Поняття та види слідчого огляду

ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ

з навчальної дисципліни «Криміналістика, ч.2»

для студентів денної та заочної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

спеціальності 081 «Право»

ТЕМА № 2:

ТАКТИКА СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ ТА ОБШУКУ

Лекція ДФН – 2 год.

.

Підготував:

д.ю.н., доцент

Гула Л.Ф.

Львів 2016

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Вступ

1. Поняття та види слідчого огляду

2. Огляд місця події. Етапи, стадії та методи огляду місця події

3.Поняття та види обшуку.

4.Етапи та тактичні особливості проведення обшуку.

Висновок

Література

1.Алєксєйчук В.І. Огляд місця події: тактика і психологія: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В.І.Апєксєйчук. – X., 2007. – 20 с.

2.Алєксєйчук В.І. Криміналістичні засоби діагностики особи невідо­мого злочинця під час огляду місця події / В.І. Алєксєйчук // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник наукових праць. — Харків: Право, 2009. — Вип. 9. – С. 132-138.

3.Білкун В.В. Огляд місця події та первинне дослідження трупа / В.В.БІлкун // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Юридичні науки. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – №3. – С. 286-289.

4. Настільна книга слідчого /М.І. Панов, В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова та ін. К.: Ін Юре, 2011.- 736 с.

5.Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – X. : Право, 2011. – 464 с.

6.Криміналістика. Підручник/ В.В. Пясковський,Ю.М. Черноус, А.В.Іщенко, О.О. Алєксєев та ін..- К.: «Центр учбової літератури», 2015.- 544 с.

7.Практикум з методики розслідування окремих видів злочинів. Навчальний посібник / за ред. М.А. Погорецького таД.В. Сєргєєвої.- К.:Алерта, 2015.-168 с.

8.Ларкін М.О. Тактико-криміналістичні особливості проведення огляду місця події при розслідуванні злочинів проти життя та здо­ров'я особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релі­гійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Академії адвокатури України.

2010. – № 3 (19) – С.122-128.

9.Лісовий В. Огляд місця події при розслідуванні «комп'ютерних» злочинів / В. Лісовий // Право України. – К., 2001. – № 11. – С. 52-54.

10.Марушєв А.Д. Особливості використання знань спеціаліста- бухгалтера у слідчому огляді / А.Д. Марушєв // Проблеми законності: Республ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 77. – С. 162-170.

11.Соловьев А. Обеспечение обоснованности проведення осмотра жилища, обьіска и вьіемки в жилище в исключительньїх случаях, не терпящих отлагательства / А. Соловьев // Уголовное право. -2004. - №2.-С. 103-104.

12.Тітко І. Застосування оцінних понять у регламентації проведен­ня обшуку і виїмки /1. Тітко // Вісник Академії правових наук України. -2009. — № 4. — С. 206-215.

Вступ

Слідчий огляд і обшук взаємопов’язані з темою криміналістичної тактики яка розробляє тактичні прийоми проведення зазначених слідчих (розшукових) дій. Слідчий огляд є однією із основних слідчих (розшукових) дій, що проводиться під час досудового розслідування кримінальних правопорушень. Згідно ст. 237 КПК України, огляд це слідча (розшукова) дія, мін полягає у безпосередньому спостереженні й дослідженні його учасниками матеріальних об'єктів, які пов'язані із обставинами вчиненім кримінального правопорушення, що проводиться з метою їх виявленім та фіксації.

При проведенні огляду слідчий:безпосередньо сприймає обстановку місця події й інших матеріальних об'єктів, вивчає і досліджує їх; виявляє і досліджує сліди й інші речові докази; усвідомлює сутність і механізм події; оцінює результати огляду; фіксує обстановку місця події, предмети і сліди з метою їх подальшого використання в процесі розслідування. Одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі є обшук. Порядок проведення обшуку регламентований ст. 234- 236 КГІК України. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмо­тивованим рішенням суду (ст. 30 Конституції України і ст. ІЗ КПК України).

Одним із способів отримання доказової інформація являється обшук який здійснюється з метою виявлення і вилучення джерел доказової і орієн­туючої інформації (знарядь злочину, предметів і цінностей або інших речовин, здобутих злочинним шляхом або що можуть мати значення у кримінальному провадженні), а також виявлення розшукуваних осіб і трупів або відомостей про їх місцезнаходження.

Завдання вивчення теми являється прищеплення студентам навиків з тактики проведення слідчого огляду та обшуку.

