Тема 4.2. Касаційне провадження
План семінарського заняття – 2 год.
1. Право та строки касаційного оскарження.
2. Порядок подачі касаційної скарги, подання, передача справи до касаційного суду.
3. Доповнення, зміна касаційної скарги, подання або відмова від неї.
4. Підготовка касаційного розгляду справи та попередній розгляд.
5. Повноваження суду касаційної інстанції.
6. Підстави для скасування судових рішень.
Методичні рекомендації
Розгляд даної теми потрібно розпочати з того, що право касаційного оскарження і внесення касаційного подання — це право на порушення провадження в суді касаційної інстанції перевірки щодо законності рішень і ухвал суду, що набрали законної сили. Суб’єкти права касаційного оскарження і подання та об’єкти, на які розповсюджується це право, визначені Цивільним процесуальним кодексом України.
Суб’єктами права касаційного оскарження виступають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, але суд постановив рішення чи ухвалу, якими вирішив питання про їх права і обов’язки. Право на внесення касаційного подання надано прокурору, який бере участь у розгляді цивільної справи.
Право касаційного оскарження і касаційного подання обмежується об’єктом оскарження, яким є: рішення і ухвали, постановлені судом першої інстанції у зв’язку з порушенням ними матеріального чи процесуального права, які не були оскаржені в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали, постановлені судом апеляційної інстанції.
Касаційна скарга, подання разом з доданими до неї матеріалами та справою невідкладно, після закінчення встановленого строку для подання пояснень на касаційну скаргу, подання, надсилається до суду касаційної інстанції і надходять не інакше як через канцелярію касаційного суду, де реєструються, оформляються і передаються в порядку черговості судді — доповідачу.
Суд касаційної інстанції у складі трьох суддів у нарадчій кімнаті без виклику осіб, які беруть участь у справі протягом десяти днів вирішує питання про передачу справи на розгляд судової палати, тобто про допуск справи до касаційного розгляду.
Передача справи на розгляд складу судової палати обов’язкова з підстав:
1) наведені в скарзі, поданні доводи дають підставу припустити, що неправильне застосування судом норм процесуального права тягне безумовне скасування постановленого рішення. Ними є підстави, передбачені цивільним процесуальним законодавством, для скасування рішення суду апеляційною інстанцією і передачі справи на новий розгляд;
2) в касаційному провадженні суду знаходиться допущена до розгляду справа аналогічного характеру;
3) суд допустив інше застосування закону ніж касаційна інстанція при розгляді справи аналогічного характеру;
4) справа по першій інстанції розглянута апеляційним судом.
Суд може допустити справу до касаційного розгляду, якщо оскаржуване рішення має важливе значення для забезпечення однакового застосування закону судами України, а також коли наведені в скарзі доводи дають підстави для висновку, що неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Рішення і ухвала суду касаційної інстанції набирають законної сили з моменту їх оголошення. З моменту оголошення рішення або ухвали судом касаційної інстанції скасовані рішення та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу.
Література: основна – 1, 5, 6, 7, 8; додаткова - 1, 5, 7, 8, 10, 12, 13, 14.
Тема 4.3. Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами.
План семінарського заняття – 2 год.
1. Поняття і значення перегляду рішень, ухвал, наказів суду.
2. Форма і зміст заяви про перегляд судового рішення.
3. Підстави перегляду судових рішень.
4. Відмінність перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами від апеляційного.
Методичні рекомендації
Згідно положень Цивільного процесуального кодексу України законність та обґрунтованість судових рішень, що набрали законної сили, перевіряються не тільки в порядку їх апеляційного та касаційного оскарження, а й у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства. Дані форми перегляду є самостійними видами перевірки судових рішень.
Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами закріплені в систематизованому вигляді Цивільним процесуальним кодексом України. Ними є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові;
2) завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою постановлення незаконного рішення, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;
3) злочинні дії сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або їх представників чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;
4) скасування рішення, вироку або ухвали (постанови) суду чи постанови іншого органу, що стали підставою для постановлення даного рішення, ухвали;
5) визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи.
Однак в чинному законодавстві відсутнє узагальнене визначення ново-виявлених обставин, що викликає їх різне тлумачення в теорії і практиці цивільного процесу і призводить до помилок при їх застосуванні, а, отже, й до порушення прав осіб, які брали участь у справі.
Підставами для перегляду справи за винятковими обставинами є виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж положення закону або його застосування всупереч нормам Конституції України, а також якщо у зв’язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов’язань.
Розгляд даної теми завершується визначенням та аналізом основних відмінних та спільних рис перегляду судових рішень у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами та апеляційним провадженням у цивільній справі.
Література: основна –1, 3, 5, 8; додаткова – 3, 7, 9, 12, 13, 14.