Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Законодавство про страхування від нещасного випадку складається з Основ законодавства України про загально­обов'язкове державне соціальне страхування, Закону Украї­ни "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуван­ня від нещасного випадку на виробництві та професійного за­хворювання, які спричинили втрату працездатності", Кодек­су законів про працю України, Закону України "Про охорону праці" та інших нормативно-правових актів.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціа­льне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату праце­здатності" відповідно до Конституції України та Основ законо­давства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державно­го соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на вироб­ництві (далі — страхування від нещасного випадку).

Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподія­ної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страху­ванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Держава гарантує всім застрахованим громадянам забез­печення прав у страхуванні від нещасного випадку на вироб­ництві та професійного захворювання.

Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застра­ховані громадяни, а в окремих випадках — члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійс­нюється страхування (далі — працівник).

Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках

застраховані особи.

Страховик — Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украї­ни (далі — Фонд соціального страхування від нещасних ви­падків).

Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підля­гають:

— особи, які працюють на умовах трудового договору (кон­тракту);

— учні та студенти навчальних закладів, клінічні ордина­тори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набува­ють професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

— особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підпри­ємствах за спеціальними договорами.

Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на ви­робництві або професійного захворювання жінки під час її ва­гітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, при­рівнюється до нещасного випадку, який стався із застрахова­ним. Така дитина відповідно до медичного висновку вважа­ється застрахованою та до 16 років або до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років, їй надається допомо­га Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійс­нюється в безособовій формі. Усі особи вважаються застрахо­ваними з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'я­зань щодо сплати страхових внесків.

Усі застраховані є членами Фонду соціального страхуван­ня від нещасних випадків.

У робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків провадиться реєстрація:

— страхувальників — юридичних осіб — у 10-денний строк після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

— страхувальників — фізичних осіб, які використовують найману працю, — у 10-денний строк після укладення трудо­вого договору (контракту) з першим з найманих працівників.

Факт реєстрації страхувальника страховиком засвідчуєть­ся страховим свідоцтвом, форма якого встановлюється Фон­дом соціального страхування від нещасних випадків. Пере­реєстрація страхувальників провадиться у строки, встанов­лені страховиком.

Добровільно, за письмовою заявою, від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків мо­жуть застрахуватися:

— священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

— особи, які забезпечують себе роботою самостійно;

— громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності.

Строк страхування розпочинається з дня, який настає за днем прийняття заяви, за умови сплати страхового внеску. Страхування припиняється, якщо страховий внесок до Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків не перера­ховано протягом трьох місяців із дня подання заяви.