Нетрів заперечував проти усіх позовних вимог Малахової і представив суду довідку про те, що згідно з результатами медичного обстеження він не може мати дітей.

Вирішіть спір.

Задача 6.За рішенням суду для подружжя Христенко було встановлено режим окремого проживання. Христенко переїхав проживати до Крилової, яка через рік народила дитину. Христенко визнав своє батьківство.

Через 11 років спільного проживання Христенко та Крилової сталась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок цього Крилова стала інвалідом 1 групи. Христенко переїхав проживати до своїх батьків і матеріально не підтримував Крилову та дитину. Крилова звернулась до нього із позовом про стягнення аліментів на себе та на їх дитину.

Вирішіть спір.

Задача 7.Через півроку після укладення шлюбу Матвіїв звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу із Матвіївим та стягнення аліментів на її користь на підставі пункту 4 статті 76 Сімейного кодексу. Матвіїв звернувся до РАЦСу із заявою про анулювання актового запису про анулювання актового запису про його шлюб із Матвієвою, оскільки на момент реєстрації шлюбу він уже перебував в зареєстрованому шлюбі з Романовою.

Вирішіть спір.

Задача 8.У 2005 році Байкова, 1955 р.н., звернулась з позовом до колишнього чоловіка Байкова, 1949 р.н., про стягнення аліментів на її утримання. В шлюбі вони прожили більше 25 років. Байкова пояснила, що через хворобу вона змушена часто лікуватися, її доходів на проживання не вистачає, а її колишній чоловік має щомісячну зарплату 1000 гривень. Байков проти позову заперечував і вважав, що байкова має на меті утримувати за ці виплати Рябкова, з яким вона уже три роки проживає у фактичних шлюбних відносинах.

Вирішіть спір.

Задача 9.Пенсіонер Леонов звернувся з позовом до колишньої дружини Леонової про стягнення аліментів, посилаючись на те, що в період шлюбу він став непрацездатним, йому встановлена ІІ група інвалідності. Леонова проти позову заперечувала, пояснивши, що має на утриманні доньку – ученицю ПТУ, малолітню онуку, а її колишній чоловік Леонов в шлюбі поводився негідно, часто зловживаючи спиртними напоями і зчиняючи бійки. Ці пояснення Леонової були підтвердженя письмовими заявами свідків. Вирішіть спір.

Тема 8. Форми виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування. Усиновлення. Опіка та піклування. Патронат над дітьми.

Рекомендована кількість годин - 4 години.

Методичні вказівки.

В Україні чинна низка законодавчих актів, які своїм завданням мають покращення становища та забезпечення реалізації прав дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування. При розгляді даної теми потрібно окремо зупинитися на питаннях захисту прав та інтересів дітей у випадках смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, обмеження батьківських прав, визнання батьків недієздатними, хвороби батьків, довгої відсутності батьків, ухилення батьків від виховання дітей або від захисту їх прав та інтересів, а також в інших випадках відсутності батьківського піклування.

Слід враховувати, що усиновлення відноситься до однієї із форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування поряд із встановленням опіки, піклування; передачею до прийомної сім’ї, дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Тому однією із основних засад державної політики щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування є сприяння усиновленню дітей, створення системи заохочення та підтримки усиновлювачів. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані під опіку чи піклування, на усиновлення або влаштовані на виховання в сім’ї громадян (прийомні сім’ї), в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу на повне державне утримання.

СК регламентує умови, порядок і правові наслідки уси­новлення, а також підстави і порядок його припинення, що дозволяє забезпечити права та інтереси як дитини, так і осіб, які бажають її усиновити. Усиновлення має наступні правові наслідки: 1) виникнення правових зв'язків між усиновлю­вачем та усиновленою дитиною, а також між усиновленою дитиною і родичами усиновителя; 2) припинення правового зв'язку усиновленої дитини з її батьками і іншими родичами за дійсним походженням.

Окремо слід зупинитися на питаннях: визначення усиновлення; особа, яка може бути усиновителем та усиновленою; згода дитини на усиновлення та усиновлення дитини без згоди батьків; порядок усиновлення; право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена; нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена; правові наслідки визнання усиновлення недійсним; скасування усиновлення.

