Лекція 1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

Івано-Франківський факультет

ЛЕКЦІЯ № 3 (2)

З курсу

“Кримінальний процес України”

Негласні слідчі (розшукові) дії

Підготував:

доцент кафедри кримінального права, процесу і криміналістики,

кандидат юридичних наук

Савченко В.А.

Івано-Франківськ – 2013

Негласні слідчі (розшукові) дії

ЗМІСТ

Лекція 1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Лекція2. Засоби, що використовуються під час проведення негласних розшукових дій

Лекція3. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих дій

Лекція4. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

Лекція5. Зняття інформації з електронних інформаційних систем

Лекція6. Обстеження публічно-недоступних місць, житла чи іншого володіння особи як негласна слідча (розшукова) дія.

Лекція7. Спостереження за особою, річчю або місцем

Лекція8. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

Лекція9. Контроль за вчиненням злочину

Лекція10. Використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному судочинстві

ВСТУП

Підвищення ефективності боротьби із злочинністю на сучасному етапі, яка набуває професіоналізму, організованості, транснаціоналізації, а також зміцнення гарантії забезпечення прав, свобод та законних інтересів особи в кримінальному судочинстві потребують удосконалення інструментарію отримання доказів у кримінальному процесі.

Саме на вирішення цих стратегічних завдань реформування кримінального процесу і спрямована ідея введення до нового КПК України інституту негласних слідчих (розшукових) дій. Реалізація цієї ідеї в новому КПК України, на думку його розробників, вирішить низку проблемних питань, які на сьогодні існують в чинному законодавстві та практиці правоохоронної діяльності, зокрема, зближення оперативно-розшукової діяльності й кримінального процесу.

Особливе місце у вирішенні цього питання належить негласним слідчим (розшуковим) діям, зокрема даний кодекс включає в себе окремий розділ присвячений «слідчим (розшуковим) діям» та «негласним слідчим (розшуковим) діям». Негласні слідчі (розшукові) дії законодавець визначив як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 246). Що стосується терміну «слідча (розшукова) дія», то розробники Кримінального процесуального кодексу України зазначають, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 233 КПК України).

Прийняття даної норми дає можливість слідчому (оперативному працівнику) визначати та застосовувати конкретні негласні слідчі (розшукові) дії в процесі отримання доказової бази щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, а також у випадках, якщо іншим способом отримати відомості про злочин і злочинця неможливо (Глава 21 КПК України).

До негласних слідчих (розшукових) дій законодавець відносить: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК); накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК); огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК); зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК); зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК); спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК); аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК); контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК); виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК); негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).

Новелами Кримінального процесуального кодексу України є також визначення нового суб’єкта кримінально-процесуальної діяльності - оперативний підрозділ (ст. 41), а саме у ч. 2 ст. 41 даного кодексу передбачено, що під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого.

В зв’язку з цим авторським колективом Національної академії внутрішніх справ підготовлено курс лекцій за актуальними питаннями організації та тактики проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Подано базові нетаємні положення, що стосуються організації та тактики проведення негласних слідчих (розшукових) дій, вивчення яких відповідає вимогам підготовки слідчих та оперативних працівників і які ґрунтуються на нормах Конституції України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України „Про оперативно-розшукову діяльність”, інших законодавчих та відомчих нормативно-правових актів, практиці їх застосування.

Курс лекцій рекомендовано працівникам правоохоронних органів, професорсько-викладацькому складу навчальних закладів юридичного профілю, науковцям, слухачам і курсантам, як додаткове допоміжне джерело при підготовці до занять та закріплення відповідних знань.

Лекція 1. Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій