процесуальних дій. Фіксація порушення, як вже зазначалось, здійснюється шляхом складення протоколу. При цьому від особи, що скоїла правопорушення, за загальним правилом беруться письмові пояснення. При необхідності уточнення проводиться у подальшому опитуванні. Посадова особа митного органу, у провадженні якої перебуває справа про порушення вимог митного законодавства, вправі опитувати особу, яка притягується до відповідальності за це правопорушення, а також свідків, інших осіб.
Особи, які викликаються для опитування, повинні з'явитися на виклик митного органу і правдиво повідомити все, що їм відомо про обставини, які стосуються справи про порушення митного законодавства. Вони викликаються повісткою, яка вручається їм під розписку. У разі тимчасової відсутності особи, яка викликається митним органом, повістка вручається під розписку одному з дорослих членів її сім'ї або працівникові житлово-комунальної організації, виконавчому органу селищної ради за місцем її проживання, представникові адміністрації за місцем роботи, навчання, відпочинку цієї особи.
У разі тимчасової відсутності керівника або заступника керівника підприємства, інших посадових осіб, що викликаються як такі, що мали пряме відношення до переміщення через митний кордон України товарів — безпосередніх предметів порушення вимог цього Кодексу, повістка вручається під розписку одному з працівників цього підприємства. У повістці зазначається, хто викликається, куди, до кого, день та час явки, а також попередження про відповідальність у разі неявки.
Особа, яка підлягає опитуванню, може бути викликана також телефонограмою, телеграмою або за допомогою інших засобів зв'язку.
Виклик для опитування особи, яка не досягла 16-річного віку, здійснюється через її батьків або осіб, які їх замінюють.
Опитування може здійснюватися за місцем перебування особи, якщо внаслідок хвороби, похилого віку, інвалідності або з інших поважних причин вона не може з'явитися до митного органу.
Порядок опитування у справі про порушення вимог митного законодавства загалом такий, як і по інших кримінальних злочинах чи адміністративних правопорушеннях. Особи, викликані для опитування в одній і тій самій справі, опитуються окремо. Перед опитуванням посадова особа митного органу, у провадженні або на розгляді якої перебуває справа про порушення митного законодавства, встановлює особу опитуваного, з'ясовує, чи володіє вона українською мовою або потребує послуг перекладача, роз'яснює опитуваному його права та обов'язки.
При цьому особа, яка є свідком, попереджається про відповідальність за відмову або ухилення від дачі пояснень. Для особи, що притягається до відповідальності за порушення митного законодавства, відмова чи ухилення від дачі показань — засіб захисту. Тому така особа не попереджується і не притягується до відповідальності. Але при призначенні виду і міри покарання враховується її дійове розкаяння чи введення органів дізнання і суд в оману.
Перед опитуванням керівника або заступника керівника підприємства або підлеглої їм посадової особи, яка мала пряме відношення до переміщення через митний кордон товарів — безпосередніх предметів порушення вимог митного законодавства, а також громадянина-підприємця, посадова особа митного органу повинна пересвідчитися в їх повноваженнях.
Для опитування особи, яка не досягла 16-річного віку, викликаються педагог, психолог, батьки або близькі родичі опитуваного. Перед початком опитування їм роз'яснюються їхні права та обов'язки, про що заноситься позначка до протоколу опитування.
При опитування складається установленої форми протокол опитування. Якщо особа, яка опитується, не може або не бажає власноручно викласти свої пояснення щодо суті справи, посадова особа митного органу заносить усні пояснення цієї особи до протоколу від першої особи і, якщо можливо, дослівно. У необхідних випадках до протоколу заноситься запис про окремі запитання, поставлені опитуваній особі, та її відповіді на них.
Якщо опитування проводиться за участю перекладача, в протоколі зазначається, що перекладачу роз'яснено його обов'язки. Після складання протоколу опитувана особа ознайомлюється з його змістом і своїм підписом засвідчує правильність пояснень, викладених власноручно, а також правильність пояснень, даних усно. Опитувана особа вправі вимагати доповнення чи зміни запису її усних пояснень. Такі доповнення або зміни заносяться до протоколу. Якщо протокол складено на кількох сторінках, опитувана особа підписує кожну сторінку окремо і протокол у цілому. При проведенні опитування опитуваний вправі відмовитися від підпису протоколу. Якщо така особа або інша особа відмовляється підписувати протокол процесуальної дії або інші протоколи, про це вноситься запис до протоколу, який засвідчується підписом посадової особи митного органу, яка склала протокол, а також підписами понятих, якщо вони були присутніми під час проведення процесуальної дії.