Поняття та види слідчого огляду

Відповідно, під оглядом необхідно розуміти процесуальну діяльність слідчого, реалізуючи котру він за участю зазначених у законі осіб виявляє, безпосередньо сприймає, досліджує, оцінює і фіксує етап, властивості й ознаки матеріальних об'єктів, пов'язаних з подією, що розслідується, з метою з'ясування обставин кримінального провадження.

Завданнями огляду є:

- виявлення слідів кримінального правопорушення й інших об'єктів, що можуть бути залучені до матеріалів кримінального провадження як речові докази;

- з'ясування обстановки кримінального правопорушення;

- виявлення інших обставин, які мають значення для кримінального провадження;

- відображення (фіксація) в протоколі та додатках до нього всіх дій слідчого і всіх виявлених обставин.

При проведенні огляду, слідчий не тільки спостерігає, але й прово­дить різні вимірювання і обчислення, порівнює об'єкти, що спостерігає як між собою, так й з іншими об'єктами і явищами, у визначених межах проводить експерименти з досліджуваними об'єктами і, нарешті, фік­сує, шляхом обов'язкового опису і за допомогою інших методів кримі­налістичної фіксації, технічних засобів, все те, що знайшли і виявили він та інші учасники огляду. Результати сприйняття об'єктів, що огля­даються, необхідно піддавати логічній обробці з метою встановлення їх зв'язку із розслідуваною подією, іншими фактичними даними.

Отже, огляд може бути розглянутий:

1) як слідча (розшукова) дія;

2) самостійний пізнавальний прийом, що має місце під час проведення й інших слідчих (розшукових) дій (обшуку, пред'явлення для впізнання), негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій (тимчасового вилучення майна (ст. 176 КПК України), заходів забезпечення кримінального провадження (наприклад, затримання особи - ч. 131, ст. ст. 207-213 КПК України).

Проведення огляду підпорядковане певним принципам, до яких на­лежать:

1. Своєчасність огляду, що полягає в проведенні цієї слідчої (розшукової) дії відразу ж, як у цьому виникає необхідність.

2.Об'єктивність огляду полягає насамперед у дослідженні і фіксації всього виявленого в тому вигляді, в якому це було в дійсності. В протоколі, що відбиває результати огляду, не повинні наводитися висновки і припущення слідчого.

3.З об'єктивністю огляду тісно пов'язана його повнота виявлен­ня,

фіксація і дослідження всіх фактичних даних, що мають доказове значення.

4.Активність огляду полягає, по-перше, в тому, що слідчий робить його в

силу свого службового становища, незалежно від бажань заціка­влених осіб, і, по-друге, в тому, що він діє, приймаючи всі заходи до виявлення слідів злочину, проявляє творчу ініціативу.

5.Методичність і послідовність полягають у правильній організації і

планомірному проведенні огляду. Методичність - це застосування найбільш ефективних для даних об'єктів і в даній обстановці прийомів огляду; послідовність - виражається у дотриманні суворо визначеного порядку дій.

Класифікація видів слідчого огляду здійснюється за різними крите­ріями.

1. За об'єктами огляду.

Передусім мова йде про види огляду, визначені КІІК України.

- огляд місця події (ч. З ст. 214).

Огляд місця події належить до слідчих (розшукових) дій, зволікання з проведенням яких може спричинити зміну обстановки, зникнення слі­дів кримінального правопорушення або особи, якою воно було вчине­но, предметів, які можуть стати речовими доказами. Особливість дано­го виду огляду полягає у тому, що згідно ч. З ст. 214 КПК України, огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду;

- огляд місцевості, приміщення, речей і документів (ст. 237).

Огляд місцевості полягає в дослідженні певної території (ділянок

земної поверхні чи водного простору), на якій можуть бути, наприклад, викрадене майно, цінності, а також результати дій, направлених на приховання слідів кримінального правопорушення. Такий огляд місце­вості проводиться й з метою виявлення суб'єкта його вчинення, місць його перебування як до, так і після протиправних дій. Нерідко огляди такого виду зустрічаються при розслідуванні екологічних злочинів; злочинів, ЩО вчиняються у сільській місцевості, парковій зоні.

Огляд приміщень, які не є місцем події, проводиться в обмежених випадках (наприклад, з метою встановлення умов життя неповнолітнього). Огляд приміщень може проводиться з метою виявлення речових доказів, слідів кримінального правопорушення, викрадених цінностей, місця перебування винної особи.

Сутність огляду речей полягає у огляді різних предметів. Якщо вони причинно пов'язані із подією кримінального правопорушення, мова йде про огляд речових доказів (ст. ст. 98-100 КПК України).