У відносинах опіки та піклування дитині створюються умови, найбільш наближені до життя у сім'ї і, тим самим, забезпечується належна турбота та виховання. Опіка та піклування регулюються цивільним, сімейним, адміністративним та цивільним процесуальним законодавс­твом. Відносини опіки та піклування виникають з приводу доповнення відсутнього обсягу дієздатності фізичних осіб, а також виховання дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування. У зв’язку з чим рекомендується розглянути наступні питання: визначення та мета опіки та піклування над дітьми; порядок призначення опіки та піклування над дітьми; права та обов’язки піклувальника щодо дитини; припинення опіки, піклування над дитиною та звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.

Окремо слід зупинитися на питаннях патронату та його відмінностях від усиновлення. Патронат над дітьми є однією з форм влаштування на вихован­ня дитини-сироти або дитини, яка залишилася без батьківського піклування. У відносинах патронату орган опіки та піклування передає дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, на виховання у сім'ю іншої особи (патронатного вихователя) до досягнення дитиною повноліття, за плату.

У зв’язку з чим рекомендується розглянути наступні питання: договір про патронат; згода дитини на проживання у сім’ї патронатного вихователя; плата за виховання дитини; обов’язки патронатного вихователя; припинення договору про патронат.

Питання до теми:

1. Захист прав та інтересів дітей у випадках смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, обмеження батьківських прав, визнання батьків недієздатними, хвороби батьків, довгої відсутності батьків, ухилення батьків від виховання дітей або від захисту їх прав та інтересів а також в інших випадках відсутності батьківського піклування.

2. Діяльність органів опіки і піклування з виявлення та влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування.

3. Визначення усиновлення. Особа, яка може бути усиновленою.

4. Особи, які можуть бути усиновлювачами. Особи, які не можуть бути усиновлювачами. Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини.

5. Згода дитини на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини. Згода опікуна, піклувальника, закладу охорони здоров’я або навчального закладу на усиновлення дитини.

6. Порядок усиновлення.

7. Право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена.

8. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена.

9. Недійсність усиновлення. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним.

10. Скасування усиновлення. Правові наслідки скасування усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.

11. Визначення та мета опіки та піклування над дітьми. Порядок призначення опіки та піклування над дітьми.

12. Діти, над якими встановлюється опіка, піклування. Особа, яка може бути опікуном, піклувальником дитини.

13. Права та обов’язки піклувальника щодо дитини.

14. Припинення опіки, піклування над дитиною.

15. Звільнення опікуна та піклувальника дитини від їх обов’язків.

16. Договір про патронат. Згода дитини на проживання у сім’ї патронатного вихователя. Плата за виховання дитини.

17. Обов’язки патронатного вихователя.

18. Припинення договору про патронат.

Задача 1.

У 2001 році Городенко звернулась до відділу освіти з проханням влаштувати її річну доньку до будинку дитини у зв’язку із тяжким матеріальним становищем строком на два роки. Батько дитини помер. Мати час від часу навідувала доньку, але через півроку поїхала працювати за кордон. Коли вона повернулась у 2003 році, їй повідомили, що її доньку усиновили ще наприкінці 2002 року, оскільки адміністрація будинку дитини дала на це згоду. Відділ освіти за місцем знаходження будинку дитини підготував висновок про доцільність усиновлення дитини і можливість бути усиновлювачами подружжя Лаврів. Після усиновлення дитина переїхала на проживання до усиновлювачів в іншу область. Щодо місця проживання дитини на даний час в суді та будинку дитини Городенко не повідомили, пояснивши, що діє таємниця усиновлення.

Городенко звернулась за порадою до адвоката. Проаналізуйте ситуацію.

Задача 2.

Незаміжня 14-річна Сказко народила дитину. Через рік вона зареєструвала шлюб з Поповим, який того ж року усиновив її дитину. Свою згоду на усиновлення доньки Сказко висловила усно в судовому засіданні. Через три роки фактичний батько дитини Настенко звернувся до Попова з позовом про оспорювання запису про батьківство, заявивши, що нічого не знав про народження доньки. Дитина про усиновлення не знала і вважала Попова своїм рідним батьком.

Задача 3.