Особі, яка відмовилася підписати протокол, повинна бути надана можливість викласти мотиви відмови від підпису, які вносяться до протоколу або додаються до нього у вигляді окремого пояснення.
Якщо особа через свої фізичні вади чи з інших причин позбавлена можливості підписати протокол процесуальної дії або інші протоколи, про це робиться позначка у протоколі. Такий протокол засвідчується підписом посадової особи митного органу, яка його склала, а також підписами понятих.
Доказова база скоєння правопорушення включає в себе і відповідні документи (як правило, їх копії"). Тому посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митного законодавства, вправі витребувати від посадових осіб підприємств та фізичних осіб документи, необхідні для провадження у справі та її розгляду. Такі документи повинні бути надані чи надіслані не пізніше як у п'ятиденний строк. У разі невиконання вимог посадової особи митного органу щодо надання документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил або її розгляду, зазначені документи вилучаються у встановленому порядку.
Товари, що є безпосередніми предметами порушення, товари зі спеціальними сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю товарів, транспортні засоби, використані для переміщення безпосередніх предметів правопорушення через митний кордон України, а також документи, які мають відношення до справи, підлягають вилученню згідно з діючими законами України.
Вилучені товари, транспортні засоби, документи мають бути перелічені у протоколі про порушення вимог митного законодавства, протоколі вилучення або протоколі особистого огляду із зазначенням кількості, особливих ознак, а якщо можливо — і вартості вилучених товарів і транспортних засобів.
Вилучення товарів, транспортних засобів і документів здійснюється посадовими особами митного органу. Вилучення може проводитися як під час здійснення митного контролю, в ході особистого огляду, так і в ході складення протоколу про порушення вимог митного законодавства або проведення окремої процесуальної дії по справі. Про проведення вилучення як окремої процесуальної дії керівником митного органу або особою, яка його заміщує, виноситься вмотивована постанова.
У процедурі вилучення бере участь особа, у якої вилучаються товари, транспортні засоби, документи. У разі тимчасової відсутності такої особи вилучення проводиться в присутності членів її сім'ї або представника житлово-експлуатаційної організації за місцем її проживання, або представника адміністрації за місцем роботи, навчання чи відпочинку зазначеної особи, або представника відповідного органу місцевого самоврядування. У разі тимчасової відсутності керівника або заступника керівника підприємства вилучення проводиться в присутності інших працівників цього підприємства або представників органу, який здійснив його державну реєстрацію.
У необхідних випадках для участі у процедурі вилучення як окремої процесуальної дії у справі про порушення вимог митного законодавства запрошується експерт. Особам, які беруть участь у процедурі вилучення або присутні під час її проведення, роз'яснюються їхні права та обов'язки.
Проведення вилучення в нічний час не допускається, крім випадків, коли воно проводиться під час здійснення митного контролю або митного оформлення, а також у невідкладних випадках.
Перед початком проведення вилучення як окремої процесуальної дії посадова особа митного органу, яка здійснює таке вилучення, зобов'язана пред'явити постанову про вилучення. Посадові особи митного органу пропонують особі, у якої є товари, транспортні засоби чи документи, що підлягають вилученню, або іншим особам, зазначеним у частині третій цієї статті, добровільно пред'явити ці товари, транспортні засоби чи документи. У разі відмови таких осіб відчинити приміщення, ємності або інші місця, де знаходяться або можуть знаходитися товари, транспортні засоби чи документи, що підлягають вилученню, посадові особи митного органу вправі зробити це самостійно, якщо можна, без пошкодження запорів, замків, дверей тощо.
Вилучення документів, які містять таємні відомості, якщо ці документи не було виявлено під час проведення митного контролю та митного оформлення, здійснюється лише за згодою начальника митного органу або його заступника та за вмотивованим рішенням суду, а якщо ці документи належать органу державної влади, підприємству — в порядку, узгодженому з керівником або заступником керівника цього підприємства.