Огляд документів - це слідча (розшукова) дія, яка полягає в їх ви­вченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів. Згідно ст. 99 КПК України, до­кументом є спеціально створений з метою збереження інформації мате­ріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;

- огляд житла чи іншого володіння особи (ст. 233).

Проведення вказаного виду огляду здійснюється згідно з ст. 233КПК України, якою встановлено, що проникнення до житла чи іншого володіння особи може бути здійснено лише: 1) за добровільною згодою особи, яка ним володіє (ч. 1 ст. 233 КПК України); 2) на підставі ухвали слідчого судді, крім невідкладних випадків, передбачених ч. З ст. 233 КПК України - пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосе­реднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину;

- огляд трупа (ст. ст. 238, 239).

Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов'язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучи­ти судово-медичного експерта. Після огляду труп підлягає обов'язко­вому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Окремий вид огляду трупа складає його проведення, пов'язане з ексгумацією (ст. 239 КПК України).

Тактика огляду трупа на місці його виявлення полягає у дотриманні таких вимог:

- о огляду груп залишається в недоторканному виді, до нього ніхто не допускається, за винятком слідчого та судово-медичного експерта;

- поблизу трупа не слід знімати верхній одяг, головні убори, роз­кладати дипломати, слідчі валізи та ін.;

- огляд трупа необхідно робити планомірно, неквапливо, приділяю­чи увагу найменшим деталям;

- не можна змінювати позу трупа та розташування оточуючих предметів до докладного фіксування в протоколі;

- протокол складається на місці по мірі огляду трупа;

- особлива увага звертається на підозрілі плями, сліди боротьби та опору

як на навколишнім оточенні, так і на трупі;

- при описі положення трупа рекомендується вказувати його розта­шування стосовно найближчих упізнавальних предметів;

- після закінченні огляду місця події вживаються заходи щодо тер­мінової та дбайливої доставки трупа до моргу;

- до розтину трупа не можна вимагати від спеціаліста висновку про причини та обставини смерті;

- огляд тіла живої людини (освідування особи) (ст. 241). Слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого з метою виявлення на їхньому тілі: слідів кримінального правопорушення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно про­водити судово-медичну експертизу. Слідами кримінального правопо­рушення в даному випадку можуть бути садна, рани, синці, укуси, по­дряпини, а також сліди крові, виділення людського організму, плями або частки забарвлених чи інших речовин. Особливі прикмети - це ознаки зовнішності, які виділяють дану людину із середовища схожих на неї: шрами, татуювання, родинні плями, бородавки, рубці, фізичні вади, сліди раніше перенесених хвороб.

Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освіду­вання, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуваншо;

- огляд інших об'єктів, що визначаються у криміналістичних дже­релах (огляд транспортних засобів, тварин та їх трупів, мікрооб'єктів та ін.).

Необхідність в огляді транспортних засобів виникає у зв'язку із вчиненням дорожньо-транспортних подій, угоном транспортних засо­бів, їх пошкодженням, вчиненням у них кримінальних правопорушень. У випадку виявлення викраденого автотранспортного засобу, основна увага звертається на можливість заміни номерного знаку, перебиванням заводських номерів на двигуні і кузові, перефарбуванні кузова. Нерідко транспортні засоби оглядаються у зв'язку із вчиненням у них зґвалту­вань, розбійних нападів. У таких випадках під час огляду здійснюється пошук зброї, слідів її застосування, інші предмети, якими погрожували потерпілим, сліди крові, пальців.

Тварини та їх трупи оглядаються для встановлення виду, породи, масті, статі, клички, ознак приналежності певному господарству чи особі (клеймо, спосіб кування, нашийник). До огляду залучають вете­ринара або зоотехніка.

Огляд мікрооб'єктів. На місці події, інших об'єктах огляду нерідко виявляються мікрооб'єкти - дрібні об'єкти, зв'язані з подією; їхній по­шук, виявлення, вилучення і дослідження є ускладненим через малі розміри та масу. Робота з таким об'єктами на місці їхнього виявлення може бути здійснена із застосуванням ряду техніко-криміналістичних засобів та залученням спеціаліста.

За послідовністю проведення:

- початковий і повторний огляд.

Під час повторного огляду слідчий, інші компетентні суб'єкти, з урахуванням недоліків першого огляду більш кваліфіковано досліджу­ють те місце події, яке вже було оглянуте. Зазвичай вони не обмежені завданнями первинного огляду і при необхідності можуть вийти за їх межі. У процесі повторного огляду слідчий враховує ті зміни, що від­булися на місці події в ході первинного огляду чи після нього. Ці зміни фіксуються в протоколі.