Подружжя Бересів усиновило 3-х місячну дитину, яка знаходилася у медичній установі охорони материнства і дитинства. Суд мотивував своє рішення тим, що баба і дід дали згоду на усиновлення онучки в судовому засіданні, неповнолітня мати дівчинки Cамійленко наразі знаходиться на лікуванні у зв’язку із тимчасовим психічним розладом здоров’я. Головний лікар тієї установи, де лікувалась Cамійленко, засвідчив її відмову від дитини. Відділ освіти за місцем знаходження медичної установи охорони материнства і дитинства надав висновок про доцільність усиновлення, але медична установа, де перебувала дитина, проти усиновлення заперечувала.

Проаналізуйте законність та обґрунтованість судового рішення.

Задача 4.

Подружжя Грачів розірвали шлюб, їх 5-річний син Андрій залишився проживати з матір’ю. Батько після розлучення із сином не спілкувався, не навідував, матеріально не підтримував. Через рік Грачова зареєструвала шлюб із Назаровим. Назаров усиновив хлопчика. Ще через два роки Грачова посварилась із Назаровим і, не розірвавши з ним шлюбу, повернулась до свого колишнього чоловіка Грачова. Натомість до Назарова звернулась із позовом про стягнення аліментів на утримання сина Андрія. Назаров подав зустрічний позов про визнання усиновлення недійсним, оскільки Грачов не давав згоду на усиновлення дитини.

Суд задоволив позов Грачової і відмовив Назарову, посилаючись на статтю 219 Сімейного кодексу України.

Проаналізуйте ситуацію.

Задача 5.

У 2000 році Ясінський усиновив 6-річного хлопчика. Через чотири роки Ясінський помер, а його дружина, яка не була усиновлювачем, продовжувала фактично виховувати дитину. Орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним, оскільки не було письмової згоди дитини на її усиновлення, а згода дружини Ясінського на усиновлення ним дитини не була нотаріально засвідчена.

Вирішіть спір.

Задача 6.

До суду звернувся із заявою адвокат Тараненко від імені Райкова про усиновлення Райковим двох дітей від першого шлюбу його дружини Райкової. До заяви була долучена письмова заява дітей, в якій було вказано: „Ми згодні, щоб Райков Н.Н. був нашим батьком”, а також позитивна характеристика з місця праці Райкова, довідка про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, довідка про розмір заробітної плати Райкової С.К.

Чи достатніми і належними є подані документи для розгляду справи та прийняття судом рішення про усиновлення дітей ? Чи обов’язковим за таких обставин є висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення?

Задача 7.

Старцева звернулась до суду зі скаргою на рішення органу опіки та піклування про звільнення її від виконання обов’язків опікуна. У судовому засіданні було встановлено, що Старцева була призначена опікуном свого онука Сергія після смерті його батьків. Психічний розвиток Сергія відстає від вікових норм, він має незадовільні оцінки з більшості предметів. Орган опіки та піклування зробив спробу помістити дитину в дитячий будинок, звідки він утік. Старцева зверталась до органу опіки та піклування з проханням надати їй згоду на відчуження квартири, єдиним власником якої є Сергій. Зі слів Старцевої, вона хотіла придбати будинок в селі через поганий стан здоров’я онука. Від виконання обов’язків опікуна її звільнили, як пояснив представник органу опіки та піклування, за використання статусу опікуна в корисних цілях.

Вирішіть спір.

Задача 8.

Після автокатастрофи у дружини Возного стався стійкий психічний розлад. У подружжя Возних було двоє дітей. За позовом Возного шлюб було розірвано, про місце проживання дітей у рішення суду не йшлося. Возний за кілька місяців зареєстрував інший шлюб і обидвох доньок забрав до себе. Колишня дружина Возного, інвалід І групи, переїхала на проживання до своїх батьків і за кілька місяців одну з доньок забрала. Батько сплачував аліменти на цю дитину і часто приїжджав до неї. Оскільки дитиною фактично опікувалася бабця, то баба звернулася до органу опіки та піклування про призначення її опікуном дитини. Коли батько дізнався про те, що бабця призначена опікуном дитини, звернувся до суду про оскарження такого рішення органу опіки та піклування.

Вирішіть спір.

Задача 9.

Бірюкова звернулась до суду з позовом про звільнення її від виконання обов’язків опікуна. Суд відмовив в прийнятті заяви, пояснивши, що рішення з цього питання приймає орган опіки та піклування.

Чи правомірною є відмова суду ?