При проведені митного контролю та провадження у справі про порушення митного законодавства виникає необхідність проведення обстеження. Посадові особи митних органів, які мають достатні підстави вважати, що на територіях, в приміщеннях, в транспортних засобах, що належать юридичним або фізичним особам чи використовуються ними, знаходяться товари — безпосередні предмети порушення вимог митного законодавства або предмети із спеціально виготовленими тайниками, що використовувалися для переміщення через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю товарів — безпосередніх предметів порушення митних правил, транспортні засоби, або інші товари, що мають ознаки речових доказів, а також документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил або для її розгляду, вправі проводити митне обстеження таких територій, приміщень, транспортних засобів. Таке обстеження проводиться за вмотивованим рішенням суду.
Митне обстеження території, приміщення та транспортних засобів, що належать юридичній особі, проводиться за участю посадових осіб підприємств або їх представників. Митне обстеження транспортних засобів, які належать фізичній особі, проводиться за участю цієї особи або її уповноваженого представника.
У разі тимчасової відсутності фізичної особи митне обстеження проводиться в присутності її уповноваженого представника або дорослих членів її сім'ї або працівників житлово-експлуатаційної організації за місцем її проживання або представника адміністрації за місцем роботи, навчання чи відпочинку цієї особи, або представника відповідного органу місцевого самоврядування. У разі тимчасової відсутності керівника юридичної особи митне обстеження проводиться в присутності інших працівників цієї юридичної особи або представника органу, який здійснював її державну реєстрацію. У необхідних випадках для участі у проведенні митного обстеження залучається експерт.
Особам, які беруть участь у проведенні митного обстеження або присутні при цьому, роз'яснюються їхні права та обов'язки.
Перед початком митного обстеження посадові особи митного органу, які здійснюють таке обстеження, зобов'язані пред'явити особі, територія, приміщення та транспортні засоби якої обстежуються, постанову про проведення митного обстеження, з якою ця особа ознайомлюється під розписку. Посадові особи митного органу пропонують особі, території, приміщення та транспортні засоби якої підлягають обстеженню, або іншим особам, визначеним у частинах другій-четвертій цієї статті, добровільно показати територію, приміщення та інші місця, де знаходяться товари, транспортні засоби чи документи, зазначені у частині першій цієї статті і добровільно пред'явити ці товари, транспортні засоби, документи або відчинити приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися такі товари, транспортні засоби, документи. Посадові особи митних органів вправі зробити це самостійно, якщо можливо, без пошкодження замків, запорів, дверей тощо.
Виявлені під час митного обстеження товари, транспортні засоби, документи, що стосуються справи, вилучаються, про що вноситься запис до протоколу обстеження. Під час проведення митного обстеження можуть здійснюватися вимірювання, фото-, відео-, кінозйомки, а також використовуватися спеціальні пошукові засоби.
Про проведення митного обстеження складається протокол, що підписується особами, які брали участь у такому обстеженні. Якщо особа, яка бере участь у митному обстеженні, відмовляється від підписання протоколу, про це у протоколі робиться позначка, а ця особа має право дати письмові пояснення щодо причин такої відмови, які додаються до справи про порушення вимог митного законодавства.
З метою виявлення слідів правопорушення і доказів, з'ясування обставин, що мають значення для справи, може проводитися огляд місцевості, приміщень, товарів, транспортних засобів та документів, що стосуються справи про порушення вимог митного законодавства. Він може проводитися під час здійснення митного контролю, а також як окрема процесуальна дія. Самостійне проведення посадовою особою митного органу огляду товарів, транспортних засобів та документів, що стосуються справи, як окрема процесуальна дія допускається, якщо такі товари, транспортні засоби та документи опинилися у посадової особи митного органу в результаті проведення митного контролю або митного оформлення, а також внаслідок раніше проведених процесуальних дій. В інших випадках огляд проводиться за вмотивованим рішенням суду. У проведенні огляду як окремої процесуальної дії може брати участь особа, яка притягається до відповідальності, а також поняті. У необхідних випадках під час огляду здійснюються вимірювання, фото-, кіно-, відеозйомка, фіксуються сліди, робляться копії документів тощо. При проведенні огляду як окремої процесуальної дії складається протокол.
За рішенням посадової особи митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення вимог митного законодавства, особі, яка притягається до відповідальності, або іншим особам, які мають відношення до цієї справи, можуть бути пред'явлені для впізнання товари, транспортні засоби та документи, що мають значення для вирішення справи по суті. Цим особам спочатку ставлять запитання про обставини, за яких вони бачили товари, транспортні засоби та документи, зазначені в частині першій цієї статті, а потім уточнюють їх ознаки, за якими можна провести впізнання.