Повторний огляд повинний бути проведений і в тих випадках, коли слідчий, ознайомившись з протоколом огляду, проведеного іншою осо­бою, дійде висновку про те, що ця слідча (розшукова) дія виконана не­якісно. Мова йде про ті випадки, коли первинний огляд проводився не дуже давно. У подібних ситуаціях не тільки вдається виправити помил­ки і недоліки, але й вилучити цінні докази. Необхідність проведення повторного огляду може бути викликана відсутністю під час огляду відповідного спеціаліста, проведення огляду за несприятливих умов.

За обсягом проведення:

- основний і додатковий огляд;

Під час додаткового огляду оглядають не все місце події, не всю мі­сцевість чи речі, документи, а тільки ті об'єкти, що не були знайдені та оглянуті при первинному огляді.

Зрозуміло, що ці об'єкти досліджуються разом із прилеглою до них місцевістю га іншими розташованими на ній об'єктами. Протокол тако­го огляду є доповненням до основного протоколу огляду місця події. Іноді необхідність у додатковому огляді виникає тоді, коли первинний огляд був проведений у несприятливих умовах (наприклад, вночі).

За суб'єктами проведення.

- огляд, проведений слідчим, прокурором, оперативним працівни­ком за

дорученням, судом та ін.

Слід нагадати, що суб'єктами огляду є уповноважені службові осо­би на проведення огляду:

1) слідчий органу досудового розслідування (ст. 38-40 КПК України);

2) прокурор (ст. 36 КПК України);

3) співробітник оперативного підрозділу (під час виконання дору­чень слідчого, прокурора - ст. 41 КПК України) та ін.

4) суд - під час судового розгляду.

Відповідно, об'єктами огляду є різноманітні речі матеріального сві­ту, обстановка (наслідки) вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення і осіб, причетних до його вчи­нення, інші сліди (сліди-відбитки, сліди-предмети і сліди-речовини), предмети, документи та ін.

5. За залученням спеціаліста.

- простий і кваліфікований.

Як відомо, спеціаліст може бути запрошений для участі у проведенні будь-якої слідчої (розшукової) дії, у тому числі й будь-якого виду огляду. Разом з тим, існують випадки обов'язкової участі спеціаліста під час огля­ду: 1) обов'язковою є участь спеціаліста при зовнішньому огляді та ексгу­мації трупа - це судово-медичний експерт або лікар (ст. ст. 238, 239 КПК України); 2) за розсудом слідчого - при проведенні освідування залучаєть­ся судово-медичний експерт або лікар (ст. 241 КПК України).

Загальні засади проведення огляду.

1.Фактична підстава - зафіксована у процесуальних документах

кримінального провадження або в повідомленнях, заявах про правопо­рушення необхідність з'ясування обстановки події, а також інших об­ставин, що мають значення для розслідування.

2Правова підстава - огляд проводиться лише після початку кримі­нального

провадження. Винятком є проведення огляду місця події за умов невідкладності (ч. З ст. 214 КПК України), що дозволяє проводити його до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розсліду­вань і початку кримінального провадження.

3.У передбачених законом випадках огляд проводиться за участю не

менше двох понятих. Мова йде про: 1) огляд трупа, у тому числі пов'язаний із ексгумацією; 2) освідування особи; 3) огляд житла чи ін­шого володіння особи. Винятками є випадки застосування безперервно­го відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії (ч. 7 ст. 223 КПК України). Слідчий, прокурор можуть залучити понятих на свій розсуд при проведенні й інших видів огляду. Понятими не мо­жуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані у результатах кримінального провадження.

4.Проведення огляду у нічний час (з 22 до 6 год.) не допускається за

винятком невідкладних випадків, коли затримка у їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі пі­дозрюваного (ч. 4 ст. 223 КПК України).

5.Для надання допомоги слідчому, до проведення огляду можуть

залучатися спеціалісти та працівники оперативних підрозділів, інші компетентні суб'єкти.

6.Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрю­ваний,

захисник, законний представник та інші учасники кримінально­го провадження.

Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане­сенню до протоколу огляду. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинюва­ти будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

7.При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений

спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображен­ня оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для криміна­льного провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підляга­ють вилученню незалежно від їх відношення до кримінального прова­дження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

8.Недопустимо принижувати честь і гідність осіб, які беруть участь у

проведенні огляду, а також інших присутніх осіб, ставити під загрозу їх життя і здоров'я.