Закон україни « про судоустрій та статус суддів» від 8 липня 2010 року
Самостійна робота №2
Тема: Правоохоронна діяльність в Україні. Правосуддя
План:
1.Вивчити основні положення нормативно-правових актів, що врегульовують діяльність судової системи та правоохоронних органів.
2.Ознайомитися із структурою та основними напрямами роботи ОВС. Розкрити структуру і напрями роботи міліції, внутрішніх військ МВС України, органів досудового слідства та дізнання ( слідчі управління, відділи, відділення, слідчі органи прокуратури, податкової міліції, органи дізнання).
Питання 1
Закон України «Про прокуратуру»
Даний Закон складається з 5 розділів та 56 статтей:
1) Загальні положення
2) Система, структура і організація діяльності органів прокуратури
3) Прокурорський нагляд
4) Кадри органів прокуратури
5) Інші питання організації і діяльності органів прокуратури.
Стаття 3 даного Закону визначила правові основи діяльності прокуратури, а саме - Повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
Органи прокуратури у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних договорів.
Стаття 5 розкриває основні функції прокуратури:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Закон України «Про міліцію»
Даний Закон складається з 6 розділів та 27 статтей:
1) Загальні положення
2) Обов’язки і права міліції
3) Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
4) Служба в міліції
5) Правовий і соціальний захист та їх пенсійне забезпечення. відповідальність працівників
6) Контроль і нагляд за діяльністю міліції.
Стаття 1 Закону розкриває поняття «міліція»: Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.
Стаття 2 розкриває основні завдання міліції:
1. забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;
2. запобігання правопорушенням та їх припинення;
3. охорона і забезпечення громадського порядку;
4. виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;
5. забезпечення безпеки дорожнього руху;
6. захист власності від злочинних посягань;
7. виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;
8. участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяння у межах
своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.
Статті 3 та 4 визначили, що діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням та правовою основою діяльності міліції є: Конституція України , цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.
Закон України « Про судоустрій та статус суддів» від 8 липня 2010 року
Даний Закон складається з 13 розділів.
1) Засади організації судової влади
2) Суди загальної юрисдикції
3) Професійні судді, народні засідателі та присяжні
4) Порядок зайняття посади судді суду загальної юрисдикції
5) Забезпечення належного кваліфікаційного рівня судді
6) Дисциплінарна відповідальність судді
7) Звільнення судді суду загальної юрисдикції з посади
8) Суддівське самоврядування
9) Забезпечення судді
10) Статус судді у відставці
11) Організаційне забезпечення діяльності судів
12) Прикінцеві положення
13) Перехідні положення
Стаття 1 даного Закону визначила, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Стаття 2 говорить про те, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Закон України «Про адвокатуру»
Даний Закон складається із 19 статтей.
Стаття 1 визначає, що адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Стаття 4 визначила основні принципи та організаційні форми діяльності адвокатури - Адвокатура України здійснює свою діяльність на принципах верховенства закону, незалежності, демократизму, гуманізму і конфіденційності. Адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться у порядку, визначеному законом. Адвокатські об'єднання набувають статусу юридичної особи з моменту їх державної реєстрації відповідно до закону. Дані державної реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Закон України «Про державну виконавчу службу»
Даний Закон складається із 19 статтей.
Стаття 1. Завдання державної виконавчої служби
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. від 11.05.2004, N 2716-IV від 23.06.2005 )
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 2. Правова основа діяльності державної виконавчої служби
Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.
Стаття 3. Органи державної виконавчої служби
Органами державної виконавчої служби є:
· Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;
· управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
· районні, районні у містах, міські , міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців.
Питання 2
До системи ОВС входять:
1) міліція
2) внутрішні війська
3) органи пожежного нагляду.
До місцевих ОВС належать:
1) головні управління МВС ( АРК, м. Києві та Київській області)
2) управління МВС (області, м. Севастополь)
3) міські управління МВС (області)
4) районні відділи УМВС
5) транспортна міліція.
