Тематика практичних занять. Навчально-методичній посібник для студентів-магістрів

СУЧАСНА ТЕОРІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Навчально-методичній посібник для студентів-магістрів

5 курсу Інституту прокуратури та слідства

денної форми навчання

За ред. д.ю.н., професора В.О. Тулякова

Одеса

Затверджено рішенням кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія». Протокол № 09 від 26.12.2011 р.

Рекомендовано навчально-методичною радою Національного університету «Одеська юридична академія», Протокол № ____ від «____» ______________ 2012

Колектив авторів:

д.ю.н., професор В.О.Туляков

к.ю.н., доцент І.А. Артеменко

к.ю.н., доцент Н.Л.Березовська

к.ю.н., доцент І.М. Горбачова

к.ю.н., доцент О.Л. Гуртовенко

к.ю.н., доцент Д.Г. Михайленко

к.ю.н., доцент Ю.Є. Полянський

Рецензенти:

Меркулова В.О. – доктор юридичних наук, професор, Заслужений юрист України, полковник міліції

Березовський А.А. – кандидат юридичних наук, доцент, директор Інституту національного та міжнародного права Міжнародного гуманітарного університету

Сучасна теорія кримінального права: навчально-методичний посібник / Авт. кол.; відп. ред.. Туляков В.О. – О., 2012. – 35 с.

ВСТУП

Відомо, що Робоча програма розвитку кримінально-правової науки в Європі[1] вважає, що завдання науковців сьогодення полягають в з'ясуванні того, яким чином новітні та старі форми злочинності можуть бути відображені у розумінні злочину, які процеси, відносини роблять вплив на почуття небезпеки та формування негативних стереотипів у суспільстві що обумовлює подальшу криміналізацію. Порівняння різних режимів кримінально правового впливу, попередження злочинності та суспільної інтеграції у їхньому динамічному взаємозв’язку надає можливість з'ясувати найбільш ефективні утилітарні практики обмеження злочинності. В цьому сенсі вкрай важливим має бути питання аналізу місця та ролі каральної сутності кримінального права у царині протидії злочинності.

Суспільство стає дедалі складнішим. Разом із ним складнішають право і кримінальне право зокрема.

Кримінальне право зіштовхується із все новими і новими життєвими реаліями.

Погляди на кримінальне фахівців, людей, які відчули на собі дію кримінального права, населення не стоять на місці. Кримінальне право має прийняти ці виклики. Звісно держава не може існувати без кримінально-правового примусу, оскільки відтворення злочинності як соціальний процес, та індивідуальна кримінальність особистості як індивідуальна якість потребують існування примусових методів регулювання на різних рівнях правореалізації. Людям взагалом присутня тенденція діяти девіантно і кримінальне право виступає остаточним інструментом впливу в системі заходів державного контролю. Але яким воно повинно бути, наскільки коректно йти сьогодні шляхом постійного збільшення нових складів злочинів, забуваючи про додатковість кримінального права. Але саме ця остаточність заходів кримінально-правового впливу, їхня аддитівність, зорієнтованість на правозастовців та їх правосвідомість, а не на пересічних громадян, поруч із іншими системними недоліками публічно-правового регулювання, призвели до формування значної кількості суперечливих явищ та процесів, які у сумі дають можливість казати про часткове припинення розвитку кримінально-правової доктрини, знаходження кримінального законодавства та правозастосування у стані системної кризи. Саме так ставив питання відомий український правознавець, проф.В.Навроцький, який у статті «Чи перебуває українське кримінальне право у стані кризи?» (Юридичний вісник України – 2009. - № 37. – С.6; № 38 – с.6-7) послідовно визначив перелік системних недоліків кримінального законодавства та права (бланкетність, казуістичність, пробільність, лімітованість кари, розбалансованість санкцій, надмірна диференціація відповідальності, конституційна, міжнародно-правова, та локальна колизійність, неоглядність, хаотичність змін, компілятивність та відвертий позитивізм дисертаційних досліджень тощо).

Звісно, ця тенденція має місце. Більш того, ми впевнені, що існування системної кризи кримінально-правового регулювання, за якої суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання, пов’язана із більш загальними за рівнем обов’язковості протиріччями, на існування яких є необхідність звернути увагу.

Перш за все, кримінальне право за словами Сабіно Кассезе сподівається звільнити себе від парадигм, які воно формулювало протягом останніх двох сторіч. З одного боку, це звільнення від ідей позитивізму, враховуючи процеси обмежування державного впливу на злочинність (ресторативна юстиція, ювенальна юстиція, компенсаційні та реституційні механізми, формування юстиції причетних – суспільне правосуддя).

З другого боку, це фатальна підтримка стабільності індетерміністьской моделі, яка штовхається з усіх боків, оскільки природний детермінізм особистої поведінки протирічить біхеівористським нормативним встановленням визначення винності особи через суб’єктивне інкримінування. Саме факти об’єктивного інкримінування у складах злочинів із подвійною формою вини, у деяких бланкетних нормах свідчать про поширення думки про каузальність людської поведінки.

