Припинення юридичної особи

Припинення існування юридичної особи відбувається шля­хом реорганізації або ліквідації.

Реорганізація може здійснюватися в таких формах:

• злиття;

• приєднання;

• поділ;

• виділ;

• перетворення.

При злитті дві або більше юридичні особи припиняють своє існування, а майно, права та обов'язки кожної з них пере­ходять до новоствореної юридичної особи.

При приєднанні одна юридична особа припиняє своє існу­вання, а її активи та пасиви переходять до іншої юридичної особи.

При поділі юридичної особи вона припиняє своє існування, а її майно переходить до нових юридичних осіб, які виникли на її базі.

При виділі юридична особа продовжує здійснювати свою діяльність, але з її складу виокремлюється і починає функціо­нувати нова юридична особа (наприклад, із складу університету виокремлюється факультет і набуває статусу самостійного навчального закладу — інституту).

При перетворенні відбувається зміна організаційно-правової форми юридичної особи (наприклад, колгосп перетворено на акціонерне товариство).

Ліквідація юридичної особи означає, що воно припиняє свою діяльність без правонаступництва. Майно ліквідованої юридич­ної особи не переходить до інших суб'єктів.

Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і при­мусовою.

Добровільна ліквідація може мати місце за рішенням заснов­ників, у разі закінчення строку, на який створювалася юри­дична особа, чи по досягненні визначеної мети (наприклад, закінчено будівництво мосту) тощо.

Підставами примусової ліквідації можуть бути: рішення господарського суду про визнання юридичної особи банкрутом; рішення суду про визнання недійсними установчих документів про створення юридичної особи як такої, що систематично пору­шує умови, передбачені законодавчими актами, або здійснює діяльність, заборонену законом.

Юридична особа є такою, що ліквідована, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу — вимоги щодо відшкодування шкоди,
завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю,
та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу — вимоги працівників, пов'язані з трудовими
відносинами, вимоги автора про плату за використання резуль­
тату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю — вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових
платежів);

4) у четверту — всі інші вимоги.

Наши рекомендации