Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного впливу

Тема 22.

Поняття та юридична природа примусових заходів медичного характеру. Мета та підстави застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до ст. 92 КК примусовими заходами медичного характе­рує надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки ді­яння, передбаченого Особливою частиною КК, у спеціальний лікуваль­ний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь. Примусові заходи медич­ного характеру застосовують до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння або обмеженої осудності злочини, та які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Неосудність та обмежена осудність є юридичними категоріями, а тому визнання особи неосудною (ч. 2 ст. 19 КК) чи обмежено осудною (ч. 1 ст. 20 КК) належить виключно до компетенції суду.
Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчинен­ня діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб ст. 94 КК встановлює зміст видів примусових заходів медичного характеру, якими є: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до пси­хіатричного закладу із суворим наглядом.
Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані лише до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння і психічний розлад якої пов'язаний з небезпекою для неї чи інших осіб або з мож­ливістю заподіювання особою іншої суттєвої шкоди. Такі заходи не можуть бути застосовані у разі вчинення малозначного діяння або адміністративного правопорушення.
Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хво­рого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припи­нення застосування таких заходів суд може передати його на піклуван­ня родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом.

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:
1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Метою застосування цих заходів є- корекція особи - її вилікування, яке повинно забезпечити її подальшу правомірну поведінку.

Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного впливу.

Ці заходи впливу застосовуються до осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не можуть бути визнаними суб'єктом злочину.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються у випадках:

вчинення особою суспільно небезпечного діяння, передбаченого нормою Особливої частини КК;

-вчинення особою злочину;

-наявність у такої особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння або злочину тяжкого психічного розладу, що виключає можливість усвідомлення характеру дій, які нею вчиняються, або керування своєю поведінкою і зумовлює визнання її неосудною та викликає необхідність застосування примусових лікувальних заходів;

-діагностування тяжкого психічного розладу до винесення вироку суду або до повного відбування покарання, що викликає необхідність застосування примусових лікувальних заходів;

-наявність на момент вчинення злочину психічного розладу, який є підставою для визнання особи обмежено осудною і викликає необхідність застосування примусових лікувальних заходів.

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб:
1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;
2) які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;
3) які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.