Установчі документи господарських організацій?

Лекція 2

на тему „Суб’єкти господарювання – загальна характеристика”

План лекції:

1. Поняття та види суб’єктів господарювання.

2. Установчі документи господарських організацій.

3. Державна підтримка суб’єктів малого підприємництва.

4. Припинення діяльності фізичної особи – підприємця.

5. Припинення діяльності юридичної особи – господарської організації.

Список літератури:

1. Господарський кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України редакція кодексу від 01.08.2016.

2. Вінник О.М. Господарське право: Навчальний посібник. - 2-ге вид., змін. та доп. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців "Правова єдність", 2009. - 766 с

3. Заїка Ю. О. Українське цивільне правоцивільне право (Заіка Ю.О.)

Поняття та види суб’єктів господарювання?

Суб’єктами господарювання — є учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно і не­суть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Ознаки, притаманні суб’єктам господарювання:1) вони здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність;2) наділені господарською компетенцією (сукупністю господарських прав та обов’язків);

3) мають відокремлене майно;4) несуть відповідальність у межах належного їм майна, крім випадків, передбачених законодавством

Суб’єктами господарювання є: господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарських організацій створені ними для здійснення господарської діяльності.

Установчі документи господарських організацій?

Установчими є документи, які визначають індивідуальні особливості правового статусу господарської організації. Так, в установчих документах повинні бути зазначені: найменування суб’єкта господарю вання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційно-правової форми суб’єкта господарювання. Відсутність в установчих документах відомостей, які вони обов’язково повинні містити, є підставою для відмови у державній реєстрації товариства. Відповідно до ст. 57 Господарського Кодексу України установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут суб’єкта господарювання. Частиною 2 ст. 87 Цивільного Кодексу України до установчих документів товариства віднесено затверджений учасниками статут або укладений між учасниками засновницький до говір.

Засновницький договір є установчим документом для повного та командитного товариств. Для інших видів господарських товариств, суб’єктів господарювання інших організаційно-правових форм установчим документом є статут. Утім на етапі створення означених суб’єктів господарювання між їхніми засновниками може укладатися засновницький договір, в якому визначаються: зобов’язання засновників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо створення товариства, порядок передання товариству майна учасників та вартість такого майна, інші умови, що виникають під час створення товариства. Однак з моменту заснування товариства засновницький договір втрачає чинність. У засновницькому договорі, який є установчим документом, засновники не тільки зобов’язуються утворити суб’єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, але й встановлюють порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб’єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових учасників, інші умови діяльності суб’єкта господарювання, які перед бачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації від-повідно до закону.

Статут затверджується засновником суб’єкта господарювання чи його представником, органами або іншими суб’єктами відповідно до чинного законодавства. Установчі документи установчий акт, статут або засновницький договір, положення повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники організаціУстановчі, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками або уповноваженими особами. Внесення змін до установчих документів оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід’ємною частиною відповідних установчих документів.

3.Державна підтримка суб’єктів малого підприємництва?

Метою державної пiдтримки малого пiдприємництва є:1) створення умов для позитивних структурних змiн в економiцi України; 2) сприяння формуванню i розвитку малого пiдприємництва, становлення малого пiдприємництва як провiдної сили в подоланнi негативних процесiв в економiцi та забезпечення сталого позитивного розвитку суспiльства;3) пiдтримка вiтчизняних виробникiв;4) формування умов для забезпечення зайнятостi населення України, запобiгання безробiттю, створення нових робочих мiсць.

Державна пiдтримка малого пiдприємництва здiйснюється за такими напрямами:1) формування iнфраструктури пiдтримки i розвитку малого пiдприємництва, органiзацiя державної пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв для суб’єктiв малого пiдприємництва;2) встановлення системи пiльг для суб’єктiв малого пiдприємництва;3) запровадження спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського облiку та звiтностi;4) фiнансово-кредитна пiдтримка малого пiдприємництва;5) залучення суб’єктiв малого пiдприємництва до виконання науково-технiчних i соцiально-економiчних програм, здiйснення поставки продукцiї для державних та регiональних потреб. Державна пiдтримка малого пiдприємництва здiйснюється Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральним органом виконавчої влади з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва, iншими центральними органами виконавчої влади.

Кабiнет Мiнiстрiв України в межах своїх повноважень сприяє розвитку малого пiдприємництва, спрямовує, координує i контролює дiяльнiсть органiв виконавчої влади, якi забезпечують проведення державної полiтики щодо його пiдтримки. Центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної полiтики та пiдприємництва в межах своїх повноважень бере участь у формуваннi та забезпеченнi реалiзацiї державної полiтики розвитку малого пiдприємництва.

Верховна Рада, мiсцевi органи виконавчої влади та органи мiсцевого самоврядування на пiдставi Нацiональної програми сприяння розвитку малого пiдприємництва в Українi в межах своєї компетенцiї розробляють, погоджують та затверджують вiдповiднi програми пiдтримки малого пiдприємництва та контролюють їх виконання.

Програми пiдтримки малого пiдприємництва включають положення про:

1.фiнансово-кредитну та iнвестицiйну пiдтримку суб’єктiв малого пiдприємництва; 2.забезпечення участi суб’єктiв малого пiдприємництва у виконаннi поставок для державних, регiональних та мiсцевих потреб; 3.вдосконалення нормативно-правової бази у сферi пiдприємницької дiяльностi; 4.сприяння створенню iнфраструктури розвитку малого пiдприємництва;5.пропозицiї щодо встановлення системи пiльг для суб’єктiв малого пiдприємництва, у тому числi пом’якшення податкової полiтики;допомогу в матерiально-технiчному та iнформацiйному забезпеченнi. Нацiональна програма сприяння розвитку малого пiдприємництва в Українi є комплексом заходiв, спрямованих на реалiзацiю державної полiтики щодо вирiшення проблем розвитку малого пiдприємництва. Нацiональна програма сприяння розвитку малого пiдприємництва в Українi затверджується Верховною Радою України шляхом прийняття вiдповiдного закону.Заходи щодо реалiзацiї Нацiональної програми сприяння розвитку малого пiдприємництва в Українi щорiчно затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, а обсяги їх бюджетного фiнансування затверджуються Верховною Радою України в Законi України про Державний бюджет України на черговий рiк.

Для суб’єктiв малого пiдприємництва в порядку, встановленому законодавством України, може застосовуватися: спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi;спрощена форма бухгалтерського облiку та звiтностi.Спрощена система оподаткування, облiку та звiтностi встановлюється Податковим кодексом України.Порядок ведення бухгалтерського облiку та звiтностi суб’єктами малого пiдприємництва визначається Мiнiстерством фiнансiв України. Фiнансове забезпечення реалiзацiї державної полiтики у сферi пiдтримки малого пiдприємництва здiйснюють вiдповiдно до своєї компетенцiї на загальнодержавному рiвнi Український фонд пiдтримки пiдприємництва, на регiональному рiвнi — регiональнi фонди пiдтримки пiдприємництва, на мiсцевому рiвнi — мiсцевi фонди пiдтримки пiдприємництва.Регiональнi та мiсцевi фонди пiдтримки пiдприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, Український фонд пiдтримки пiдприємництва, юридичнi та фiзичнi особи.

Наши рекомендации