Товари, транспортні засоби та документи пред'являються в групі однорідних товарів, транспортних засобів і документів. Пред'явлення для впізнання проводиться в присутності понятих. Про пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання складається протокол.
Провадження про порушення митного законодавства пов'язане із необхідністю як витребування необхідних документів, так і отримання іншої інформації, що має суттєве значення для правильного вирішення справи. Посадова особа митного органу має право на підставі письмового запиту безоплатно одержувати від усіх юридичних та фізичних осіб необхідну для розгляду справи інформацію, в тому числі призначену для службового користування або таку, що охороняється законом як комерційна чи інша таємниця. Відповідно особа, якій адресовано запит про надання такої інформації, зобов'язана не більш як у п'ятиденний строк надати відповідну інформацію посадовій особі митного органу. У разі безпідставної відмови у наданні згаданої інформації може бути проведено вилучення документів, які містять необхідні для розгляду справи відомості, у визначеному законодавством України порядку.
Посадові особи митного органу зобов'язані забезпечити нерозголошення отриманої ними інформації, використовуючи її лише за призначенням. Забороняється використання цієї інформації посадовими особами митних органів в особистих цілях, передання її третім особам, а також іншим органам державної влади, за винятком передбачених законодавством України випадків. Посадова особа митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митного законодавства вправі доручити проведення конкретних процесуальних дій посадовій особі іншого митного органу. Таке доручення повинне бути виконане не більш як у п'ятиденний строк з дня його одержання. Не менш важливим є питання про витрати у справі про порушення митного законодавства. Такі витрати складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання перевезення (пересилання) речових доказів, а також з інших виплат митного органу на провадження або розгляд справи, а також коштів, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану зі дорученням митного органу, виплати добових, а також компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення. Так, за робітниками та службовцями, які викликаються до митного органу як свідки, експерти, перекладачі, зберігається середній місячний заробіток за місцем основної роботи. Особи, які не є робітниками та службовцями, отримують у зв'язку з таким викликом грошову компенсацію, яку виплачує митний орган. Не менш важливим є питання про джерела покриття вказаних витрат. Відповідно до ст. 385 МК України витрати у справі про порушення митного законодавства відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову або рішення про накладення стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України. З метою забезпечення цього права посадова особа митного органу, в провадженні якої перебуває справа, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, зобов'язана зібрати та додати до справи документи про витрати, що пішли на провадження справи. Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові митного органу або рішенні суду по справі про порушення.
Підстави порушення справи про митні правопорушення.
Підстави порушення справи про митні правопорушення безпосередньо визначені законом. Це пояснюється тим, що провадження починається з моменту заведення справи. Підставами для порушення справи про митне порушення є:
— безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу ознак порушення митних правил;
— повідомлення та заяви українських та іноземних громадян, а також повідомлення та інші публікації у засобах масової інформації;
— матеріали, що надійшли з інших правоохоронних, контрольних та інших державних органів;
— інформація, яка надійшла від митних та інших правоохоронних служб та других компетентних органів зарубіжних країн, міжнародних організацій;
— матеріали інших митних органів України.
Підставами для порушення справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак порушення митних правил. Така справа вважається заведеною з моменту:
— складення протоколу про порушення митних правил або про адміністративне затримання фізичної особи чи посадової особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил;
— фактичного отримання митним органом від органів попереднього слідства, органів дізнання, прокурора чи суду матеріалів, за якими відмовлено у порушенні кримінальної справи або винесена постанова про припинення кримінальної справи за фактом контрабанди, провадження дізнання у справах, що віднесені до компетенції митних органів;
— винесення начальником митного органу чи його заступником постанови про відміну акту про накладення стягнення та про заведення справи про порушення митних правил.
Початковою стадією провадження є митне розслідування. Митне розслідування — це попередня перевірка фактичних обставин конкретного порушення статей, розгляд заяв та повідомлень про факти митних порушень, митні обстеження, опитування порушників і свідків, адміністративне затримання. Тобто ця стадія являє собою комплекс процесуальних дій, в результаті яких порушується справа про порушення митних правил, встановлюються фактичні обставини з наступним їх процесуальним оформленням.
