Відповідальність за корупційні правопорушення юридичних осіб.

Відповідальність за корупційні правопорушення юридичних осіб запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб» від 23 травня 2013 року N 314-VII.

Останніми змінами (Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року N 1207-VII) ще доповнено і відповідальністю за злочинами у сфері безпеки і цілісності держави, прав і свобод громадянина.

Законом не впроваджується кримінальна відповідальність юридичних осіб. Це лише заходи кримінально правового характеру (КПХ), які застосовуються лише у зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності керівників чи уповноважених осіб таких юридичних осіб за вчинення ними корупційних злочинів від імені та в інтересах такої юридичної особи. Таким чином, якщо керівник взяв хабар і був за це засуджений, і підприємство також зазнає покарання.

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи. Загалом це можуть бути керівник, бухгалтер, члени правління або працівники юридичної особи, до обов'язків яких входить представництво підприємства.

Заходи кримінально-правового характеру будуть застосовуватись до юридичної особи, якщо її уповноважена особа вчинила один із таких злочинів:

Корупційні злочини:

1. Стаття 209 КК - Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

2. Стаття 306 КК - Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів;

3. психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів;

4. Стаття 368-3 ч.1,2 КК - Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми;

5. Стаття 368-4 ч.1,2 КК - Підкуп особи, яка надає публічні послуги;

6. Стаття 369 КК - Пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі;

7. Стаття 369-2 КК - Зловживання впливом.

Інші злочини:

1. Стаття 109 КК - Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади;

2. Стаття 110 КК - Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;

3. Стаття 113 КК - Диверсія;

4. Стаття 146 КК - Незаконне позбавлення волі або викрадення людини;

5. Стаття 147 КК - Захоплення заручників;

6. Стаття 160 КК - Порушення законодавства про референдум;

7. Стаття 258 КК - Терористичний акт;

8. Стаття 258-1 КК - Втягнення у вчинення терористичного акту;

9. Стаття 258-2 КК - Публічні заклики до вчинення терористичного акту;

10. Стаття 258-3 КК - Створення терористичної групи чи терористичної організації;

11. Стаття 258-4 КК - Сприяння вчиненню терористичного акту;

12. Стаття 258-5 КК - Фінансування терроризму;

13. Стаття 260 КК - Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань;

14. Стаття 262 КК - Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем;

15. Стаття 436 КК - Пропаганда війни;

16. Стаття 437 КК - Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни;

17. Стаття 438 КК - Порушення законів та звичаїв війни;

18. Стаття 442 КК - Геноцид;

19. Стаття 444 КК - Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист;

20. Стаття 447 КК - Найманство.

Заходи кримінально-правового характеру застосовуються:

1) При вчиненні уповноваженою особою вказаних злочинів.

2) Ці злочини повинні вчинятись від імені та в інтересах юридичної особи або лише від імені юридичної особи у випадку злочинів, передбачених ст.ст. 259-258-5 КК України.

Наведене формулювання закону значить, що уповноважена особа юридичної особи повинна діяти саме як представник/керівник/службова особа, виконуючи покладені на них офіційно обов'язки, і свідомо вчинити злочин, наслідками якого буде певна вигода для юридичної особи. (Наприклад, керівник дав хабар задля перемоги у тендерах).
3) Юридична особа є суб'єктом приватного права і не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, не створена ними і не фінансується ними – це стосовно лише корупційних злочинів.
Щодо інших злочинів, зазначений у п.3, - юридична особа є як приватною, так і публічною ( органи влади, органи місцевого самоврядування), а також міжнародні організації.

Юридична особа стає суб'єктом кримінального процесу з моменту внесення відомостей про неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це відбувається одразу після повідомлення про підозру у скоєнні злочину керівником від імені та в інтересах юридичної особи.

Це означає, що з моменту внесення відомостей про юридичну особу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така юридична особа стає учасником кримінального провадження.

А це означає, що до юридичної особи, керівник якої вчинив корупційний злочин, можуть бути застосовані такі заходи забезпечення кримінального провадження як арешт майна (на рухоме чи нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті), а також застосовувати слідчі дії (гласні і негласні – допит, обшук, спостереження тощо).

Самі ж заходи кримінально-правового характеру можуть застосовуватись лише після винесення щодо уповноваженої особи юридичної особи обвинувального вироку, яким таку особу (керівника) буде визнано винною у вчиненні злочину від імені та в інтересах юридичної особи.