Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
ЗУ «Про прокуратуру»
Стаття 20. Повноваження прокурора
При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і
застосуванням законів прокурор має право:
3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; Стаття 21. Перевірки та порядок їх проведення Перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.Тому пояснення Гриценка необґрунтоване.
Щодо наказа ГПУ №69, то
1.9.Реєстраторами Реєстру (далі – Реєстратор) є:
– прокурори;
– слідчі – органів прокуратури, внутрішніх справ, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів державного бюро розслідувань (з моменту створення).
Тому прокурор після проведення перевірки мав би внести відомості до ЄРДР.
3) Відповідно до названих чинників на момент порушення кримінальної справи про розкрадання утворюються дві типові ситуації:
1) ситуація, за якої встановлено факт розкрадання, але ще не відомо про осіб, що його вчинили;
2) ситуація, за якої ймовірні розкрадачі відомі, але сам факт розкрадання ще достовірно не встановлено.
Якщо перевіркою буде встановлено, що має місце розкрадання, то в нашому випадку буде ситуація, за якої встановлено факт розкрадання, але ще не відомо про осіб, що його вчинили;
залежно від приводів і підстав внесення відомостей до ЄРДР, є
1) ситуація, щодо якої кримінальна справа порушується за результатами виконання оперативно-розшукових заходів і виявлення ознак розкрадання безпосередньо органом дізнання (працівниками служби боротьби з економічними злочинами або служби боротьби з організованою злочинністю, відповідних підрозділів СБУ, податкової міліції тощо);
2) ситуація, щодо якої кримінальна справа порушується у випадках затримання на місці злочину працівниками органів, що не проводять цільової оперативно-розшукової діяльності (ДАІ, ППС, служби дільничних інспекторів та ін.), осіб за порушення ними певних правил, що викликає підозру в причетності до розкрадання;
3) ситуація - кримінальна справа порушується за результатами документальної ревізії, інвентаризації, перевірок (прокурорської, аудиторської), які проводились органами прокуратури, контрольними органами тощо (з власної ініціативи, за заявами й повідомленнями громадян, службових осіб, у ЗМІ; внаслідок явки з повинною та ін.).
За ситуації 3, коли кримінальна справа порушується за матеріалами ревізії або перевірки (аудиторської, прокурорської тощо), початково вивчають ці матеріали під кутом зору того, які конкретні факти розкрадань виявлено, якими документами та поясненнями вони підтверджуються. Потім, зазвичай, допитують ревізора чи аудитора для уточнення того, що залишилося незрозумілим у ході аналізу матеріалів ревізії або перевірки. Після цих дій з урахуванням матеріалів ревізії та показань ревізора, аудитора складається план допиту матеріально відповідальної особи (осіб). У ході таких допитів з'ясовується, як допитуваний оцінює акт ревізії, які висуватиме на свій захист версії, які факти він визнає, а які ні, та з яких причин. Ці показання слугують підґрунтям для планування подальшого розслідування.
Для розслідування розкрадання характерно планування чотирьох основних етапів розслідування:
1) проведення перевірочних дій і вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР;
2) початок розслідування (проведення першочергових слідчих і організаційних дій);
- огляд документів, що стосуються операції, визнаної ревізією необгрунтованою;
- допити осіб, відповідальних за встановлені ревізією зловживання;
- обшуки у цих осіб з метою відшукання й вилучення предметів і документів, які можуть мати значення речових доказів, або майна для забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації;
- допити свідків, про яких є інформація в матеріалах ревізії.
3) проведення подальшого розслідування;
- проведення одночасного допиту (очної ставки)
При потребі проведення експертизи тощо…
4) закінчення розслідування.
4) У ході розслідування розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним через зловживання службовим становищем повинні бути встановлені (доказані) такі обставини:
1) спосіб розкрадання (готування, вчинення, приховування);
2) факти привласнення або інші форми відчуження ввіреного майна;
3) вид і розмір незаконно відчуженого від власника майна (цінностей);
4) місце і час (період) усіх злочинних діянь;
5) особа чи особи, ідо вчинили розкрадання, роль кожного;
6) вина, мотиви і цілі злочинних дій кожного обвинуваченого;
7) обставини, що характеризують особу обвинуваченого;
обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання;
8) характер і розмір шкоди;
9) причини та умови, що сприяли вчиненню цього злочину
та іп.
Задача 2б
1) - огляд документів, що стосуються операції, визнаної ревізією необгрунтованою;
- допити осіб, відповідальних за встановлені ревізією зловживання;
- обшуки у цих осіб з метою відшукання й вилучення предметів і документів, які можуть мати значення речових доказів, або майна для забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації;
- допити свідків, про яких є інформація в матеріалах ревізії.
- проведення одночасного допиту (очної ставки)
проведення експертизи тощо…
щодо оперативно-організаційних дій, то це, але я не впевнена
ЗУ Про оперативно-розшукову діяльність
Стаття 8. Права підрозділів, які здійснюють
оперативно-розшукову діяльність
Оперативним підрозділам для виконання завдань
оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею
6 цього Закону підстав надається право:
4) ознайомлюватися з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій, вивчати їх, за рахунок коштів, що виділяються на утримання підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, виготовляти копії з таких документів, на вимогу керівників підприємств, установ та організацій - виключно на території таких підприємств, установ та організацій, а з дозволу слідчого судді в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України ( 4651-17 ), - витребовувати документи та дані, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, підозрюваних у підготовці або вчиненні злочину, джерело та розміри їх доходів, із залишенням копій таких документів та опису вилучених документів особам, в яких вони витребувані, та забезпеченням їх збереження і повернення в установленому порядку. Вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України; 6) відвідувати жилі та інші приміщення за згодою їх власників або мешканців для з'ясування обставин злочину, що готується, а також збирати відомості про протиправну діяльність осіб, щодо яких провадиться перевірка; 10) накладати арешт на кореспонденцію, здійснювати її огляд та виїмку згідно з положеннями статей 261, 262 Кримінального процесуального кодексу України ( 4651в-17 ); 11) здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України ( 4651в-17 );2) Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, НАКАЗ 08.10.98 № 53/5 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
3. Технічна експертиза документів (підвид криміналістичної експертизи)
3.1. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.
3.2. Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:
3.2.1. Установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту.
Для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів.
3.5. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
До підпункту 3.2.1:
Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?
Чи була замінена в документі фотокартка?
Чи замінювались у документі (договорі, зошиті, книзі, медичній картці тощо) аркуші?
ІІІ. Економічна експертиза
1. Експертиза документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності
1.1. Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:
визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з різних виплат;
1.2. Орієнтовний перелік вирішуваних питань:
Чи підтверджується документально встановлена за актом інвентаризації від (зазначаються реквізити акта) нестача (надлишки) грошових коштів у касі на суму (зазначається сума) на підприємстві (указується назва установи, організації) за період (зазначити)?
Чи підтверджується документально нестача товарно-матеріальних цінностей, встановлена за актом інвентаризації на підприємстві (зазначається назва організації), за період роботи (вказується період) матеріально відповідальної особи (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові) у розмірі (указуються кількісні та вартісні показники)?
Чи підтверджується документально необґрунтоване списання будівельних матеріалів, нарахування та виплата заробітної плати на завищений обсяг і вартість виконаних робіт (з урахуванням висновків інших видів експертиз)?