Завдання ОВС:
1. забезпечення охорони громадського порядку та безпеки
2. розкриття та розслідування злочинів
3. забезпечення безпеки дорожнього руху
4. охорона прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій
5. забезпечення дотримання законності
6. участь у розробці та реалізації державної політики по боротьбі зі злочинністю.
Структура Міністерства внутрішніх справ (міліції):
1) кримінальна міліція - служба карного розшуку, УБЕЗ, УБОЗ;
2) міліція громадської безпеки – ППС, дозвільна міліція, дільнична служба інспекторів, паспортно-реєстраційна служба;
3) транспортна міліція
4) ДАІ
5) Міліція охорони
6) Спеціальна міліція – Беркут, ОМОН, Спецназ.
Основні завдання міліції:
1. Забезпечувати особисту безпеку громадян
2. Запобігати правопорушенням
3. Виявляти та розкривати злочини
4. Забезпечувати безпеку дорожнього руху
5. Виконувати кримінальні покарання та адміністративні стягнення.
Внутрішні війська МВС входять до системи МВС.
Основні завдання ВВ МВС:
1. Супроводження вантажів
2. Конвоювання заарештованих
3. Здійснення пропускного режиму
4. Участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
5. Участь в охороні громадського порядку.
Досудове розслідування – це регламентована Кримінально-процесуальним законом діяльність органів дізнання та досудового слідства по встановленню обставин злочину, осіб, причетних до його скоєння, а також по припиненню і запобіганню вчиненню злочинів.
На підставі Кримінально-процесуального кодексу виділяють такі етапи досудового розслідування:
1) Прийняття справи до провадження
2) Пред’явлення обвинувачення, встановлення обтяжуючих чи пом’якшуючих вину обставин
3) Виконання процесуальних дій, пов’язаних із закінченням розслідування.
Дізнання – це початкова форма досудового розслідування, яка являє собою врегульовану кримінально-процесуальним законодавством діяльність, уповноважену законом, державних органів та посадових осіб, що пов’язана із їх функціональним призначенням і виражається в провадженні досудового розслідування з метою досягнення завдань кримінального судочинства з подальшим направленням матеріалів справи слідчому або її закриттям.
Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання включає:
1) Впровадження досудового розслідування у формі дізнання
2) Прийом та реєстрація, розгляд, перевірка та вирішення заяв, повідомлення про злочин
3) Провадження слідчих і розшукових дій
4) Надання допомоги при провадженні окремих слідчих дій.
До органів дізнання належать:
1) Міліція
2) Податкова міліція
3) Органи безпеки
4) Командири військових частин
5) Начальник військових установ
6) Митні органи
7) Начальники слідчих ізоляторів
8) Органи державного пожежного нагляду
9) Органи прикордонної охорони..
Відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства України, слідчі слідчого апарату прокуратури здійснюють слідство в кримінальних справах про вбивство, зґвалту-вання, злочини у сфері службової діяльності, проти довкілля, правосуддя тощо.
У Генеральній прокуратурі України працюють старші слідчі з особливо важливих справ і слідчі з особливих справ; у прокуратурі АРК, областей, міст Києва, Севастополя - слідчі з особливо важливих справ і старші слідчі; у районних, районних у містах і міських прокуратурах - старші слідчі та слідчі.У системі Служби безпеки України (СБУ) є старші слідчі в особливо важливих справах, старші слідчі та слідчі, а також старші слідчі-криміналісти з особливо важливих справ і старші слідчі-криміналісти. Крім того, передбачено посади помічників слідчих.
Організація діяльності слідчих підрозділів податкової міліції визначається наказом ДПА України "Про слідчі підрозділи податкової міліції органів державної податкової служби" від 30.07.98 № 374.
Провадження досудового слідства в податковій міліції покладено на такі органи:
1) Слідче управління податкової міліції ДПА України;
2) слідчі відділи податкової міліції ДПА України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;
3) слідчі відділення (групи) податкової міліції відповідних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.