Стадії арбітражного процесу від порушення арбітражного розгляду до винесення арбітражного рішення

У цілому власне арбітражне провадження поділяють на три стадії: попередня (письмова) стадія, усне слухання справи та завершення арбітражного розгляду справи. Специфіка стадії порушення справи в арбітражному процесі полягає в тому, що стадія порушення арбітражного провадження містить, крім подачі позовної заяви, і процес формування складу Арбітражного суду у справі, оскільки на цій стадії відбувається призначення арбітрів. Оскільки, як правило, арбітри призначаються самими сторонами, підготовка справи до розгляду і сам арбітражний розгляд може відбуватися тільки після того, як буде сформований склад Арбітражного суду у справі. Підготовка справи до арбітражного розгляду розглядається як факультативна стадія в арбітражному процесі, оскільки самі сторони можуть вирішити, яким чином відбуватиметься підготовка справи до розгляду і чи потрібна вона взагалі. Відповідно до Регламенту МКАС при ТПП України (статті 8, 33) попередньо підготовку справи до арбітражного розгляду здійснює генеральний секретар МКАС, а склад Арбітражного суду перевіряє стан підготовки справи до арбітражного розгляду і, якщо вважає за необхідне, вживає додаткових заходів з підготовки справи, зокрема вимагає від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи. Якщо вживаються додаткові заходи з підготовки справи, то складом Арбітражного суду або згідно з його розпорядженням генеральним секретарем МКАС встановлюються строки, протягом яких ці додаткові заходи мають бути здійснені. Основною стадією є стадія розгляду справи, при цьому сторони можуть домовитися про розгляд справи на підставі письмових матеріалів без проведення усного слухання, а склад Арбітражного суду може здійснити розгляд справи на підставі письмових документів і за відсутності такої домовленості сторін, якщо жодна з них не просить провести усне слухання. За загальним правилом Регламенту МКАС при ТПП України арбітражний розгляд проводиться українською або російською мовами, утім, сторонам надається право на власний розсуд домовитися про мову чи мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді. МКАС надано право вимагати, щоб будь-які заяви і документальні докази супроводжувалися перекладом мовою чи мовами, про які домовилися сторони або які визначені МКАС. Недоцільно передбачати двомовний арбітражний розгляд, оскільки це тягне насамперед для позивача додаткові грошові витрати на переклад двома мовами усіх документів, які стосуються розгляду справи. Регламент МКАС надає сторонам право на власний розсуд визначити кількість арбітрів, у тому числі одного. У разі відсутності угоди сторін про кількість арбітрів призначаються три арбітри (ст. 26). Арбітри згідно з цим Регламентом обираються сторонами або призначаються президентом Торгово-промислової палати України. Враховуючи, що право на формування складу Арбітражного суду розглядається як суттєва перевага арбітражу, важливе значення має інститут відводу арбітрів. Порядок відводу арбітрів містить підстави для відводу арбітрів, строк звернення із заявою сторони про відвід арбітра, наслідки пропуску встановленого строку, процедуру розгляду заяви. Згідно зі ст. 24 Регламенту у 30-денний строк з часу отримання відповідачем позовних матеріалів відповідач має право подати зустрічний позов або заявити вимогу з метою зарахування за наявності арбітражної угоди, яка охоплює такий позов чи вимогу нарівні з вимогами за первинним позовом. Визначивши строк, у який відповідач має право подати зустрічний позов або заявити вимогу з метою зарахування, Регламент передбачив право складу Арбітражного суду за певних умов залишити без розгляду поданий зустрічний позов або вимогу з метою зарахування з огляду на затримку вирішення спору, в такому випадку відповідач не позбавлений права звернутися з самостійним позовом у порядку, передбаченому арбітражною угодою і Регламентом арбітражного суду. Особливості пред’явлення зустрічного позову в міжнародному комерційному арбітражі полягають у тому, що і зустрічні вимоги повинні охоплюватися арбітражною угодою, на підставі якої позивач звернувся до арбітражу з первинним позовом, зустрічний позов повинен ґрунтуватися на тому ж правовідношенні, що і первинний, тобто по суті зустрічний позов має випливати з того ж договору, що і первинний позов.

Важливою стадією арбітражної процедури є усне слухання справи, яке надає сторонам можливість надати докази в установленому порядку і безпосередньо в засіданні обґрунтувати свої позиції у справі, тому в більшості регламентів переважає «принцип проведення усних слухань». Регламентом передбачені наслідки неподання відповідачем своїх заперечень щодо позову, наслідки неявки сторін, які зазначені з урахуванням дії принципу диспозитивності, відповідно до якого участь сторін у розгляді справи і надання доказів на підтвердження відповідних обставин — це право самих сторін.

Стадія розгляду справи завершується винесенням арбітражного рішення по суті спору або постановою про припинення арбітражного розгляду. Згідно зі ст. 32 Закону України арбітражний розгляд припиняється остаточним арбітражним рішенням або постановою про припинення арбітражного розгляду, таким чином перелік документів, якими може бути завершений арбітражний розгляд справи, є вичерпним. У Законі України (ст. 32) визначений перелік підстав, за наявності яких третейський суд має повноваження прийняти постанову про припинення арбітражного розгляду. Третейському суду надані повноваження на припинення арбітражного розгляду, коли:1) позивач відмовляється від своєї вимоги; 2) сторони домовляються про припинення арбітражного розгляду; 3) третейський суд визнає, що продовження розгляду стало з якоїсь причини непотрібним або неможливим.