Пріоритетні напрями співробітництва держав-членів Інтерполу.

МІЖНАРОДНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ ДО СЕМЕСТРОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Поняття і характерні риси міжнародного кримінального права.

2. Міжнародне кримінальне право у системі міжнародного права.

3. Кодифікація міжнародного кримінального права.

4. Становлення і розвиток принципів міжнародного кримінального права.

5. Юридичний зміст принципу індивідуальної відповідальності.

6. Юридичний зміст принципу nullum crimen sine lege, nulla poena sine lege.

7. Юридичний зміст принципу ne bis in idem.

8. Зміст принципу aut dedere aut judicare.

9. Головні напрями співробітництва держав у боротьбі зі злочинністю.

10. Роль Ради Європи у формуванні загальноєвропейського кримінального права.

11. Концепція „європейського кримінального права”.

12. Перспективи розвитку міжнародного кримінального права.

13. Відмінність злочинів міжнародного характеру від звичайних кримінальних злочинів.

14. Поняття злочину транснаціонального характеру.

15. Поняття та характерні риси злочинів з міжнародним елементом.

16. Злочин з міжнародним елементом як різновид міжнародно-противоправного діяння.

17. Поняття злочину проти загального міжнародного права.

18. Класичні і сучасні доктринальні класифікації злочинів проти загального міжнародного права.

19. Склад міжнародного злочину та його елементи.

20. Суб’єктивна сторона міжнародних злочинів.

21. Проблема вини в міжнародних злочинах.

22. Обставини, що виключають міжнародну кримінальну відповідальність індивідів.

23. Міжнародні злочини за Статутом Міжнародного кримінального суду 1998 року.

24. Норми КК України про відповідальність за злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

25. Поняття і класифікація злочинів міжнародного характеру.

26. Співвідношення злочинів проти загального міжнародного права зі злочинами міжнародного характеру.

Переслідування за міжнародні злочини на національному рівні (принципи територіальності, активної і пасивної національності).

Зміст принципу універсальної юрисдикції та проблема його застосування.

Співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю в рамках ООН.

30. Міжнародні неурядові організації у боротьбі зі злочинністю.

31. Резолюція ГА ООН „Визначення агресії” 1974 р. та проблема нормативного визначення злочину агресії.

Проблема нормативного визначення та юридичної кваліфікації злочину агресії.

Поняття і склад злочину геноциду.

Особливості відповідальності держав та індивідів за злочин геноциду.

Поняття і склад злочинів проти людяності.

Види злочинів проти людяності.

Поняття і склад воєнних злочинів.

Види воєнних злочинів у міжнародному збройному конфлікті.

Види воєнних злочинів у неміжнародному збройному конфлікті.

40. Міжнародні кримінальні трибунали ad hoc та питання про правомірність їх створення.

Вплив Нюрнберзького та Токійського трибуналів на розвиток міжнародного кримінального права.

Створення постійно діючого Міжнародного кримінального суду.

Правова основа і організаційна структура Міжнародного кримінального суду.

Основні стадії і принципи судового процесу у Міжнародному кримінальному суду.

Питання взаємодії Міжнародного кримінального суду з міжнародними кримінальними трибуналами ad hoc.

Проблема імплементації Статуту Міжнародного кримінального суду до законодавства України.

Пріоритетна юрисдикція у міжнародному кримінальному праві.

Комплементарна юрисдикція у міжнародному кримінальному праві.

Правова основа створення і призначення Інтерполу та Європолу.

Структура Інтерполу.

51. Історія створення Міжнародної організації кримінальної поліції.

Пріоритетні напрями співробітництва держав-членів Інтерполу.

53. Сучасні форми правової допомоги держав у кримінальних справах.

54. Поняття і види інституту екстрадиції.

55. Принципи функціонування європейської й англо-американської систем видачі.

56. Імперативні та факультативні основи для відмови від видачі правопорушників.

57. Міжнародно-правове регулювання видачі осіб.

58. Національно-правове регулювання інституту екстрадиції.

59. Зв’язок інститутів екстрадиції та притулку.

60. Європейські стандартні правила поводження з в’язнями.

61. Міжнародні стандарти в галузі правосуддя і виконання покарань.

62. Проблема нормативного визначення міжнародного тероризму.

63. Класифікація злочинів, що є проявом міжнародного тероризму.

64. Конвенційні злочини, пов’язані з міжнародним тероризмом.

65. Акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

66. Піратство та інші незаконні акти, спрямовані проти безпеки морського судноплавства.

67. Злочини, пов’язані із посяганням на життя, фізичну недоторканність або волю осіб, що користуються міжнародним захистом.

68. Відокремлення міжнародного, національного та державного тероризму.

69. Організаційно-правова основа боротьби з тероризмом в Україні.

70. Визначення понять „рабство”, „работоргівля” і “торгівля людьми”.

71. Міжнародно-правова основа щодо боротьби з сучасними формами рабства.

72. Права людини як основа стратегії боротьби з торгівлею людьми.

73. Міжнародно-правова основа протидії торгівлі людьми.

74. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні.

75. Конвенційні злочини, що посягають на свободу людини.

76. Конвенційні злочини проти екологічної безпеки.

77. Конвенційні злочини проти здоров’я населення та суспільної моралі.

78. Конвенційні злочини економічного характеру.

79. Організаційні механізми європейських держав протидії корупції.

80. Поняття корупції, транснаціональної корупції, корупційних правопорушень.

81. Міжнародно-правова основа співробітництва держав у боротьбі з корупцією.

82. Характеристика злочинних діянь по відмиванню грошей та доходів.

83. Міжнародно-правова основа співробітництва держав у боротьбі з відмиванням грошей та доходів.

84. Антикорупційне законодавство Україні.

85. Поняття “наркотичний засіб”, “психотропні речовини”, “прекурсори”.

86. Характеристика правопорушень, пов’язаних з наркотиками та психотропними речовинами.

87. Міжнародно-правова основа співробітництва держав у боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

88. Механізм міжнародного контролю за наркотичними засобами і психотропними речовинами.

89. Запобігання і протидія незаконному обігові наркотиків в Україні.

90. Обставини, що посилюють відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів і психотропних речовин.