Заяви та повідомлення можуть бути зроблені у письмовій та усній формі. Усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. Письмова заява повинна бути підписана особою, від якої вона подається. Повідомлення підприємств, установ, організацій і посадових осіб мають бути викладені в письмовій формі. Всі заяви та повідомлення реєструються у книзі реєстрації заяв та повідомлень про порушення митних правил, після чого передаються на розгляд начальнику митного органу.
В митній практиці також бувають повідомлення, які надійшли у непідписаних листах, телефоном або з невстановлених джерел. Вони ставляться на контроль і перевіряються у звичайному порядку. Як правило, в таких випадках виникає необхідність у застосуванні оперативно-пошукових заходів. Але за законодавством самостійне проведення співробітниками митних органів таких заходів заборонено. Тоді до участі в перевірці залучаються інші правоохоронні органи (СБУ, МВС України).
Заяви, повідомлення та матеріали розглядаються начальником митного органу в строк не більше трьох діб. При цьому вони перевіряються на достатність матеріалів для прийняття мотивованого рішення, виявляються обставини, які виключають провадження у справі про порушення митних правил, приймається рішення про необхідність проведення митних розслідувань. Митні розслідування провадять працівники митних органів, завдання яких на цьому етапі полягає у провадженні дій, спрямованих на збирання доказів, які підтверджують або спростовують винуватість у вчиненні порушення митних правил.
Доказами в справі про порушення митних правил, згідно із статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, розслідування в справі про порушення митних правил здійснюється з метою встановлення таких обставин, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи: чи дійсно скоєне правопорушення і яке конкретно; місце та час здійснення правопорушення; за яких обставин, яким чином, із застосуванням яких засобів; хто скоїв правопорушення та відомості про нього; винність конкретної особи (осіб), з якою метою та за якими мотивами скоєне правопорушення; обставини, які впливають на ступінь та характер відповідальності особи; наслідки правопорушення, характер та розмір заподіяної шкоди; де та у чиєму володінні знаходяться предмети, які стали безпосередніми об'єктами правопорушення, або використовувалися при його скоєнні, або піддягають конфіскації; які причини та умови, що сприяли вчиненню даного правопорушення конкретною особою (особами); інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Вищенаведені дані встановлюються:
— протоколом про порушення митних правил;
— протоколами процесуальних дій;
— висновками експертів та іншими документами, отриманими у передбаченому законом порядку;
— поясненнями особи, яка притягається до відповідальності;
— речовими доказами.
Під час проведення митних розслідувань нерідко встановлюються факти нових адміністративних правопорушень, навіть злочинів. У випадках виявлення таких правопорушень під час провадження в справі про порушення митних правил матеріали про них виділяються із справи в окреме провадження і надсилаються до відповідного державного органу. При виявленні під час митного розслідування ознак злочину, який не відноситься до підслідності митниці, необхідні матеріали у строк не більше трьох діб, надсилаються прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання. У таких випадках митний орган, у межах своєї компетенції, повинен вжити заходів до запобігання чи припинення злочину, а також до закріплення слідів злочину, забезпечення цілості матеріальних цінностей, документів, встановленню очевидців.
Вивчивши матеріали перевірки порушення митних правил та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, посадова особа митного органу приймає одне з таких рішень:
— про порушення справи щодо порушення митних правил;
— про направлення матеріалів у інші органи, уповноважені на провадження у справах про адміністративні правопорушення;
— про порушення кримінальної справи та проведення дізнання у справах про контрабанду;
— про відмову в порушенні справи про порушення митних правил;
— про направлення повідомлення про злочин прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання.
Однак ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає декілька обставин, за яких провадження у справі про порушення митних правил не може бути порушене, а порушене підлягає закриттю. Це означає, що за наявності згаданих приводів протокол про порушення митних правил не складається, а у випадках, коли провадження у справі все ж було почате, дані обставини є підставою для припинення провадження у справі. До обставин, що виключають провадження у справі про порушення митних правил, належать:
— відсутність події та складу порушення митних правил;
— недосягнення особою на момент вчинення порушення митних правил шістнадцятирічного віку;
— неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
— вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
— видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
— скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
— закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлених строків;
— наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови посадової особи про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;
— смерть особи, щодо якої було розпочате провадження в справі.