Зустрічні звірки

Зустрічні звірки, насправді, до перевірок не належать. Проте з огляду на те значення, яке вони мають серед контрольних повноважень податкових органів, ми не можемо залишити їх поза увагою.

Зустрічною звіркою ПК [1] називає «співставленая даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта гос подарювання, що здійсню­ється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків». За результатами звірки складається довідка, яка в десятиденний термін надається суб'єкту господарювання, відлічувати який слід від дня закінчення звірки.

Зустрічні звірки не є перевірками. Під час зустрічної звірки податковий орган зіставляє дані, отримані про господарські відносини різних платників податків.

Важливо також пам'ятати, що проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків можуть виключно податкові та митні органи. Інші держоргаии здійснювати такі перевірки не мають права, у тому числі за запи том правоохоронних органів. Крім того, органи СБУ, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередню участь у проведенні перевірок і проводити перевірки СПД з питань оподаткування. Працівники податкової міліції, як це передбачено і чинним законодавством, можуть брати участь у перевірках, пов'язаних з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ у межах Закону про ОРД [10] та КПК [29].

Схема далі (класифікація податкових перевірок).

ПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ: ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК: ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ

Згідно зі ст. 77 ПК [1] документальна планова перевірка має бути передбачена планом-графіком проведення документальних планових перевірок.

Для цього плану-графіка відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. При цьому ступінь ризику може бути:

— незначним (перевірка проводиться не частіше одного разу на три календарні роки);

— середнім (перевірка проводиться не частіше одного разу на два календарні роки);

— високим (перевірка проводиться не частіше одного разу на календарний рік).

Зауважимо також, що ПК [1] встановлює спеціальне правило Щодо визначення періодичності податкових перевірок для таких категорій суб'єктів:

— для юридичних осіб, які сплачують податок на прибуток за ставкою 0 % і в яких сума сплаченого до бюджету ПДВ становить не менше 5 % від задекларованого доходу за звітний податковий період;

— для самозайнятих осіб, сума сплачених податків яких становить не менше 5 % від задекларованого доходу за звітний податковий період.

— Такі платники податків включаються до плану-графіка не частіше одного разу на три календарні роки. Проте ця норма не діє У разі, якщо ці платники податків порушують положення ст. 45, 49, 50, 51, 57 ПК [1], а саме: не визначили свою податкову адресу;

— не подають у встановлені строки податкову звітність;

— не вносять у встановленому порядку уточнення до податкової звітності в разі самостійного виявлення помилок (зокрема, абзацом третім п. 44.1 ПК [1] передбачено обов'язок унести відповідні зміни до податкової звітності в разі визнання договору недійсним);

— не надають відомості про суми виплачених доходів платникам податків — фізособам (податковий розрахунок за формою № 1ДФ);

— не сплачують своєчасно та в повному обсязі суми податкових зобов'язань.

Зауважимо, що календарний рік обчислюється з 1 січня року, в якому проводиться перевірка, до 31 грудня цього року, а не з дати проведення перевірки. Отже, якщо суб'єкт господарювання, наприклад, віднесений до платників податків з високим ступенем ризику і останню планову податкову перевірку, скажімо, буде проведено в грудні 2011 року, то наступна планова перевірка може проводитися вже в січні 2012 року, проте після цього до січня 2013 року планові перевірки (незалежно від того, виїзні чи неви-їзні) стосовно такого платника податків проведені бути не можуть.

Методрекомендаціями № 190 [44] передбачено такі критерії розподілу платників податків за ступенем ризику.

Високий ступінь ризику:

1) рівень зростання податків не відповідає рівню зростання валових доходів або рівень сплати податків не відповідає рівню сплати податків у відповідній галузі.

Податкова віддача з податку на прибуток визначається за формулою:

р. 12.а

ПВ ПП = --------------- х 100 %,

р. З.а

де р. 12.а - показник колонки А ряд. 12 декларації з податку на прибуток;

р. 3.а - показник колонки А ряд. 3 декларації з податку на прибуток.

Податкова віддача з податку на додану вартість визначається за формулою:

ПВ ПДВ = ((р.9.б-р.6.б) + (р.2.1.а+р.2.2.а)х20 % - р. 17.6) : ((р 9б - р 6б) х 5 + (р 2.1.а + р. 2.2.а)) *100

де р. 9.6 — показник колонки Б ряд. 9 декларації з ПДВ «Усього податкових зобов'язань»;

р. 6.6 — показник колонки Б ряд. 6 декларації з ПДВ «Імпорт товарів протягом звітного періоду, сплату ПДВ за які було відстрочено шляхом оформлення податкового векселя»;

р. 2.1.а - показник колонки А ряд. 2.1 декларації з ПДВ «Експортні операції»;

р. 2.2.а — показник колонки А ряд. 2.2 декларації з ПДВ «Інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою»;

р. 17.6 — показник колонки Б ряд. 17 декларації з ПДВ «Усього податкового кредиту»;

2) декларування від'ємного значення об'єкта обкладення податком на прибуток протягом 2 податкових періодів;

3) обсяги операцій із пов'язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20 відсотків суми скоригованих валових витрат;

4) подання платником податків уточнюючих розрахунків податкової звітності з податку на прибуток та ПДВ у бік значного зменшення податкових зобов'язань (більше ніж 100 тис. грн.);

5) декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 100 тис. грн.;

6) наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України (заниження податкового зобов'язання /завищення податкового кредиту) у сумі понад 100 тис. грн.;