Але це протирічить сутності моделі кримінально-правового захисту через адекватне покарання винних. Інші ж механізми кримінально-правового впливу (заходи безпеки, компенсації, соціального захисту) не відпрацьовувають, оскільки існує проблема із адекватним узгодженням каральної сутності цих заходів із ступенем суспільної небезпеки винної особи та потребами жертви злочину.

Саме проблема порушення прав людини у кримінально-правовій догмі змінюється на проблему адекватності захисту цих прав традиційними засобами.

Наприкінці ідея вільної волі особистості не корелює із неосвідомлюємим психічним, елементів якого за умов тотальної кризи встановлюється усе більше у суспільстві та індивідуальній поведінці особистості. Отже розмиття предмету кримінально-правового регулювання, приватизаційні процеси у кримінальному праві, його віртуальність у динамічних відносинах із населенням, поруч із існуванням декількох моделей кримінально-правового реагування на різних рівнях соціальної взаємодії потребує певних реакцій від суспільства та наукової думки шляхом формування нової кримінально-правової доктрини.

Спецкурс «Сучасна теорія кримінального права» призначено для поглибленого осягнення ролі кримінального права в житті суспільства, суті і компонентів кримінального права, питань обґрунтованості та юридичної техніки кримінального права і т. ін. До завдань спецкурсу відноситься подальший розвиток професійної правосвідомості студентів і навиків самостійного мислення.

Посібник надає стислу характеристику проблемних питань курсу з Загальної та Особливої частин кримінального права, звертає увагу студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення.

Навчально-методичний посібник містить рекомендації і плани проведення практичних занять, до яких слід звертатися під час вивчення курсу. Студентам рекомендовано окрім основних питань курсу досліджувати історію становлення кримінально-правових норм України та порівнювати їх з кримінально-правовими нормами іноземних держав.

В посібнику надається стисла характеристика тем спецкурсу, звертається увага студентів на основні визначення кримінального права, які мають особливе теоретичне та практичне значення, на деякі дискусійні, невирішені питання, щодо яких в юридичній літературі висловлюються різні точки зору. Слід мати на увазі, що з метою вдосконалення чинного кримінального законодавства до нього можуть вноситися зміни та доповнення, за якими необхідно спостерігати.

У посібнику запропоновані практичні завдання з метою відпрацювання навичок застосування кримінального закону, матеріали для контролю знань, рекомендований нормативний матеріал та спеціальна література, вивчення якої буде сприяти більш глибокому засвоєнню проблемних питань спецкурсу.

Зав.кафедрою кримінального права

член-кореспондент НАПрНУ

Професор В.О.Туляков

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН КУРСУ

Кількість годин

Лекції – 22

Практичні заняття – 12

Консультації – 2

Залік – 18

Усього – 56

Тематика лекцій

ТЕМА ЛЕКЦІЇ	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
Тема 1. Загальносвітоглядні питання кримінального права України (кримінальне право як компонент суспільства кримінально-правова політика, джерела кримінального права, актуальні питання якості Кримінального кодексу України та його реалізації, кримінально-правові юридичні факти і кримінальні правовідносини в світлі сучасного кримінального права України: усталеність та динаміка кримінальних правовідносин)
Тема 2. Методологія кримінально-правових досліджень (Актуальні питання впровадження в життя кримінально-правових ідей, джерела, тлумачення і місце кримінального права, питання балансів у сфері кримінально-правових та пов’язаних з ними ідей, система та алгоритми методів сучасного кримінального права)
Тема 3. Деякі актуальні питання поняття кримінального правопорушення і вчення про його склад (співвідношення між поняттями злочинного, злочину, ознак злочину, складу кримінального правопорушення, диспозиції положення кримінального кодексу про злочин і незлочинного, проблемні питання поняття і характеристик небезпечності злочину, питання інституту кримінального проступку, сутність об’єкту злочину, роль потерпілого у складі злочину, причинний зв’язок як ознака об’єктивної сторони складу злочину, питання змішаної форми вини, проблемні питання нижньої і верхньої меж віку суб’єкта злочину – фізичної особи, запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб в України: за і проти)
Тема 4. Кримінально-правові наслідки вчинення злочину (сутність кримінальної відповідальності; проблемні питання цілей покарання, диференціації та індивідуалізації кримінально-правових наслідків вчинення злочину, гуманізація системи покарань, Амністія: обґрунтовані гуманізм та економія кримінальної репресії. Перспективи запровадження пробації в Україні Проблемні питання кримінально-правових заходів безпеки, реституції і компенсації. Проблеми соціальної адаптації злочинців)
Тема 5 Актуальні питання Особливої частини кримінального права України (теорія кваліфікації)
Тема 6. Загальні питання зарубіжного кримінального права та аналіз можливостей використання досягнень зарубіжного кримінального права в кримінальному праві України

Тематика практичних занять

ТЕМА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ	КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
Тема 1. Загальні актуальні питання теорії кримінального права України
Тема 2. Актуальні питання Загальної частини кримінального права України
Тема 3. Актуальні питання Особливої частини кримінального права України
Тема 4. Загальні питання зарубіжного кримінального права та аналіз можливостей використання досягнень зарубіжного кримінального права у кримінальному праві України