7) наявність відносин з контрагентами, які згідно з реєстраційними даними перебувають у розшуку, не звітують, збанкрутували тощо, у яких обсяги взаємооперацій більше 500 тис. грн.;

8) наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів органів державної податкової служби щодо взаємовідносин із суб'єктами господарювання:

які мають ознаки фіктивності;

які є учасниками конвертаційних центрів;

реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;

щодо яких порушено кримінальну справу;

щодо яких заведено оперативно-розшукову справу;

9) декларування платником податків значних оборотів (понад 100 млн грн. — І сума значень показників будь-яких рядків 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 7.1, 7.2 додатка КЗ) з одночасним декларуванням від'ємного значення фінансового результату попереднього року та/або збитку від операцій з цінними паперами та/або без фактичного отримання позитивного фінансового результату з метою оподаткування на загальних підставах (або отримання позитивного фінансового результату у розмірах, що не відповідають рівню доходів за операціями з цінними паперами).

Показник відповідності визначається за формулою:

ПЗоЦП

ПВ= ------------------*100%,

Д

де ПВ розраховується як співвідношення прибутку від операцій з цінними паперами — (ПЗоЦП) (ряд. 01.4 додатка КЗ) до доходу звітного періоду (Д) (рядки 1.1, 2.1, 3.1, 4.1, 5.1, 6.1 та 7.1 додатка КЗ).

Рівень показника відповідності менше 1 відсотка свідчить про діяльність платника податку, направлену на мінімізацію податкових платежів.

Середній ступінь ризику:

1) сума інших витрат перевищує 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;

2) обсяг податкових пільг з податку на прибуток перевищує 1 млн гривень;

3) сума заявленого до відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у 10 разів перевищує суму нарахованого податку на прибуток;

4) здійснення відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за результатами камеральних перевірок протягом проміжку часу, наступного за періодом, охопленим останньою документальною плановою перевіркою;

5) коригування платником податків податкової звітності з податку на додану вартість в обсягах 10 або більше відсотків податкових зобов'язань та/або податкового кредиту;

6) зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість попереднього періоду у сумі понад 100 тис. грн.;

7) здійснення експортних операцій товарів, нетипових щодо основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), в обсягах більше 100 тис. грн.;

8) подання платником податків податкової декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період, складеної з урахуванням податкових накладних, виписаних в іншому, ніж звітний, податковому періоді (більше ніж 100 тис. грн.);

9) відхилення понад 10 відсотків між задекларованим у декларації з ПДВ загальним обсягом поставки та задекларованими у деклараціях з податку на прибуток доходами від продажу товарів (робіт, послуг);

10) наявність взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства;

11) наявність інформації підрозділів податкової міліції про ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування та (або) своєчасного погашення податкового боргу;

12) наявність інформації підрозділів МВС з боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, про надходження узагальнених матеріалів від Державної служби фінансового моніторингу України;

13) наявність інформації підрозділів оподаткування юридичних осіб про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються До отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких Дистилятів;

14) наявність систематичних порушень вимог законів № 509 [8], № 265/95 [9], Закону про ліцензування [16] № 481 [15], Поло ження про ведення касових операцій [17];

15) наявність у податкових органів інформації про відсутність у суб'єктів господарювання торгових патентів і ліцензій;

16) здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів (нерезидентів-засновників), зареєстрованих в офшорних зонах чи країнах зі спрощеним режимом оподаткування;

17) виплата доходів (відсотки, роялті, лізинг) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах чи зонах зі спрощеним режимом оподаткування.

Незначний ступінь ризику:

1) сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10 відсотків суми скоригованих валових витрат;

2) несвоєчасне нарахування та сплата податку на додану вартість;

3) адреса суб'єкта господарювання належить до адрес, які при державній реєстрації зазначаються як місцезнаходження багатьма юридичними особами;

4) збільшення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації з ПДВ) звітного податкового періоду порівняно із сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн грн. або більше ніж у 2 рази та задекларована сума всього податкового кредиту становить 1 млн грн. і більше;

5) збільшення суми податкового кредиту (ряд. 17 декларації з ПДВ) першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50 відсотків суми статутного фонду для новоутвореного платника податку на додану вартість;

6) повторна реєстрація суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість у разі анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу;

для суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, такі критерії:

1) перевищення (за даними суб'єкта господарювання) суми витрат за звітний період суми продажу на 10 відсотків;

2) значне відхилення сум виторгів господарського об'єкта порівняно з іншими господарськими об'єктами суб'єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови отримання доходу; негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду, значне зменшення суми продажу порівняно з попередніми періодами;

3) перевищення суб'єктами господарювання граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів, установлених постановою № 1336 [14];

4) подання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій з відсутністю виторгів по них більше ніж за два звітні періоди;

6) проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов'язаних з плановим технічним обслуговуванням.

Для фізичних осіб — підприємців установлено такі критерії визначення ступеня ризику:

Критерії відбору суб'єктів господарювання — фізичних осіб: Високий ступінь ризику:

1) мають працівників, кількість яких не відповідає виду діяльності, заявленому суб'єктом господарювання, та/або кількості зареєстрованих РРО та/або придбаних торгових патентів;

2) здійснюють сумнівні або значні фінансово-господарські операції;

3) мають рівень податкової віддачі менше 0,48 відсотка.

При цьому податкова віддача визначається за формулою: